ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Основні заходи у сфері захисту населення від надзвичайних ситуацій.

2.1 Єдина державна система з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту населення від НС в державі створена єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на НС, яка складається з територіальних і функціональних підсистем. Ця система планує та запроваджує в комплексі такі заходи захисту населення:

1. Інформування та оповіщення. Вони є не тільки основним принципом, а і головним і невід’ємним елементом усієї системи заходів такого захисту. Його становлять відомості про НС, що прогнозуються або виникли, а також про способи та методи реагування на них.

2. Спостереження.

З метою своєчасного захисту населення і територій від НС, запобігання та реагування на них органами виконавчої влади здійснюються:

а) створення і підтримання в постійній готовності загально-державної і територіальних систем спостереження і контролю;

б) організація збирання, аналізу і передачі інформації про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими біологічними агентами.

 

3. Укриття в захисних спорудах (ЗС).

Укриттю в ЗС, у разі необхідності, підлягає населення відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення яке проживає в небезпечних зонах).

Створення фонду ЗС забезпечується шляхом:

а) комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частин приміщень для укриття населення;

б) обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель і споруд, що відповідають вимогам захисту;

в) дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень;

г) будівництво заглиблених споруд, які окремо розташовані від об‘єктів виробничого призначення та пристосовані для захисту;

д) масового будівництва в загрозливий період найпростіших сховищ та укриттів;

є) будівництво окремих сховищ та протирадіаційних укрить (ПРУ).

 

Сховища ЦО за ступенем захисту поділяються на типи:

 

Ступінь захисту сховища   Рф, кПа   Кпосл=   Примітка
А-I тимчасово будівництво припинено
A-II
A-III
A-IV  

 

Кпосл – коефіцієнт послаблення радіаційного випромінювання; показує в скільки разів рівень радіації менше в ЗС, ніж зовні;

h – товщина захисного шару;

dпол – шар половинного ослаблення (Pb – 1,5 см; Fe – 2,4 см; бетон – 5,5 см; грунт – 2,4 см; цегла – 12 см; дерево – 30 см).

 

Результати проведених випробувань міцності фрагментів цих сховищ показали; що при навантаженнях в 1,7 разу більше розрахункових, сховища ЦО забезпечують гарантований захист від ударної хвилі ядерного вибуху і можуть бути використані для повторного застосування (сховище А-III: Рразрах.=200кПа витримує Рфак.=340кПа).

Сховища будуються, як правило, в місцях максимального зосередження людей.

При одноповерховій забудові району радіус збору RЗБ< 500м. При багатоповерховій – RЗБ =<400м. В зонах можливого затоплення – RЗБ =< 1000м.

Система вентиляції і повітря постачання може працювати у 3-х режимах:

1) режим чистої вентиляції (тільки проти пилові фільтри);

2) режим фільтровентиляції (очищує повітря від диму, радіоактивних і бойових отруйних речовин; кондиціювання повітря);

3) режим регенерації (без зовнішнього забору повітря – поглинання CO2 s подача O2 з балонів).

Ця система забезпечує в повітрі сховища: СО2=<1% (ГД Н = 3%), відносну вологість повітря =< 70% (ГДН = 80%), t0=< 230С (ГДН = 310С).

За кількістю місць сховища поділяють на: малі (150-600 чол.); середні (600 - 2000 чол.); великі (> 600 чол.).

 

4.Евакуаційні заходи.

В умовах неповного забезпечення захистними спорудами (ЗС) в містах та інших населених пунктах, що мають об’єкти підвищеної небезпеки, основними засобом захисту населення є евакуація і розміщення його у зонах, які є безпечним для проживання людей, і тварин.

5. Інженерний захист.

Під час проектування і експлуатації споруд та інших об’єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, обов’язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникненню НС.

Заходи інженерного захисту населення і території повинні передбачати:

- врахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів у окремих регіонах (територіях) небезпечних і катастрофічних явищ;

- раціональне розміщення об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у разі виникнення аварій для безпеки населення і довкілля;

- спорудження будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

- розроблення і здійснення заходів безаварійного функціонування об’єктів підвищеної небезпеки;

- створення комплексної схеми захисту населених пунктів та об’єктів господарювання від небезпечних природних процесів;

- розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і ліквідації наслідків НС;

- організацію будівництва протизсувних, протиповіневих, проти селевих, протилавинних, протиерозійних та ін. інженерних споруд спеціального призначення;

- реалізацію заходів санітарної охорони території.

 

6. Медичний захист. Заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах НС повинні передбачати:

- планування і використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров’я;

- введення в дію національного плану соціально – психологічних заходів при виникнені та ліквідації НС;

- розгортання в умовах НС необхідної кількості лікувальних закладів;

- завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно – епідеміологічних заходів;

- контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерелами водопостачання;

- контроль за станом атмосферного повітря та опадів;

- завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;

- накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;

- контроль за станом довкілля, санітарно – гігієнічною та епідемічною ситуацію; (моніторинг)

- підготовку медичного персонажу та загальне медико-санітарне навчання населення.

Для надання безплатної медичної допомоги постраждалим від НС діє Державна служба медицини катастроф, як особливий вид державних аварійно – рятувальних служб.

 

7. Біологічний захист.

Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно – господарських, режимно – обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає:

- своєчасне використання колективних і індивідуальних засобів захисту;

- запровадження режимів карантину та обсервації;

- знезаражування осередку ураження;

- необхідне знезаражування людей, тварин тощо;

- своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

- проведення екстреної та специфічної профілактики;

- додержання протиепідемічного режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання та населенням.

 

8. Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію та проведення спеціальної обробки.

 

Вимоги радіаційного і хімічного захисту забезпечується шляхом:

- завчасного накопичення і підтримки в готовності засобів індивідального захисту (ЗІЗ) і приладів дозиметричного і хімічного контролю;

- своєчасного впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах господарювання;

- створення уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів дозиметричного та хімічного контролю;

- надання населенню можливостей придбати в установленому порядку в особисте користування ЗІЗ і дозиметрів;

- завчасно пристосування об’єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, мана і транспорту;

- розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної і хім. обстановки;

- завчасного створення та використання засобів колективного захисту від радіаційної та хімічної небезпеки;

- пристосування наявних засобів колективного захисту від інших видів загрози для захисту від радіаційної та хімічної небезпеки.

 

Таким чином, основними способами захисту населення є:

1. Укриття в різних захисних спорудах по всій території країни.

2. Евакуація населення, робітників та службовців, об’єктів господарювання.

3. Застосування ЗІЗ та медичних засобів захисту.

4. Недопущення до вживання заражених харчівта питної води.

 

2.2 Сили та засоби захисту населення і території від НС.

 

До складу сил та засобів захисту населення і територій від НС входять відповідні сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, єдина державна система, а також добровільні рятувальні формування, що залучаються до проведення відповідних робіт.

Професійні аварійно – рятувальні служби і спеціальні (воєнізовані) аварійно – рятувальні служби, з яких складаються зазначені сили та засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше ніж трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.

У разі виникнення НС сили постійної готовності залучаються до термінового реагування.

Залучення частин і підрозділів Збройних Сил України (ЗСУ), інших військових формувань, утворених відповідно до Законів України, до ліквідації наслідків НС залучаються Указом Президента України відповідно до Конституції України, законів України “Про правовий режим надзвичайного стану” та “Про Збройні Сили України”.

Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій від НС:

- планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об’єктів господарювання та довкілля від НС;

- розробляють плани локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади;

- підтримують у готовності до застосування сили і засоби запобігання виникненню та ліквідації наслідків НС;

- створюють та підтримують матеріальні резерви для попередження та ліквідації НС;

- забезпечують своєчасне оповіщення своїх працівників про загрозу виникнення НС.

 

Громадяни України у сфері захисту населення і територій від НС зобов’язані:

1. Дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог економічної безпеки;

2. Вивчати основні способи захисту населення і територій від наслідків НС, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту.

3. Дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення НС.

Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері захисту населення і територій від НС технічного і природного характеру на основі багатосторонніх і двосторонніх угод.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти