ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Державно-правові процеси на українських землях в складі Російській імперії (ХІХ ст. – початок ХХ ст.).

Здобуття у кінці XVIII − на початку ХІХ ст. Російською імперією більшості українських земель (окрім вже підвладних Гетьманщини, Запорожжя і Слобожанщини): у 1772 р. за першим поділом Польщі – теритоpiї між р. Дніпром та р. Сожем; у 1774 р. згідно з миром у Кючук-Кайнарджі, – теритоpiї між р. Дніпром та р. Пiвденним Бугом і узбережжя Азовського моря від Берди по р. Міус; у 1783 р. – Таврії, Криму і Кубанщини; у 1793 р., за другим поділом Польщі, – Правобережжя Укpаїни від р. Дніпра по лiнiю Пінськ – Кам’янець; у 1795 р., за третім поділом Польщі, – Західної Волині по р. Західний Буг; у 1812 р. – Бессарабії; у 1815 р. – Холмщини і Підляшшя.

Колонізація українських територій і населення Російською імперією впродовж першої половини ХІХ ст. Наказ імператора Про козацькі землі, податки і рекрутів від 25 червня 1832 р. та його значення. Посилення царизмом національного гніту. Валуєвський циркуляр 1863 р. Емський акт 1876 р. Указ Олександра III «Про заборону вживання в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами» 1888 р. Декабристський рух в Україні. «Руська Правда» Пестеля.

Державний устрій. Характер Російської монархії. Імператорська влада. Перетворення намісництв на губернії. Генерал-губернатори. Губернатори, губернське правління, комітети, комісії. Повітовий апарат управління. Земський справник. Управління в містах. Самоврядування державних-селян. Сільська розправа. Волосна розправа. Земська реформа 1864 р. Запровадження земської реформи у Правобережній Україні. Міська реформа 1870 р.

Державно-правові наслідки контрреформ 80-90 рр. ХІХ ст. в Російській імперії, особливості їх впровадження в Україні.

Революційні події 1905-1907 рp. та зміни у державному устрої Російської імперії. Поєднання революційної боротьби мас з національно-визвольним рухом. Створення українських національних партій. Загальноросійські політичні партії в Україні. Виникнення Рад робітничих депутатів. Нормативно-правові акти, що сприяли демократичним перетворенням. Маніфест 17 жовтня 1905 р. та основні закони Російської імперії прийняті 23 квітня 1906 р., їх зміст і значення для України. Державна рада, її склад та компетенція. Вибори І і ІІ Державних дум. Діяльність І і ІІ Державних дум. Виборчий закон від 3 червня 1907 р. Виборчі права населення. Виборчі курії. Представництво у Державній думі депутатів від України. Українська фракція у Думі. Діяльність ІІІ та ІV Державних дум.

Столипінська аграрна реформа 1906-1910 рр. та особливості її проведення в Україні. Зруйнування общини, зміц­нення приватної власності на землю, ліквідація обмежень у відчуженні селянських наділів. Правові засади Столипінської аграрної реформи 1906-1910 рр. Царський указ “Про доповнення деяких постанов діючого закону, що стосуються селянського землеволодіння і землекористування” від 9 листопада 1906 р. та закон “Про землеустрій” від 29 травня 1911 р.

Перша світова війна 1914-1918 рр. та її наслідки для України. Україна в планах учасників першої світової війни 1914-1918 рр. оголошення в українських губерніях воєнного або надзвичайного стану. Мілітарізація місцевого апарату державної влади і управління. Комісії і уповноважені особливих нарад у губернських і повітових містах. Обласні і місцеві військово-промислові комітети. Військово-польові суди.

Суспільний лад. Зрівняння українського дворянства у правах із російським (укази 1801, 1835 р.). Протекціонізм царизму щодо дворянства. Купецтво. Духовенство. Формування буржуазії і робітничо­го класу. Правове становище фабрично-заводських робітників. Міське населення. Церковні та робочі люди. Селянство. Інвентарна реформа 1847–1848 рр.

Криза і розпад феодально-кріпосницької системи. Розвиток капіталістичних відносин. Передумови та основні напрями буржуазно-демократичних реформ 60-70 рр. ХІХ ст. в Російській імперії та їх особливості в Україні. Фінансова реформа 1862 р. Військова реформа 1862-1874 рр. Підготовка та порядок проведення селянської реформи. Юридичні акти селянської реформи. “Маніфест про скасування кріпосного права” від 19 лютого 1861 р. “Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності”. Місцеві “Положення” для українських губерній. Зміни в суспільних відносинах, пов’язані з селянською реформою. Соціально-правове становище дворових, державних, удільних, фабричних селян після реформи. Перетворення поміщицьких селян на «сільських обивателів».

Правова система. Причини, етапи та наслідки проведення кодифікаційних робіт у ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. в Україні. Кодифікаційні роботи з 1804 по 1808 рр. під керівництвом М. Сперанського. Особливості роботи української кодифікації комісії під керівництвом П Завадовського за участю таких кодифікаторів права як А. Повстанський і Ф. Давидович. Кодифікаційні збірники першої половини ХІХ ст.: «Звід місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі», “Зібрання малоросійських прав” 1807 р. “Литовський статут” російської редакції 1811 р. “Звід місцевих законів у західних губерній” (І. Данилович) 1837 р. Сільський судо­вий статут. Скасування дії магдебурзького права і Литовсько­го статуту. Запровадження в Україні у 1840-1842 рр. російської системи права. “Повне зібрання законів Російської імперії” 1830 р. «Звід законів Російської імперії» в редакціях 1833 та 1842 рр. Фабричні закони. Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845, 1866 р. і 1885 р. Військовий статут про покарання 1867 р. Військово-морський статут 1886 р. Кримінальне уложення 1903 р. Посилення каральної політики царизму в Україні. Розвиток надзвичайного законодавства щодо охорони імперських порядків. Виникнення галузевого законодавства. Цивільне право. Адміністративне право. Шлюбно-сімейне право.

Судова система на українських землях, що входили в Російську імперію в першій половині ХІХ ст. Повітовий суд. Совісний суд. Губернська палата цивільного суду. Губе­рнська ластата кримінального суду. Головний суд на Лівобе­режжі. Магістратські та ратушні суди. Скасування судових органів місцевого походження. Причини підготовки та основні положення судової реформи 1864 р., особливості її впровадження в Україні. Юридичні акти судової реформи 1864 р. Судові статути від 20 листопада 1864 р.: Статут про заснування судових засад; Статут цивільного судочинства; Статут кримінального судочинства; Статут про покарання, що накладаються мировими суддями. Нова система судових органів: мирові судді, з’їзди мирових суддів, окружні суди, судові палати, Сенат. Демократизація судоустрою і судочинства, запровадження суду присяжних, перебудова прокуратури, створення адвокатури, новий статус слідчих. Створення військово-польових суди.

Правове становище західноукраїнських земель у складі Австрійської та Австро-Угорської імперії (друга половина ХVІІІ ст. − початок ХХ ст.).

Включення українських земель до складу Австрійської імперії: з 1699 р. – Закарпаття; з 1772 р. – Галичини; з 1774 р. – Буковини.

Утворення коронного краю Галичини. Негативне значення умовного поділу краю на Західну (польську) Галичину та Східну (українську) Галичину. Неодноразові зміни території краю: з 1787 р. до 1849 р. до складу Галичини на правах окремого округу входила Буковина, з 1795 до 1809 – Холмщина.

Зміни в державному устрої Австрійської імперії і Галичини після загальноєвропейської революції 1848-1849 років. Становище окремих регіонів українських земель у складі Австро-Угорської імперії. Утворення у 1867 р. дуалістичної конституційної Австро-Угорської імперії. Прийняття Конституції Австрії у 1848 та 1867 р.: причини прийняття, мета і наслідки. Ліквідація кріпосного права та проведення інших державних реформ на українських територіях Австро-Угорщини. Західноукраїнські землі в роки Першої світової війни.

Головна Руська рада як представник українського національно-політичного і культурного руху. Її вимоги щодо зміни територіально-адміністративного устрою і створення етнічної української одиниці як передумови національно-культурного і економічного відродження. Розвиток української державницької ідеї, діяльність перших українських політичних партій. Вимоги української радикальної партії національно-територіальної автономії (1895 р.). Виборча реформа 1907 р.

Буковина. Причини окупації в 1774 р. австрійськими військами. Підпорядкування Буковини Генеральному військовому управлінню у Львові. Буковинський дистрикт. Приєднання до Галичини як окремої округи (1786 р.). Активна участь українського населення Буковини у революції 1848-1849 рр. Лук’ян Кобилиця. Буковина як окрема провінція (коронний край) імперії під офіційним титулом ґерцоґства (князівства) Буковина (з 1849 р.).

Закарпаття (Пiдкаpпатська Русь) як складова частина Угорщини. Політична і економічна дискримінація українців як причина поступового звуження смуги суцільного українського розселення на Закарпатті. Питання зміни територіально-адміністративного устрою як одна з основних вимог українців під час революції 1848-1849 рр. А. Добрянський. Прагнення національно-політичних сил возз’єднання українського Закаpпаття з Галичиною. Створення в Закарпатті української жупи як окремої територіально-адміністративної одиниці. Закарпаття (Підкарпатська Русь) як найбільш відстала в економічному, політичному і культурному розвитку, найменш інтегрована в загальноукраїнське життя українська територія.

Державний устрій. Галицьке намісництво та імперський намісник. Галицька надворна канцелярія. Крайо­ві сейми Галичини і Буковини, порядок формування, склад і компетенція. Крайовий виділ (комітет). Маршалки. Губернатор і губернське правління. Крайове управління Буковиною на чолі з крайовим президен­том. Українське представництво в парламентських установах Австро-Угорщини.

Повітові, міські та сільські органи самоврядування: окружні старости циркулів і дистриктів, повітові старости, повітові громади (гміни), повітова рада і повітовий комітет, міські бу­ргомістри, громадські управи, мандатори, сільські войти. Імперський закон 1862 р. про місцеве самоврядуван­ня. Галицький крайовий закон 1866 р. про общини. Жупи в Закарпатті. Дворянські збо­ри. Крайові конституції для Галичини і Буковини 1850 р. Реформа міського самоврядування. Міська рада і міський магістрат, їх компетенція і підпорядкування. Обмеження міського самоврядування. Організація управління Львова і Чернівців за статутом 1870 р.

Суспільний лад. Магнати, трудова шляхта. Кріпосні селяни. Скасування кріпацтва у 1848 р. і змі­ни в суспільних відносинах. Міське населення.

Джерела права. Імператорські патенти. Закони рейхсрату. Кодифікаційні роботи на західноукраїнських землях в кінці XVIII – на початку ХІХ ст. Дія австрійського законодавства на на території Галичини та Буковини. Практика апробації австрійського законодавства у Галичині. Цивільний кодекс (1811 р.). Торговий кодекс 1863 р. Цивільно-процесуальний кодекс (1781 р., 1796 р., 1825 р., 1895 р.). Кримінальний кодекс (1787 р., 1803 р., 1852 р.). Кримінально-процесуальний кодекс (1768 р., 1853 р., 1873 р.). Військово-кримінальний кодекс Австрії 1855 р. Кримінальний кодекс Угорщини (1879 р.) та запровадження його на Закарпатті. Цивільно-процесуальний кодекс Австрії 1895 р.

Загальна характеристика австро-угорського цивільного, кримінального права та їх особливості на українських землях.

Суди на західноукраїнських землях: земські та гродські, міські, духовні. Шляхетські суди. Повітові суди. Домініальні та комітатські суди в Закарпатті. Судові реформи після революції 1848-1849 рр. Судова реформа за імперським "Положенням про суд" 1849 р. Закон про ком­петенцію суду 1852 р. Закон про судочинство у безспірних справах 1854 р. Триступенева система судів за Конституцією 1867 р.: одноособові повітові суди, колегіальні крайові (окружні) суди, колегіальний вищий крайовий суд у Львові. Найвищі судові інстанції (Верховний судовий і касаційний трибунал у Відні). Спеціалізовані суди. Прокуратура. Фінансова прокуратура. Адвокатура.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти