Організація онкологічної служби України

Міські онкологічні диспансери й онкологічні відділення функціонально є допоміжними закладами обласного онкологічного диспансеру. Онкологічний диспансер є лікувально-профілактичним закладом, одним із завдань якого є забезпечення населення спеціалізованою стаціонарною і поліклінічною допомогою.

Важливою функцією обласного онкологічного диспансеру є організаційно-методичне керівництво заходами з боротьби з раком в області. Це стосується санітарно-просвітницької пропаганди, організації профілактичних оглядів, контролю за лікуванням хворих на рак та передракові захворювання в закладах загальної лікувальної мережі, підготовка лікарів загальної мережі з онкології, розбір занедбаних випадків раку.

Онкологічний диспансер складається з двох основних підрозділів: стаціонару й диспансерно-поліклінічного відділення (далі поліклініка). Стаціонари мають вузькопрофільні відділення: торакальні, абдомінальні, урологічні, хіміотера­певтичні, дитячої онкології. Оптимальним є багатопрофільний обласний онкологічний диспансер на 420 ліжок з пансіонатом і радіологічним корпусом.

В онкологічних диспансерах і спеціалізованих онкологічних відділеннях загальних лікарень отримують допомогу близько 80% хворих зі злоякісними пухлинами. Пацієнти, важливим компонентом лікування яких є променева терапія, хіміотерапія або лікувальна тактика досить складна, лікуються тільки в онкологічних диспансерах. це стосується осіб з раком молочної залози, шийки і тіла матки, яєчників, гортані, губи, порожнини рота, стравоходу, з меланомою тощо. В багатьох областях України відповідними розпоряд­женнями місцевих органів охорони здоров’я взагалі заборонено лікування багатьох форм раку будь-де, крім онкологічних диспансерів.

Поліклініка онкологічного диспансеру проводить прийом хворих з підозрою на наявність пухлини або передпухлинного захворювання, амбулаторне лікування цих груп хворих і диспансерне спостереження за особами, пролікованими з приводу злоякісних пухлин.

Первинною ланкою онкологічної мережі у містах є онколог поліклініки, а в селах – районний онколог. Вони працюють на базі загальної поліклініки й адміністративно підпорядковуються головному лікарю поліклініки.

Організаційно-методичне керівництво роботою районного онколога здійснює обласний онкологічний диспансер. Онкологічні кабінети створюють з розрахунку 1 кабінет на 15–20 лікарняних ділянок.

Районний онколог проводить первинний або консультативний прийом хворих, організує госпіталізацію хворих зі злоякісними пухлинами, здійснює їх облік і диспансеризацію, проводить лікування пацієнтів за призначеннями онкологічного диспансеру. Районному онкологу належить основна роль в організації проти­ракових заходів у своєму районі.

Поділ онкологічних хворих на клініко-статистичні групи (КСГ)

В онкологічних закладах хворі зі злоякісними пухлинами знаходяться на диспансерному обліку й під спостереженням з моменту встановлення діагнозу злоякісної пухлини і до смерті, незалежно від того, де вони лікувались (власне в закладі чи у лікарнях загальної лікувальної мережі).

З метою систематизації обліку й диспансерного спостереження всіх онкологічних хворих поділяють на 4 клініко-статистичні групи:

група І-а – хворі з захворюваннями, підозрілими щодо злоякісних новоутворень;

група І-б – хворі на передрак; підлягають обстеженню не рідше 1 разу на 3 роки;

група ІІ – первинні хворі зі злоякісними новоутвореннями; підлягають спеціальному (в тому числі за радикальними технологіями) лікуванню;

група ІІІ– хворі зі злоякісними пухлинами, які закінчили спеціальне лікування, в тому числі:

ІІІ а – отримали лікування в обсязі радикальної технології, без ознак злоякісних новоутворень і тривалих порушень здоров’я;

ІІІ б – отримали лікування в обсязі радикальної технології, без ознак злоякісних новоутворень, але з тривалими порушеннями здоров’я;

ІІІ в – отримали паліативне лікування, без протипоказань до можливого подальшого спеціального лікування;

група ІV – онкологічні хворі, яким внаслідок поширення злоякісних новоутворень, декомпенсованої супутньої патології спеціальне лікування протипоказане.

Хворі, які належать до групи І-а, підлягають ретельному обстеженню з залученням онколога в термін, що не перевищує 10 днів. Після уточнення діагнозу, в залежності від наявності чи відсутності пухлинного процесу, хворого або переводять у відповідну клінічну групу, або знімають з обліку.

Хворим ІІ клінічної групи лікування має бути призначене не пізніше 10 діб з моменту встановлення діагнозу.

Перший огляд хворого призначається через місяць після завершення радикального лікування. Далі, згідно з інструкцією МОЗ України, необхідно проводити огляд таких осіб один раз на квартал протягом першого року після вилікування, один раз на півроку протягом другого і третього року, а далі – раз на рік.

В органи охорони здоров’я щорічно подають звіти про хворих зі злоякісними пухлинами всі онкологічні диспансери, онкологічні відділення й онкологічні кабінети. Ці звіти мають три основних розділи: контингенти хворих, взятих на облік і тих, що знаходяться на обліку, відомості про померлих від злоякісних пухлин і дані про лікування зазначеної категорії пацієнтів. Для підвищення ефективності обліку й диспансеризації онкологічних хворих в Україні створюється єдина інформаційна система на базі комп’ютерної техніки.

Облікова документація

Усі хворі, у яких вперше встановлено діагноз злоякісного новоутворення, підлягають обов’язковій реєстрації. При виявленні у хворого злоякісної пухлини або при її визначенні на автопсії лікар будь-якого медичного закладу повинен оформити “Повідомлення” за обліковою формою № 090/о й у триденний термін направити його в онкологічний диспансер.

МОЗ України Код закладу за ЗКПО

Назва лікувального закладу, Код форми за ЗКУД

що склав повідомлення Медична документація

Форма № 090/о

Адреса Затверджено наказом Міністерства

охорони здоров’я України

“____”_______199__р. № ______

ПОВІДОМЛЕННЯ

про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого злоякісного новоутворення

“_____”___________ 19____ р.

(дата заповнення повідомлення)

Повідомлення направлено в _________________________________________________

(назва закладу)

__________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові хворого)

Стать_____________ Дата народження ________________________________________

(чол., жінка) (число) (місяць) (рік)

Національність____________________ Професія_______________________________

Адреса____________________________ __________________________________

(область) (район)

_______________________________________ Житель _________________________

(населений пункт, вулиця, буд. №, кв. №) (міста, села)

Група перв. обліку для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС _______________

(ліквідатори-1, евакуйовані-2, які проживають на території радіологічного контролю-3,

діти, які народились від батьків 1-3 груп первинного обліку-4)

Діагноз__________________________________________________________________

(докладний, з зазначенням локалізації)

Діагноз підтверджений_____________________________________________________

(гістол., цитол., рентген., ендоскоп., ізотоп. методом, клін. та ін.

Дата встановлення діагнозу__________________________________________________

(місяць, рік)

Обставини виявлення захворювання _________________________________________

(при зверненні; в оглядовому кабінеті; при ін. видах профогляду;

посмертно без розтину; посмертно на розтині)

Куди направлений хворий __________________________________________________

(назва лікувального закладу)

Підпис лікаря, який склав повідомлення ___________________ __________________

(прізвище) (підпис)

Кожен онкологічний хворий, взятий на облік, підлягає диспансерному спостереженню. Контроль за хворим здійснюється за формою № 300-6/о (реєстраційна карта хворого на злоякісне новоутворення), куди заносяться паспортні дані, діагноз, клінічна група, стадія захворювання, дати виклику на огляд і помітки про явку до лікаря. У карту обов’язково вписують повний діагноз, що включає основне й супутні захворювання, а також відомості про всі застосовані методи лікування. На основі контрольних карт, виходячи з різних клінічних груп хворих, формується картотека.

На хворого зі злоякісною пухлиною, який перебував на стаціонарному лікуванні у будь-якому лікувальному закладі, заповнюється “Виписка з історії хвороби (облікова форма № 027-1/о - онко)”. По завершенню стаціонарного лікування хворого (або після його смерті) виписку направляють в онкологічний диспансер за місцем проживання, де на підставі цього документа вивчають результати лікування.

На всіх хворих з занедбаною злоякісною пухлиною, що належить до ІV стадії захворювання, а також на пацієнтів з ІІІ стадією візуальних форм раку в двох екземплярах складають спеціальний протокол (облікова форма № 027-2/о). Перший екземпляр залишається в історії хвороби або в амбулаторній картці, другий пересилається до онкологічного диспансеру за місцем мешкання хворого.

У протоколі в хронологічному порядку вказують усі лікувальні заклади, куди звертався хворий за лікарняною допомогою до встановлення діагнозу, зазначають також причина занедбаності хвороби. Кожен випадок пізнього виявлення злоякісної пухлини обговорюють на лікарняній конференції з обов’язковою участю лікарів, які зробили діагностичну помилку.