ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Способи звільнення, фіксації та евакуації потерпілих з-під уламків будівельних конструкцій. Заходи безпеки праці під час проведення робіт на зруйнованих спорудах.

 

На початковому етапі розвідка співпадає з пошуком постраждалих. Основне правило пошуку постраждалих є «ВІД ПРОСТОГО ДО СКЛАДНОГО». В початковий період пошук ведеться по всій території звідки лунають поклики про допомогу та куди можливо потрапити без застосування засобів механізації. Такий пошук має назву «ПОВЕРХНЕВО - ПРОСТОРОВИЙ». На цьому етапі постраждалих потрібно шукати на балконах, біля вікон, на залишках міжповерхових конструкцій.

Під час розвідки слід проводити пошук в наступних місцях:

- під уламками даху, перегородок, меблі;

- під уламками перекриттів та мурів;

- в будівлі та на вулиці під невеликими уламками;

- на вулиці біля стіни під високим обвалом;

- в будинках та спорудах біля стін під уламками;

- в підвальних приміщеннях;

- в порожнечах серед уламків сходових клітин;

- в різноманітних спорудах зовні будинку (кювети, труби, приямки тощо).

 

Після того як всі постраждалі, які гукали по допомогу та ті, що знаходилися в легко доступних місцях вилучені, рятувальники переходять до другого етапу вилучення постраждалих з важкодоступних місць. Цей етап має назву «визначення головних об’єктів пошуку». При визначені черговості рятування постраждалих необхідно враховувати витрати часу на розкопку завалу, а також наявність гострої загрози для них. Найбільш розповсюдженим є метод, що має назву «МЕТОД ПРОСЛУХОВУВАННЯ ТА ОЗВУЧУВАННЯ». Для проведення пошуку за допомогою цього методу потрібно припинити, або звести до мінімуму всі роботи з технікою в зоні надзвичайної ситуації тобто встановити «ЧАС ТИШІ». Рятувальники розташовуються по периметру завалу у низу на відстані один від одного 2 - 5 метрів та прослуховують завал. Якщо звуки із завалу не чути, то періодично, по команді командира підрозділу, рятувальники окликають них наприклад: «Тут допомога - відповідайте», якщо відповіді нема треба повторити: «Відповідайте стуком». При цьому доцільно використовувати мегафони, СГУ автомобілів. При отримані відповіді з-під завалу всі хто її чув показують напрямок звідки вони чули звук. Точка перетину напрямків буде вірогідним місцем знаходження постраждалого (постраждалих). Необхідно мати на увазі, що металеві предмети можуть давати хибний напрямок звуку. По команді командира рятувальники пересуваються до центру завала.

 

 

Малюнок 51. Способи прослуховування завалу.

 

Після встановлення місця знаходження постраждалого настає найбільш важкий та відповідальний етап рятувальних робіт - розробка завалу та вилучення постраждалих.

 

Дії рятувальників після знаходження постраждалого.

 

Якщо постраждалий притомний з ним необхідно встановити та підтримувати контакт в ході якого з’ясувати:

* його стан, самопочуття, обстановку навколо, як глибоко він знаходиться;

* чи впливають на нього уламки і конкретно на які частини тіла;

* хто із людей є ще у завалі та приблизно де вони можуть знаходитися, скільки їх може бути;

* як довго він знаходиться у завалі, розповідати йому, що робиться для його порятунку та ін.

Мета цієї розмови: по-перше отримати більше інформації, по-друге і це головне психологічно підтримати постраждалого.

Проникнення у завали. Завал це хаотичне скупчення уламків будівельних конструкцій, меблів, сантехнічного обладнання тощо, при цьому не відомо на скільки вони стійки. Тому при плануванні заходів по проникненню в завал необхідно дотримуватися наступних основних правил:

* уламки по можливості не ворушити, не навантажувати, не видаляти оскільки під ними можуть знаходитися люди;

* просуватися вперед через непошкоджені, або мало пошкоджені частини будинків;

* для просування використовувати існуючі порожнечі;

* краще витратити час на пролом стіни, або стелі ніж завдавати небезпеки заваленим людям під час видалення уламків.

Розглянемо деякі методи проникнення у завали:

Стінові проломи необхідно проводити з урахуванням наступних правил:

a. розміри стінових проломів повинні буди мінімально припустимі;

b. стінові проломи виготовляти в не опірних стінах;

 

Малюнок 52. Приблизний напрямок проникнення у завал.

 

c. стіновий пролом виготовляти за можливістю нижче до рівня пола;

d. використовувати існуючі отвори та пройми в стіні

Проломи стелі проводяться з урахуванням наступних правил:

a. місце пролому узгодити з постраждалими;

b. пролом виконувати ближче до опірних стін, краще в куті приміщення;

c. не пошкоджувати опірних конструкцій (балки, ригелі тощо);

d. розміри проломів повинні бути мінімально припустимі;

 

 

Малюнок 53. Способи проведення робіт по виготовленню пролому в стелі.

 

Підкопи. В завалах, що утворилися при руйнуванні панельних будинків утворюються порожнечі значних розмірів. Ці порожнечі використовуються при пересуванні вперед. Якщо велика конструкція заважає подальшому просуванню, під нею робиться підкоп за наступними правилами:

a. просуватися обережно (не підніматися, не тиснути на стіни, не висмикувати уламки);

b. стіни та склепіння підкопу необхідно надійно закріпляти;

c. при виготовлені підкопу один рятувальник знаходиться у середині, другі у вході в підкоп та слідкує за конструкціями, а також підтримує зв’язок з першим.

 

Вилучення постраждалого. Після того, як рятувальники дісталися до постраждалого, потрібно прибрати від нього все, що заважає. Сипучі матеріали та дрібні уламки видаляють вручну тому, що інструментом можна нанести травму постраждалому. При необхідності та можливості медична допомога надається на місці. Якщо на постраждалого тиснуть уламки конструкцій, або він засипаний, в першу чергу вивільняють верхню частину тіла та голову. При знятті механічного навантаження потрібно пам’ятати про синдром здавлювання та прийняти заходи щодо його профілактики. Після вилучення постраждалого проводиться його транспортування до пункту прийому.

 

Заходи безпеки:

 

Рятуючи людей із пошкоджених будинків, особливу увагу слід приділяти дотриманню правил безпеки, оскільки інколи нестійкі конструкції будинків і споруд загрожують обвалом і небезпечні не тільки для людей, що перебувають у завалі чи заваленому сховищі, а й для осо­бового складу формувань, які проводять рятувальні роботи.

Нестійкі конструкції, падіння яких може викликати небажані наслідки, обвалюють. Для цього вибирають найбільш ефективний, простий і безпечний спосіб обвалювання. Конструкції, намічені до обвалювання, тимчасово укріпляють підкосами, роз­пірками, стояками і ого­роджують.

До загальних правил безпеки праці при роботі на завалах відносяться наступні:

* місце проведення рятувальних робіт повинно бути огороджено;

* на місце проведення робіт неможливо допускати сторонніх осіб;

* всі небезпечні ділянки повинні бути огородженні, або позначені попереджувальними знаками;

* забороняється без необхідності пересуватися по завалам, заходити в зруйновані будинки, а також знаходитися поблизу будинків, конструкції яких погрожують заваленням;

* нестійкі конструкції потрібно закріплювати;

* до пошкоджених будинків можна наближатися тільки з тієї сторони яка менш небезпечна;

* якщо потрібне розбирання завалу, то перед цим необхідно переконатися, що вибраний спосіб та порядок розбирання не погіршить ситуацію, тобто завал не обрушиться;

* керівник рятувальних робіт повинен не допускати скупчень рятувальників або інших осіб в одному місці на нестійких завалах, або покрівлях палаючих будинків;

* при розбиранні завалу тліючи та палаючи предмети повинні бути вилучені, або погашені в першу чергу;

* рятувальники повинні бути одягнуті в спеціальний одяг та спорядження, мати рукавиці та респіратори;

* підйомні пристрої повинні бути закріплені, не можна допускати їхнього перенавантаження;

* вантаж до підйомних пристроїв потрібно кріпити надійно;

* не допускається пересувати по поверхні завалу великі уламки;

* рятувальники повинні працювати на відстані візуального контакту, тобто бачити один одного;

* при роботі в особливо небезпечних місцях потрібно працювати ланкою не менше трьох чоловік: один працює, другий на страховці, третій спостерігає за обстановкою (наприклад один пожежний робить траншею в завалі, другий страхує його та допомагає, третій спостерігає за роботою техніки: крана, бульдозера тощо які працюють рядом).

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти