ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Фінансово-результатні рахунки

Фінансово-результатні рахунки призначені для узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства за звітний період.

До них належить активно-пасивкий рахунок "Нероз­поділений прибуток (непокриті збитки)". На дебеті цього ра­хунка відображають збитки, на кредиті — прибутки.

Детальна будова рахунка "Нерозподілений прибуток (непо­криті збитки)" та його субрахунків розглянута в п. 5.6 "Облік фінансових результатів" (с. 100— 101).

Розглянуті рахунки бухгалтерського обліку — основні, регу­люючі, операційні, фінансово-результатні — становлять систе­му рахунків, що охоплює всі активи підприємства, джерела їх формування, господарські процеси і результати діяльності. Ці рахунки взаємно кореспондують між собою і при наявності за­лишків відображаються в балансі. Тому такі рахунки назива­ються балансовими. Поряд з балансовими рахунками у бухгал­терському обліку використовуються рахунки, які не відображаються у балансі, а розміщуються за його підсумком. Такі рахунки одержали назву забалансових.

Забалансові рахунки

Забалансові рахунки призначені для обліку активів, які не належать даному підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні або на зберіганні. До них належать орендо­вані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, списані активи, гарантії та забезпечення надані і отримані та ін. Всі ці активи обліковуються на балансі тих господарств, яким вони належать. Підприємство, яке прийняло ці активи в тимчасове користування або на зберігання, обліковує їх на за­балансових рахунках. При складанні балансу залишки цих ра­хунків показують за підсумком балансу. Інакше при зведенні балансів окремих підприємств по галузях або всьому народно­му господарству ці активи були б враховані двічі: один раз на балансі того господарства, якому вони належать, а другий — на балансі господарства, де вони 'тимчасово перебувають. Це призвело б до перебільшення справжньої величини засобів у народному господарстві.

На забалансових рахунках обліковують, крім того, бланки


суворого обліку (чекові книжки, акції, векселі тощо), умовні права і зобов'язання (застави, гарантії, зобов'язання тощо), списану на збитки заборгованість неплатоспроможних дебіторів (для спостереження за можливістю її відшкодування винними особами протягом трьох років) та інші об'єкти, які не вимагають подвійного запису.

До групи забалансових належать рахунки: "Орендовані не­оборотні активи", "Активи на відповідальному зберіганні", "Контрактні зобов'язання", "Гарантії та забезпечення одер­жані", "Списані активи", "Обладнання, прийняте для монта­жу", "Бланки суворого обліку" та ін.

Відмітною особливістю забалансових рахунків є те, що вони не кореспондують ні між собою, ні з балансовими рахунками, правило подвійного запису на них не поширюється; господарські операції на забалансових рахунках відображаються одинарним записом: тільки по дебету або тільки по кредиту відповідного рахунка. Тобто, при прийнятті об'єкта на облік забалансовий рахунок тільки дебетується (без кредитування іншого рахунка), а при списанні — кредитується (без кореспонденції з дебетом іншого рахунка).

Наприклад, при прийнятті основних засобів в оренду орен­дар робить запис тільки на дебеті рахунка "Орендовані необо­ротні активи", а при поверненні їх орендодавцю — тільки на кредиті цього рахунка.

Схема забалансових рахунків

Загальна схема класифікації рахунків за призначенням і структурою наведена на с. 130.

5 Грабова, 2001 129




Класифікація рахунків за призначенням і структурою


Розглянута класифікація рахунків за їх економічним змістом та за призначенням і структурою сприяє кращому розумінню місця кожного рахунка, яке він займає в системі бухгалтерсько­го обліку.

План рахунків бухгалтерського обліку, принципи його будови і значення

Важливе значення для одержання різнобічної інформації, необхідної для управління і контролю, має застосування науко­во обгрунтованого плану рахунків.

Під планом рахунків розуміють систематизований перелік ра­хунків, який визначає організацію всієї системи бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях і установах з метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження програми реформування системи бухгалтерсько­го обліку із застосуванням міжнародних стандартів" Міністерст­вом фінансів України розроблений і затверджений (наказом від 30.11.99 № 291) План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Він є обов'язковим для всіх підприємств і організацій України (крім банків і бюджетних установ).

Рахунки в Плані за економічним змістом згруповані у дев'ять класів: 1 "Необоротні активи", 2 "Запаси", 3 "Грошові кошти, розрахунки та інші активи", 4 "Власний капітал і забез­печення зобов'язань", 5 "Довгострокові зобов'язання", 6 "По­точні зобов'язання", 7 "Доходи і результати діяльності", 8 "Витрати за елементами", 9 "Витрати діяльності".

В окремий клас (нульовий) виділено забалансові рахунки.

Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби скла­дання фінансової звітності. Тому в Плані розмежовано балан­сові рахунки, які об'єднані в класи з розділами активу (1, 2 і З класи), пасиву балансу (4, 5, 6 класи) і номінальні рахунки, призначені для обліку затрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства (7, 8 і 9 класи). Таким чином, показни­ки розділів балансу заповнюються за даними рахунків 1—6 класів, а показники Звіту про фінансові результати — за дани­ми рахунків 7 — 9 класів.

До синтетичних рахунків, які потребують більшої деталізації об'єктів, що обліковуються, Планом рахунків передбачені суб­рахунки, які визначають напрямки подальшої деталізації

5* 131


обліку, показують, в якому розрізі треба групувати показники рахунків аналітичного обліку в межах того або іншого синте­тичного рахунка, щоб мати інформацію, необхідну для уп­равління, складання балансу та інших форм звітності.

Кожному синтетичному рахунку і субрахунку, крім назви, присвоєно номер (код), тобто умовне цифрове позначення. Ви­користання кодів рахунків значно прискорює і скорочує облікову роботу, а також є необхідною умовою при автомати­зованому опрацюванні облікової інформації на обчислюваль­них машинах.

У Плані рахунків використано децимальну систему нумерації (кодування) рахунків. Це значить, що максимально можлива кількість синтетичних рахунків в Плані — не більше 99, а кількість субрахунків до відповідних синтетичних рахунків — не більше 9. За кожним класом закріплено певну серію номерів (кодів) рахунків з урахуванням деякого резерву вільних номерів (на випадок, якщо виникне потреба в додаткових синтетичних рахунках).

Номери (коди) синтетичних рахунків — двозначні. Субра­хункам присвоєно порядкові номери (коди) в межах відповідного синтетичного рахунка. Номер (код) кожного суб-рахунка складається з номера синтетичного рахунка і порядко­вого номера самого субрахунка. При цьому перша цифра но­мера (коду) субрахунка означає номер класу, друга — номер синтетичного рахунка, третя — номер субрахунка.

Наприклад, код 103 означає: 1 — клас "Необоротні активи", 0 — номер синтетичного рахунка "Основні засоби", 3 — номер субрахунка "Будівлі і споруди"; код 201 означає: 2 — номер класу "Запаси", 0 — номер синтетичного рахунка "Виробничі запаси", 1 — номер субрахунка "Сировина і матеріали" і т.д.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти