Витягування постраждалого із завалу

Тактику витягування постраждалого із завалу визначає ре­човина, що здавлює.

Стиснення сипкими речовинами (піском, снігом, зерном тощо). При відкопуванні необхідно унеможливити засипання сипкою речовиною постраждалого та рятувальника. Терміново звільнити голову, шию і тулуб постраждалого. Провести штучне дихання і непрямий масаж серця.

Стиснення предметами (камені, дерева, деталі будов). При стисненні грудей і живота звільнити від предмета, що здавлює. Рятувальник нахиляється позаду постраждалого і вводить свої руки між тулубом і руками постраждалого, захоплюючи його неушкоджену, зігнуту під прямим кутом руку в області ліктьового та променево-зап'ясткового суглобів. Притискає передпліччя до живота (для унеможливлення додаткової травми грудної клітки) і пересувається назад.

Якщо ушкоджені верхні кінцівки, рятувальник позаду обхо­плює тулуб постраждалого і, затиснувши своє передпліччя другою рукою, витягає постраждалого.

Витягування постраждалого з вогнища електричного ураження

«Відключення» постраждалого від джерела електроструму полягає в припиненні дії електроструму. Це досягається розривом ланцюга електроструму: відключенням рубильника, вимикача, вивертанням пробок, обривом або перерубуванням дроту, відки­данням його сухим ціпком, мотузкою, сухим поясним ременем без металевих прикрас, відтяганням постраждалого за сухі ділян­ки одягу. Якщо постраждалий у свідомості і не може розтиснути руки зі струмонесучим провідником, йому треба запропонувати підстрибнути або впасти.

Для звільнення постраждалого необхідно надіти гумові рука­вички або обмотати руки чи одну руку сухою матерією, гумовим автомобільним килимком і під ноги підкласти суху дошку, одяг або інший сухий ізолятор. Одну руку тримають у кишені, для того щоб не було проходження струму через зону серця, а іншою рукою відтягають постраждалого.

При напрузі понад 1000 В від'єднання постраждалого від дже­рела струму проводить тільки спеціальний технічний персонал.

Медичну допомогу надають після припинення дії електро­струму

Відтягання постраждалого

Під час катастроф, які супроводжуються повторними вибу­хами, виходячи з характеру дій і рельєфу місцевості постраждалого або відтягають, або переносять до місця, куди може прибути транспортний засіб, на якому він буде доставлений в лікувальну установу.

Відтягання постраждалого від вогнища ураження здійсню­ються на собі, на плащ-наметі, брезенті, верхньому одязі, з вико­ристанням штатних і підручних засобів.

Відтягання на боці

Рятувальник лягає на бік впритул до постраждалого, поклав­ши його голову до себе на груди, а тулуб - на підігнуту і зігнуту в коліні ногу. Підтримуючи постраждалого однією рукою, рятівник підштовхується від землі вільною ногою та ліктем іншої руки.

Відтягання на спині

Рятувальник кладе постраждалого на здорову сторону, ля­гає з ним поруч впритул, притискаючись спиною до його грудей, обережно підводить свою зігнуту під тупим кутом у колінному суглобі ногу, що лежить на землі, під ноги постраждалого. Якщо рятувальник лягає на лівий бік, то лівою рукою бере праву руку постраждалого, а свою праву руку кладе за спину і захоплює по­страждалого за верхній одяг. Якщо рятувальник лягає на правий бік, то правою рукою бере ліву руку постраждалого, а лівою ру­кою захоплює його одяг. Сильним, але не різким рухом звалює постраждалого на спину, одночасно повертаючись і лягаючи на живіт. Для досягнення стійкого положення постраждалого на спині рятувальника його ноги повинні перебувати між ногами ря­тувальника.

Відтягання на волокушах з підручних засобів Перш ніж почати відтягати постраждалого на волокушах, не­обхідно правильно укласти на них постраждалого накочуванням або перекладанням.

Укладання накочуванням

Для укладення постраждалого, який лежить на спині, на плащ-намет необхідно травмовану ногу покласти зверху неушкодженої. Руку з неушкодженої сторони покласти уздовж тулуба і по­вернути постраждалого на здоровий бік. Один край плащ-намету збирають приблизно до половини і кладуть поруч зі здоровим бо­ком, а інший край у складки не збирають, залишаючи його роз­правленим. Потім, взявши за руку з нетравмованої сторони тіла, постраждалого перекочують на плащ-намет, а з-під неушкодже-ної сторони тіла витягають плащ-намет і розправляють складки.

Укладання перекладанням

Перший спосіб - підняття постраждалого на руках. Рятувальники опускаються на коліна і обережно піднімають його на руках, потім кладуть його на ноші (волокушу, плащ-намет та ін.), надаючи травмованій частині тіла піднесеного положення та стежачи, щоб місце поранення не зазнавало додаткового тиску.

Другий спосіб - підняття за одяг. Застосовують для швид­кого укладання постраждалого з важкими ушкодженнями. Рятувальники нахиляються вниз, один з них однією рукою бе­реться за пояс постраждалого, а другою рукою підтримує голову. Інший рятувальник однією рукою береться за складку штанів над коліньми, другу руку просовує усередину чобіт, і за командою вони випрямляються та перекладають постраждалого. При пере­ломах нижніх кінцівок цей спосіб застосовувати НЕ МОЖНА.

Перенесення постраждалого

Залежно від стану постраждалого застосовують той або ін­ший спосіб перенесення: на собі, на руках, на носилковій лямці, ношах та підручних засобах.

Перенесення на собі та на руках здійснюються у випадках відсутності або неможливості використання штатних і підручних засобів.

Перенесення на собі

Одна людина може переносити постраждалого «на руках по­перед себе» і «на плечі», коли постраждалий дуже слабкий і непритомний. Якщо він у змозі триматися, то його переносять «на спині». Такі способи вимагають великої фізичної сили і використовуються при перенесенні на малі відстані.

Перенесення постраждалого на руках двома рятуваль­никами

Якщо постраждалий періодично непритомніє, то його пере­носять на замку із трьох рук. При такому способі перенесення вільна рука рятувальника захоплює плече іншого для за­побігання падінню постраждалого назад під час перенесення.

Якщо постраждалий у свідомості, його переносять «на зам­ку» із чотирьох рук, а постраждалий тримається рука­ми за шию рятувальників

Перенесення постраждалого на носилковій лямці

Лямки для нош призначені для витягування постраждалих з вузьких просторів, важкодоступних місць - зруйнованих будин­ків, ям, транспортних засобів, а також для полегшення перене­сення постраждалого на собі та на ношах.

Лямки для нош бувають штатні та імпровізовані.

Штатна носилкова лямка являє собою брезентовий ре­мінь довжиною 3,5 м і шириною 65 мм, який має на одному кінці металеву пряжку.

Імпровізовані носилкові лямки виготовляють із 2 або 3 по­ясних ременів, парашутної стропи, автомобільного буксирувального канату, шматка брезенту, простирадла, складеного у вигляді кільця або вісімки.

Щоб полегшити роботу, носилкову лямку важливо правиль­но скласти і підігнати. Для складання лямки кільцем вільний (хо­довий) кінець лямки пропустити через пряжку. Довжина кільця правильно підігнаної лямки, складеної кільцем, повинна дорівню­ватися довжині однієї випрямленої та іншої, зігнутої в ліктьовому суглобі під прямим кутом, руки.

Для складання лямки вісімкою вільний кінець пропустити під брезентову накладку і за­кріпити його в металевій пряжці. Фігура, що утвориться із двох з'єднаних між собою петель, нагадує цифру 8. Розмір петель лямки, складеної вісімкою, повинен дорівнюватися довжині випрям­лених на рівні плечей рук.

Перенесення на лямці, складеної "кільцем" зручне тим, що у рятувальника залишаються вільними руки, і це дозволяє йому триматися за поручні при підйомі або спуску по сходах.

Для цього одну половину лямки пропускають під сідниці постраждалого, а іншу - по спині на рівні пахвових западин, щоб утворилися дві петлі. Носій лягає поруч спиною до постраждалого, просовує свої руки в ці петлі і надягає їх собі на плечі. Вільним від "кільця" кінцем лямки зв'язує петлі в себе на грудях, домагаючись гарної фіксації постраждалого. Потім рятувальник поступово перевалює постраждалого до себе на спину і натає спочатку рачки, потім на одне коліно та у весь зріст.

Перенесення за допомогою "вісімки" одним рятувальником не можна використовувати для постраждалих з переломами кі­сток верхніх і нижніх кінцівок, таза і хребта.

Способи використання лямки

Петлі лямки, складеної "вісімкою", надягають на ноги постраждалому, котрий сідає на перехрест лямки. Рятувальник надягає вільні петлі собі на плечі і приймає постраж­далого на спину, який сам повинен триматися за плечі рятуваль­ника.

Перенесення за допомогою "вісімки" двома рятувальниками (способом "поруч" проводиться в такій послідовності. Рятувальники с стають поруч і надягають по одній петлі "вісімки" так, щоб перехрест лямки перебував між ними на рівні тазостегнового суглоба. Петлі повинні лежати в одного носія через праве, а в іншого - через ліве плече. Постраждалого саджають на перехрест лямки в такій послідовності: рятувальники стають на коліна і ставлять свої коліна поруч, укладають на них перехрестом лямки, потім саджають постраждалого та одночасно підводяться .

Перенесення на носилках

Носилки забезпечують функціонально вигідне положення постраждалого, полегшують перенесення, завантаження, виван­таження та перекладання постраждалого. Перенесення постраж­далого на носилках здійснюють 2-3-4 особи. Носилки бувають штатні та імпровізовані (рис. 68)

Імпровізовані носилки виготовляють, за відсутності спеці­альних, з жердин, дощок, стовбурів тонких дерев, зв'язаних лиж, одягу, ковдри, брезенту, плащ-намету, на морозі - зі змочених і заморожених спальних мішків і наметів. Носилки із одягу виго­товляють, ввернувши рукава та застебнувши. У рукава вставля­ють жердини.

Носилки повинні бути міцними. На них необхідно підкласти що-небудь м'яке (одяг, сіно, солому та ін.). Правила роботи з носилками:

- відрегулювати носилки для створення функціонально ви­гідного положення під час перенесення;

- у холодну пору року, до укладання постраждалого на но­силки, укласти ковдри, якими після укладання вкривають його, або укласти постраждалого в спальний мішок-кокон (рис. 69);

носилки поставити поруч з травмованою стороною тіла;

- два носії стають на коліно зі здорової сторони тіла, обережно підводять під постраждалого руки і за командою піднімають його;

- у цей час 3-й та 4-й носії підводять носилки під постражда­лого;

- 1-й та 2-й носії обережно опускають постраждалого на но­силки;

- у вузьких місцях підведення носилок здійснюється з боку

голови або ніг.

Спосіб "накат" використовують у випадках, коли рятуваль­ники не мають можливості перекладати постраждалого піднімаю­чи. Носилки ставлять із неушкодженої сторони. Один з рятуваль­ників лягає з ушкодженої сторони постраждалого, інший - з неу­шкодженої, поруч із носилками, та нахиляє їх до постраждалого. Перший рятувальник підсовує руки під постраждалого, захоплює і утримує нахилений брус носилок. Інший, відпустивши носилки, теж підсовує руки під постраждалого. За командою рятувальники обережно, піднімаючи та подаючи вперед постраждалого, кладуть його на носилки.