ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Норми освітленості майданчиків і полів для спортивних ігор

 

Споруди Найменша освітленість (лк) Площина, у якій нормується освітленість Примітки  
Майданчики для волейболу, баскетболу, бадмінтону, гандболу   Горизонтальна на поверхні майданчика Вертикальна на висоту від 1 до 5 м від поверхні майданчика     Вертикальна освітленість має бути забезпечена в площині, що проходить через подовжню вісь майданчика, з обох його боків
Майданчик для тенісу   Горизонтальна на поверхні майданчика Вертикальна на висоту до 5 м від поверхні майданчика     Вертикальна освітленість має бути забезпечена в площині, що проходить через подовжню вісь майданчика, з обох його боків
Майданчик для настільного тенісу Горизонтальна на поверхні столу Освітленість має бути забезпечена на столі й на відстані до 2 м за його межами
Майданчик для городків: у межах майданчика “міст”   на іншій площі   Горизонтальна на поверхні “міст”     Горизонтальна  
Поле для футболу, регбі, хокею на траві     Горизонтальна на поверхні поля Вертикальна на висоту до 15 м від поверхні поля       Вертикальна освіт-леність має бути забезпечена в площині, що проходить через подовжню вісь поля, з обох боків

 

На спорудах, призначених для проведення змагань державного і вищого рівнів, допускається підвищення рівня освітленості відповідно до завдання на проектування, погодженого з Державним комітетом України з питань фізичної культури і спорту.

 

Карта санітарного обстеження майданчиків і полів для спортивних ігор

 

1. Дата, час обстеження, адреса.

2. Найменування і тип споруд.

3. Розташування (у житловому масиві, у межах міста, на відстані від міста тощо).

4. Оточення (житловий квартал, парк, ліс, водойми тощо).

5. Розташування стосовно промислових підприємств (відстань, напрямок панівних вітрів).

6. Земельна ділянка (площа, місцевість, ґрунт, рівень стояння ґрунтових вод, дренаж, площа і стан зелених насаджень, санітарний благоустрій, прибирання території).

7. Майданчики і поля для спортивних ігор (орієнтація подовжньої осі, розміри, одноразова пропускна здатність, розміри зон безпеки, покриття і догляд за ним, огородження).

8. Спортивне устаткування (відповідність стандартним вимогам, якість, стан).

9. Система штучного освітлення (верхнє, бічне, верхньо-бокове).

10. Джерела світла (лампи розжарювання, люмінесцентні лампи тощо).

11. Освітлювальні прилади (тип, кількість, потужність ламп, розміщення, висота підвішування, кут освітлення, стан арматури).

12. Освітленість у різних місцях і площинах (горизонтальна, вертикальна).

13. Забезпечення питною водою людей, які займаються.

14. Кабінет лікаря (розташування, устаткування).

15. Роздягальні (розміщення, площа, внутрішня обробка, устаткування, температура повітря, санітарний стан).

16. Душові (розміщення, площа, кількість сіток, обробка стін і підлоги, вентиляція, устаткування, санітарний стан, температура води, наявність фенів).

17. Туалети (розташування, наявність шлюзу з умивальником, вентиляція, санітарний стан).

18. Місця для глядачів (розташування, наявність окремих убиралень, буфетів тощо; санітарний стан).

19. Додаткові дані.

20. Висновок (санітарно-гігієнічна оцінка).

21. Пропозиції щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов.

22. Підписи представника, що проводив обстеження, й адміністрації установи.

1.4. Санітарно-гігієнічне обстеження місць занять легкою атлетикою

При обстеженні споруд для занять легкою атлетикою особливу увагу звертають на характер і стан покрить доріжок і місць для метання. Ретельно оглядають ями для приземлення спортсменів при різних видах легкоатлетичних стрибків: визначають, чи відповідають розміри ям установленим нормам, відзначають стан матеріалів, які використовують для заповнення ям, тощо. Перевіряють легкоатлетичний інвентар і устаткування (їх відповідність установленим стандартам, стан). Дають оцінку освітленню.

 

Карта санітарного обстеження споруд для легкої атлетики

 

1. Дата, час обстеження, адреса.

2. Найменування і тип споруд.

3. Розташування (у житловому масиві, у межах міста, на відстані від міста тощо).

4. Оточення (житловий квартал, парк, ліс, водойми тощо).

5. Розташування стосовно промислових підприємств (відстань, напрямок панівних вітрів).

6. Земельна ділянка (площа, місцевість, ґрунт, рівень стояння ґрунтових вод, дренаж, площа і стан зелених насаджень, санітарний благоустрій, прибирання території).

7. Бігова доріжка (покриття і стан, довжина прямої після фінішу, освітленість).

8. Місця для стрибків у довжину і потрійного стрибка (покриття і стан доріжки для розбігу; розташування бруска для відштовхування; розміри ям для приземлення і стан піску в них; освітленість у ямі й на доріжці для розбігу).

9. Місце для стрибків у висоту і з жердиною (покриття і стан доріжки для розбігу; розміри і стан ящиків для жердини; розміри ями для приземлення і матеріал, що заповнює її; горизонтальна і вертикальна освітленість).

10. Місце для штовхання ядра (покриття і стан поверхні кола, освітленість).

11. Місце для метання диска й молота (покриття і стан поверхні кола; огорожа; горизонтальна освітленість у зоні кола, горизонтальна і вертикальна освітленість у секторі приземлення снаряда).

12. Місце для метання списа, гранати, м'яча (покриття і стан доріжки для розбігу, горизонтальна освітленість на доріжці для розбігу, горизонтальна і вертикальна освітленість у секторі приземлення снаряда).

13. Спортивне устаткування й інвентар (відповідність стандартним вимогам, якість, стан).

14. Забезпечення питною водою людей, які займаються.

15. Кабінет лікаря (розташування, устаткування).

16. Роздягальні (розміщення, площа, внутрішня обробка, устаткування, температура повітря, санітарний стан).

17. Душові (розміщення, площа, кількість сіток, обробка стін і підлоги, вентиляція, устаткування, санітарний стан, температура води, наявність фенів).

18. Туалети (розташування, наявність шлюзу з умивальником, вентиляція, санітарний стан).

19. Місця для глядачів (розташування, наявність окремих убиралень, буфетів тощо; санітарний стан).

20. Додаткові дані.

21. Висновок (санітарно-гігієнічна оцінка).

22. Пропозиції з поліпшення санітарно-гігієнічних умов.

23. Підписи представника, що проводив обстеження, й адміністрації установи.

1.5. Санітарно-гігієнічне обстеження місць
занять виробничою гімнастикою

При організації виробничої гімнастики обов'язково проводиться санітарне обстеження приміщень, де її будуть робити. Вивчивши санітарно-гігієнічні умови, роблять висновок про можливість проведення виробничої гімнастики в даному приміщенні. У процесі обстеження уточнюють дані про характер виробничого процесу й особливості контингенту працюючих, що необхідно для правильної побудови комплексів виробничої гімнастики. При цьому можуть бути виявлені деякі недоліки в санітарному стані приміщень, усунення яких дасть змогу поліпшити умови праці.

Остаточне рішення про можливість проведення виробничої гімнастики в тому чи іншому приміщенні приймається разом з інженером з техніки безпеки і медичними працівниками.

Іноді через особливості виробничого процесу виникає необхідність спеціальних досліджень для з'ясування впливу деяких факторів на організм працюючих. У цих випадках удаються по допомогу до фахівців санітарно-епідеміологічних станцій і керуються їх указівками.

Карта санітарного обстеження приміщень для проведення

Виробничої гімнастики

 

1. Дата, час обстеження, адреса.

2. Найменування підприємства і приміщень.

3. Характеристика контингенту працюючих (професія, кількість, стать, вік, стан здоров'я, фізична підготовка).

4. Організація і характеристика трудового процесу: кількість і тривалість змін, час і тривалість перерв для приймання їжі; робочі операції, робоча поза, напруження органів чуттів, тривалість напруження уваги, робоче устаткування, техніка безпеки; розміщення робочих місць; група, до якої належить професія.

5. Характеристика приміщення (розташування, розміри, площа і повітряний куб на одну людину, облаштування і стан підлоги, стін, стелі).

6. Вікна (кількість; орієнтація; розташування — відстань від підлоги і стелі, ширина простінків; форма, розміри; конструкція віконних рам; стан шибок; періодичність очищення).

7. Показники світлового коефіцієнта, кутів падіння й отвору, коефіцієнта природної освітленості.

8. Освітленість денним світлом у різних місцях приміщень і на робочому місці.

9. Система штучного освітлення (загальна, місцева, комбінована).

10. Джерела світла (лампи розжарювання, люмінесцентні лампи тощо).

11. Освітлювальні прилади (тип, кількість, потужність ламп, розміщення, висота підвісу, стан арматури).

12. Освітленість від штучних джерел світла в різних точках приміщень і на робочому місці.

13. Кватирки і фрамуги (кількість, розміри, розташування).

14. Коефіцієнт аерації.

15. Режим провітрювання і кратність повітрообміну.

16. Штучна вентиляція (система, кількість вентиляційних отворів; їхні розміри і розташування; кратність повітрообміну).

17. Місцева вентиляція на робочому місці.

18. Опалення (система, кількість, тип і розташування опалювальних приладів).

19. Мікрокліматичні умови (температурний режим, відносна вологість, атмосферний тиск і швидкість руху повітря).

20. Вміст пилу в повітрі.

21. Наявність у повітрі шкідливих речовин.

22. Рівень шуму.

23. Система прибирання в приміщенні.

24. Додаткові дані.

25. Висновок про санітарно-гігієнічні умови і можливість проведення виробничої гімнастики в даному приміщенні.

26. Рекомендації щодо складання комплексів виробничої гімнастики для даного контингенту працюючих.

27. Пропозиції щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов.

28. Підписи представника, що проводив обстеження, й адміністрації установи.


Розділ 2
ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ СПОРТСМЕНІВ

2.1. Застосування поживних сумішей і продуктів
підвищеної біологічної цінності в харчуванні спортсменів

Поживні суміші та продукти підвищеної біологічної цінності можуть використовуватися як допоміжні засоби відновлення і підвищення спортивної працездатності. Вони спрямовано впливають на обмін речовин в організмі спортсмена як під час виконання навантажень, так і під час відпочинку. Їх поділяють на такі групи:

1. Білкові й білково-вуглеводні препарати в суміші.

2. Вуглеводні й вуглеводно-мінеральні напої та суміші.

3. Поживні суміші, напої та страви, збагачені поліненасиченими жирними кислотами й білками.

4. Поживні суміші, збагачені вуглеводами і поліненасиченими жирними кислотами.

Поживні суміші та продукти підвищеної біологічної цінності, що добре зарекомендували себе в спортивній практиці, мають такий склад.

Білковий напій (1-а група): 100 г сиру, 100 г кисловишневого соку, 15 г цукру, 1 яєчний жовток. Усі компоненти змішують і випивають у напіврідкій консистенції.

Вуглеводно-мінеральна суміш (2-а група): 1) цукор — 50 г, глюкоза — 50 г, свіжовижатий ягідний чи фруктовий сік — 40 г, аскорбінова кислота — 0,5 г, фосфат натрію — 2 г, хлорид натрію — 1 г, вода — до 200 мл; 2) відвар 20 г вівсянки в 200 мл води, цукор — 50 г, глюкоза — 25 г, журавлинне варення — 50 г, аскорбінова кислота — 0,3 г, лимонна кислота — 0,5 г, фосфат натрію — 3 г; 3) глюкоза — 25 г, цукор — 5 г, лимонна кислота — 0,5 г, ягідний екстракт — 2,5 г, хлорид натрію — 0,2 г, глютамінова кислота — 0,06 г, аскорбінова кислота — 0,1 г, фосфат натрію — 0,4 г, вода — 200 мл. Вживається по 100 — 200 г перед стартом і після тренувань та змагань.

Інвентований цукор (2-а група): 100 г цукру розчиняють у 200 мл води, додають 8—10 крапель 9-відсоткового розчину соляної кислоти і кип'ятять у скляному чи емальованому посуді протягом 10 хв; прохолоджують. Вживають відразу після великих тренувальних навантажень.

Глюкомакс (2-а група): 100 г глюкози, 30 г вівсяних пластівців, 1 яєчний жовток, сік 1 лимона, 4 г кухонної солі, 0,5 г аскорбінової кислоти, 2 г панангіну. Спочатку готують відвар з вівсяних пластівців, а потім додають інші компоненти. Рекомендується вживати для прискорення відновлення працездатності після великих тренувальних навантажень.

Эргомакс (4-а група): 120 г сметани, 60 г соняшникової олії, 100 г апельсинового соку, 1 яєчний жовток, 25 г вишневого конфітюру, сік з 50 г лимона. Препарат готують безпосередньо перед вживанням. Спочатку змішують і розчиняють сметану, олію та жовток, потім додають конфітюр, соки і знову все добре збивають. Рекомендують вживати перед тривалими змаганнями на витривалість за 30—60 хв до старту.

2.2. Складання добового раціону спортсмена в період тренувань

Добовий раціон спортсмена складається на підставі гігієнічних вимог до їжі та харчування з урахуванням виду спорту, періоду тренування, маси спортсмена, особливостей навчання чи професійної діяльності, кліматичних і побутових умов, характеру тренувальних занять, кількості тренувань на день тощо.

Необхідну кількість харчових речовин і калорійність добового пайка встановлюють, використовуючи результати обчислення добової витрати енергії для спортсмена. Добову кількість білків, жирів, вуглеводів і калорій визначають шляхом перерахування величин (на 1 кг ваги тіла), які рекомендують для спортсменів, що спеціалізуються в різних видах спорту, на масу тіла спортсмена. Кількість вітамінів і мінеральних солей визначають відповідно до показників добової потреби в цих речовинах.

Починаючи складати меню-розкладку, насамперед з'ясовують, скільки разів і коли будуть приймати їжу. При цьому враховують особливості режиму трудової і спортивної діяльності. Потім розподіляють установлену калорійність добового раціону на окремі приймання їжі. Після цього визначають вагову кількість двох основних продуктів: хліба і м'яса. Надалі підбирають овочі, крупи й інші продукти відповідно до обраних страв.

Складене в такий спосіб меню-розкладка вноситься в робочу таблицю. За допомогою спеціальних таблиць розраховують склад і калорійність кожного продукту, зазначеного в меню-розкладці. Після цього підраховують загальну кількість харчових речовин і калорій у кожному прийманні їжі за добу. Отримані дані зіставляють з необхідною кількістю цих речовин на добу для спортсмена. У разі значної розбіжності цих величин переглядають вміст окремих страв і продуктів у меню-розкладці.


Розділ 3
ПЛАНУВАННЯ ГІГІЄНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТЬ СПОРТОМ
РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ СПОРТСМЕНІВ

3.1. План гігієнічного забезпечення шкіл зі спортивною спеціалізацією
і юних спортсменів, що тренуються в ДЮСШ і ШВСМ

I. Загальна частина

1. Вид спорту.

2. Характеристика спортсменів (стать, вік, рівень підготовленості).

3. Умови занять у школі (розклад, час виконання домашніх завдань тощо).

4. Умови занять у ДЮСШ і ШВСМ (час проведення тренувань, спортивне устаткування тощо).

5. Основні завдання даного етапу тренування (тривалість, спрямованість, кількість тренувань на день, тиждень; час проведення).

6. Кліматичні й погодні умови.

II. Гігієнічні рекомендації

1. Розпорядок дня (докладна схема розпорядку дня).

2. Особиста гігієна спортсмена.

3. Загартовування.

4. Контроль за харчуванням спортсмена (кількісна та якісна характеристика добового раціону, режим харчування).

5. Заходи щодо прискорення відновлення працездатності спортсменів.

6. Організація активного відпочинку.

7. Місця проведення тренувальних занять і контроль за їх санітарним станом.

8. Санітарно-просвітня робота.

3.2. Розробка плану гігієнічного забезпечення людей середнього
і літнього віку при заняттях фізичною культурою

План гігієнічного забезпечення складається в декількох варіантах залежно від статі, віку, стану здоров'я, характеру трудової діяльності, побутових і кліматичних умов тощо.

План гігієнічного забезпечення містить у собі загальні зведення і гігієнічні рекомендації (у розгорнутому вигляді з докладним обґрунтуванням необхідних гігієнічних заходів) з найбільш важливих розділів. Нижче подано зразковий план гігієнічного забезпечення людей середнього і літнього віку при заняттях фізичною культурою.

 

План гігієнічного забезпечення людей середнього
і літнього віку при заняттях фізичною культурою

 

I. Загальна частина

1. Характеристика людей, які займаються (стать, вік, стан здоров'я, рівень підготовленості).

2. Трудова діяльність (вид роботи, тривалість, змінність роботи, професійна шкідливість тощо).

3. Характеристика побутових умов.

4. Кліматичні умови.

II. Гігієнічні рекомендації

1. Розпорядок дня (зразкова схема розпорядку дня).

2. Особливості загартовування.

3. Особиста гігієна.

4. Гігієнічні рекомендації щодо застосування різних форм і методів при заняттях фізичними вправами (ранкова гігієнічна гімнастика, ходьба, біг, групові заняття, фізичні вправи, заняття спортом).

5. Особливості харчування (зразковий набір продуктів, режим харчування).

6. Санітарно-просвітня робота.


Розділ 4
СИСТЕМАГІГІЄНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ.
СКЛАДАННЯ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ СПОРТСМЕНА

4.1. Розробка плану гігієнічного забезпечення підготовки дорослих (юних)
спортсменів на навчально-тренувальному зборі

План гігієнічного забезпечення на навчально-тренувальному зборі складається з урахуванням виду спорту, статі, віку і підготовленості спортсменів, кліматичних і погодних умов; основних завдань даного етапу тренування; термінів проведення навчально-тренувального збору; побутових умов; характеристики місць для проведення тренувальних занять тощо.

План гігієнічного забезпечення на навчально-тренувальному зборі містить у собі загальні зведення та гігієнічні рекомендації (у розгорнутому вигляді з докладним обґрунтуванням необхідних гігієнічних заходів) з найбільш важливих розділів.

Нижче подано зразкову схему плану гігієнічного забезпечення на навчально-тренувальному зборі.

 

Схема плану гігієнічного забезпечення на навчально-тренувальному зборі

 

I. Загальна частина

1. Вид спорту.

2. Характеристика спортсменів (кількість, стать, вік, стан здоров'я, рівень підготовленості).

3. Етап тренування.

4. Основні завдання даного етапу тренування.

5. Тренувальні заняття (тривалість, спрямованість, кількість тренувань на день, тиждень; час проведення).

6. Терміни і місце проведення збору.

7. Побутові умови.

8. Кліматичні й погодні умови.

II. Гігієнічні рекомендації

1. Розпорядок дня (докладна схема розпорядку дня).

2. Особиста гігієна спортсмена.

3. Одяг і взуття спортсмена.

4. Загартовування.

5. Організація харчування і контроль за ним (режим харчування, кількісна та якісна характеристики добового раціону).

6. Особливості організації питного режиму при високій температурі повітря.

7. Місця проведення тренувальних занять і контроль за їх санітарним станом.

8. Заходи щодо прискорення відновлення працездатності спортсменів.

9. Організація активного відпочинку.

10. Заходи щодо запобігання спортивному травматизму.

11. Санітарно-просвітня робота (теми лекцій і бесід).

4.2. Розробка плану гігієнічного забезпечення підготовки дорослих (юних)
спортсменів на навчально-тренувальному зборі в складних умовах
(різні кліматичні зони, трансмеридіальні перельоти тощо)

План гігієнічного забезпечення підготовки спортсменів на навчально-тренувальному зборі складається з урахуванням кліматичних зон; різниці в часі; виду спорту; статі, віку й підготовленості спортсменів; погодних умов, основних завдань даного етапу тренування; термінів проведення навчально-тренувального збору; побутових умов; характеристики місць для проведення тренувальних занять тощо.

План гігієнічного забезпечення на навчально-тренувальному зборі містить у собі загальні відомості та гігієнічні рекомендації (у розгорнутому вигляді з докладним обґрунтуванням необхідних заходів) з найбільш важливих розділів.

Роботу виконують у декількох варіантах: жаркий клімат, холодний клімат, середньогір’я, трансмеридіальні перельоти з різницею в часі 5—8 годин.

Нижче подано зразковий план гігієнічного забезпечення на навчально-тренувальному зборі в складних умовах.

 

План гігієнічного забезпечення на навчально-тренувальному

Зборі в складних умовах

I. Загальна частина

1. Кліматичні зони (температура, вологість повітря, сонячна радіація тощо).

2. Різниця в часі.

3. Висота над рівнем моря.

4. Вид спорту.

5. Характеристика спортсменів (кількість, стать, вік, стан здоров'я, рівень підготовленості).

6. Етап тренування.

7. Основні завдання даного етапу тренування.

8. Терміни і місце проведення збору.

9. Побутові умови.

II. Гігієнічні рекомендації

1. Розпорядок дня (докладна схема розпорядку дня).

2. Особиста гігієна спортсмена.

3. Одяг і взуття спортсмена.

4. Загартовування.

5. Організація харчування і контроль за ним (режим харчування, кількісна і якісна характеристики добового раціону).

6. Особливості організації питного режиму при високій температурі повітря.

7. Організація тренувального процесу (час проведення тренувальних занять, кількість тренувань на день і їх тривалість, характер тренувальних занять).

8. Місця проведення тренувальних занять і контроль за їх санітарним станом.

9. Профілактика теплового і сонячного ударів, обморожень.

10. Заходи щодо прискорення відновлення працездатності спортсменів.

11. Організація активного відпочинку.

12. Заходи щодо запобігання спортивному травматизму.

13. Санітарно-просвітня робота (теми лекцій і бесід).

4.3. Система гігієнічного забезпечення підготовки спортсменів
в окремих видах спорту. Гігієнічне забезпечення підготовки спортсменів
в обраному виді спорту

1. Гігієнічна характеристика виду спорту (оздоровча спрямованість).

2. Розпорядок дня при 2—3-разових тренуваннях на день і його гігієнічна оцінка.

3. Особливості особистої гігієни (догляд за тілом, шкідливі звички, гігієна статевого життя).

4. Гігієна одягу і взуття. Гігієнічні вимоги до матеріалів, з яких виготовляється спортивний одяг і взуття. Гігієнічна оцінка одягу і взуття із синтетичних матеріалів. Догляд за спортивним одягом і взуттям.

5. Загартовування спортсмена. Гігієнічні принципи загартовування. Методика загартовування повітрям, водою, сонцем.

6. Основні положення харчового раціону: а) норми білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей; б) зразковий добовий раціон спортсмена.

7. Гігієнічні вимоги до спортивних споруд для різних видів спорту. Розміщення, планування, освітлення, вентиляція, опалення, устаткування, інвентар.

8. Допоміжні гігієнічні заходи щодо підвищення працездатності: гідропроцедури (лазні), ультрафіолетове опромінення, іонізація повітря й ін.

9. Гігієнічні заходи щодо підготовки до змагань у складних умовах: висока і низька температури повітря, гірський клімат, трансмеридіальні перельоти.

4.4. Складання розпорядку дня спортсмена

Розпорядок дня спортсмена складають на підставі загальних гігієнічних положень з урахуванням таких даних: вік спортсмена, вид спорту, побутові умови, особливості навчання чи професійної діяльності, період тренування, характер і кількість тренувань на день тощо.

Порядок роботи такий:

– підготувати робочу таблицю з такими графами: вид діяльності, час, від — до, тривалість діяльності, примітки.

– користуючись робочою таблицею, скласти розпорядок дня, вказавши (докладно) всі види діяльності спортсмена.

Приклад. Потрібно скласти розпорядок дня для спортсмена, що спеціалізується в бігу на середні дистанції і перебуває на навчально-тренувальному зборі (липень, середня смуга України).

Розпорядок дня поданий у таблиці 2.

Таблиця 2

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти