ЗАСТОСУВАННЯ ВЕКСЕЛІВ В ЕКОНОМІЦІ

Векселі - найважливіші засоби оплати товарів і послуг, одержання цих товарів і послуг у кредит без їх негайної оплати грошима. Вони виникають і функціонують в обігу на основі взаємної довіри суб'єктів ринкових відносин і як різновид кредитних грошей, різновид цінних па­перів, які мають певні переваги перед паперовими грошима. Наприклад, вони не так знецінюються, в обігу перебувають протягом зазначеного договором часу, різко скорочують необхідність у готівці, зменшують витрати обігу й прискорюють його. Маючи функції платіжних засобів, векселі не мають примусового обігу. З одного боку, вони забезпечені ре­альними товарами, наприклад, цукром у виробника, а з іншого, - часто мають самостійну вартість, що дозволяє проводити операції з ними як із цінними паперами. На відміну від грошей векселі слугують одночасно й кредитними документами, які виражають реальні ціннісні відносини між кредиторами й боржниками, і знаками коштів, які безпосередньо пов'язані з товарними операціями й рухом товарних цінностей.

9.1. Значення вексельного обігу

Переваги векселів проглядаються й у тому, що дисконт по векселях забезпечує контроль над використанням зобов'язань між суб'єктами гос­подарських відносин. Також продавці й виробники, одержавши вексель, можуть перетворити його на гроші, а покупці - зробити його формою комерційного кредиту. Підприємства отримують можливість робити розрахунки по поточних операціях з векселями, навіть якщо в необхід­ний момент на рахунку немає коштів і не вдаючись до послуг банків. Це забезпечує істотне прискорення розрахунків, підвищення оборотності обігових коштів і зменшення потреби у банківському кредиті.

Вексель як цінний папір повинен або може вільно продаватися й купуватися на фондовому ринку, дисконтуватися, передаватися кому завгодно, накопичуватися у фінансових компаніях, у підприємствах. Оскільки вексельний обіг здатний значно обмежити потреби підпри­ємств у готівці й безготівкових коштах і значно прискорити їх обіг, то інтерес до операцій з векселями значно зріс. Власник векселя має право

Ринок цінних паперів

продати його будь-якій особі, зокрема векселедавцеві за договірною ціною або з дисконтом.

Нині всі країни з розвинутою ринковою економікою підтримують і розширюють вексельний обіг. Понад те, використовується вексель і державними органами для тимчасового залучення коштів. У СТТТА каз­начейський вексель, обіг якого було розпочато у 1929 році, став найпо­ширенішим борговим зобов'язанням міністерства фінансів цієї країни.

Казначейські векселі випускаються й використовуються в Україні, втім не надто широко, хоча потрібна законодавча база для цього вже сформована. Ці векселі фіксують зобов'язання уряду й продаються від його імені банкам, іншим кредитним установам і корпораціям з метою покриття поточного бюджетного дефіциту (Постанова від 27 червня 1996 р. № 689).

Важлива особливість векселя - можливість його використання як застави при одержанні банківських кредитів.

9.2. Законодавча база застосування векселів в Україні

У нашій країні ухвалена низка нормативних та інструктивних до­кументів, які регулюють порядок видачі, обігу, обліку й пред'явлення до оплати векселів:

• Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

• Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 5 квітня 2001 року №2374-111.

• Інструкція Міністерства фінансів про порядок видачі, обліку й погашення векселів Державного казначейства України від 9 грудня 1997 р. № 3/2443.

• У 1999 році Україна приєдналася до Женевської вексельної конвенції 1930 року, якою введено Уніфікований закон про пере-казні й прості векселі (з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї конвенції).

• Інші акти законодавства України, ухвалені відповідно до Закону № 3480.

Слід зазначити, що в нашому законодавстві є деякі положення, що відрізняються від міжнародного права. Є положення, за яким вексель мають підписувати дві особи - керівник підприємства та головний бухгалтер.

Відповідно до діючих норм, вексель - фінансовий інструмент, що виконує функції цінного папера, розрахункових коштів і боргового зо-

Юлій КРАВЧЕНКО

бов'язання залежно від обставин. Відповідно до Уніфікованого закону про переказні й прості векселі, вексель це безумовне грошове зобов'я­зання. Відповідно до норм НБУ, вексель -розрахунковий (платіжний) документ і засіб оформлення товарного кредиту. Відповідно до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», вексель є цінним папером.

В Україні векселі виконуються тільки на спеціальних бланках і таких, що виготовляють централізовано. При цьому якщо наймену­вання «вексель» (вексельна мітка)виконано українською мовою, то й документ заповнюється українською мовою. Якщо цю вимогу законо­давства не виконано, наприклад, вексель заповнений на українському бланку, але російською мовою, то можливі складності у здійсненні деяких операцій із цим векселем, наприклад, нотаріус може відмовити в оформленні протесту.

Велика перевага вексельного обігу виникає за умови активної учас­ті в цих операціях комерційних банків. Наприклад, вексельний облік за допомогою операцій комерційних банків набуває строго визначеного й установленого характеру.

Нагадаємо, що розрахунковий вексель - це вексель, що придбава-ється з дисконтом для покриття кредиторської заборгованості перед векселедавцем у розмірі вексельної суми. Суть такої операції полягає в тім, що різниця між ціною купівлі векселя й вексельною сумою є доходом. Тому часто самі емітенти векселів викуповують свої векселі з істотним дисконтом і одержують за рахунок цього помітну знижку в ціні отриманого за векселем товару (послуги).

При ринковому обігу векселів часті випадки досить великого дис­конту, тобто купівля-продаж векселя і його передача здійснюються зі значною знижкою в ціні (зі знижкою від номіналу). Величина дис­конту визначається сторонами й визначається, виходячи зі строків векселя, з можливостей підприємства оплатити це зобов'язання, вартості ресурсів на ринку, економічної й політичної ситуації, з економічних прогнозів. Власник векселя сам вирішує, що йому ви­гідніше - втратити певну суму на дисконті при продажі векселя, чи очікувати певний час (часто з ризиком і без гарантій) до одержання грошей за даним векселем.

9.3. Основні властивості векселя як цінного папера

Вексель- цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зо­бов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселе-держателю).

Ринок цінних паперів 213

Векселі можуть бути прості чи переказні й існують виключно у документарній формі.

Основні властивості й особливості функціонування векселя як цінного папера полягають у такому:

1. Абстрактний характер зобов'язання, вираженого векселем - у тексті векселя не допускаються посилання на угоду (наприклад, оплата виданого товару або послуги), на причини його видачі, невиконання зобов'язань по угоді не може призводити до відмови від оплати боргу за векселем. Абстрактний характер векселя забезпечує універсальність його застосування.

2. Безперечний характер зобов'язання за векселем, якщо він є справжнім. Не можна застерігати платіж за векселем настанням яких-небудь умов або зобов'язань по угоді. Платник не має права односторонньо ухилитися від здійснення платежу або продовжити строк виплати.

3. Вексель- це завжди грошове зобов'язання, його предметом можуть бути тільки гроші.

4. Вексель завжди повинен мати строго встановлені обов'язкові реквізити, відсутність у векселі хоча б одного з обов'язкових реквізитів позбавляє його юридичної чинності. З іншого боку, підпис на векселі рівноцінний прийняттю вексельного зобов'язання.

5. Сторони, зобов'язані за векселем, несуть солідарну відповідаль­ність (окрім осіб, що зробили безобіговий напис на векселі).

6. Векселю властива можливість обігу, яка виражається в можли­вості багаторазової передачі векселя від однієї особи до іншої за допо­могою виконання передавального напису, що дозволяє його широко використовувати замість готівки. Векселю властива терміновість, тобто тривалість існування вексельного зобов'язання заздалегідь обговорю­ється або встановлюється на підставі вексельного законодавства.

7. Випуск векселя не пов'язаний з обов'язковою процедурою дер­жавної реєстрації емісії, не потрібно засвідчувати підписи на векселі нотаріусом.

Векселі належать до цінних паперів, оскільки однією з ознак век­селя є те, що для одержання грошей по ньому потрібне подання самого векселя до платежу.

Солідарна відповідальність за векселем виражається в тім, що кожний, хто поставив свій підпис на векселі, тим самим гарантував майбутні платежі в зазначений строк. Будь-який векселедержатель у випадку несплати за векселем у цей строк, може висунути свої вимоги кожному із зобов'язаних за векселем осіб і навіть до всіх одразу, не дотримуючись при цьому послідовності.

Юлій КРАВЧЕНКО

Основні види векселів за суб'єктами, що випускають вексель.

Комерційні векселі - обслуговують торговельні операції й операції підприємств.

Казначейські векселі - державні зобов'язання (Постанова КМ України від 27 липня 1996 року № 689).

Банківські чи фінансові векселі (в Україні не одержали поки досить широкого розповсюдження).

Векселі, що виписуються підприємцями - фізичними особами.

Також векселі підрозділяються на прості й переказні. Вони можуть виписуватися як у національної, так і в іноземній валюті.

Вексель є ордерним цінним паперомі тому важливою властивістю векселя як кредитного документа є можливість його обігу, тобто вексе-ледержатель може передати свої права іншій особі, за певних умов він може циркулювати серед необмеженого кола осіб, виконуючи функції готівки. Передача провадиться шляхом індосаменту (передавального напису), і така передача не може бути часткової або обмежуватися якою-небудь умовою.

В Україні векселя можуть використовувати фізичні й юридичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності) і тільки для оплати за фактично постачену продукцію (послуги). На ньому обов'язково має бути два підписи - головної особи й бухгалтера, обов'язкова також наявність печатки. Сума за векселем не обмежена.

Види платежу за векселем.

1. Сплатити за даним векселем за пред'явленням. Можна ставити відсотки.

2. Сплатити «у стільки» часу від пред'явлення. Можна ставити від­сотки (наприклад: «Сплатити через 10 днів після пред'явлення»).

3. Сплатити «у стільки» часу від складання. Не можна ставити відсотки (наприклад: «Сплатити через 20 днів»).

4. Сплатити на певну дату. Не можна ставити відсотки.
Вексель, строк платежу за яким не зазначений, розглядається як

такий, за яким оплата має здійснюватися за пред'явленням.

Відсотки проставляються річні, від номіналу. Відсотки за вексе­лем указуються в рядку, на якому пишеться сума прописом у вигляді напису:

«зі сплатою...% від вексельної суми»

Ці положення стосуються як простих, так і переказних векселів.

Ринок цінних паперів 215

9.4. Випуск і обіг простих векселів

Простий вексельє простим і нічим не обумовленим зобов'язанням векселедавця (позичальника) сплатити з настанням строку конкретної суми векселедержателеві (кредиторові).

Історично простий вексель за своїм походженням пов'язаний із борговою розпискою, що вручається продавцеві (кредиторові) в обмін на отриманий товар або послуги. Вексель дає безперечне право ви­магати по закінченні строку з особи, яка підписала вексель, сплати позначеної суми й відсотків, тільки якщо вексель має всі обов'язкові, передбачені нормами реквізити.

або особа з вексельними

повноваженнями Дисконт векселя

Рис. 9.1.Схема обігу простоговекселя.

Обіг простого векселя в трохи спрощеній формі можна описати в такий спосіб.

Простий вексельв оплату за отримані товари або послуги видає особа, що одержала ці товари, - векселедавець.Вона одержала товари в кредит і в знак того, що в зазначений строк виплатить кредиторові обговорену суму, видає простий вексель, в якому проставлена сума, строк, місце оплати й інші дані (реквізити). У знак її зобов'язання на цьому векселі є напис: «Ми заплатимо проти цьоговекселя», викона­ний типографським способом. Іншого підтвердження на згоду оплатити вексель із боку векселедавця не потрібно. Тим самим векселедавець

Юлій КРАВЧЕНКО

бере на себе безумовне зобов'язання заплатити зазначену суму кредито­рові як особі, що одержала вексель - ремітентуабо тій особі, якій буде надалі переданий вексель із урахуванням норм таких передач - індо­саменту.Векселедержатель (ремітент) після одержання векселя має право передати шляхом індосаменту або навіть продати вексель іншій особі - індосатові.Ця особа, одержавши вексель, стає індосантомі має право передати вексель наступному індосатові. Так вексель може нео­дноразово передаватися з рук у руки серед юридичних і фізичних осіб у межах установленого строку його обігу. Останній векселедержатель має право пред'явити вексель до оплати векселедавцеві. Ремітент (перший векселедержатель) після одержання векселя має право пере­дати вексель у банк для його облікуй одержання зазначеної суми до закінчення обговореного строку (як правило, з певним дисконтом) або в певний строк пред'явити векселедавцеві вексель до оплати. Якщо з будь-якої причини векселедавець не здійснює оплату векселя особі, що пред'явила вексель, то власник векселя починає процедуру протестуза векселем. Усі учасники вексельного обігу несуть відповідальність перед особами, які фігурують у векселі після них.

У момент видачі векселя векселедавець має право звернутися в банк для одержання гарантій оплати векселя. Якщо банк убачає позичальника надійним і готовий надати йому гарантії, то банком на векселі робиться гарантійний напис - АВАЛЬ.У випадку, якщо векселедавець або інша особа, за яку проставлений аваль, не оплачує вексель, то таку оплату зробить банк і надалі вимагатиме від векселе­давця оплату векселя.

Реквізити простого векселя:

1. Вексельна мітка— найменування документа - «простий век­сель».

2. Місце складання векселя.

3. Вказівка часу складання векселя.

4. Валюта й сума цифрами (яка має сплачуватися). За українським законодавством, при будь-якій зазначеній валюті розрахунок допус­кається в національній валюті за курсом НБУ.

5. Проста, нічим не обумовлена обіцянка сплатити позначену суму (типе графським способом):

Ми заплатимо проти цього векселя наказу

6.Найменування того, кому чи за наказом кого має бути здійснений платіж - першого набувача векселя.

7. Визначене місце й дата платежу.

Ринок цінних паперів 217

8. Валюта й сума прописом.

9. Найменування банківської установи платника й місця платежу.

10. Підпис платника. За українським законодавством, на векселі
мають бути два підписи - керівника й головного бухгалтера. Перед
підписом слід указувати найменування фірми векселедавця.

Бланк простого векселя представлений у додатку до глави 9.

Нечіткість або нерозбірливість підпису на векселі не робить його недійсним.

Зміни в реквізитах векселя не допускаються, можуть бути зроблені лише додавання при помічених пропусках (наприклад, указівка про­пущеної векселедавцем дати).

Аваль за векселем.

З метою підвищення надійності всіх розрахунків за векселем при його обігу у векселі (простому та переказному) передбачається вексель­не поручительство за векселедавця або платника за векселем у вигляді розташованого праворуч на векселі поручительського напису, що має назву АВАЛЬ.

Напис містить слова: «Як аваліст за».

Відповідно до цього напису деяка юридична особа (АВАЛІСТ) бере на себе передбачені векселем зобов'язання з оплати цього векселя у випадку відмови векселедавця (або іншої зобов'язаної особи - індосанта, акцептанта за переказним векселем, конкретної особи) сплатити за векселем. Це поручительство дається або третьою особою, або однією з осіб, що підписали вексель. Таким чином, ава­ліст бере на себе відповідальність за виконання зобов'язань будь-кого із зобов'язаних за векселем осіб за оплату векселя перед будь-яким законним векселедержателем. В авалі має бути зазначено, за кого він виданий. За відсутності такої вказівки вважається, що він виданий за векселедавця. Проставляння авалю робить аваліста учасником вексельного обігу.

Сплачуючи вексель, аваліст набуває права вимоги до векселедавця й платника. Аваль може бути оформлений гарантійним написом ава­ліста на самому векселі або на додатковому аркуші (алонжі), прикрі­пленому до векселя. Також аваль може бути виконаний на окремому аркуші.

Закреслювання авалю або його відкликання є недійсними.

Банк оплачує вексель тільки в тому випадку, якщо векселедавець вніс необхідну суму заздалегідь, депонує коштів. Якщо платіж за векселем не отриманий, банк векселедержателя зобов'язаний подати вексель на опротестування від імені довірителя банку платника.

Юлій КРАВЧЕНКО

Індосамент векселя.

Термін «індосамент»використовується удвох аспектах:

а) передача векселя від векселедержателя (індосанта) наступному
векселедержателеві (індосатові) з одночасною передачею права влас­
ності на вексель і в повному обсязі прав, які випливають із векселя в
повному обсязі;

б) індосамент - передавальний напис на звороті векселя, що засвід­
чує перехід прав за цим документом від одного законного власника до
іншої особи з усіма правами відповідно до тексту індосаменту.

Індосамент може мати такий зміст: