Немеханізований ручний інструмент.

При гасінні пожеж та проведенні рятувальних робіт виникає необхідність розбирати і розкривати будівельні конструкції, комунікаційні мережі й елементи технологічних установок. Для виконання цих трудомістких робіт на озброєнні підрозділів служби цивільного захисту мається спеціальний інструмент, що у залежності від виду використовуваної енергії підрозділяється на дві групи:

немеханізований і механізований ручний інструмент.

Немеханізований ручний інструмент передбачає наступні його різновиди:

· багри,

· ломи,

· гаки,

· сокири,

· пилки,

· інструмент аварійно-рятувальний ("ИРАС") і т.і.

Ручний немеханізований пожежний інструмент є складовою комплекту первинних засобів пожежогасіння. Він використовується у випадках, коли без розбирання конструкції будівлі (споруди) неможливо застосувати інші засоби пожежогасіння, евакуювати людей, майно, неможливо видалити дим чи отруйні гази, а також у разі виникнення небезпеки обвалу та необхідності створення розривів для запобігання поширенню полум’я.

Ручний немеханізований пожежний та аварійно-рятувальний інструмент має виготовлятися відповідно до вимог стандартів за робочими кресленнями, затвердженими в установленому порядку. Інструмент та інвентар (ломи, багри, крюки, лопати, сокири, пилки тощо) повинні мати форми та масу, що відповідають ергономічним вимогам і вимогам стандартів та технічних умов.

Технічний стан ручного немеханізованого пожежного та аварійно-рятувального інструменту перевіряють підчас зміни чергування та після використання. Підчас зовнішнього огляду звертають увагу на те, щоб поверхня інструменту була гладка, без тріщин, плівок, задирок, глибоких раковин, окалин та іржі. Для попередження появи іржі щоденно і після кожного використання інструменту його поверхню протирають сухою ганчіркою до блиску.

Нікелювати, змазувати або фарбувати зовнішні поверхні немеханізованого пожежного інструменту не дозволяється, так як в цьому випадку вони сковзають в руках, а на пофарбованій поверхні важко побачити пошкодження.

Багри та сокири, що мають люфт у місцях насаджування на держаки чи топорища, необхідно перенасадити і закріпити шпильками.

Дерев’яні частини цих інструментів покривають гарячою оліфою. Всі зовнішні, механічно не оброблені поверхні інструментів повинні мати лакофарбове покриття чорного кольору.

Загострені робочі частини інструменту слід заточити, а по тому термічно обробити на довжині не менше: 60 мм – для гаків, багрів, загнутих кінців ломів і киркових частин сокир; 150 мм – для прямих кінців ломів; 15 мм – для лез сокир. Твердість термічно оброблених кінців інструменту мусить бути в межах НРС 48-54.

Пожежні ломи використовуються під час робіт, які вимагають значних мускульних зусиль, а також як важільні пристрої. Існують три основних типи ломів.

Лом пожежний важкий (ЛПВ, мал.1) – із загостреним гаком на одному кінці та двогранною заточкою на другому – доцільний під час тяжких важільних робіт. Гак може служити для розтягування уламків. Двогранна заточка полегшує розкриття конструкцій із щільним з’єднанням (підлога, дерев’яні каркаси, ферми тощо).

Лом пожежний легкий (ЛПЛ, мал. 2) – із загостреним гаком вгорі та чотиригранною заточкою внизу – служить для розчищання місця пожежі, розкриття ґрат, обшивки, фільонки дверей, фальця стального листа на покрівлі, а також відбивання льоду з кришок гідрантів. Цим ломом зручно відкривати люки на колодязях гідрантів.

Лом пожежний універсальний (ЛПУ, мал. 3) – з двома фігурними робочими частинами на кінцях – незамінний для виконання в обмеженому просторі легких важільних робіт, наприклад розкривання дверей, вікон та інших легких важільних робіт за вимушених обставин, які не дозволяють використовувати інші інструменти.

Як різновид існує лом пожежний з шаровою голівкою (мал. 8) призначення для оббивання штукатурки, а також сколювання льоду з кришок колодязів гідрантів. Лом представляє з себе стрижень, на верхньому кінці якого мається куля діаметром 50 мм із плоским зрізом діаметром 25 мм, а на нижньому кінці заточення на два канти із шириною леза 12,5 мм.

Гак пожежний легкий (ГП, мал. 6) – із чотиригранною заточкою вгорі та мотузкою у вигляді петлі внизу – використовується для виконання різноманітних робіт підчас розтягування, розбирання обвалювання різних конструкцій на пожежах. В отворі головки гака закріплена мотузка довжиною не менше 1,5 м. Верхній кінець використовується – як кирка або лом, нижній – як обух. З допомогою гака розкривається покрівля, підлога, перегородки, обриваються грати, обшивка, розтягуються елементи конструкцій.

Важкий пожежний гак (мал. 9) виготовлений зі смугової сталі перетином 35×14 мм. Верхній кінець гака має гострий зуб, у середній частині вмонтоване кільце діаметром 50 мм, із дроту діаметром 10 мм. Таке ж кільце мається й у нижній частині гака. До нього приєднаний ланцюг типу IV калібром 8 мм, довжиною 0,08 м. Довжина гака 400 мм, вага — 6,2 кг.

Сокири пожежні поясні (СПП, мал. 7) суцільнометалеві з гумовою ручкою та насаджені на дерев’яний держак. Призначені для перерубування і розбирання конструкцій елементів будинків і споруд, розкриття покрівлі, дверей і вікон а також страхування і пересування по дахам будівель.

Сокири столярні призначені для перерубування і розбирання конструкцій елементів будинків і споруд, а також розкриття покрівлі, дверей і вікон. Вони дозволяють проводити ці роботи швидше ніж сокирами пожежними поясними так-як мають більші вагу і розмір. Сокири випускають з дерев’яним сокирищем. Загострену частину леза полотна сокири заточують і піддають термічній обробці. Дерев’яні сокирища виготовляють з деревини твердих порід, що не мають тріщин, сучків і гнилі.

Пожежні багри (табл. 1) застосовують для розбирання покрівлі, перегородок, стін, інших елементів конструкцій будинків і споруд. Крім того, баграми розтаскують палаючі предмети, матеріали і т.п. Багри, що входять у комплектацію пожежних автомобілів, бувають двох типів:

суцільнометалеві та насаджені на дерев’яний держак.

Багор пожежний металевий (БПМ, мал. 4) — являє собою суцільнометалевий стрижень, на одному кінці якого приварений гак, а на іншому — кільцева ручка – він служить для розбирання покрівлі, стін, перегородок, крокв, господарських прибудов тощо. Багор пожежний неметалевий (БПН, мал. 5) – з гаком та списом закріплений на дерев’яному держаку двома клепками діаметром 6мм (зараз майже не використовується) – використовуються з тією ж метою, що й перші, однак переважно для боротьби з відкритим вогнем. Вони як порівняти з суцільнометалевими повинні мати значно більшу довжину за меншої маси, що досягається насадженням їх на дерев’яні держаки.

Мал. 1 Мал. 2 Мал. 3

Мал. 4 Мал. 5 Мал. 6

Мал. 7 Мал. 8 Мал. 9.

Інструмент "ИРАС".

Першочерговою задачею підрозділів служби цивільного захисту при ліквідації надзвичайних ситуацій (НС) є виконання аварійно-рятувальних робіт (АРР), спрямованих, насамперед, на порятунок потерпілих.

До аварійно-рятувальних робіт при пожежах пред’являються підвищені вимоги у часі їх виконання. Пожежа - це процес, що інтенсивно розвивається і фактор часу відіграє вирішальну роль не тільки для потерпілих, але для людей, які виявилися в силу обставин у зоні пожежі. Чим швидше знайдені люди в палаючому будинку, чим швидше витягнуті потерпілі з завалів зруйнованих конструкцій, чим швидше проведене транспортування потерпілих та евакуація людей із зони надзвичайної ситуації, тим більше в них шансів залишитися в живих.

Аварійно-рятувальні роботи, як правило, ведуться в стиснутих і небезпечних умовах при відсутності джерел енергії. Тому для успішного виконання цих робіт необхідні такі інструменти і спорядження, що прості по конструкції, надійні в роботі, багатофункціональні і при цьому не залежать від джерел енергії. Цим вимогам відповідає інструмент ручний аварійно-рятувальний, що знаходяться в дійсний час на озброєнні, скорочено названий "ИРАС".

Інструмент "ИРАС" хоч і надходить на озброєння на жаль, не одержав дотепер визнання, що зв’язано з незнанням можливостей інструмента і з невмінням правильно працювати з ним.

Нижче розглядаються тільки основи виконання цих робіт - прийоми роботи з інструментом ручним аварійно-рятувальним ("ИРАС"). В ілюстраціях показується як практично застосовувати інструмент "ИРАС" для різних робіт у ході аварійно-рятувальних робіт.

Прийоми роботи з інструментом "ИРАС"

Влаштування і призначення.

"ИРАС" призначений для виконання різних аварійно-рятувальних робіт без зміни інструмента з цільовим призначенням - для вивільнення людей.

"ИРАС" заснований на функціях старих і випробуваних інструментів, таких як сокира, гвіздкодер, лом, зубило, молоток, але може використовуватися і для нових цілей, наприклад, для різання металу, створення опор, підйомно-транспортних робіт, перенесення носилок і інших цілей. Методи роботи з "ИРАС" аналогічні методам роботи з традиційним ручним інструментом.

"ИРАС" складається з трьох частин (див. мал. 10).

1) багатоцільової головки,

2) вскривача,

3) рятувально-транспортного ременя.

Додатково "ИРАС" може комплектуватися настінною стійкою для зручного збереження інструмента в транспортному положенні, а також при виконанні деяких операцій, штанга вскривача вставлена в рукоятку багатоцільової головки. Елементи інструмента можуть використовуватися як самостійно, так і спільно.

Розрізняють наступні елементи (див. мал. 10).

- у багатоцільової головки: сокира, кайло, вигнутий шип, фіксатор, отвори, рукоятка;

- у вскривача: штанга, паз, риска, зубило, ніж;

- у рятувально-транспортного ременя: пряжка, D-образне кільце, карабін, чохли для укладання інструмента.

Призначення багатоцільової головки (див. мал. 10 "б");

1) сокира - для рубання арматури, дерева, дроту, прорубання листового металу;

2) кайло - для пробивання отворів і розбивання скла, у тому числі й армованого, з метою введення вогнегасних засобів і пожежного устаткування в інші приміщення, гострою частиною кайла розрізається брезент і різні плівки;

3) вигнутий шип - для підйому, відсунення, віджимання ваги. Рифлення на зовнішній стороні шипа перешкоджають ковзанню багатоцільової головки по опорній площині;

4) рукоятка - для перенесення й утримання багатоцільової головки і інструмента в цілому при роботі;

5) фіксатор - для утримання вскривача в рукоятці багатоцільової головки і запобігання його мимовільного вислизання при роботі чи перенесенні інструмента;

6) отвору - для виконання окремих операцій.

Малюнок 10. Інструмент ручний аварійно-рятувальний "ИРАС":

а) інструмент у зборі;

б) багатоцільова головка: 1-сокира, 2-кайло, 3-вигнутий шип, 4-рукоятка, 5-фіксатор, 6-отвори;

в) вскривач: 1-зубило, 2-ніж, 3-штанга, 4-пази, 5-риски;

г) рятувально-транспортний пояс: 1-ремінь, 2-пряжа, 3- D-образне кільце, 4-карабін, 5-чохли

Призначення вскривача.

1) зубило - для обрубання болтів, різних штирів, цапф, пальців петель віконних і дверних блоків, а також для пробивання отворів у жерсті і листовій сталі в умовах пожежо- і вибухонебезпеки;

2) ніж - для різання тонкого листового металу, при цьому зубцюватий край запобігає ковзанню інструмента при різанні;

3) штанга - для утримання вскривача при роботі;

4) пази - для забезпечення фіксації вскривача - у рукоятці багатоцільової головки;

5) риски - для визначення положення вскривача в багатоцільовій головці при поділу інструмента на частини.

Призначення рятувально-транспортного пояса.

1) ремінь - для перенесення інструмента, організації страховки і транспортування потерпілого;

2) пряжка - для створення кільця потрібного розміру;

3) D-образне кільце - для прикріплення до пояса;

4) карабін - для прикріплення пояса;

5) чохли - для укладання інструмента.

Параметри і силові характеристики інструмента "ИРАС" приведені в таблиці 2.1 і таблиці 2.2.

Кожна окрема функція інструмента розроблена спеціально з погляду придатності до аварійно-рятувальних робіт і в порівнянні з традиційними інструментами "ИРАС" вирізняється підвищеною ефективністю, доповнюючи м’язову силу людини. Всі окремі елементи інструмента з’єднані в єдине ціле по функціональному призначенню, зібрані в один комплект і на зміну цих елементів губиться часу не більше, ніж на зміну положення рук.

Таблиця 2.1. Параметри інструмента "ИРАС"

Таблиця 2.2. Силові характеристики інструмента "ИРАС"

2. Розбирання і перенесення інструмента.

"ИРАС" зберігається і переноситься в зібраному виді. Для перенесення інструмента можливе використання одного з чотирьох наступних варіантів:

1) в одній руці - одна рука вільна;

2) на плечі - одна рука вільна;

3) на спині - дві руки вільні;

4) на шиї - дві руки вільні.

"ИРАС" можна легко перемістити зі спини на груди.

При передачі інструмента вимагаються отвори (див. мал. 4):

а) у товстих стінах і перегородках - розміром 200 мм × 80 мм,

б) у тонких стінах і перегородках - розміром 120 мм × 80 мм.

На одній руці На плечі На спині На шиї

Мал. 11. Перенесення інструмента "ИРАС"

Передача через товсті перешкоди Передача через тонкі перешкоди

Мал. 12. Передача інструмента "ИРАС" через перешкоди

Для підготовки до роботи необхідно зробити повне чи неповне розбирання інструмента.

Розбирання інструмента "ИРАС" полягає у роз’єднанні його елементів багатоцільової головки, вскривача і рятувально-транспортного ременя.

Дії при розбиранні інструмента (див. мал. 13).

а) відкрити кнопки кожухів на рятувально-транспортному поясі;

б) зняти кожухи із сокири і зубила;

в) повернути на 90° фіксатор на багатоцільовій головці;

г) висунути вскривач до червоної риски на штанзі;

д) повернути вскривач щодо багатоцільової головки на 180° і відкріпити вскривач від багатоцільової головки. Інструмент розібраний і підготовлений до роботи.

3. Основні прийоми роботи.

Для оволодіння інструментом "ИРАС" важливо вивчити його можливості на практиці. У напружених умовах ведення аварійно-рятувальних робіт немає часу на ознайомлення з функціями інструмента. Тоді треба вже знати, що можна і чого не можна зробити, а також, скільки часу потрібно на виконання різних операцій.

До числа основних операцій, виконуваних за допомогою інструмента "ИРАС", відносяться наступні операції, застосовувані при деблокуванні потерпілих:

а також операції, застосовувані при транспортуванні потерпілих.

Для вивчення можливостей і прийомів роботи з інструментом нижче розглянемо вправи, набори яких дозволяють виконувати аварійно-рятувальні роботи з інструментом "ИРАС".

Відкрити кнопку і зняти кожухи Висунути до червоної лінії і перевернути на 180°

Повернути стопорний важіль Відкріпити

Мал. 13. Розбирання інструмента

Вправа 1. Виготовлення отворів (див. мал. 14).

Способи виготовлення отворів залежать від матеріалу перешкоди. Можливі дії:

Мал. 14. Виготовлення отворів інструментом "ИРАС" (варіанти)

1) звичайне скло (наприклад, шибка) - розбити зубилом;

2) загартовані, зміцнені й армовані стекла (наприклад, скло автомашин) - розбити кайлом інструмента;

3) металеві листи - кайлом пробити невеликий отвір, розширити його ударом сокири, вставити зубило і різати;

4) перешкода з матеріалу, що кришиться, (наприклад, цегельна стіна) рубати кайлом і сокирою;

5) тканина (наприклад, брезент) - різати кайлом інструмента;

6) дерев’яні перешкоди - спочатку перебити кайлом одну дошку, потім розширити щілину між дошками лезом сокири і далі за допомогою зубила видалити дошку.

Вправа 2. Виготовлення отворів в умовах небезпеки вибуху і загоряння (див. мал. 15).

Така ситуація може виникнути при наявності парів горючих рідин (наприклад, при аваріях з викидом вибухо- і пожежонебезпечних речовин, порушенні цілісності бензобака автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді), коли неприпустиме іскріння при виготовленні отворів у металевих листах.

Мал. 15. Виготовлення отворів інструментом "ИРАС" в умовах небезпеки загоряння і вибуху

Дії:

а) не відкріплюючи багатоцільову голівку від вскривача і використовуючи багатоцільову голівку як молоток, пробити невеликий отвір зубилом, роблячи зворотно-поступальні рухи;

б) всунути в пробитий отвір зубило вскривача;

в) різати метал лезом зубила, використовуючи при необхідності рукоятку багатоцільової головки для збільшення важеля.

Вправа 3. Поділ на частини (див. мал. 16).

Спосіб поділу на частини залежить від конструктивних особливостей і матеріалу виробу, з яким виконується операція поділу.

1) троси, кабелі, дріт, шланги, пустотілі металеві трубки - покласти на тверду поверхню і перебити коротким ударом сокири, як тверду поверхню можна використовувати плоску частину зубила;

2) дерев’яні конструкції - зламати кайлом;

3) дерев’яні збиті конструкції - розбивати ударами округлої частини головки інструмента;

4) гвинти, гайки - зрубати зубилом, не відкріплюючи вскривач від багатоцільової головки і використовуючи останню як молоток.

Перебити

Зламати

Зрубати

Мал. 16. Поділ на частини інструментом "ИРАС"

Вправа 4. Згинання (див. мал. 17).

Інструментом "ИРАС" можна гнути дріт і труби невеликого діаметра.

Дії:

а) розібрати інструмент;

б) вставити штангу вскривача в отвір на багатоцільовій голівці інструмента;

в) в щілину, що утворилась між штангою вскривача і сокирою багатоцільової головки вставити предмет, що згинається (трубу);

г) повернути інструмент навколо осі зубила на необхідний кут.

За допомогою даної операції можна зменшувати витікання рідини з труби малого діаметра.

Мал. 17. Згинання за допомогою інструмента "ИРАС"

Вправа 5. Відкріплення (див. мал. 18).

Дії:

а) вставити лезо сокири в щілину;

б) повернути рукоятку багатоцільової головки паралельно площини предметів, що відкріплюються.

Мал. 18. Відкріплення за допомогою інструмента "ИРАС"

Вправа 6. Підняття (див. мал. 19).

У залежності від предмета, що піднімається, і умов підйому можна виконати за допомогою ніг, руками, за допомогою важеля, за допомогою важеля й опори.

Мал. 19. Підйом за допомогою інструмента "ИРАС"

Спосіб 1 - підйом за допомогою ніг.

Дії:

а) на половину зігнути ноги в колінах;

б) прикріпити ремінь рятувально-транспортного пояса до стегон і до предмета, що піднімається;

в) підвестися, піднімаючи предмет, при необхідності підтримки рівноваги і збільшення висоти підйому використовувати руки.

Створюється зусилля в 300 - 800 кг, при підйомі за допомогою тільки ніг і зусилля до 100 - 400 кг, при використанні рук.

Спосіб 2 - підняття руками.

Дії:

а) розібрати інструмент;

б) уставити штангу вскривача в отвір багатоцільової головки інструмента, а саму штангу розмістити на опори;

в) помістити ремінь рятувально-транспортного пояса в щілину, що утворилась між сокирою і зубилом;

г) обертати багатоцільову голівку навколо осі штанги вскривача.

Створюється зусилля в 500 - 1000 кг.

Спосіб 3 - підняття за допомогою важеля.

Дії:

а) закріпити ремінь на предметі, що піднімається, і на вигнутій частині багатоцільової головки;

б) висунути вскривач з рукоятки багатоцільової головки;

в) обперти інструмент і за допомогою отриманого важеля підняти предмет.

Спосіб 4 - підняття за допомогою важеля.

Дії:

а) розібрати інструмент;

б) підсунути зубило вскривача під предмет, що піднімається, і, використовуючи штангу як важіль, підняти предмет;

в) підсунути вигнутий шип багатоцільової головки під піднятий предмет, а зубило вскривача вийняти;

г) уставити штангу вскривача в рукоятку багатоцільової головки й отриманим важелем далі підняти предмет.

Вправа 7 - опускання (див. мал. 20). Додатково до інструмента необхідна мотузка.

Дії:

а) закріпити на стегнах ремінь рятувально-транспортного пояса;

б) пропустити мотузку через D-образне кільце рятувально-транспортного ременя, зробивши 2-3 витка, тут кільце використовується як гальмовий пристрій, що зменшує навантаження на руки;

в) послаблюючи захоплення руками мотузки, опускати вантаж.

Вправа 8 - переміщення (див. мал. 21). Можливі способи:

1) закріпити ударом кайло на переміщуваному предметі і тягти за рукоятку інструмента, створюючи необхідне зусилля;

2) зробити тем же саме, що у вищеописаному способі, але для створення більшого зусилля використовувати рятувально-транспортний пояс, закріпивши його на стегнах і на інструменті;

3) вставити штангу вскривача в отвір багатоцільової головки інструмента і помістити в щілину, що утворилась між сокирою і штангою вскривача, ремінь рятувально-транспортного пояса чи мотузку, далі обертати рукоятку багатоцільової головки навколо осі вскривача (створюється зусилля в 500 - 1000 кг).

Вправа 9. Прикріплення (див. мал. 2.22).

Інструмент застосовується для прикріплення до твердої і пухкої землі, до дерев’яної поверхні, а також до поверхонь з тонкої сталі (наприклад, до даху). Прикріплювати "ИРАС" необхідно для створення "крапок" кріплення мотузки. Способи прикріплень:

1) тверда чи пухка земля - використовувати тільки штангу вскривача, забивши її в землю (тверда земля) чи перед забиванням додатково штангу вскривача вставити в отвір на багатоцільовій голівці і, повернувши рукоятку багатоцільової головки в напрямку прикладення сили, використовувати її (рукоятку) як важіль, що створює додаткову опору на землю;

2) дерев’яна поверхня - використовувати кайло інструмента;

3) поверхня з тонкого листа металу - використовувати сокиру.

Мал. 22. Прикріплення за допомогою інструмента "ИРАС"

Вправа 10. Створення точок опори (див. мал. 23).

Точки опори створюються при необхідності підйому по похилій площині (наприклад, по даху) при значному куті нахилу. Способи створення точок опори залежать від матеріалу поверхні, на якій створюються точки опори:

1) тонка сталь - закріплювати інструмент, пробиваючи поверхню сокирою і розташовуючи рукоятку багатоцільової головки по напрямку дії сили;

2) дерево – те ж саме, але замість сокири застосовувати кайло.

Мал. 23. Створення точок опори за допомогою інструмента "ИРАС"

Вправа 11. Обмеження (див. мал. 24).

Обмеження створюється для підтримки предметів чи захисту людини, що рятується. Для створення обмеження вставити штангу вскривача в отвір на багатоцільовій голівці й у залежності від обпирання одержати Λ - подібну чи ┴ - подібну опори

Мал. 24. Обмеження за допомогою інструмента "ИРАС"