Інші підстави звільнення від відбування покарання

В статті 152 Кримінально-виконавчого кодексу України законодавець наводить не вичерпний перелік підстав звільнення від відбування покарання. Пояснюється це, перш за все тим, що разом зі змінами соціального життя закон також змінюється та доповнюється. Тому фіксувати в нормі права такий перелік підстав, який не має місця для змін – недоцільно.

Так діючий Кримінальний кодекс України передбачає такі підстави, які не війшли в ст. 152 КВК України. Це, наприклад, стаття 75 КК України “звільнення від відбування покарання з випробуванням”. Йдеться про випадки, коли суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Як видно, суб’єктом звільнення за цією підставою є суд. Тобто установи (органи) виконання покарання не приймають участі в вирішення питання про застосування цієї підстави звільнення.

Другий приклад, - стаття 83 КК України “звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років”. Засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд може звільнити від відбування покарання в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку. Вказана підстава застосовується судом але за поданням керівництва установи (органа) виконання покарань.

Загалом установи (органи) виконання покарань приймають значну та активну участь в процесі звільнення засуджених від покарання, оскільки більшість підстав звільнення передбачають відбуття засудженим певної частини строку покарання

Тема 25. НАГЛЯД ЗА ОСОБАМИ, ЗВІЛЬНЕНИМИ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

Серед профілактичних заходів, які здійснюються відносно осіб, звільнених від відбування покарання, особливе місце займає адміністративний нагляд. Він являє собою систему тимчасових виховних і примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою осіб, що звільнені з місць позбавлення волі та залишаються небезпечними для суспільства.

Така діяльність здійснюється відповідно до глави 25 Кримінально-виконавчого кодексу України, Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” (далі – Закон) та Інструкції “Про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі”.

Згідно з вказаними нормативними актами адміністративний нагляд встановлюється щодо таких категорій осіб:

1) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;

2) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

3) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично вчиняють правопорушення.

Щодо осіб, вказаних у перших двох пунктах цього переліку, адміністративний нагляд встановлюється судом за місцезнаходженням виправної установи за поданням її начальника. Для цього адміністрація УВП завчасно готує стосовно таких засуджених характеристики, копії вироків, довідки про застосування заходів стягнення, інші матеріали, які вказують про небажання засудженого стати на шлях виправлення. До міськ-, райвідділу, куди має прибути особа після звільнення, направляється запит щодо пропозицій про встановлення обмежень дій піднаглядного. Відповідь на запит долучається до справи засудженого.

Рішення про необхідність встановлення адміністративного нагляду приймається комісією керівного складу адміністрації виправної установи. Після її позитивного висновку оформляється подання, яке разом з матеріалами, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду і копією вироку засудженого направляється до суду. Там матеріали розглядаються за участю особи, стосовно якої внесено подання, та представника УВП. При задоволенні клопотання піднаглядному під підпис у довідці роз'яснюється обов'язок не порушувати громадський порядок і додержуватися встановлених правил. Постанову судді про встановлення адміністративного нагляду разом з довідкою про оголошення встановлених обмежень та характеристикою направляють до міськ-, райвідділу за обраним особою місцем проживання в день її звільнення.

Щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини адміністративний нагляд встановлюється, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання незважаючи на попередження органів внутрішніх справ систематично порушують громадський порядок, вчиняють інші правопорушення. З метою отримання своєчасної інформації про протиправні дії дільничний інспектор міліції зобов'язаний систематично контролювати поведінку цих осіб за місцем проживання (перебування) й роботи, не рідше одного разу на місяць перевіряти довідкові картотеки правопорушників, використовувати інформацію приймальників - розподільників, чергових частин міськ-, райвідділів. У разі виявлення факту правопорушення особою, щодо якої можливе встановлення адміністративного нагляду, дільничний інспектор міліції вносить їй письмове попередження. Якщо незважаючи на це особа учиняє нове правопорушення, за які чинним законодавством встановлена адміністративна відповідальність, дільничний інспектор міліції доповідає про це рапортом начальнику міськ-, райвідділу для прийняття рішення про доцільність встановлення адміністративного нагляду. До рапорту додаються:

- копія вироку суду про попереднє засудження до позбавлення волі;

- довідка про перевірку на наявність судимостей;

- характеристика особи та матеріали, які свідчать про вчинені особою правопорушення і накладені стягнення:

- засвідчені копії протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності;

- письмове попередження;

- пояснення правопорушника;

- пропозиції щодо застосування обмежень дій піднаглядному.

Начальник міськ-, райвідділу, розглянувши ці матеріали, приймає рішення щодо підготовки подання про встановлення адміністративного нагляду. У поданні мають бути визначені обмеження, які пропонує встановити начальник органу внутрішніх справ щодо піднаглядного, та обгрунтування доцільності таких заходів. Подання разом з переліченими матеріалами направляється до суду.

На судове засідання викликається особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, а також представник міськ- райвідділу внутрішніх справ, де воно оформлялося. Після позитивного рішення суду постанова судді надсилається начальнику районного (міського) відділу (управління) внутрішніх справ за місцем проживання піднаглядної особи. На її виконання дільничний інспектор міліції оформляє справу адміністративного нагляду та проводить з піднаглядним бесіду.

Адміністративний нагляд встановлюється терміном від одного року до двох років і починає відраховуватися з дня оголошення піднаглядному постанови суду про його встановлення. Він не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. У разі, коли є підстави вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного органу внутрішніх справ може бути продовжено у загальному порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості. Якщо піднаглядному призначено покарання, не пов'язане з позбавленням волі, адміністративний нагляд не припиняється.

Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов’язані вести законопослушний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і дотримуватися таких правил:

а) прибути у визначений виправною установою термін в обрані ними місця проживання і зареєструватися в органах внутрішніх справ;

б) з’являтися за викликом міліції і давати усні та письмові пояснення з питань, пов’язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

в) повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

г) в разі від’їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.

Щодо піднаглядних за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження:

а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;

б) заборона перебування у визначених місцях району (міста);

в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста);

г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.

Під час здійснення адміністративного нагляду суд за поданням начальника органу внутрішніх справ з урахуванням особи піднаглядного, його способу життя і поведінки може змінювати (зменшувати або збільшувати) обсяг встановлених обмежень, зокрема:

продовжувати термін адміністративного нагляду відповідно до частини другої статті 6 Закону;

збільшувати або зменшеншувати обсяг обмежень дій піднаглядних відповідно до частини другої статті 10 Закону;

припиняти адміністративний нагляд відповідно до частини четвертої статті 8 та частини четвертої статті 5 Закону.

Зміна обсягу встановлених обмежень здійснюється судом за поданням начальника міськ-, райвідділу внутрішніх справ.

Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати дотримання піднаглядними правил адміністративного нагляду. Про результати перевірок здійснюється запис у листку контролю за дотриманням встановлених обмежень дій піднаглядним та рапортом доповідається начальнику міськ-, райвідділу.

Дільничні інспектори міліції та працівники карного розшуку зобов'язані проводити індивідуально-попереджувальну роботу з піднаглядними. У разі отримання відомостей про їх наміри ухилитися від адміністративного нагляду або вчинити правопорушення вони докладають начальнику міськ-, райвідділу внутрішніх справ пропозиції щодо посилення контролю за поведінкою і способом життя таких осіб.

Підрозділи карного розшуку разом з підрозділами оперативної служби, державної служби боротьби з економічною злочинністю, служби боротьби з організованою злочинністю та з незаконним обігом наркотиків виявляють злочинні зв'язки, наміри піднаглядних, уживають заходів до попередження і припинення ними злочинів, спільно з дільничними інспекторами міліції контролюють дотримання правил адміністративного нагляду і встановлених судом обмежень.

Слідчі та підрозділи дізнання при провадженні дізнання та досудового слідства:

- виявляють причини та умови, які сприяли вчиненню злочинів піднаглядними або особами, що підпадають під дію Закону, а також причини невстановлення адміністративного нагляду і непроведення розшуку осіб, які ухилились від нього;

- вносять начальникам міськ-, райвідділів за місцем проживання (перебування) вказаних осіб подання про виявлені недоліки в роботі з установлення і здійснення адміністративного нагляду.

Приймальники-розподільники, чергові частини міськ-, райвідділів виявляють серед осіб, затриманих за правопорушення, піднаглядних і осіб, які підпадають під дію Закону, протягом доби інформують про це міськ-, райвідділи за місцем їх проживання (перебування). У разі виявлення таких, що перебувають під адміністративним наглядом чи не прибули після звільнення з місць позбавлення волі до обраного місця проживання у встановлений строк або самовільно залишили його з метою ухилення від адміністративного нагляду, начальник підрозділу інформує про це міськ-, райвідділ за обраним піднаглядним місцем проживання.

Патрульно-постові наряди міліції під час виконання обов'язків з охорони громадського порядку здійснюють контроль та ведуть спостереження за особами, стосовно яких встановлено адміністративний нагляд, якщо вони з'являються в громадських місцях, відвідування яких їм не дозволено, або залишають місце проживання (перебування) в заборонені для цього години. При виявленні таких осіб патрульні (постові) затримують їх і доставляють до чергової частини міськ-, райвідділу з метою оформлення матеріалів про порушення правил адміністративного нагляду.

У разі, якщо піднаглядному судом встановлені обмеження дій у вигляді реєстрації в міліції, то за письмовим рішенням начальника міськ-, райвідділу така реєстрація здійснюються працівником відділення (відділу) дільничних інспекторів міліції, дільничним інспектором міліції, працівником карного розшуку або черговим міськ-, райвідділу, про що здійснюється запис у реєстраційному листку. Час явок установлюється з таким розрахунком, щоб це не впливало на роботу і навчання піднаглядного. Під час реєстрації з піднаглядним проводиться бесіда профілактичного характеру, про що складається довідка.

Начальник міськ-, райвідділу за письмовою заявою піднаглядного може дозволити йому тимчасове проживання (перебування) в іншому місці в межах території, яку обслуговує міськ-, райвідділ. Питання про виїзд піднаглядного з місця постійного проживання за межі району (міста) в особистих справах вирішується з письмового дозволу начальника міськ-, райвідділу на підставі письмової заяви піднаглядного на термін, який не перевищує 10 діб, з урахуванням часу перебування його у дорозі. У разі дозволу на тимчасовий виїзд до іншої місцевості піднаглядному вручається під підпис маршрутний листок. Про виїзд піднаглядного дільничний інспектор міліції письмово повідомляє міськ-, райвідділ, на територію обслуговування якого цей піднаглядний має прибути. Після прибуття піднаглядного на територію обслуговування іншого міськ-, райвідділу працівник відділу (відділення) дільничних інспекторів міліції, а за його відсутності - дільничний інспектор міліції, або працівник карного розшуку, або черговий міськ-, райвідділу реєструє прибулого у журналі реєстрації справ адміністративного нагляду і піднаглядних та протягом доби інформує про його прибуття дільничного інспектора міліції, на території обслуговування якого буде тимчасово проживати дана особа. На маршрутному листку піднаглядного здійснюється відповідний запис про прибуття і вибуття. Дільничний інспектор міліції протягом строку тимчасового перебування піднаглядного здійснює стосовно нього індивідуально-профілактичну роботу, а у разі виявлення правопорушень з боку піднаглядного інформує міськ-, райвідділ за місцем його проживання.

При поверненні піднаглядного на постійне місце проживання (перебування) дільничний інспектор міліції робить запис у маршрутному листку про прибуття особи, долучає його до справи адміністративного нагляду та продовжує здійснювати контрольні заходи.

У разі від'їзду піднаглядного на інше місце проживання (перебування) із зняттям з реєстрації, дільничний інспектор міліції, який здійснює нагляд, повідомляє міськ-, райвідділ, на територію обслуговування якого прибуде піднаглядний. При цьому піднаглядному видається контрольний листок.

У разі злісного порушення правил адміністративного нагляду, особи, щодо яких він встановлений, притягаються до адміністративної чи кримінальної відповідальності. При ухиленні піднаглядних від адміністративного нагляду органи внутрішніх справ здійснюють їх розшук.

Адміністративний нагляд припиняється постановою судді:

а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом - за поданням начальника органу внутрішніх справ або за клопотанням самого піднаглядного;

б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання - за поданням начальника органу внутрішніх справ.

Питання про припинення адміністративного нагляду розглядається в суді відповідно до правил, встановлених щодо розгляду питання про його встановлення.

Адміністративний нагляд автоматично припиняється:

а) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду;

б) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання;

в) у разі смерті піднаглядного.

Щодо осіб, відносно яких припиняється адміністративний нагляд, дільничний інспектор міліції продовжує здійснювати індивідуально-профілактичну роботу за місцем їх проживання до закінчення передбаченого законом строку погашення судимості або її зняття.

Контроль за здійсненням адміністративного нагляду покладається на Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Криму, управління внутрішніх справ областей, міст і на транспорті. Найвищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про адміністративний нагляд здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому

ТЕМА 26. ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ПОВЕДІНКОЮ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

Згідно зі ст.75-79 та 104 КК України суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням :

- при призначенні виправних робіт, обмеження волі, службового обмеження для військовослужбовців, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років - з встановленням іспитового строку тривалістю від одного до трьох років;

- при призначенні обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини - з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку;

- неповнолітніх - при призначенні позбавленні волі – з встановленням іспитового строку від 1 до 2 років.

Щодо засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п’яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з встановленням іспитового строку в межах терміну, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку

У таких випадках копія вироку (постанови, ухвали) суду а також розпорядження про їх виконання є підставою для взяття засудженої особи на облік у кримінально-виконавчій інспекції. Щодо звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, адміністрація установи виконання покарань завчасно надсилає у підрозділи кримінально-виконавчої інспекції за місцем їх проживання дві копії вироку чи постанови суду, підписку про явку в інспекцію в триденний термін після прибуття, довідку з анкетними даними.

На підставі отриманих документів співробітник териториального підрозділу інспекції робить записи у журналі обліку. Одночасно стосовно засудженої особи заводиться особова справа, в якій надалі накопичуються всі матеріали, на підставі яких особу взято на облік та матеріали, що свідчать про здійснення контролю за поведінкою засудженої особи, виконання нею покладених судом обов'язків, про допущені порушення, застосовані заходи впливу, характеристики з місця роботи, навчання або проживання (надаються до інспекції один раз на півріччя) і т.ін.

Засуджена особа викликається до інспекції (неповнолітні - з батьками або особою, яка їх заміняє) для проведення співбесіди, під час якої їй роз'яснюються порядок та умови відбування покарання, правові наслідки за невиконання покладених судом обов'язків, порушення громадського порядку, учинення нового злочину. За результатами проведеної бесіди оформляється підписка.

У десятиденний термін після отримання копії вироку суду працівник кримінально-виконавчої інспекції виконує такі дії:

1)надсилає повідомлення до суду, що виніс рішення, до установи, з якої засуджена особа була звільнена, військкомату та органу внутрішніх справ;

2) направляє сторожову картку до відділу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, міськ-, райорганів внутрішніх справ для здійснення контролю (зокрема - про зміну місця проживання);

3)стосовно засуджених осіб, на яких покладено обов'язок пройти лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб повідомляє відповідний лікувальний заклад.

Щодо засуджених, на яких судом покладено обов'язок періодично з'являтися на реєстрацію, працівник інспекції виносить постанову про встановлення днів явки на реєстрацію (від одного до дванадцяти разів на квартал). Ознайомлення з цим документом здійснюється під підпис, після чого заводиться листок реєстрації. Періодичність явки на реєстрацію може змінюватися постановою працівника інспекції в залежності від поведінки засудженої особи.

Звільнені від відбування покарання зобов'язані:

виконувати обов'язки, які покладені на них судом;

повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

з'являтися за викликом до інспекції;

не порушувати громадського порядку.

Якщо судом засудженій особі встановлено обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання, то виїхати вона може тільки після перевірки підрозділами інспекції підстав виїзду.

Засуджена особа, на яку покладено обов'язок повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, повинна це зробити завчасно або протягом трьох днів після зміни у письмовій формі. Стосовно цих осіб надсилається повідомлення до підрозділу інспекції за новим місцем проживання засудженої особи через територіальні органи управління Департаменту, а потім, після запиту – особові справи, про що в триденний строк надсилається підтвердження відправнику. Засуджена особа знімається з обліку.

Проведення індивідуально-профілактичної роботи зі звільненими покладено на органи внутрішніх справ. Для цього працівники служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах неповнолітніх міських та районних органів внутрішніх справ ведуть їх облік, щомісяця перевіряють поведінку та спосіб їх життя за місцем проживання, кожного кварталу надають до підрозділів інспекції письмову довідку і матеріали перевірок (пояснення засудженої особи, рапорти про притягнення до адміністративної відповідальності тощо). До індивідуально-профілактичної роботи можуть залучатися також працівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання, протягом іспитового строку здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців — командирами військових частин. Кримінально-виконавча інспекція спільно з органами внутрішніх справ та громадськими формуваннями проводить індивідуально-профілактичну роботу щодо засуджених, контролює додержання ними громадського порядку і виконання встановлених обов’язків. З метою встановлення фактів вчинення правопорушень працівник інспекції один раз на три місяці направляє до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися засуджені особи до адміністративної відповідальності, а один раз на шість місяців направляє вимоги до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України. Отримані відповіді зберігаються в особових справах.

Якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов'язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку або засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини, то їй виноситься застереження у виді письмового попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.

У випадках, коли засуджена особа:

1) не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження;

2) три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення;

3) не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами);

4) зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання;

5) засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини

інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання. Щодо неповнолітніх до суду надсилається подання, оформлене спільно зі службою у справах неповнолітніх. У цьому документі вказується, коли і які порушення були допущені, які заходи впливу застосовувалися. Подання разом з особовою справою та всіма матеріалами, що свідчать про невиконання засудженою особою покладених на неї судом обов'язків, надсилається до суду протягом місяця після встановлення таких фактів. У разі відмови суду в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням подання надсилається до суду повторно, якщо засуджена особа знову притягувалась до адміністративної відповідальності або і далі не виконує покладені на неї судом обов'язків.

У разі неприбуття звільненого з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання або у разі залишення засудженою особою місця постійного проживання чи коли місцезнаходження звільнених осіб невідомо працівник кримінально-виконавчій інспекції за місцем їх обліку (на територію обслуговування якого мали прибути) протягом одного місяця проводить початкові розшукові заходи. Якщо протягом указаного терміну місцезнаходження засудженої особи не встановлене, особа вважається зниклою. Працівник інспекції передає подання, копію вироку суду та матеріали початкових розшукових заходів із супроводжувальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку засуджених осіб. Одночасно з цим інспекція надсилає до суду подання для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням чи звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Те саме робиться й у випадку затримання засудженої особи (установлення місцезнаходження) після того як з'ясовано, що причиною залишення постійного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання було ухилення від відбування покарання.

У разі встановлення місцезнаходження засудженої особи, яка розшукувалась і проживає в іншому регіоні (за відсутності ухилення від відбування покарання), працівник інспекції негайно надсилає запит про це до підрозділу інспекції за її новим місцем проживання з вимогою перевірити місце проживання засудженої особи і за потреби зробити запит для направлення її особової справи. Після отримання такого запиту працівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і у разі позитивного результату робить запит про направлення на його адресу особової справи засудженої особи.

Стосовно засудженої особи, яка виконала покладені на неї судом обов'язки та не вчинила нового злочину (що підтверджується вимогою про судимість та притягнення до кримінальної відповідальності з підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України), після закінчення іспитового строку до суду направляються подання та особова справа засудженої особи для вирішення питання про звільнення її від призначеного покарання. Якщо останній день іспитового строку припадає на вихідний чи святковий день, то подання направляється до суду в перший робочий день після них. У поданні вказується, як засуджена особа зарекомендувала себе під час перебування на обліку, як виконувала обов'язки, як характеризується за місцем роботи, навчання чи проживання.

Стосовно звільнених від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, інспекція спільно з відповідними органами внутрішніх справ здійснює контроль також щодо таких питань:

- чи не відмовилася жінка від дитини та чи не передала її до дитячого будинку?

- чи не зникла з місця проживання?

- чи не ухиляється від виховання дитини та догляду за нею?

Залежно від поведінки звільненої від відбування покарання вагітної жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, після досягнення дитиною трирічного віку або в разі смерті дитини інспекція надсилає до суду подання (разом з особовою справою) для вирішення питання про звільнення її від відбування покарання або заміну покарання більш м'яким чи направлення засудженої особи для відбування покарання, призначеного вироком суду.

Контроль за поведінкою засуджених осіб припиняється, і вони знімаються з обліку у зв'язку з (із):

- закінченням іспитового строку - за наявності постанови (ухвали) суду про звільнення.

- скасуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням (звільненням від відбування покарання) та направленням для відбування покарання, призначеного вироком суду, - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.

- скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.

- звільненням засудженої жінки, яка має дитину віком до трьох (семи) років, від подальшого відбування покарання або заміною його більш м'яким, направленням її для відбування покарання, призначеного вироком суду, - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.

- амністією - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.

- засудженням за учинення нового злочину - за наявності копії вироку, що набрав законної сили.

- смертю засудженої особи - за наявності відповідної довідки з відділу реєстрації актів громадянського стану.

- пересилкою особової справи до іншого підрозділу інспекції - за наявності підтвердження про отримання особової справи.

Зняття засудженої особи з обліку здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції. У десятиденний термін повідомлення про зняття з обліку засудженої особи направляється до відділу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а стосовно тих з них, хто підлягає призову на строкову військову службу - у відповідний військкомат.

У разі порушення кримінальної справи стосовно особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, та звільненої від відбування покарання вагітної жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, слідчий або орган дізнання протягом 10 днів після встановлення факту засудження, направляють до підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку, копію постанови про порушення кримінальної справи та інформацію про обрання запобіжного заходу стосовно засудженої особи.

В цьому разі за ними за місцем роботи, навчання та проживання протягом невідбутої частини покарання встановлюється контроль громадських організацій і трудових колективів, проводиться виховна робота з метою закріплення результатів виправлення і ресоціалізації Така діяльність організується спостережними комісіями.

Спостережні комісії, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для молоді, а також громадські організації і трудові колективи можуть виділяти своїх представників та доручати їм роведення виховної роботи і здійснення контролю за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання. Громадські вихователі неповнолітніх та інші особи, яким доручено проводити з умовно-достроково звільненими від відбування покарання виховну роботу, контролюють їхнє ставлення до праці, навчання і поведінку в побуті, надають необхідну допомогу.

До умовно-достроково звільнених від відбування покарання осіб, які ухиляються від громадського контролю, збори трудового колективу або громадська організація можуть застосовувати захід впливу у виді громадського попередження. У разі систематичного порушення громадського порядку особою, яка відбувала покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин чи була двічі засуджена до позбавлення волі за умисні злочини й умовно-достроково звільнена від відбування покарання, трудовий колектив або громадська організація можуть порушити клопотання перед органом внутрішніх справ про встановлення за нею адміністративного нагляду.

У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 i 72 Кримінального Кодексу України.

Додатки