|
Вимірювання кутів та відстаней на місцевості
У бойових обставинах часто виникає необхідність швидко та точно визначити відстань до орієнтирів (цілей). У сучасному швидкоплинному та маневреному бою той, хто якнайшвидше і найточніше визначить відстань до противника, встановить правильно прицільний пристрій на своїй зброї, той і вийде переможцем. Вимірювання, виконані несвоєчасно або з грубими помилками, значно знижують ефективність використання зброї, приводять до поразки в бою. Тому кожен військовослужбовець повинен вміти визначати відстані на місцевості різними способами. Точні способи вимірювання відстаней за допомогою кутомірних приладів і віддапемірів використовуються під час топогеодезичної прив'язки, але ці способи вимірювань потребують багато часу. У бою відстані на місцевості залежно від обставин і характеру бойового завдання вимірюють: а) окомірно; б) кроками; в) за спідометром; г) за кутовими розмірами предметів; д) за лінійними розмірами предметів; е) за часом та швидкістю руху; є) за співвідношенням швидкості світла і звуку; ж) на слух; з) побудовою геометричних фігур на місцевості. Окомірно- найпростіший та найшвидший спосіб, точність якого залежить від досвіду спостерігача, умов спостереження та величини відстані, що визначається. У досвідченого спостерігача відстань до 1 км може бути визначена з помилкою 10-15%, у недосвідченого - 30-50%. При збільшенні відстані помилка збільшується. Точність визначення відстані підвищується в результаті систематичних тренувань. При цьому необхідно пам'ятати, що великі та чіткі предмети здаються завжди ближчими; при спостереженні вгору, здається, що предмети ближче, а вниз - далі; якщо між спостерігачем і предметом немає інших об'єктів, здається, що він ближче, якщо є - далі; при спостереженні через водні простори, долини та лощини відстані здаються меншими; при спостереженні в сутінках, у тумані, при похмурій погоді відстані здаються більшими. З достатньою точністю відстані можна вимірювати, користуючись відомостями (табл.12) : Таблиця 12
Вимірювання відстані кроками. Рахунок ведеться парами кроків. Після кожної сотні рахунок починається спочатку, а кількість сотен відмічається на папері або іншими способами. Щоб результати були достатньо точними (2-4% вимірюваної відстані), необхідно тренуватися у ходінні рівними кроками у деяких умовах та визначити довжину свого кроку. Для цього потрібно пройти відрізок у 200 м в одну сторону і навпаки, рахуючи пари кроків, потім 200 м розділити на отриманий середній результат. Наприклад, при вимірюванні відстані отримаємо 120 та 124 пари кроків Середнє число пар кроків 122. Довжина пари кроків буде: 200 м : 122 = 1,6 м. Визначення відстані за спідометром. Відстань, пройдена машиною визначається як різниця покажчика спідометра на початку і в кінці дороги. Під ча руху дорогами з твердим покриттям воно буде на 3-5%, а по в'язкому грунті - на 8-12% більше дійсної відстані. Такі помилки виникають від пробуксовування коліс зміни тиску у шинах та їх зносу. Для більш точного визначення відстані необхідн в покажчики спідометра ввести поправку. Для цього проїжджають ділянку дороги прямому та зворотньому напрямку, знімаючи покази спідометра на початку та кінці ділянки. З отриманої середньої відстані ділянки відраховують величину цієї з ділянки, виміряної віддалеміром або мірною стрічкою. Коефіцієнт коректури шлях виражається у відсотках та обчислюється за формулою: Sсер.-S K= --------------- · 100 S де S сер. - середнє арифметичне від відрахунків за спідометром пр прямому та зворотньому проїзді ділянки; S - виміряна довжина ділянки. Наприклад, якщо середнє значення контрольної ділянки дорівнює 4,2 км, виміряне віддалеміром - 3,8 км, то коефіцієнт коректури шляху 4,2 – 3,8 К = ----------------- · 100 = 10% 3,8 Таким чином, якщо довжина маршруту, виміряного за картою, складає 50 м то за спідометром буде відрахунок 55 км, тобто на 10% більше. Різниця в 5 км є величиною поправки. Визначення відстані за кутовими розмірами предметів. Спосіб використовується, коли відомі лінійні розміри віддаленого предмета, до якої вимірюють відстань. Сутність способу полягає в наступному. При спостереженні місцевих предметів (цілей), віддалених на різні відстані, спостерігач знаходиться як би у центрі концентричних кіл, радіуси яких дорівнюють відстанням до цих предмет (цілей). Якщо коло розділити на 6000 поділок, то довжина однієї поділки буде заокруглено дорівнювати одній тисячній частині радіуса кола: 2πR 6,28 R 1 ∆I= ------ = ------------ = --------R ≈ 0, 001R 6000 6000 995 де R-радіус кола. Центральний кут кола, стягнутий дугою, що дорівнює 1/6 000 довжини кола, прийнятий за одиницю вимірювання кутів, називається поділкою кутоміра або тисячною. Таким чином, одиницею виміру кутів є лінійний відрізок, який дорівнює тисячній частці відстані до об'єкта, що забезпечує швидкий перехід від кутових вимірів до лінійних, і навпаки. Під час виміру кутів у тисячних прийнято називати і записувати спочатку число сотень, а потім число десятків і одиниць тисячних. Якщо сотень і десятків немає, то замість них називають і записують нулі (табл.13).
Т а б л и ц я 13
При переході від поділок кутоміра до градусної міри використовують співвідношення:
360 21600’ 0-01 = ----------- = -------------- = 3,6 о 6000 6000
1-00 = 3,6 x 100 = 360’ = 6 о
1 о = 0 - 17 Виходячи із залежності між кутовими та лінійними величинами, відстань (дистанцію) до предметів у метрах визначають за формулою: В Д = ---- · 1000м К де В - висота (ширина) предмета, м; К - кутова величина предмета в тисячних. Кутові розміри предметів у тисячних вимірюють за допомогою бінокля, приладів спостереження і прицілювання. Наприклад, кутовий розмір орієнтира (окремого дерева), що спостерігається в бінокль, висота якого 12 м, дорівнює трьом малим поділкам сітки бінокля (0-15). Отже, відстань до орієнтира: Д = -------- · 1000 = 800 м Визначення відстаней за лінійними розмірами предметівполягає в наступному (табл. 16). Лінійкою, розташованою на відстані 50 см від очей, вимірюють у міліметрах висоту предмета, що спостерігається. Потім висоту предмета в сантиметрах ділять на вимірену лінійкою в міліметрах, результат множать на постійне число 5, отримують висоту предмета в метрах. Наприклад, телеграфний стовп висотою 6 м затуляє на лінійці відрізок 10 мм Отже відстань до нього: Д = ----- · 1000 = 1500 м Точність визначення відстаней за кутовими та лінійними величинами складає 10-15% довжини виміряної відстані. Визначення відстаней допоміжними предметами є аналогічним способу визначення відстаней за кутовими розмірами і застосовується за умов відсутності бінокля та приладів прицілювання (табл.14). Для визначення відстаней цим способом необхідно знати розміри допоміжних предметів у міліметрах, отже, і в тисячних які наведені в таблиці: Таблиця 14
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|