ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Склад фінансової звітності, її подання і оприлюднення

Звітним періодом для складання фінансової звітності є ка- лендарний рік. Річна звітність підприємств (крім бюджетних ус­танов, представництв іноземних суб'єктів господарської діяль­ності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає:

Баланс підприємства (форма № 1);

Звіт про фінансові результати (форма № 2);

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

Звіт про власний капітал (форма № 4).


Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іно­земних суб'єктів господарської діяльності національними По­ложеннями (стандартами) встановлена скорочена за показника­ми фінансова звітність у складі Балансу підприємства і Звіту про фінансові результати.

Квартальні звітність складається зростаючим підсумком з початку року у складі Балансу і Звіту про фінансові результати.

Звітність підприємств складається станом на кінець остан­нього дня звітного періоду — кварталу або року. Перший звітний період заново створеного підприємства може бути мен шим ніж 12 місяців, але не більшим 15 місяців. Звітним періо­дом підприємства, яке ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Підприємства, які мають дочірні підприємства (виділені на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші від­окремлені підрозділи), крім фінансової звітності про власні гос­подарські операції, складають і подають консолідовану фінансо­ву звітність. При цьому під дочірніми розуміють підприємства, що є юридичними особами, але над якими здійснюється постійне право на визначення стратегічної політики з питань поточної, інвестиційної та фінансової діяльності з боку мате­ринського підприємства.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній формі власності, і органи, які здійснюють уп­равління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають і подають зведену фінансову звітність по всіх підприємствах, які входять до сфери їх управління.

Зазначені органи також складають зведену фінансову звітність по господарських товариствах, акції (частки, паї) яких знаходяться в державній і комунальній власності. Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведе­ну фінансову звітність по всіх підприємствах, які належать до їх складу.

Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встанов­люються: для підприємств (крім банків і бюджетних установ) — Міністерством фінансів України за погодженням з Держком-статом України; дня банків — Національним банком України; Для бюджетних установ, органів Державного казначейства України по виконанню бюджетів всіх рівнів та кошторисів вит­рат — Державним казначейством України.

Заповнюються форми звітності в тисячах гривень з одним


десятковим знаком, а зведені звіти (до яких включено данії звітів двох і більше юридичних осіб) — в тисячах гривень.

Однією із важливих вимог, що ставляться до звітносте підприємств і організацій всіх форм власності, є повнота і до стовірність її показників. Тому до початку складання звітності проводиться значна підготовча робота. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господ дарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи: уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розра- хунків і списати у встановленому порядку нереальну дебіторсь- ку заборгованість, а також кредиторську заборгованість, по якій минули строки задавнення позову; розподілити витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню; визначити фак- тичну собівартість випущеної із виробництва та реалізованої продукції (робіт, послуг); визначити і списати фінансовий ре- зультат (прибутки, збитки) від реалізації та позареалізаційних операцій; списати (при складанні річного звіту) використаний протягом року прибуток.

Після цього перевіряють правильність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок (якщо вони мали місце).

Перед складанням річного звіту обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану розрахунків з дебіторами і кредиторами і відображають її ре- зультати в обліку. Суми статей балансу по розрахунках з фінансовими, податковими органами, установами банків по- винні бути погоджені з ними і відрегульовані. За діючим по- ложенням передбачено повну інвентаризацію проводити в мак- симально наближені до складання річного звіту^ строки (з 1 жовтня до 1 січня). Отже, якісна відмінність між квартальним і річним балансом полягає у тому, що перший складають в ос- новному за даними поточного обліку, а показники річного ба- лансу обов'язково підтверджуються результатами інвентари- зації, що забезпечує їх достовірність.

Баланс та інші форми звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби, — керівником спеціалізованої організації або спеціалістом, які за угодою ви- конували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних показників.


Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність:

— органам, до сфери управління яких вони належать; — трудовим колективам (на їх вимогу);

— власникам (засновникам) відповідно до установчих доку­ментів, якщо інше не передбачено законом; — органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства. Строки подання фінансової звітності встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Фінансова звітність не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі то­вариства, валютні і фондові біржі, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 липня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність і консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або роз­повсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

Контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерсь­кий облік і звітність в Україні здійснюється відповідними орга­нами в межах їх повноважень, передбачених законами.

Відповідні органи при перевірці поданої на їх адресу звітності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних; наявність всіх звітних форм; взаємозв'язок і по­годженість між окремими показниками.

Затвердження звітності підприємства відповідним органом оформляється актом (висновком), у якому дається також оцінка діяльності підприємства та пропозиції щодо підвищення ефективності його діяльності.

Виправлення показників, що відносяться до звітного періоду і які зумовлюють зміни окремих облікових записів підпри­ємства, називається реформацією.

Структура і зміст балансу

Основною формою фінансової звітності є баланс. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгал­терського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87.

3 метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю, статті активу балансу згруповано у три розділи, па­сиву — у п'ять розділів.


Розділ І "Необоротні активи"характеризується такими статтями,

У статті "Нематеріальні активи" відображають вартість об'єктів, які належать до складу нематеріальних активів. У цій статті відображають окремо: первинну і залишкову вартість не- матеріальних активів, а також нараховану суму зносу. Залиш- кова вартість нематеріальних активів визначається як різниця між первинною вартістю і сумою нарахованого зносу. До підсумку балансу нематеріальні активи включаються за залиш- ковою вартістю.

У статті "Незавершене будівництво" відображається вар- тість незавершеного будівництва (включаючи обладнання для монтажу), яке здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

У статті "Основні засоби" відображається вартість власних і одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів і цілісних майнових комплексів. У цій статті наводяться окремо: первин- на вартість, сума нарахованого зносу і залишкова вартість ос­новних засобів. До підсумку балансу основні засоби включа­ються за залишковою вартістю.

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" відображають- ся фінансові інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.

Оборотні активи у розділі II балансувідображаються стаття- ми: "Запаси", "Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги", "Дебіторська заборгованість по розрахунках" (з бюд­жетом, по виданих авансах, нарахованих доходах тощо), "По­точні фінансові інвестиції", "Грошові кошти та їх еквіваленти" (в касі, на поточних та інших рахунках в банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів).

Витрати, які мали місце у звітному або попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів, відобра-жаються у розділі III "Витрати майбутніх періодів"активу ба­лансу.

Статті пасиву балансу об'єднані відповідно у п'ять розділів: І "Власний капітал", II"Забезпечення наступних витрат і пла­тежів", III"Довгострокові зобов'язання", IV "Поточні зобов'язання", V "Доходи майбутніх періодів". Власний капітал розділу Іпасиву балансу характеризується такими статтями: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Нерозподілений капітал", "Вилучений капітал", "Нерозподілений прибуток (не­покриті збитки)".


У статті "Статутний капітал" відображається зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які являють­ся внеском власників (учасників) в капітал підприємства.

Додатковий капітал характеризується двома статтями. У статті "Додатковий вкладений капітал" акціонерні товариства відображають суму, на яку вартість реалізованих випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (аналогічно розумінню "Емісійний дохід").

У статті "Інший додатковий капітал" відображають суми дооцінки необоротних активів; вартість активів, безоплатно одержаних підприємством від інших юридичних і фізичних осіб, та інший додатковий капітал.

У статті "Резервний капітал" відображають суму резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)" по­казують суму прибутку, яка реінвестована у підприємство (або суму непокритого збитку). При цьому суму непокритого збитку наводять у дужках і віднімають при визначенні підсумку балансу.

У статті "Неоплачений капітал" відображають суму забор­гованості власників (учасників) по внесках до статутного капіталу. Цю суму показують в дужках і віднімають при визна­ченні власного капіталу.

У статті "Вилучений капітал" господарські товариства відо­бражають вартість акцій власної емісії (або паїв), викуплених товариством у його учасників. Суму вилученого капіталу наво­дять у дужках і віднімають при визначенні підсумку власного капіталу.

Отже, сума власного капіталу підприємства на звітну дату за даними розділу І пасиву балансу визначається шляхом дода­вання до суми статутного капіталу сум резервного і додатково­го капіталу та нерозподіленого прибутку і відніманням з одер­жаної суми непокритого збитку, неоплаченого і вилученого капіталу.

У розділі II "Забезпечення наступних витрат і платежів"па­сиву балансу відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток працівникам, гарантійні зобов'язання тощо), величи­на яких на дату складання балансу може бути визначена тільки Шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також цільового фінансування і цільових надходжень, одержаних з бюджету та

інших джерел.

Розділ III "Довгострокові зобов'язання"пасиву балансу об'єднує статті:


"Довгострокові кредити банків" — відображається сума заборгованості банкам за одержані довгострокові кредити (які не є поточними зобов'язаннями);

"Інші довгострокові фінансові зобов'язання" — відобра-жається сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язань по залученню позикових коштів (крім кре- дитів банків), на які нараховуються відсотки;

"Відстрочені податкові зобов'язання" — показують суму податків на прибуток, що підлягають сплаті у майбутні періоди внаслідок тимчасової різниці між обліковим і податковим ба- зисом оцінки;

"Інші довгострокові зобов'язання" — показують суму дов- гострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до за-значених статей даного розділу.

Розділ IV "Поточні зобов'язання" пасиву балансу об'єднує статті поточних зобов'язань, які будуть погашені протягом опе- раційного циклу, тобто проміжку часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і одержанням коштів від реалізації виробленої з них продукції (товарів) і послуг: "Короткостро­кові кредити банків", "Кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги", "Поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом", "Поточні зобов'язання по позабюджетних плате­жах", "Поточні зобов'язання по страхуванню", "Поточні зобов'я­зання по розрахунках з учасниками", "Векселі видані" та ін.

До складу розділу V "Доходи майбутніхперіодів" пасиву ба- лансу підприємства відносять доходи, одержані протягом по­точного або попередніх звітних періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів. Вони підлягають зарахуванню до доходів того звітного періоду, до якого належать. Отже, статті активу і пасиву балансу згруповані у відповідні розділи, щоб показати взаємозв'язок між складом і розміщенням госпо­дарських засобів в активі та джерелами їх формування — в пасиві. Це забезпечує можливість контролю й аналізу за наявністю майна підприємства, його станом і розміщенням та джерелами формування (власних, залучених); контролю за станом зобов'язань по розрахунках, фінансовою стійкістю, платоспроможністю підприємства та одержання іншої ділової інформації.

Проте один баланс не в змозі забезпечити повноту інфор­мації про результати різнобічної діяльності підприємства.. Тому, крім балансу, складаються й інші форми фінансової звітності: Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал.






© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти