Законодавство України про військову службу

Україна як незалежна європейська держава прагне стати правовою, цивілізованою країною, а тому активно працює над вдосконаленням та розробкою нових законів, що визначають норми, правила діяльності, поведінки людей, регулюють соціальні взаємовідносини, забезпечують нормальне функціонування та розвиток суспільства.

Важливою складовою суспільства є військові формування. З метою їх нормальної життєдіяльності, зміцнення законності, гарантування прав і свобод військовослужбовців в Україні створено систему законодавства з питань військової служби.

Найвищу юридичну силу в нашій країні має Основний закон – Конституція України, яка у статті 65 наголошує, що:

„Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону „Про загальний військовий обов’язок і військову службу ”, який затверджений Верховною Радою України.

Військова служба у Збройних Силах та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаною із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Підготовка громадян до служби в Збройних Силах України включає: допризовну підготовку юнаків, підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, підготовку до вступу у військові навчальні заклади, військову підготовку студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу, фізичну підготовку, підвищення рівня загальноосвітньої підготовки, вивчення державної мови, патріотичне виховання.

Військова служба поділяється на строкову військову службу і військову службу за контрактом, існує також альтернативна служба.

На строкову військову службу в мирний час призиваються громадяни України чоловічої статі, які придатні до неї за станом здоров’я і віком і яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років. Юнаки, які виявили бажання навчатися у військових навчальних закладах, можуть бути зараховані до них при досягненні ними 17-річного віку.

Призов громадян на строкову військову службу проводиться на підставі Указу Президента України, що публікується у засобах масової інформації не пізніше як за місяць до початку призову. Після оголошення Указу Президента кожний призовник зобов’язаний прибути у той пункт і в той термін, що вказані військовим комісаріатом у повістці.

Зміна місця військового обліку призовниками, які досягли 18-річного віку, допускається лише до опублікування Указу Президента України про черговий призов. Виняток становлять ті призовники, які переведені на роботу в іншу місцевість, переїхали на нове місце проживання, прийняті до навчального закладу і вибувають для продовження освіти, закінчили навчальний заклад і за розподілом направляються на роботу.

Поважними причинами неприбуття громадянина до призовної дільниці у строки, встановлені військкоматом, є:

- хвороба громадянина;

- смерть або тяжка хвороба близького родича;

- перешкоди стихійного характеру.

Причини неприбуття мають бути підтверджені відповідними документами.

Для проведення призову громадян на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії.

На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які відповідають вимогам проходження військової служби:

- військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили встановлений термін на строковій військовій службі і мають відповідну професійну підготовку за фахом;

- призовники віком від 17 до 21 року, також військовослужбовці та військовозобов’язані віком від 18 до 23 років, які не мають військових звань офіцерського складу і виявили бажання навчатися у вищих військових навчальних закладах або вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи;

- офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, в тому числі жінки віком до 30 років, - на військову службу офіцерського складу.

Форма, порядок і правила укладання контракту з громадянином визначається положеннями про проходження військової служби.

Громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, складають військову присягу на вірність Українському народу.

Якщо громадяни України мають істинні релігійні переконання і належать до діючих згідно із законодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та служби у Збройних Силах, то вони мають право на альтернативну службу. Альтернативна (невійськова) служба також є державною службою поза Збройними Силами України і проходить в одній з установ системи соціального забезпечення.

Після проходження строкової служби військовослужбовці продовжують службу у запасі. Служба у запасі передбачає створення в країні мобілізаційних резервів.

У ході будівництва реформування і розвитку Збройних Сил України та інших військових формувань особлива увага надається питанням підготовки військових кадрів. Військові кадри – це основа боєздатності військової організації держави.

Система військової освіти розрахована на створення єдиної системи освіти з урахуванням інтересів усіх військових формувань України та визначення переліку спеціальностей, за якими необхідно готувати військових фахівців. Вона містить такі складові:

- початкова військова підготовка молоді;

- професійна військова підготовка;

- вища освіта військових фахівців (тактичного, оперативно-тактичного, оперативно-стратегічного рівня);

- підготовка офіцерів запасу;

В Україні створено вищі навчальні заклади для підготовки спеціалістів для Збройних Сил України, Прикордонних військ, Служби безпеки України,

Міністерства внутрішніх справ та інші.

Українська держава забезпечує молоді можливість здобуття військової освіти у військових академіях, університетах, інститутах, на військових факультетах, відділеннях та кафедрах військової підготовки цивільних навчальних закладів, на курсах підготовки і перепідготовки офіцерів.

Навчання курсантів (слухачів) організовується у військових навчальних закладах. Кожний юнак, який має середню освіту, а також солдат, сержант і матрос із середньою освітою після визначеного строку служби може вступити до військового навчального закладу за власним вибором. Обираючи вищий військовий навчальний заклад, слід уважно проаналізувати свої нахили, інтереси, здібності, стан здоров’я, порадитися з старшими, з військовиками. Кожна військова професія ставить перед юнаком певні специфічні вимоги до його здоров’я, до психічного (вольового, інтелектуального), фізичного розвитку. Ті, хто бажає вступити до вищого військового навчального закладу, в період з 1 лютого до 1 травня подають у районний (сільський) військовий комісаріат заяву. Для всебічної оцінки випускників приймальна комісія навчального закладу проводить вступні іспити у два тури, з 1 по 25 липня. Враховуються результати письмового тестування із загальноосвітніх (шкільних) дисциплін, які є профілюючими в цьому військовому навчальному закладі, індивідуальні психологічні та фізичні якості юнака, стан здоров’я та ін. Абітурієнт, який пройшов за конкурсом, зараховується на перший курс військового навчального закладу, із цього моменту розпочинається його служба в Збройних Силах України чи в інших військових формуваннях України.

Усі випускники вищих військових навчальних закладів отримують диплом загальнодержавного зразка, який дає їм право після звільнення з військової служби працювати за цивільними спеціальностями.

У державі розгорнута також система по підготовці офіцерів для служби в Збройних Силах України та в запасі при кафедрах військової підготовки в цивільних навчальних закладах.

Офіцери, які мають вищу освіту та досвід служби у військах, можуть продовжити свою військову освіту у національних академіях України за визначеною спрямованістю.

Професія захисника Вітчизни високо цінується державою. За успіхи у військовій службі військовослужбовці нагороджуються Державними нагородами та відзнаками Міністерства оборони України (Додаток №1) Військовослужбовцям та членам їх сімей держава забезпечує соціальний і правовий захист, надає цілий ряд пільг відповідно до закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”.

Військовослужбовці мають право:

- обирати і бути обраними до Рад народних депутатів, інших виборних органів держави;

- створювати свої громадські об’єднання відповідно до законодавства України. Однак вони не можуть бути членами політичних партій, організацій та рухів, тому що військові формування України перебувають поза політикою, і військовослужбовці повинні дотримуватись лише загальнодержавної ідеології та законів України. Організація військовослужбовцями страйків і участь в їх проведенні не допускається.

Використання військовослужбовців для виконання завдань, не пов’язаних з військовою службою, не допускається.

В залежності від виду військової служби, складу військовослужбовців, їхніх військових звань, посад та кваліфікації, тривалості та умов служби держава надає цілий ряд пільг військовослужбовцям.

Пільги військовослужбовцям – особливі права, переваги та привілеї, що надаються на підставі чинного законодавства громадянам, які перебувають на військовій службі, з метою соціального захисту, компенсації певних обмежень їхніх прав та свобод, пов’язаних з перебуванням на військовій службі та стимулювання зацікавленості у її проходженні.

Члени сімей військовослужбовців строкової служби мають переважне право на прийняття на роботу і на залишення на роботі під час скорочення чисельності штату працівників, а також на першочергове направлен­ня для професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та виплату на період навчання середньої місячної заробітної плати.

Органи місцевої влади повинні у першочерговому по­рядку працевлаштовувати дружин військовослужбовців строкової служби в разі їх звільнення при скороченні чисельності штату працівників, при ліквідації реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, а також влаштовувати їхніх дітей у дошкільні заклади, незалежно від їх відомчої приналежності.

Військовослужбовці строкової служби користуються правом безоплатного проїзду міським пасажирським тран­спортом (всіма видами, за винятком таксі), автомобіль­ним транспортом загального користування у сільській місцевості, залізничним і водним транспортом примісь­кого сполучення, автобусами приміських сполучень.

Військовослужбовці строкової служби мають право безоплатно відправляти й одержувати листи.

Питання для закріплення знань:

1. Що наголошує Конституція України про захист Вітчизни?

2. Які види військової служби ви знаєте?

3. Які права надає держава військовослужбовцям?

4. Які пільги передбачені для всіх категорій військовослужбовців?

5. Перерахуйте складові частини системи військової освіти.

6. Розкрийте порядок вступу до вищих військових навчальних закладів України.