ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Специфіка вживання частин мови у професійному спілкуванні

  Частина мови
  Іменник   Числівник
1. У ділових документах на позначення осіб за професією вживаються іменники чоловічого роду: завідувач Чернишова; за- рахувати Пату 0. на посаду лаборанта. 1. Простий кількісний числівник відтво­рюється ) ділових паперах словами, якщо нема одиниці виміру: дві книгии, але 7 центнерів зерна.
2. На позначення осіб за місцем про­живання або роботи вживаються аналітичні форми: не заводчани, сельчани, а працівники заводу, жителі села. 2. Складні і складені числівники запи­суються цифрами, крім випадків, коли з них починається речення: Із 25жовтня, але Першого жовтня починається опалювальний сезон.
3. Однина іменників може вживатися на позначення множини, якщо предмети не можна перерахувати або нема одиниці виміру: отримали партію дитячих костюмів, урожай вишні здано на завод. 3. Порядкові числівники записуються цифрами з додаванням закінчень, якщо цифри арабські (радіоприймач 1-го класу), і цифрами, якщо цифри римські (радіоприймач І класу).
4. Іменники, які означають речовину, можуть мати форму множини: На складі можна придбати мінеральні води, мастила. 4. Складні слова, перша частина яких числівник, записуються комбіновано: 100-процентний.
5. Варіант закінчення -ові уД.в. іменників однини вживається на позначення фізичної або юридичної особи для розрізнення відмінків (родового і давального), а також з метою стилістичного розмежування слів: (кому?) деканові (чого?) факультету, заводові потрібно; Тарасові Шевченку, а не Тарасу Шевченку. 5. Цифри, починаючи з тисячі, відтво­рюються у тексті ділових документів комбіновано: 475 тисяч. Сума грошей у документах записується цифрами і дублюється словами: 1000 (одна тисячі) грн
Прикметник Дієслово  
1. У діловому стилі переважають відносні прикметники, бо вони не мають ступенів порівняння і не виражають суб'єктивної оцінки (золоти, дощовий). 1. Уживання дієслова у першій чи третій особі множини має значення позачасовості: Дирекція ПРОСИТЬ.  
2. Якісні прикметники вживаються в аналітичній формі, щоб уникнути суб'єктивної забарвленості тексту: не повніший, найповніший, а більш повний, найбільш повний. 2. Наказовість передається за допомогою інфінітива або безособових форм: надати доношу, забороняється. Недоконаний вид утворюється складеними формами: будуть здійснюватися.  
       

 

 

       
 
Більшість іменників української мови мають однину і множину: офіцер - офіцери, автомат - автомати, злочин - злочини, кодекс - кодекситощо. Однак деякі іменники вживаються лише в однині або множині.
 
   

 

 


Уживання таких іменників у формі множини дозволяється лише тоді, коли вони набувають термінологічного значення, наприклад: шуми серця, леговані сталі, мінеральні води, кольорові метали, солі азотної кислоти тощо.

 

 

Форма множини від іменників власних назв вказує або на сукупність осіб, зв'язаних родинними стосунками (Кульчицькі, Петренки. Самойловичі), або на певний тип людей (Чацькі, Дон-Кіхоти, Прометеї). Останні назви можуть уживатися не лише у позитивному плані, а й для вираження іронії, насмішки, ^презирства (дон-жуани, обломови, дантеси).

 

 


Зразки відмінювання чоловічих прізвищ — іменників II відміни

 

  Тверда група М'яка група Мішана група
н. Білан Бойко Баль Доній Іваньо Ткач
р. Білана Бойка Баля Донія Іваня Ткача
д. Біланові (у) Бойкові (у) Балеві (ю) Донієві (ю) Іваньові (ю) Ткачеві (у)
3. Білана Бойка Баля Донія Іваня Ткача
0. Біланом Бойком Балем Донієм Іваньом Ткачем
М. (в/на) Біланові (у) Бойкові (у) Балеві (ю) Донієві (ю) Іваньові (ю) Ткачеві (у)
К. Білане (Білан) Бойку (Бойко) Балю Донію Іваньо Ткачу

 

 

Чоловічі прізвища прикметникового типу відмінюються так:

 

 

 

 

  Прізвища на -ий Прізвища на -ин, -ін (-їн) Прізвища на -ов, -ев (-єв) Прізвища на -ів
н. Русий Павлишин Іванов Яцків Ковалів
р. Русого Павлишина Іванова Яцкова (-ківа) Ковалева (-ліва)
д. Русому Павлишинові (-У) Іванову Яцкову (-ківу) Ковалеву (-ліву)
3. Русого       Ковалева (-ліва)
Павлишина Іванова Яцкова (-ківа)
0. Русим Павлишиним Івановим Яцковим (нивши) Ковалевим (-лівим)
м. (в/на) Русому Павлишині (-У) Іванові(у) Яцкові (-у) Яцківі (-у) Ковалеві (-у) Коваліві (-у)
К. Русий Павлишин, Павлишине Іванов, Іванове Яцкове (-ківе), Яцків Ковалеве (-ліве), Ковалів

 

 

 
 
У сучасній українській літературній мові жіночі прізвища на приголосний та - оне підмінюються: повідомити Білан Ользі Вікторівні, запросити Братусь Ірину Яківну. з'явитисяБойко Вірою Олексіївною.

 


Відмінкові форми іменників

 

 
 
Ми зупинимося лише на тих відмінкових формах, які мають слабку норму, тобто часто виникають складності у написанні закінчення. Питання щодо норм спостерігаємо в родовому відмінку однини іменників II відміни. Щоб з'ясувати, які саме іменники мають закінчення - а (я),а які - у (ю), розглянемо такі схеми:

 

  -а(я) Назви міст та інших населених пунктів: Парижа, Лондона, Львова
У назвах річок, якщо наголос падає на закінчення: Дінця, Дніпра, Дністра  
У наукових термінах: атома, сегмента, відмінка, квадрата  
У назвах дерев: дуба, клена, ясена
У назвах грошових одиниць: долара, карбованця, фунта стерлінгів
У назвах чітко окреслених предметів: автобуса, зошита, олівця
У назвах істот: хлопця, півня, чоловіка
У назвах будівель таїхчастин: карниза, сарая, хліва; але будинку, льоху, поверху
    -у(ю) У назвах річок з постійним кореневим наголосом: Бугу, Дону  
Географічні назви, що позначають просторові поняття: Сибіру, Криму, Сахаліну  
У літературознавчихтермінах: сюжету, роману, фейлетону, памфлету  
У назвах окремих населених пунктів: Кривого Рогу, Зеленого Гз/о, Червоного Лиману  
У назвах ігор та танців: тенісу, вальсу, футболу, балету, боксу але: гопака (якщо наголос падає на закінчення у Р.в.)  
У назвах збірних понять: взводу, капіталу, хору, лісу, оркестру  
У назвах установ та організацій: інституту, клубу, університету, універмагу  
У назвах суспільно-політичних формацій: капіталізму, феодалізму  
У назвах рослин: барвінку, квилю, щавлю  
         

 

Запам'ятайте!

Деякі іменники мають паралельні закінчення, причому значення слів не змінюється:

ПОЛК! - полку, стола - столу, моста - мосту, гурта - гурту.

У ряді іменників зміна флексій впливає на значення: папера(документа) - паперу

|мате| палу), пояса(частина одягу) - поясу(просторове поняття), терміна(слово) -

терміну(часу).

Сплутування цих закінчень впливає на зміст висловлення, наприклад: У сейфі не було акта: У сейфі не було акта.

 

Акта (як документа): не здала акта; дані взяті з акта. Акту (як дії): в кінці сценічного акту; насильницького акту. Акт
Апарата (доїльного): не виявлено апарата; Апарату(як керівного органу): дії керівного апарату. Апарат
Блока (будівельного): не привезли блока; Блоку (угруповання): до блоку демократичних сил приєдналася ще одна партія. Блок
Звука (термін): не вимовляє звука «р»; Звуку (як дія): жодного звуку; не було чути ні звуку. Звук
Рахунка (документа): на підставі рахунка, виписаного.. Рахунку (дія): збитися з рахунку. Рахунок
Терміна (слово): не знав значення нового терміна; Терміну (часове поняття): гарантійного терміну не встановлено. Термін

 

 

Як відомо, іменники чоловічого роду II відміни мають паралельні закінчення: -ові, -у(тверда група); -еві (єві), -у (ю)- м'яка і мішана групи. Уживання подвійних форм у сучасній українській мові характерні для всіх іменників II відміни чоловічого роду без будь-якої семантичної і стилістичної диференціації, однак закінчення -ові, -еві (єві)найхарактерніші для назв істот(людей): прокуророві. У назвах істот закінчення вживається тоді, коли поряд виступає кілька іменників із флексією -ові, -еві (єві)і їх потрібно урізноманітнювати:

1. Заяву подали начальникові райвідділу полковникові Харчуку Іванові Степановичу, замість: Заяву подано начальнику райвідділу полковнику Харчуку Івану Степановичу.

Отже, прізвище рекомендують закінчувати на - у,а чергувати з іменем на (-ові, -єрі): Філіпчуку Іванові Петровичу, Михальчуку В'ячеславові Васильовичу.

 

форма знахідного відмінкаможе збігатися із формою називного або родового- Це пов'язано із граматичним розрізненням категорії істот/неістот, наприклад: побачив товариша, знайшов економіста, потурбував бухгалтера, але показувати приклад, уміннятощо. Однак деякі назви неживихпредметів виступають у знахідному відмінку у двох формах - заточив олівець/олівця, написати лист/листа, перев'язати палець/пальця, купити ніж/ножа.Форми із нульовим закінченням є стилістично нейтральними, а отже, вживаються без будь-яких обмежень. Сфера вживання форм із закінченням -а (я) - розмовне мовлення іхудожня література.

Утворюючи форми орудного відмінка,слід пам'ятати про групи іменників: виконавцем, інженером, лікарем, господарем, прокурором, суддею,але Гончзром, Плющом(хоч: гончарем, плющем).

 

 


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти