ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Зміст і методика закріплення нового матеріале

6. Зміст і методика домашніх завдань: обсяг і види домашніх завдань, поради щодо їхнього виконання.

7. Підведення підсумків уроку. Виконавець — учитель чи учні. Методика виконання.

Існують критерії оцінок аналізу побаченого урок"} Для прикладу наведемо «Критерії оцінок аналізу уроку», розроблені для отімпіади «Студент і науково-технічний прогрес»:

1. Спостереження (вміння побачити на уроці найсуттєвіше).

2. Чуйність (здатність відгукнутися на пошук учителя).

3. Аналітичність (уміння дати оцінку, зрозуміти урок в його супереречливій єдності).

4. Глибина підходу (вміння побачити за одним уроком систему роботи
вчителя й учнів).

5. Концептуальність (здатність в одному уроці побачити деякі актуальні проблеми сучасної методики).

6. Вираження творчої індивідуальності вчителя.

7. Морально-естетичний потенціал уроку (його виховні функції).

8. Рівень спілкування, педагогіка співдружності, взаєморозуміння.

Як зразок пропонуємо плани-конспекти уроків різних типів.

 

І. План-конспект уроку-зустрічі за творчістю А. Азимова.

 

Тема: У гості до Айзека Азимова.

Освітньо-виховна мета: зацікавити особистістю і творчістю письменника (почуття патріотизму, ввічливість, турбота про людину, протест проти будьякої форми насильства тощо). Розвивати вміння "світового зору" — "зіницею, як кожна людина, бачачи близько, краями ока вбирати те. що робиться в решті світу".

Обладнання: портрет письменника, виставка його книжок, малюнки учнів — ілюстрації до фантастичних сюжетів.

Завдання для творчої групи учнів: один учень виступає від імені письменника, інші готують запитання, приносять книги й малюнки для виставки.

Тип уроку: урок-зустріч.

Епіграф: Що поробиш — такий образ світу —
то втішає нас, то лякає
Зрозуміти його подвійність, приймати
її сміливо і навчає фантастика

В. Греков

 

Ланцюжок навчальних ситуацій:

1. Актуалізація опорних знань (що нам відомо про А. Азимова),

2. Словникова робота.

3. Слово вчителя (подорож до Америки).

4. Бесіда (година з Аизеком Азимовим).

5. Підсумки бесіди.

6. Домашнє завдання.

7. Підсумки уроку.

Частина дошки з портретом письменника закрита.

 

Актуалізація опорних знань.

У ч и т е л ь. (читає напам'ять епіграф уроку і звертається до учнів): Сьогодні на уроці ми спробуємо зрозуміти образ світу, який «то втішає, то лякає», «його подвійність» через сприйняття всесвітньовідомим письменником-фантастом Аизеком Азимовим.

— Чи ви чули про нього?

— Які його книжки, оповідання читали?

— Про що вони?

 

Словникова робота.

У ч и т е л ь. Зверніть увагу на слова, записані на дошці. В ході уроку ми будемо пояснювати значення їх. а ті. які вам здадуться найважчими, запишемо до словника. Найчастіше будемо використовувати слово фантастика. Поясніть це слово.

 

Слово вчителя.

Фантастика — з грецької — здатність уявляти. Це жанр літератури, а також твори, що описують явища й події нереальні, насправді не існуючі, з казковими образами.

Здатність фантазувати — невід'ємна умова будь-якої творчої праці, але вона посідає особливе місце в літературі Згадаймо образи билинних велетнів, Баби-Яги, а ще меч-кладенець, килим-літак, русалок, джинів, тролів, гномів, ельфів тощо у фольклорі різних народів.

Не менш цікаві фантастичні образи у творчості Ф. Рабле, В. Шекспіра, Т. Мора, Д. Свіфта, Т. Гофмана, А. Франса, Г. Уеллса, Ф. Кафки, К. Чапека, О. Гріна, М. Булгакова...

Цей ряд можна продовжити. Але сьогодні в нас інша мета.

Ми перенесемося у США в гості до людини, яку знає весь світ. Її здатність фантазувати сьогодні майже не має аналогів (подібність до іншого предмета або явища) у світі. Це — Айзек Азимов.

Ось ми вже у самому центрі Нью-Йорка, поблизу центрального парку, біля 33-поверхового будинку. Квартира, як це і повинно бути у письменникафантаста, не на сьомому, а на тридцять третьому небі — на останньому поверсі будинку-велета.

Зустрічає нас сам письменник! (Учитель відкриває дошку з портретом, звертає увагу учнів на підпис- факсиміле (точне відтворення будь-якого графічного оригіналу фотографічним способом, печаткою чи іншою репродукцією). Його зовнішність здалася нам несподіваною і екстраординарною: майже до самих плечей грива вже напівсивого волосся, довгі білосніжні баки
англійського лорда кінця минулого століття, картатий піджак, ковбойська сорочка, з-під коміра замість краватки звисає мотузка. протягнена через срібну пряжку. Якби не остання деталь, нам би здалося, що це — герой романів Діккенса або Теккерея.

Господар гостинно запрошує до квартири. Вздовж стін — стелажі з книжками. Увагу привертає велика скляна шафа, яка в сучасній квартирі з низькою стелею виглядає недоречно. Тут зібрано всі його книжки в порядку виходу з друку, кожна має свій порядковий номер.

 

Бесіда.

Учні і вчитель ставлять запитання, а учень, який виступає від імені письменника, відповідає.

У ч е н ь. Ми знаємо Вас як одного з найбільш плідних письменників світу. Ось у шафі стоїть книжка під № 200. Про що вона?

А. А. Це перший том автобіографії. Я веду щоденник з 14 років, та й пам'ять у мене досить добра. Скільки я написав книжок? Ще не всі полічив. Наприклад, я написав понад дві тисячі статей, час від часу вони виходять збірками... За це мене прозвали «невиправним роботоманом» (людина, яка не мислить себе без роботи й отримує найвище задоволення від неї). Справді,
я дуже люблю процес творення книжки. Мені подобається сидіти за машинкою і спостерігати, як з'явлються фрази.

У ч е н ь. Ми чули, що Айзек Азимов — «жива друкарська машинка». Ви самі друкуєте?

А. А. Так. Я працюю один, без секретаря, стенографістки (фахівець, який записує усну мову способом стенографії — системи спеціальних умовних знаків), друкарки, референта (особа, яка складає або читає текст, реферат).

У ч е н ь. В УкраїніВас знають як письменника-фантаста. Чи є у Вас твори інших жанрів?

А. А. Я не люблю, на відміну від багатьох інших письменників, випускати, подібно до сосисочної фабрики, одноманітну продукцію Пишу наукову фантастику, детективи, оповідання, науково-популярні твори, дослідження з літературознавства...

У ч е н ь. Скільки років Ви займаєтесь літературною працею?

А. А. Почав писати з 11 років. Спочатку це була вимушена забава: я жив з батьками в одному з найбідніших районів Брукліна. Книжок дома було обмаль, а я дуже любив читати. Тоді я почав сам писати оповідання Серйозне ставлення до власної творчості прийшло, коли надрукували перше оповідання До речі, одна з популярних моїх книжок «Я — робот» була написана саме в той час.

У ч е н ь. Чи займаєтесь Ви чимось ще, окрім літературної праці?

А. А. В юності я розглядав публікації моїх оповідань як другорядне джерело заробітку, який допоміг би мені навчатись у коледжі. Я мріяв стати вченим-хіміком. Зрештою, я захистив дисертацію з хімії. І сьогодні, за університетською звичкою, мені подобається звертання «професор» Ця професія допомагає в творчості, завдяки їй легко орієнтуюся в питаннях сучасної
науки й техніки.

У ч и т е л ь. Чому ж письменник звернувся саме до жанру фантастики? Це засіб втечі від реалій сьогодення, чи форма, яка найкращим чином допомагає описати свій ідеал суспільства майбутнього?

«...Робот не може вчинити шкоду людині або своєю бездіяльністю допустити, щоб людині була заподіяна шкода...» —так сформулював Азимов у книзі «Я — робот» один із законів робототехніки. Коли читаєш це оповідання, важко позбутися відчуття, що йдеться не про інструкції для механічних «людей», а про сконцентровану в одну фразу людську мораль, еталон
поведінки.

А. А. Я пишу про такий світ майбутнього, яким хотів би його бачити Я не дозволяю собі повчати людей, але водночас не можу не попередити їх про жахливі наслідки, до яких може призвести гонка озброєння. Проти цього я завжди виступав.

У ч и т е л ь. Ви гуманіст не тільки у книжках, але й у житті, бо розглядаєте ті чи інші події тільки з одного погляду — шкоду чи користь вони приносять людству. Здавалося б, письменника-фантаста має втішати те, що розвиток сучасної науки виправдовує пророкування його колег-попередників. Писали про лазери — ось їх уже винайдено. Писали про «суперщити», з електромагнітних променів, які обороняли б від космічних прибульців цілі континенти,— і саме в цьому напрямі працюють нині вчені.

А. А. Сьогодні це дуже просте і страшне питання: буде жити чи загине наша цивілізація? Ядерна війна зумовить цілковите знищення не тільки всього людства, а й навколишнього середовища. Відновити життя тоді на нашій планеті буде практично неможливо.

У ч и т е л ь. Ваше ставлення до сучасності зрозуміле. Але який вихід Ви пропонуєте людству? Я пригадую коротеньке, але напрочуд вдале Ваше оповідання, під назвою «Необхідна умова». Йдеться про повсталий у відповідь на людську бездушність суперкомп'ютер, який керував майже всією земною економікою. Машина несподівано відмовилася відповідати на запитання людей. Лише через кілька днів знайшовся вчений, який зрозумів причину неполадок і вніс необхідну умову — слова «будь ласка». Почувши ці «чарівні» слова, машина запрацювала. Так якою ж повинна бути «необхідна умова», щоб життя на нашій планеті було спокійне?

А. А. Для мене — це світ без ядерного озброєння, без воєн, без погроз. Я хочу бачити планету, де турбота про все людство б\де головною справою для всіх, а не для окремих урядів. А це можливо лише тоді, коли кожен зрозуміє, що його дім — уся планета! Мої батьки — вихідці з білоруського селища Петровичів. Я народився на смоленській землі, там, де і перший космонавт Юрій Гагарін. Жили ми у важкі часи. але батьки ніколи нічого поганого не говорили про батьківщину. Я давно не був на тій землі, але постійно відчуваю, що перебуваю ніби одразу в двох країнах — там, де народився, і там, де працюю. Мій дім — це наша планета, за яку я вболіваю.

У ч и т е л ь. Не кожен має нагоду поспілкуватися з письменником-фантастом. Хочу попросити Вас спробувати передбачити, якою буде наша планета після 2000 року.

А. А. 2095 рік: космос поблизу землі нагадує часом швидкісну нью-йоркську автомагістраль у час пік. У просторі біля земної кулі на астероїдах (малі планети сонячної системи, що обертаються навколо Сонця переважно між орбітами Марса та Юпітера) побудовані міні-міста. На Місяць та близькі до Землі планети перенесена майже вся земна промисловість, там розташувалися шахти, заводи, фабрики, лабораторії тощо... Штучні супутникиземної кулі перетворились на величезні космічні станції

У ч и т е л ь. Час зустрічі, на жаль, завершується, а в нас ще чимало запитань. Пропоную бліцопитування.

1. — Ви палите?

Я не терплю тютюнового диму.

2. — Ваше ставлення до алкоголю?

— Не вживаю.

3. — 3 чим це пов'язано?

— Хочу прожити стільки ж, скільки прожив Бернард Шоу.

4. — Чи мріяли Ви про те, що станете колись одним із найвідоміших письменників-фантастів світу?

Ні, ніколи.

5. — Яка Ваша книжка Вам найдорожча?

— Двотомник спогадів про моє життя.

6. — Найважчий жанр?

— Детективна новела.

7. — Яким буде наступне найвагоміше наукове відкриття?

— А ось цього передбачити не можна. Відкриття звуться великими тому, що з'являються несподівано.

 

Підсумки бесіди.

З а п и т а н н я: 1.Чи схвилювала вас зустріч з письменником? Чому?
2. Яке враження справив на вас Айзек Азимов як людина і як письменник?

 

Домашнє завдання.

Прочитати оповідання Айзека Азимова за власним вибором. Визначити (письмово) ідею прочитаного оповідання, а також продовжити фразу:

«Мене особливо вразило в зустрічі з Айзеком Азимовим те, що...»

 

Підсумки уроку.

Учні творчої групи отримують оцінки за індивідуальну роботу, інші — за фронтальну відповідь.

 

ІІ. План-конспект уроку-лекції за творчістю Поля Верлена.

 

«Ячать хлипкі хрипкі скрипки листопада...» — так назвала оглядовий урок за поезією Поля Верлена в 11 класі вчителька Л.М.Правура (м. Київ).

Тема уроку: Осінні пісні Поля Верлена (загальна характеристика лірики).
Освітньо-виховна мета: розкрити особистість Поля Верлена як людини і всесвітньовідомого поета; дати загальну характеристику його лірики, показати її особливості, зацікавити творчістю поета; працювати над розвитком навичок складання плану лекції та її конспектування, над розвитком навичок аналізу поетичного твору й порівняльного аналізу перекладів; виховувати
інтерес до поезії модерну, особистісне ставлення до ліричних творів цього напряму.

Обладнання: оформлена класна дошка, виставка книжок поета.
Метод: репродуктивний (лекція з елементами евристичної бесіди).
Епіграф:

II рlеиrе dans топ соеиr
Сотте іl рlеиt sиr Іа vіllе...

Paul Verlaine
Плачеться в моєму серці,
як дощить над містом...

Поль Верлен

 

Ланцюжок навчальних ситуацій:

1. Активізація пізнавальної діяльності.

2. Тема, її мотивація.

3. Епіграф як ключ до теми.

4. Лекція з елементами евристичної бесіди у співавторстві з учнями всього класу.

5. Елементи порівняльного аналізу перекладів.

6. Домашнє завдання.

7. Підсумки уроку.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти