Е к о н о м і ч н а т а б л и ц я

Купівля продуктів Купівля промислових товарів

1 млрд 1 млрд

Купівля продуктів 1 млрд

Купівля промислових товарів 1 млрд

Купівля сировини 1 млрд

Виплата ренти

2 млрд

^* млрд ліврів

Рис. 4.1. Схема економічної таблиці Ф. Кене

Отже, в «Економічній таблиці» Кене здійснив спробу показати основні шляхи реалізації суспільного продукту, об’єднавши численні акти обміну в масовий рух грошей і товарів. Це привело до відкриття того положення, що процес відтворення і реалізації може проходити безперебійно тільки в тому випадку, коли дотримуються певні пропорції розвитку народного господарства.

Анн Робер Жак Тюрго

(1727 – 1781)

Міністр фінансів Франції при Людовіку ХVІ, філософ, філолог, географ і економіст.

Основний твір – “Роздуми про створення і розподіл багатств” (1766).

Методологія досліджень.Метод, який застосовує Тюрго у своїх дослідженнях, можна визначити як дедуктивний. Вчений у своїх роздумах йде від абстрактного до конкретного, від простого до складного, відзагального до часткового, спираючись на вихідну тезу, згідно з якою тільки у сільському господарстві створюється багатство. Своє дослідження Тюрго починає з опису економічних процесів у сільському господарстві, зосереджуючи основну увагу на розподілі землі між членами суспільства, і намагається відразу ж знайти в них елементарні, найпростіші моменти, з яких надалі розвивається вся теоретична система.

Теорія вартості.У поглядах на цінність Тюрго відмовляється від трудової теорії вартості і закладає основи теорії корисності. Він виділяє суб’єктивну та об’єктивну сторони цінності блага. Під суб’єктивною цінністю він розумів оцінку блага його власником. Об’єктивна ж цінність встановлюється на ринку залежно від ряду причин, головними з яких є попит і пропозиція. Що стосується одиниці виміру цінності, то автор наголошує, що “ цінність кожної з обмінюваних речей не має іншого вимірювача, крім потреб, бажань і грошових засобів сторін, які домовляються”.

Унаслідок обмінних операцій між виробником і споживачем встановлюється пропорція обміну шляхом порівняння обопільної потреби товаровласників у продуктах. При здійсненні обміну одна цінність віддається за іншу рівної цінності. Мінове ж співвідношення виявляється безпосередньо у процесі торгу через зіставлення інтенсивності потреб обох учасників торгу. Чим сильніше людина бажає чогось, тим інтенсивніша її потреба в цій речі. Коли подібне співвідношення встановилося, то воно виражає рівновагу або рівність інтенсивності обох потреб. Дані суб’єктивні оцінки споживачів під впливом конкуренції перетворюються у ринкові ціни, що сприймаються і покупцями, і споживачами продукції.

Виводячи обмін товарів із взаємної потреби, Тюрго розглядає гроші як звичайний товар і стверджує, що всякий товар характеризується властивостями монети, оскільки за її допомогою вимірюється цінність інших товарів.

Теорія доходів. Тюрго кваліфікує доходи як чистий продукт і заробітну плату, визначаючи їх аналогічно Ф. Кене. Причиною появи найманої праці він вважає відокремлення працівника від засобів виробництва. Зокрема, відзначає, що поступово всі землі стають надбанням власників і продукти, як результат обробітку землі починають поділятися між власником і хліборобом; з’являється чистий дохід, який теж переходить до власника, а хлібороб починає одержувати мінімум життєвих засобів у формі заробітної плати. Мінімум засобів існування, до якого тяжіє заробітна плата, стає законом, що регулює обмін між робітником і власником засобів виробництва.

ВИСНОВКИ

1. Класична політична економія виникає у ХVІІ столітті в Англії − першій із європейських країн, що вступила на шлях мануфактурного виробництва.

2. Вільям Петті, основоположник класичної політекономії в Англії, за допомогою абстрактного методу та кількісного аналізу економічних явищ, розглядає проблеми грошей, податків, грошової і земельної ренти.

3. Для французьких економістів-класиків, першим з яких був П’єр Буагільбер, дуже важливими були процеси лібералізації у сільському господарстві, засудження державної політики протекціонізму Франції.

4. Школа фізіократів проголошувала сільське господарство єдиною галуззю, в якій створюється дійсне багатство. Праця на землі вважається більш продуктивною, ніж у промисловості й торгівлі, завдяки самій природі, тому тільки сільське господарство створює додатковий продукт.

Вправи

Вправа 1. Подумайте і дайте відповідь на поставлені питання.

1. Які недоліки можна виділити в «Економічній таблиці» Ф. Кене, у чому полягають їхні причини?

2. Які причини привели до зміни меркантилістської доктрини на класичну.

3. У чому полягає відмінність у трактуванні предмету політекономії фізіократами та В. Петті?

4. Чому інколи В. Петті називають „останнім меркантилістом”?

5. Проаналізуйте недоліки теорії ренти та ціни землі В. Петті.

6. Виділіть спільні й відмінні риси у теоріях реалізації Ф. Кене та Ж. Тюрго.

7. Яка існує відмінність у трактуванні доходів між фізіократами та В. Петті?

Вправа 2. Серед поданих варіантів відповідей на питання виберіть один.

1. Основоположником класичної політичної економії в Англії вважається:

а) У. Стаффорд;

б) В. Петті;

в) П. Буагільбер;

г) Ф. Кене.

2. Яке з визначень вартості товару належить В. Петті?

а) Вартість визначається сукупними витратами праці на виробництво усіх товарів;

б) вартість визначається працею, витраченою на виробництво благородних металів, а вартість інших товарів визначається тільки в результаті їх обміну на золото та срібло;

в) вартість визначається ступенем корисного ефекту;

г) вартість визначається суб’єктивними оцінками учасників обміну.

3. Що на думку П. Буагільбера порушує природну рівновагу товарного обміну в економіці?

а) Конкуренція;

б) монополія;

в) гроші;

г) правильна відповідь не названа.

4. “Природний порядок” у теоретичних дослідженнях Ф. Кене − це:

а) система власного волевиявлення економічного суб’єкта;

б) система невтручання держави в економіку;

в) система господарювання на основі державного регулювання економіки;

г) правильна відповідь не названа.

5. Які складові елементи капіталу Ф. Кене відносить до “щорічних авансів”?

а) Землю;

б) будівлі;

в) худобу;

г) насіння;

д) заробітну платню робітників;

е) правильні відповіді подано у пунктах г, д.

6. Які складові елементи капіталу Ф. Кене відносить до “первісних авансів”?

а) Насіння;

б) худобу;

в) будівлі;

г) корми;

д) правильні відповіді подано у пунктах б, в;

е) правильні відповіді подано у пунктах б, в, г.

7. Які класи не аналізував Ф. Кене у роботі “Економічна таблиця”?

а) власників;

б) найманих працівників;

в) виробничий клас;

г) «безплідний клас».

8. На думку фізіократів, принцип “laissez faire” в економіці означає:

а) надання якомога більшої свободи ринку, доведення до мінімуму ролі держави;

б) поділ праці;

в) захист ринку від монополій;

г) науково-технічна революція.

9. Вкладення в сільське господарство один раз на декілька років Ф. Кене називав:

а) первісними авансами;

б) авансованим капіталом;

в) щорічними авансами;

г) відтворювальними авансами.

10. Витрати на зерно й робочу силу в сільському господарстві Ф. Кене називав:

а) первісними авансами;

б) авансованим капіталом;

в) щорічними авансами;

г) відтворювальними авансами.

11. Продуктивною працею представники фізіократів вважали працю у:

а) промисловості;

б) сільському господарстві;

в) торгівлі;

г) правильні відповіді подано у пунктах а, б.

12. На думку В. Петті рента – це:

а) форма заробітної плати;

б) надлишок додаткової праці виробника над належною йому заробітною платою і відшкодуванням капіталу;

в) різниця між ціною продукту землі й витратами сільськогосподарських працівників;

г) сума заробітної плати сільськогосподарських робітників і доходу землевласника.

13. Хто з перелічених економістів не належить до школи фізіократів?

а) Ф. Кене;

б) Ж. Тюрго;

в) П. Буагільбер;

г) усі відповіді неправильні.