ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Активізація пізнавальної діяльності.

Учитель. Які настрої, почуття у вас викликає пізня осінь? Який давньогрецький міф пояснює прихід цієї пори року? («Деметра і Персефона». Щороку, коли Персефона покидає свою матір на одну третину року, повертаючись до свого чоловіка Аїда в підземне царство. Деметра — богиня
родючості землі, поринає в сум та вбирається в темний одяг. І вся природа сумує. Жовкне на деревах листя, і зриває його осінній вітер: відцвітають квіти. пустіють лани, і ллє дощ, що нагадує сльози матері — Деметри...)

 

Тема, її мотивація.

Учитель. Ці сумні осінні пейзажі майже завжди були співзвучні почуттям, світобаченню і світосприйняттю поета, творчий шлях якого ми сьогодні простежимо. Щоб зрозуміти поезію Поля Вернена, треба зрозуміти його душу. Бо його поезія — це історія його д^ші. це інтимна сповідь, це
щоденник його настроїв і переживань.

В одному із сонетів своєї першої збірки Поль Верлен писав: «... моя душа народилася для жахливих катастроф». Це пророцтво 22-річного поета повністю підтвердилося його життям, в якому були і спроба добропорядного сімейного існування, і порив до боротьби за політичну волю (працював у бюро комунарської преси в революційному уряді), і трагічна дружба з А. Рембо, і
роки ув'язнення, і пошуки Бога, і безпритульність, і злидарювання, і падіння на дно паризької богеми.

Особистісне у великого митця багато в чому визначалось епохальним, власні катастрофи — катаклізмами доби,

Німецький поет Генріх Гейне сказав: «Світ розко.-ювся. і тріщина пройшла крізь серце поета». Бо поет — це людина надзвичайно тонкої глибокої душі, людина, яка прагне до краси й гармонії,— гармонії світу, гармонії людських стосунків. Ось чому будь-який відступ від цієї гармонії — зло, жорстокість, несправедливість, бездуховність, фальш — боляче вражають серця митців і
народжують вірші, в одних — гнівні та тривожні, а в інших — повні відчаю та туги. Саме до таких належав Поль Верлен.

Цей біль душі створив образ «осіннього серця», зі струн якого линуть сумні осінні пісні.

Отже, тема сьогоднішнього уроку: «Осінні пісні Поля Верлена».

 

Епіграф як ключ до теми.

Відкривається частина дошки, де записано тему уроку та епіграф.
У ч и т е л ь. Поет ніби відчував дотик осені до душі.
Учитель напам'ять читає епіграф уроку спочатку французькою мовою, потілі —українською. Учні записують тему та епіграф.

 

Лекція з елементами евристичної бесіди у співавторстві з учнями всього класу.

У ч и т е л ь. Свої перші вірші Верлен почав писати ще в шкільні роки. Перший сонет «Пан Прюдом» він надрукував, коли йому було дев'ятнадцять (1863).

Учень із творчої групи напам'ять читає сонет.

У ч е н ь. Який поважний він: мер, голова родини!
Пантофлі нині взув квітчасті, як весна,
Препишним комірцем аж вуха напина,
А погляд в царство мрій, здається, так і лине.
Та байдуже йому, що спів бринить пташиний,
Що зелено навкруг і що блакить ясна:

У нього про дочку турбота головна,

Щоб заміж видати — ось прагнення єдине.

У думках—пан Прюдом,—юнак такий статечний!

Заможний, з черевцем, і в поглядах безпечний.

Не те, що там якийсь патлатий віршомаз

Із лобуряк отих нестерпних, що якраз

Добрягу нашого їх вибрики бентежать

Ще більш, аніж його одвічний ворог— нежить.

У ч и т е л ь. До якого художнього засобу вдається Поль Верлен у сонеті? (До сарказму — поєднання гніву з гіркою посмішкою).

У ч и т е л ь. Що є об'єктом сарказму? Що викликає обурення? (Аморальність, духовне убозтво).

У ч и т е л ь. Це був перший протест поета проти буржуазного середовища, яке, за висловом Теодора де Банвіля (сучасника Верлена — теоретика "мистецтва для мистецтва"), "цінувало найбільше в житті 5-франкову монету".

І саме в цьому середовищі Верлену довелося жити і творити.

 

Поет подібний теж до владаря блакиті.
Що серед хмар летить, мов блискавка в імлі.
Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій
Він крила велетня волочить по землі.

 

Ці рядки з Бодлерового вірша «Альбатрос», котрий був улюбленим твором Поля Верлена, стали пророцтвом його поетичної долі.

Бодлер дуже вплинув на Верлена своєю книжкою «Квіти зла». Вона наповнила серце молодого поета похмурими, трагічними мелодіями, розвіяла юнацькі ілюзії та романтичні мрії.

Назва першої збірки «Сатурнічні пісні» (1866) могла бути запозичена з вірша Бодлера «Епіграф до засудженої книжки». Згідно з уявленнями астрологів, Сатурн — похмура, сумна планета, і Верлен зараховував себе до людей, народжених під нею, які не мають щастя в житті.

Перший розділ збірки «Сатурнічні пісні» називається «Меланхолія». Один з віршів цього розділу — «Тривога».

Читання вірша напам'ять учнем з творчої групи.
У ч е н ь. Природо, не торка мене твоя краса—
Ані ліси й поля з їх гойними дарами,
Ані веселчаті ранкові панорами,
Ні журних вечорів торжественна яса.
Мені смішні усі мистецькі чудеса,
Поезія, і спів, і древні грецькі храми,
Соборів пишний блиск, їх велеліпні брами.
Й дзвіниці, що стримлять в порожні небеса
Не вірю в Бога я, глузую із людей,
Все заперечую—знання, мораль, ідеї...
Любов? Не хочу знать тих вигадок старих.
Життям утомлена, пойнята жахом смерті,
Моя душа—мов бриг, що поміж хвиль і криг
Щомиті жде кінця в безжальній круговерті.

Псрек чад М. Лукаша

 

У ч и т е л ь. Щойно ви почули вірш «Тривога». Його написано через З роки після публікації сонета «Пан Прюдом».

Що змінилося у світогляді Верлена? Що сталося з поетом, котрий ще недавно засуджував прюдомів, а тепер сам став байдужим до всього? І чи взагалі можна порівнювати ліричного героя сонета «Тривога» і героя вірша «Пан Прюдом»?

Звичайно, причини цієї байдужості різні. Назва розділу збірки «Меланхолія» говорить сама за себе. Меланхолія — хворобливо-пригнічений стан. А пригнічувала поета дисгармонія навколишнього світу. І в поезії Верлена ми відчуваємо, за словами М. Горького, «біль чуйної і ніжної душі, яка прагне світла, прагне чистоти, шукає Бога — і не знаходить, хоче любити людей — і не може». Цей стан тривожить поета — звідси назва сонета.

Настрій осіннього смутку та безнадії відтворено в одному з віршів цієї ж збірки — «Осіння пісня».

У ч е н ь. Неголосні

Млосні пісні
Струн осінніх
Серце тобі
Топлять в журбі.
В голосіннях .

У ч и т е л ь. Про що йде мова- про осінь як пору року чи про стан душі поета?

Учні отримують надруковані тексти вірша, ще раз перечитують його і відповідають на запитання.

Учитель узагальнює відповіді і чнів.

У ч и т е л ь. Це водночас і осінній пейзаж, і "пейзаж" душі («осінь на душі»). «Мертвим листком» осіннього листопаду стає душа поета. У Верлена душа — інобуття пейзажу а пейзаж — «стан душі». Між «природою і душею» та «душею і речами» існують в поезії Верлена відносини тотожності. Це важлива особливість його лірики.

Особливості лірики записі ються учнями в зошит.

Відповідність, подібність станів душі і природи вже намічалась у творчості Бодлера, але Верлен відчував її інтуїтивно, тому органічно вводить у свою поезію. Слідом за ним цей прийом буде використовувати школа французьких символістів, а згодом — і українські символісти

(М. Вороний, О. Олесь, ранній П. Тичина та ін ). на яких вона вплинула.

Ще одна особливість творчості Верлена — сугестативна лірика (лат.Suggestio — натяк, навіювання). Слово в поета діє не стільки своїм прямим предметним значенням, скільки смисловим ореолом, який «навіває» чи «підказує» ті чи інші настрої. «Довгі ридання скрипок осінніх ранять моє серце томлінням одноманітним...». Сугестія наближає Верлена до симво-
-іістів, бо власне символу в ліриці його немає. (Першим звернувся до сугестії Бодлер).

Близька до сугестії імпресіоністичність Верлена — ще одна важлива риса його поезії (від франц. Ітргеззюп — враження; імпресіонізм — напрям у мистецтві, який основним своїм завданням вважав відтворення особистісних вражень, миттєвих відчуттів та переживань. Назва пішла від картини К. Моне «Імпресія. Схід сонця»).

Поет фіксує свої миттєві відчуття в розділі збірки «Сумні пейзажі».

Але найхарактернішою рисою поезії Верлена є її мелодійність, дивовижне поєднання звуків з почуттями.

Щоб учні відчули мелодійність віршів поета, доцільно, по можливості,
прочитати «Осінню пісню» мовою оригіналу:

Les sanglots longs

Des violons de I­­­­­­­­'autonne

Blessent mon coeur

D'une langueur monotone...

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти