ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях на автомобільному транспорті.

 

Серед усіх видів транспорту сумне лідерство по кількості трагічних наслідків і матеріальним збиткам належить автомобільному транспорту. Основними причинами НС на автотранспорті є зіткнення (37,9%), наїзди (37,1%), перекидання (16,1%), інші (8,9%). У містах і населених пунктах відбувається 60%, а на автострадах - 40% аварій і катастроф, причому на автострадах автомобілі найчастіше перевертаються, у містах і населених пунктах - зіштовхуються. Наслідки НС на автострадах, як правило, важчі, ніж у населених пунктах і містах. Максимум НС приходиться на липень-вересень (пік - серпень), переважно на п'ятницю в період з 16 до 22 годин.

Лобове зіткнення відбувається при зустрічному русі автомобілів. Воно призводить до деформації передньої (лобової) частини транспортного засобу, різкого припинення руху, заклинювання дверей, затиснення людей у салоні чи кабіні, порушення цілості стекол. Ступінь деформації транспортного засобу і рівень травмування людей в салоні залежать від швидкості руху і маси автомобілів, що зштовхнулися. При лобовому зіткненні двох легкових автомобілів, що їдуть зі швидкістю 60 км/год., виникає деформація передньої частини: водія придавлює до кермового колеса, а пасажирів - до елементів салону. Довжина автомобіля зменшується на 0,5 м. Збільшення швидкості до 120 км/год. призводить до деформації практично усіх вузлів автомобіля, затиснення людей у салоні. При цьому люди, які перебувають у кабіні або салоні, продовжують рухатися по ходу автомобіля, отримуючи травми при зіткненні з предметами кабіни або салону.

 

 

Бічне зіткнення. Бічне зіткнення є наслідком удару лобової частини одного автомобіля в бічну сторону іншого. Результат цього - деформація дверей і кузова, затиснення людей. Іноді автомобіль, що одержав бічний удар, перекидається. Найбільш небезпечним є бічне зіткнення для людей, які перебувають з тієї сторони салону, у яку довівся удар. Люди можуть отримувати травми від ударів об стійки, скло, двері та інші конструкції кабіни або салону автомобіля.

 

 

Перекидання-одна з НС на автотранспорті що дуже часто зустрічаються. Виникає в результаті бічного удару, різкого повороту, влучення автомобіля на похилу круту поверхню дорожнього насипу (узбіччя). Перекидання викликає падіння автомобіля на бік чи на дах. Особливо небезпечно, коли автомобіль перевертається кілька разів. Це призводить до значної деформації корпусу, даху, затиснення людей у салоні, їх випадання і притиснення до землі, розливання палива, вибуху, пожежі.

Дотичне зіткнення. Дотичне зіткнення виникає при зустрічному чи русі в одному напрямку. Автомобілі зіштовхуються бічним поверхнями. При цьому травмуються люди, деформуються поверхні машин, що дотикаються. При цьому сила удару буде більша, якщо автомобілі рухалися на зустріч один одному.

 

 

 

Наїзд відбувається на нерухомі (стовп, дерево, стіна, паркан, автомобіль) та рухомі (автомобіль, потяг, трамвай, трактор, велосипед) предмети. Він характеризується різкою зупинкою автомобіля, виникненням динамічного удару великої сили, що призводить до деформації передньої частини, травмування людей у салоні і кабіні. У ряді випадків причиною НС є наїзд потяга, трамвая, тролейбуса на автомобіль. Ці аварії супроводжуються особливо тяжкими травмами і загибеллю людей.

 

 

Для проведення рятувальних робіт на автотранспорті на рятувальних автомобілях повинні бути засоби пожежогасіння, інструменти, обладнання, механізми для піднімання, кантування і переміщення важких предметів, різання металу, розтискання конструкцій, засоби пошуку потерпілих і автотранспорту, освітлення, зв'язку, захисту, надання першої медичної допомоги потерпілим, їх евакуації, життєзабезпечення роботи під водою, збирання і знезараження небезпечних речовин. У ряді випадків роботи можуть проводитися з використанням альпіністського спорядження. Як правило, автомобільні НС відбуваються на дорогах чи у безпосередній близькості від них. Це забезпечує можливість швидкого прибуття рятувальників і спеціальної техніки безпосередньо до місця робіт і оперативного їх проведення.

Роботи на місці проведення робіт розподіляються на наступні фази:

 

 

Виходячи з цих фаз будується певний порядок організації дій на місці НС, але вони полягають, в основному, в наступному:

Принцип Ключової фігури (основний принцип). Під цим принципом розуміють те, що метою проведення будь яких рятувальних робіт є подання допомоги потерпілому. Відповідно всі дії підрозділів, які беруть участь у рятувальних роботах, будуються таким чином, щоб стан потерпілого не погіршувався, а, по можливості, покращувався. Відповідно до цього принципу керівник рятувальних робіт повинен всі свої дії погоджувати з лікарем, який входить до рятувального підрозділу.

 

 

Принцип комплексної безпеки. Під цим принципом розуміють комплекс заходів, які забезпечують попередження небезпечного розвитку ситуації. Це досягається забезпеченням: безпеки місця пригоди; безпеки потерпілого; безпеки дій рятувальників.

Безпека місця пригоди. Включає в себе:

- організацію кіл безпеки;

- профілактику небезпечного розвитку ситуації на місці ДТП;

- організацію взаємодії служб, які беруть участь у рятувальних роботах.

Організація кіл безпеки.

Перед проведення рятувальних робіт при ДТП потрібно, в першу чергу, забезпечити порядок та безпеку навколо зони НС. Для цього організуються так звані кола безпеки. Коло безпеки - це визначена на місці пригоди зона розташування та дій сил та засобів, які беруть участь у рятувальних роботах. Центром кіл безпеки є потерпілий.

Внутрішнє коло (1 порядку). Зовнішня межа цього кола знаходиться на відстані 3-5 метрів від потерпілого (потерпілих). В цьому колі можуть перебувати тільки особи, які безпосередньо працюють з потерпілим-рятувальники та лікарі. Виняток становлять тільки фахівці, які забезпечують необхідну в конкретному місці безпеку дій за прямою вказівкою керівника робіт.

Коло безпеки (2 порядку). Зовнішня межа цього кола знаходиться на відстані 6-10 метрів від потерпілого (потерпілих). В цьому колі можуть перебувати тільки фахівці забезпечують заходи, що проводяться в першому колі, які обслуговують аварійно-рятувальне обладнання та іншу техніку. Виняток становлять тільки фахівці, які забезпечують необхідну в конкретному місці безпеку дій, проведення слідчих дій, а також медичні працівники за прямою вказівкою керівника робіт. В цьому колі призначають місце для збору уламків автомобіля при деблокуванні та іншого сміття.

На межі цього кола під час проведення рятувальних робіт повинні знаходитися машини рятувальної, медичної служби, ДАЇ та інших підрозділів, які залучені до рятувальних робіт, а також їхні спеціалісти. Зовнішня межа цього кола є межею зони рятувальних робіт.

Додаткове (резервне) коло безпеки (3 порядку). Зовнішня межа цього кола становить від 20 метрів до декількох кілометрів. Це коло організується у випадках, коли в аварію потрапив транспортний засіб, який перевозив небезпечні речовини, такі як небезпечні хімічні, радіаційні пожежовибухонебезпечні і виникла загроза поширення небезпечних факторів. Автомобілі спеціальних служб, які залученні до ведення рятувальних робіт, повинні знаходитися за межею кола безпеки 3 порядку, а також фахівці, які не мають відповідних засобів захисту або не залучені в даний час до робіт. Зовнішня межа цього кола є межею розташування сил ДАІ.

Додаткове коло безпеки (4 порядку). Це коло організується у випадках, коли необхідно направляти транспортні потоки в об’їзд зони НС, а також для пропуску спецавтомобілів в зону ведення рятувальних робіт.

Розміри та кількість кіл безпеки корегуються керівником рятувальних робіт, виходячи з оперативної обстановки на місці.

Профілактика небезпечного розвитку ситуації на місці ДТП.

Ці заходи включають в себе:

- всебічний аналіз ситуації на підставі обробки інформації про ДТП диспетчерами оперативних служб при отриманні повідомлення;

- інформування підрозділів, які прямують на місце події;

- проведення розвідки на місці ДТП;

- прогнозування можливих варіантів небезпечного розвитку ситуації;

- прийняття комплексних заходів з їх попередження.

Взаємодія служб.

Виходячи з того, що до проведення рятувальних робіт залучаються служби різних відомств, велике значення має дотримання наступних принципів:

- одноосібного керівництва. Необхідною умовою є наявність єдиного керівника. Зміст цього принципу полягає в тому, що керівник рятувального підрозділу, який першим прибув на місце події – автоматично стає керівником рятувальних робіт до створення штабу з ліквідації наслідків НС;

- створення єдиного інформаційного поля. Під цим принципом розуміють створення єдиної системи зв’язку;

- відповідальність підрозділів. З метою підвищення рівня організації робіт на місці пригоди керівник рятувальних робіт розподіляє обов’язки між підрозділами, а не втручається в дії конкретних працівників. Таким чином кожен підрозділ має свій напрям діяльності та несе відповідальність за нього. керівники підрозділів звітують керівнику рятувальних робіт про обстановку на ділянці роботи та виконання поставлених завдань

Взаємодія служб.

Виходячи з того, що до проведення рятувальних робіт залучаються служби різних відомств, велике значення має дотримання наступних принципів:

- одноосібного керівництва. Необхідною умовою є наявність єдиного керівника. Зміст цього принципу полягає в тому, що керівник рятувального підрозділу, який першим прибув на місце події – автоматично стає керівником рятувальних робіт до створення штабу з ліквідації наслідків НС;

- створення єдиного інформаційного поля. Під цим принципом розуміють створення єдиної системи зв’язку;

- відповідальність підрозділів. З метою підвищення рівня організації робіт на місці пригоди керівник рятувальних робіт розподіляє обов’язки між підрозділами, а не втручається в дії конкретних працівників. Таким чином кожен підрозділ має свій напрям діяльності та несе відповідальність за нього. керівники підрозділів звітують керівнику рятувальних робіт про обстановку на ділянці роботи та виконання поставлених завдань

Безпека дій рятувальників.

Вимагає дотримання рятувальниками інструкцій з охорони праці. Дотримання тактичних прийомів проведення рятувальних робіт. Дотримання правил роботи із спеціальним інструментом та обладнанням. Відповідне утримання робочого місця, а саме культура та систематичність роботи, відсутність небезпечного сміття на робочому місці, відсутність зайвих розмов тощо.

Рятувальники, які беруть участь у рятувальних роботах, повинні бути екіпіровані у відповідні засоби індивідуального захисту (спецодяг, рукавички, каски з забралом для захисту очей та ін.). Працюючий гідравлічний інструмент повинен бути постійно під наглядом спеціально виділеного рятувальника (моториста). Під час роботи з гідравлічними різаками потрібно слідкувати за поведінкою конструкцій, що руйнуються. Частини автомобіля, що видаляються, а також інше сміття прибирати у визначене місце

Кузов (корпус) легкового автомобіля складається із огороджуючих елементів, таких як двері, дах, капоти, крила та посилених елементів. Внизу кабіна має короба (посилені елементи які розташовані вздовж автомобіля) та лонжерони (посилені елементи які розташовані поперек автомобіля).

Таким чином кабіна нагадує капсулу, яка відокремлюється посиленими елементами для захисту людей. Для гасіння сили удару спереду та ззаду автомобіля встановлені металеві бампери.

Малюнок Основні складові автомобіля.

 

Принципово конструкція вантажного автомобіля відрізняється від конструкції легкового тим, що всі її елементи (кабіна, силовий агрегат, кузов ходова частина) закріплюються на рамі. Завдяки призначенню вантажних автомобілів ї конструктивні елементи є міцнішими ніж у легкових. За місцем розташування силового агрегату вантажні автомобілі поділяються на капотні (силовий агрегат розташовано попереду кабіни під капотом) та безкапотний варіант (силовий агрегат розташовано під кабіною або позаду кабіни). Елементи кузова, важливі під час проведенні рятувальних робіт, показано на малюнку

Несучим елементом автобусів є рама, на якій розташовано кузов, силовий агрегат, ходову частину. Силовий агрегат автобусів може розташовуватися в кабіні водія, під кузовом або позаду кузова. Кузови автобусів мають як основні виходи через двері так і додаткові через люки в даху та вікна. Елементи кузова, важливі під час проведення рятувальних робіт показані на малюнку

Розвідка починається під час первинної обробки інформації черговою частиною та виїзду рятувального підрозділу на місце. На цьому етапі необхідно з’ясувати наступні питання:

- маршрут руху для якнайшвидшого прибуття;

- фактори, які можуть впливати на небезпечний розвиток ситуації;

- варіанти розподілу обов’язків;

- необхідність виклику відповідних служб.

Технологія проведення розвідки передбачає одночасне та чітке виконання рятувальниками наступних заходів згідно з номерами бойової обслуги:

Командир підрозділу під час проведення розвідки повинен:

- визначити наявність небезпечних факторів (підтікання або розливання пального та інших, наявність хімічно-вибухо-пожежо-радіаційнонебезпечних речовин);

- визначити стабільність положення транспортного засобу,

- визначити наявність джерел загорання;

- разом з лікарем визначити стан та положення потерпілого.

На підставі даних розвідки командир приймає рішення про:

- необхідність локалізації небезпечного розвитку події (вимкнути акумулятор, вжити заходів щодо ліквідації джерел підтікання пального або інших небезпечних речовин, нейтралізувати розлите пальне або іншу небезпечну речовину;

- необхідність укріплення положення автомобіля;

- тактику проведення рятувальних робіт.

Лікар підрозділу під час проведення розвідки повинен:

- визначити стан та положення потерпілого;

- негайно (по можливості) подати першу медичну та психологічну допомогу.

Лікар першим проникає в середину автомобіля до потерпілого та знаходиться поруч з ним до моменту передачі його лікарям швидкої допомоги. Якщо потерпілий притомний, то лікар розташовується перед його обличчям для попередження додаткового травмування шийного відділу хребта потерпілого поворотами голови. Лікар підтримує з потерпілим речовий контакт, його життєдіяльність та психологічну стабільність. Важливим аспектом подання медичної допомоги потерпілому є забезпечення його дихання та попередження погіршення загального стану. Тобто проведення медичних заходів починається з контролю (відновлення) свободи дихальних шляхів та фіксації шийного відділу хребта.

Водій та пожежні. Готують за необхідності засоби гасіння пожежі та необхідний інструмент для проведення робіт з деблокування потерпілого.

Одним з найважливіших етапів розвідки є визначення та забезпечення проникнення лікаря в середину автомобіля. Найбільш швидким та простим способом для цього є звичайний вхід через непошкоджені двері або вільний отвір заднього скла. Якщо всі двері заблоковані або їх відкривання може призвести до неконтрольованого зміщення потерпілого, тоді можливе проникнення лікаря через лобове або заднє скло. Видалення того чи іншого скла залежить від місця знаходження потерпілого.

Для проведення робіт з деблокування потерпілого необхідно дотримуватися наступних правил:

- не допускати коливання потерпілого та автомобіля, для чого необхідно жорстко зафіксувати автомобіль спеціальними підпірками;

- перед проведенням будь-яких дій потрібно максимально забезпечити безпеку потерпілому закрити, його від осколків скла, інших предметів;

- необхідно попередити спрацювання подушок безпеки, які не спрацювали. Для цього потрібно вимкнути акумулятор та не торкатися датчиків (місця розташування подушок безпеки позначені). Паски безпеки потрібно акуратно зрізати, попередньо закріпивши потерпілого;

- в більшості випадків потерпілого краще за все передати працівникам швидкої допомоги, зберігши те положення тіла, в якому він знаходився до прибуття рятувальників;

- деблокування потерпілого необхідно проводити, звільняючи простір навколо нього, а не витягати через вузькі отвори, завдаючи ризику додаткового травмування. Виняток можуть становити випадки, коли потрібна негайна евакуація або екстрені медичні заходи;

- в залежності від обстановки, потрібно утриматися від вилучення потерпілого з автомобіля до прибуття швидкої допомоги;

- швидкість проведення рятувальних робіт необхідна тільки до стабілізації стану потерпілого. Після доповіді лікаря, що стан потерпілого не погіршується швидкісна стадія минає і починаються систематичні рятувальні роботи;

- для запобігання різким деформаціям та зсуванню елементів кузова необхідне поступове контрольоване послаблення конструкцій автомобіля.

При лобовому або боковому ударі може статися заклинення дверей внаслідок зміщення стійок. В цьому випадку за умови, що потерпілий не затиснутий та його стан дозволяє вилучення через двері, з метою завдання мінімальної шкоди автомобілю можна відчинити пошкоджені двері. Для виконання цієї операції потрібно кінцями гідравлічного розтискача або інструментом ІРАР збоку схопити край дверей біля замка. Цей край необхідно трохи завернути назовні до оголення замка. Потім замок потрібно перекусити кусачками та відчинити двері.

Якщо для вилучення потерпілого потрібно видалення передніх дверей то для цього необхідно розширити за допомогою інструмента ІРАР або лома щілину між дверима та кузовом з боку шарнірів, починаючи з верхнього. Для утворенні щілини можна також стиснути крило зверху за допомогою гідравлічного розтискача. За допомогою розтискача також можна розширити щілину поміж дверима та кузовом, якщо розширити віконний проріз дверей. Потім за допомогою розтискача зірвати двері з шарнірів.

Краще виконувати покрокове розширення щілини між дверима та кузовом за допомогою гідравлічного розтискача, поступово просуваючи його вперед приблизно на 2/3 його довжини. Поступовість у даному випадку дасть змогу видалити двері цілими, а не руйнувати їх частинами. Під час роботи один рятувальник повинен притримувати дверцята, щоб вони не травмували рятувальника, який працює з інструментом.

Якщо для вилучення потерпілого потрібно видалення передніх дверей то для цього необхідно розширити за допомогою інструмента ІРАР або лома щілину між дверима та кузовом з боку шарнірів, починаючи з верхнього. Для утворенні щілини можна також стиснути крило зверху за допомогою гідравлічного розтискача. За допомогою розтискача також можна розширити щілину поміж дверима та кузовом, якщо розширити віконний проріз дверей. Потім за допомогою розтискача зірвати двері з шарнірів.

Краще виконувати покрокове розширення щілини між дверима та кузовом за допомогою гідравлічного розтискача, поступово просуваючи його вперед приблизно на 2/3 його довжини. Поступовість у даному випадку дасть змогу видалити двері цілими, а не руйнувати їх частинами. Під час роботи один рятувальник повинен притримувати дверцята, щоб вони не травмували рятувальника, який працює з інструментом.

У разі необхідності видалення обох дверцят з однієї сторони спочатку потрібно визначити, з яких починати. На порядок видалення впливають два фактори, а саме місце знаходження потерпілого та характер пошкодження дверей. Наприклад: Якщо постраждалий знаходиться на передньому сидінні, то спочатку потрібно розширити щілину біля замка задніх дверцят та відтиснути її до відкривання. Потім за допомогою гідравлічних кусачок перекусити середню стійку спочатку внизу, а потім в верху та, притримуючи обоє дверей видалити задню. Передня тримається на шарнірах. Потім треба розширити щілину біля шарнірів передніх дверей та відтиснути їх до зривання;

Якщо потерпілий знаходиться на передньому сидінні, а бокова поверхня кузова разом з середньою стійкою сильно деформована, то спочатку потрібно розширити щілину біля шарнірів передніх дверей та відтиснути їх до зривання. Потім, притримуючи задні двері, перекусити середню стійку спочатку внизу потім вверху та видалити двері разом із стійкою.

Якщо потерпілий знаходиться на задньому сидінні, то починати слід з передніх дверей. Частіш за все спочатку видаляють передні двері, а потім разом із стійкою задні. Приклад видалення обох дверей

Для видалення даху автомобіля необхідно:

- якщо потерпілий знаходиться на передньому сидінні, видалити обоє дверей з його сторони. Зробити два надрізи в даху біля задніх стійок назустріч один одному . Якщо віконне або лобове скло заважає, видалити його шляхом опускання склопідіймача або вибити ударами на зовні. Потім, притримуючи дах, зрізати передні та середні стійки, які лишилися на рівні нижньої частини віконних прорізів (з елементами дверей чи без них). Якщо прийнято рішення зберегти двері, то передні та задні стійки можна зрізати у верхній частині. Після чого слід вдарити по даху між надрізами для зняття напруженості металу. Після чого загорнути дах назад та зафіксувати його в цьому положенні

Якщо автомобіль внаслідок удару опинився на даху, в першу чергу треба спробувати витягти потерпілих через віконні отвори, якщо травми, які вони отримали внаслідок перекидання, не дозволяють їх ворушити або пошкодження автомобіля не дозволяють проникнути в середину салону та витягти потерпілих, потрібно витягати їх після видалення даху. Для цього в першу чергу потрібно за допомогою домкратів або пневматичних подушок трохи підняти автомобіль, щоб дах не служив опорою. Жорстко зафіксувати його з метою запобігання гойданню кузова, горизонтальним та вертикальним переміщенням. З цією метою доцільно використовувати троси, лебідки, домкрати та інші підручні засоби

- під керівництвом лікаря тіло потерпілого фіксують в тому положенні, в якому він знаходився;

- видаляють всі предмети, які знаходяться на вибраному шляху евакуації та можуть заважати;

- накривають відкриті гострі поверхні, які не можна видалити;

- видаляють скло, яке залишилося;

- якщо потерпілий закріплений паском безпеки, то рятувальники повинні додатково зафіксувати його своїми засобами, після чого зрізати пасок безпеки.

Зі сторони евакуації потрібно зрізати обоє дверей разом з середньою стійкою. Під час зрізання потрібно постійно контролювати фіксацію автомобіля.

З протилежної від потерпілого сторони (протилежної напрямку евакуації) стійки зрізають в самому низу, щоб вони не чіплялися за конструкції під час витягання даху. В останню чергу зрізають найбільш навантажену стійку (під час роботи вона проявить свою напруженість).

Потім за необхідності звільняють салон від елементів, які заважатимуть подальшій роботі (сидіння, важіль перемикання швидкостей, руль тощо). Останнім зрізують сидіння, на якому закріплено потерпілого, кладуть його на дах і витягають потерпілого разом із дахом

Перед початком робіт автомобіль потрібно надійно зафіксувати в такому положенні, в якому він опинився показано. Після чого:

- Зрізати всі стійки які тримають дах з сторони, яка опинилася зверху;

- Надрізати дах внизу або зрізати стійки внизу відігнути дах та покласти на землю. Залишки стійок які лишилися на даху зрізати;

- Зафіксувати положення постраждалого, попередньо зрізавши кермо, якщо воно заважає;

- Зрізати сидіння, важіль перемикання, передач, важіль ручного гальма;

- Витягнути постраждалого

Під час аварій можуть траплятися випадки, коли внаслідок пошкодження кузова потерпілі можуть бути затиснуті його конструкціями. Найбільш характерними варіантами затискання є такі: затискання нижніх кінцівок потерпілого деформованою підлогою, тунелем коробки передач, педалями, порогом; затискання тіла потерпілого дахом, торпедою, сидінням автомобіля.

У разі затискання нижніх кінцівок, по-перше, необхідно розчистити простір навколо потерпілого та ліквідувати затискання. Для цього потрібно надійно зафіксувати автомобіль. Технологія деблокування включає в себе послідовне виконання наступних операцій:

- видалення дверей зі сторони потерпілого та розчищення місця біля його ніг для забезпечення проникнення лікаря;

- видалення даху, при цьому необхідно слідкувати за остаточною деформацією кузова, щоб не викликати повторних затиснень потерпілого;

- за необхідності видаляються педалі;

- розрізається поріг в місті деформації;

- відтискається поріг від тунелю КПП;

- за наявності двох та більше потерпілих, затиснутих в автомобілі, необхідно до їх визволення повністю розчистити простір навколо них, звільнивши також шляхи евакуації (видалити двері, зробити надрізи порогів, зрізати стійки, видалити дах, сидіння, які заважають).

У разі затиснення тіла потерпілого поміж сидінням та торпедою необхідно ретельно продумати весь хід рятувальної операції та уникнути небезпечних деформацій в міру ослаблення конструкцій кузова. Технологія деблокування включає в себе послідовне виконання наступних операцій:

- видалення обох дверей зі сторони потерпілого, при цьому під час зрізання середньої стійки внизу потрібно залишити в нижній частині висоту, достатню для упору гідравлічного домкрата в куті поміж нею та переднім порогом автомобіля;

- встановити під середню частину автомобіля (під середньою стійкою) підкладку або домкрат. Це потрібно для того, щоб автомобіль не склався під час роботи;

- звільнити напрямок видавлювання торпеди, видалити лобове скло, якщо воно збереглося;

- зробити надріз порогу біля передньої стійки та самої передньої стійки поміж підлогою та торпедою;

- встановити гідравлічний циліндр (домкрат), одну п’ятку якого уперти у кут поміж залишеною нижньою частиною середньої стійки та переднім порогом, а іншу-в торпеду. Та відтиснути передню частину автомобіля;

- якщо звільненню потерпілого заважає кермо, то нижню третину його зрізають, а решту відтискають.

Необхідність деблокування потерпілого з під автомобіля виникає в тих випадках, коли автомобіль наїздить на людину або коли перекидається набік. В цих випадках необхідно з’ясувати, якою саме частиною автомобіль впливає на потерпілого, визначити місце встановлення домкрата або пневматичної подушки, підняти автомобіль та надійно зафіксувати його в піднятому стані. Одночасно з роботами з підняття автомобіля лікар групи подає невідкладну допомогу потерпілому. Після звільнення потерпілого від впливу ваги автомобіля, його необхідно обережно витягти назовні, по можливості не змінюючи положення.

При дорожньо-транспортних ситуаціях, пов’язаних з автобусами, найбільшу небезпеку для пасажирів автобуса становить ситуація внаслідок якої автобус перекидається. В цьому випадку пасажири травмуються через конструкції салону, а також внаслідок тисняви, яка виникає під час перекидання. Якщо автобус рухався з досить великою швидкістю, то внаслідок перекидання або різкої зупинки пасажирів може викинути через лобове скло або інші вікна і вони можуть потрапляти під автобус.

Під час звільнення пасажирів, які залишилися в салоні, потрібно використовувати основні, запасні евакуаційні виходи та вікна. В першу чергу треба визволити пасажирів, які залишилися в салоні, а потім тих, хто потрапив під автобус. Під час деблокування пасажирів потрібно дотримуватися основних правил деблокування потерпілих, а саме: виключити можливість загорання (вимкнути акумулятор, припинити витікання пального, ізолювати розлите пальне); закріпити автобус в тому положенні, в якому він опинився, запобігти подальшій зміні положення; за необхідності руйнування конструкцій кузова слідкувати за їх поведінкою.

Для звільнення потерпілих, які опинилися під автобусом, необхідно використовувати пневматичні підіймачі; підйомні крани; в разі неможливості їх застосування необхідно робити підкопи під кузовом

Зазвичай потерпілі при ДТП, які знаходилися в кабіні вантажного автомобіля під час аварії, отримують травми внаслідок лобового удару.

Якщо транспортний засіб, який перевозив вантаж, отримав удар спереду при зіткненні, наприклад, із стіною, стовпом, іншим автомобілем тощо, то передня частина транспортного засобу буде деформована. При цьому вантаж може по інерції продовжувати рух та затиснути потерпілих поміж конструкціями кабіни спереду та вантажем ззаду.

Зазвичай потерпілі при ДТП, які знаходилися в кабіні вантажного автомобіля під час аварії, отримують травми внаслідок лобового удару.

Якщо транспортний засіб, який перевозив вантаж, отримав удар спереду при зіткненні, наприклад, із стіною, стовпом, іншим автомобілем тощо, то передня частина транспортного засобу буде деформована. При цьому вантаж може по інерції продовжувати рух та затиснути потерпілих поміж конструкціями кабіни спереду та вантажем ззаду.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти