ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Пояснення відмінності між словами

 

       
 
Прикметник особистий: 1) який належить певній особі; призначений для індивідуаль­ного користування чи обслуго­вування: особиста власність, особисте господарство, особисте майно, особиста зброя, особисті папери, особистий підпис, осо­биста охорона і т. ін.; 2) який безпосередньо стосуєть­ся якоїсь особи, виражає її індивідуальність: особиста думка, особисте життя, особисте щастя, особисте зацікавлення і т. ін.; 3) який здійснюється окремою особою безпосередньо, а не че­рез інших: особистий нагляд, особиста участь, особиста присутність, особисте спосте­реження, особисте втручання тощо
 
Прикметник особовий: 1) який стосується окремої людини, індивіда, уживається у таких сполученнях: особова назва, особове посвідчення, особовий склад, особовий раху­нок; 2) який виражає категорію особи: (у граматиці) особове закінчення, особове дієслово, особове речення
 

 

                 
   
 
 
Вимисел- те, що вигадане; створене уявою  
 
Домисел- здогад, заснований на припущеннях, міркуваннях
   
 
 
 
   
Відношення- зв'язок між оди-ницями-поняттями (числами, словами) у математиці, мово­знавстві, філософії, архітектурі
 
Відносини- стосунки, взаємини, зв'язки з ким-небудь
   
 
 
 
   
Відпустка- звільнення на пев­ний час від роботи, навчання
 
Відпуск- видача. Продаж чого-небудь
   
 
 
 
 
Декваліфікація- втрата про­фесійних знань, навичок
   
Дискваліфікація- позбавлення спортсмена (або команди) права брати участь у спортивних зма­ганнях
   
 
 
 
   
Припускати- вважати за імо­вірне, можливе що-небудь
 
Допускати- дозволяти комусь ^>брати участь у чомусь
   
 
 
 
   
Уявлення- відомості про що-небудь, розуміння, поняття
 
Уява- здатність змальовувати, і створювати або відтворювати кого (що)-небудь у думках, свідо­мості фантазія
   
 
 

 

 


Абревіаціяналежить до безафіксного словотворення, вона поєднує два спо­соби - скорочення та складання.Твірною основою для абревіатур є переважно словосполучення: райвно - районний відділ народної освіти, демблок демократичний блок, НЕП - нова економічна політика, СНД - Співдружність Незалежних Держав тощо

Уживання великої букви у скорочених назвахустанов, закладів, організацій, утворених з частин слів, залежить від того, чи пов'язується назва з адресною Функцією:

І) складноскорочення пишуться з великої літери, якщо вони є власними міними, тобто виконують адресну функцію і вживаються на позначення установ: Держкіно. Міненерго. Укратом. Промінвестбанк;

б) з малої літери пишуться складноскорочення, якщо вони є родовими назвами: держадміністрація. облвиконком, міськрада.

 

Запис абревіатурзалежить від того, чи збереглися вони у свідомості їх носіїв як абревіатури. Так, великими літерами пишуться абревіатури, які не відмінюються (СНД, СІЛА, ГЕС. ТЕЦ, МТС, ВНЗ), і малими, якщо вони відмінюються і перетворилися у звичайні слова-корені, за допомогою яких будуються нові слова (неп, бо за часів непу, непман, непівська модель економіки).

При комбінованому записі деяких абревіатур в одному слові поєднуються два способи словотвору (ДонНТУ: Дон - складноскорочення від власної назви Донецький і НТУ - невідмінювана абревіатура від національний технічний університет), або поступового переходу абревіатур до розряду звичайних слів, коли вони починають відмінюватися, що й підкреслюється додаванням закінчення (СНІДу)

 

Загальноприйняті скорочення:

 

 

 

акад. - академік млн. - мільйон
вид. - видання М. - Москва
від. - відділення напр. - наприклад
в.о. - виконуючий обов'язки н.е., до н.е. - нашої ери,
 
гр. - громадянин до нашої ери
грн. - гривня н.е. - науковий співробітник
див. - дивись о. - острів
д.а. - друкований аркуш доц. - доцент обл. - область оз. - озеро
д.пед.н. - доктор педагогічних наук д.психол.н. - доктор пор. - порівняй, порівняйте проф. - професор п/с - поштова скринька
психологічних наук д.філос.наук (д. ф. н.) - доктор філософських наук р. - рік; річка р-н - район рр. - роки
д.ю.н. - доктор юридичних наук зав. - завідувач зам. - замісник с. - село; сторінка С.-П. - Санкт-Петербург с/р - сільська рада
заст. - заступник ст. - станція, сторіччя
ім. - імені т. - том
і т.д. - і так далі і т.ін. - і таке інше та ін. - та інше
тов. - товариш
і под. - і подібне  
К. - Київ  
коп. - копійка  
м. - місто  

 

топонім Прикметник Назва мешканців
Вінниця вінницький вінничанин, вінничанка
волинський волинський волинянин, волинянка
Дніпропетровськ дніпропетровський дніпропетровець, дніпропетровка
Донецьк донецький донеччанин, донеччанка
Житомир житомирський житомирець, житомирка, житоми­рянин, житомирянка
Запоріжжя запорізький запорожець, запорожка
Івано-Франківськ івано-франківський іванофранківець іванофранківка
Київ київський киянин,киянка
Кіровоград кіровоградський кіровоградець, кіровоградка
Кременчук кременчуцький кременчучець, кременчучка
Крим кримський кримчанин, кримчанка
Луцьк луцький лучанин, лучанка
Луганськ луганський луганець, луганка, луганчанин, лу­ганчанка
Львів львівський львів'янин, львів'янка
Одеса одеський одесит, одеситка
Полтава полтавський полтавець, полтавка, полтавчанин, полтавчанка
Ріпне рівненський рівненчанин, рівненчанка
Іі'ріІОПІЛЬ тернопільський тернопільчанин, тернопільчанка
Харків харківський харків'янин, харків'янка
Херсон херсонський херсонець, херсонка
Черкаси черкаський черкащанин, черкащанка, черка­сець, черкаска
Чернівці чернівецький чернівчанин, чернівчанка
Ялта ялтинський ялтинець, ялтинка

 

офіційному мовленні нерідко послуговуються формою мешканець Львова, Харкова, Сум,

Розділ 4. Нормативність і правильність фахового

мовлення

Тема4.1. Морфологічні та орфографічні норми сучасної української літературної мови

 

Норми (від лат. norma - правило, взірець)-це сукупність визначених правил, яким підпорядковуються вимова івибір слів у мові, використання граматичних форм, складання речень та ін.

Морфологічні норми- це вживання слів у разі їх видозмінювання (відмінювання іменних частин мови, займенника, дієприкметника і дієслова - вивчаються в морфології), тобто загальноприйняті правила вживання граматичних форм слів, що вивчає розділ мовознавства - морфологія.

Орфографічні норми- охоплюють правила написання слів та їх частин.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти