ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


БІРЖОВІ ІНДЕКСИ ТА РЕЙТИНГИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Статистика ринку цінних паперів є основою для розрахунку уза­гальнюючих показників, що характеризують його стан і перспективи макроекономічної кон'юнктури. Такими показниками є індекси ділової активності (фондові індекси), які досить адекватно відбивають ситуацію на ринку й дозволяють дати доволі точний прогноз зміни ситуації.

15.1. Історія та характеристики біржових індексів

Фондові індекси — це спеціальні індикатори, які подають інфор­мацію для характеристики ситуації на ринку цінних паперів.

Більш ніж столітня історія біржових індексів неодноразово до­водила їх корисність і необхідність як важливого інформаційного інструмента для всіх учасників ринку. Першим на фондовому ринку Америки й у світі з'явився 1884 р. середній показник зміни курсових вартостей акцій 11 великих промислових компаній. Це був перший фондовий індикатор, який дотепер називають «Доу-Джонс» (Бо^ Ло-пез). З 1928 р. цей індекс розраховується по ЗО фірмам, список яких періодично оновлюється. Чергову зміну складу компаній, які входять у цей індекс, здійснено в листопаді 1999 р. Замість низки найстарших компаній, зміна вартості акцій яких перестала відбивати загальні тенденції на ринку, введені чотири нові, що відображують ринок ком­паній високих технологій. Це явна ознака більшої орієнтації на нові технології, однак уважається, що до складу індексу мають входити не кращі компанії, а насамперед типові.

Є різні фондові індекси й у більшості інших країн з фондовим ринком. Багато ринків і біржі мають по кілька різних індексів. Всі ці індекси застосовуються аналітиками з метою оцінки ситуації на ринку, з метою оцінки ефективності вкладень або вироблення стратегії. Осо­бливі індекси обчислюються для ринків облігацій, ринків опціонів, ринків фінансових ф'ючерсів. Понад те, при операціях з опціонами й ф'ючерсами індекс біржі став уже самостійним фінансовим інструмен­том, за яким укладаються угоди.

Отже, індекси ділової активності виступають як:


Ринок цінних паперів



• узагальнюючі характеристики макроекономічної ситуації й інвестиційного клімату, індикатор стану справ і стану ринку цінних паперів;

• інструмент аналізу й прогнозування кон'юнктури ринку цінних паперів (як поточних тенденцій, так і довгострокових змін);

• основа для хеджування на фінансовому ринку за допомогою ф'ючерсних і опціонних контрактів;

• орієнтир при оцінці ефективності управління портфелями цін­них паперів, еталонний показник, за яким нерідко оцінюється робота керуючих портфелями.

При розробці методу розрахунку фондового індексу визначаються інформаційні завдання й обсяг вибірки для розрахунку. Чим більший обсяг вибірки, тим адекватніше індекс показує стан економіки або окремої галузі. Також у багатьох випадках переважніше в розрахунку враховувати критерій капіталізації компаній, що входять в індекс, тобто сумарну ринкову вартість усіх її акцій, що знаходяться в обігу. Можна описати кілька основних положень, яким має задовольняти гарний фондовий індекс:

• Індекс має показувати, які зміни відбулися в цінах акцій на біржі або на іншому ринку в день торгів порівняно з певним початко­вим періодом котирування. Індекс має зростати, коли зростають ціни більшості акцій, і має падати, коли вони падають.

• Індекс має спиратися на відносно велику кількість акцій (цінних паперів), які обертаються на даному ринку.

• Індекс не повинен залежати від самих вартостей акцій, а насам­перед тільки від змін вартостей акцій.

• Має відображати стан даної фірми порівняно з усіма акціями, які обертаються наданій біржі.

Головний критерій відбору акцій корпорацій для складання ін­дексів - це репрезентативність (коливання цін на дану акцію мають відображати коливання цін усього ринку) і надійність самої корпора­ції. Тому відбуваються періодичні зміни складу індексу - компанія чи кілька компаній не задовольняють ці вимоги. Одночасно існують індекси, до яких входять всі акції, що котируються на даній біржі, й тоді немає потреби в спеціальному їх відборі.

Кожний індекс може (а точніше, повинен) мати такі основні ха­рактеристики:

• список індексу (набір акцій, що входять в індекс);

• метод розрахунку або усереднення;

• види ваг до курсових вартостей акцій, які входять у список ін­дексу;


Юлій КРАВЧЕНКО

• базисне значення індексу (значення індексу в базисному році).

Для того щоб індекс адекватно відбивав ситуацію на фондовому ринку, він має базуватися на інформації за фактичними цінами, тобто за цінами реальних угод. Зрозуміло, що на розвинутих ринках з відкритою інформацією ця проблема вирішена й значення індексів не викликає сумнівів, її можна використати для аналізу й прогнозів. На українському ринку формування таких індексів поки утруднено у зв'язку з недоступністю повної інформації з фактичних угод. У зв'язку з цим на таких ринках часто використовують індекси, які розрахову­ють на підставі різних схем розрахунку за оголошеними середніми цінами попиту та пропозиції. У цьому випадку індекси відбивають такі характеристики, які можуть відрізнятися від цін реальних угод. По­над те, на такому ринку можливі махінації з похідними фінансовими інструм ентами.

Важливим критерієм відбору акцій до складу індексу є надійність самої корпорації, що випустила цю акцію. При цьому охоплення або відбиття тенденцій ринку загалом може бути досягнуто лише у випадку використання для визначення індексу представників усіх основних сегментів ринку. Наприклад, галузева структура російських індексів включає корпорації таких галузей: нафтогазовий комплекс, кольорова металургія, чорна металургія, машинобудування, лісопромисловий комплекс, енергетика, зв'язок, транспорт, банки тощо.

7600 7400 7200 7000

Рис. 15.1. Значення німецького індексу БАХ у вересні 2000 р.

Назвемо кілька найбільш відомих у світі індексів: Еіпапсіаі Тіте8-8іоск ЕхсЬап^е 100 Іпсіех (ЕТ-ЗЕ 100) - індекс Лондонської фондової біржі;

Шккеі 225 Ауега^е - індекс Токійської фондової біржі;

Т8Е 300 Сотрозііе Іпсіех — індекс Торонтської фондової біржі.


Ринок цінних паперів 413

КА8ВАСІ Сотровііе Іпсіех- композитний індекс системи НАСДАК

(США);

8&Р-500- індекс акцій США, що включає акції Нью-Йоркської, Американської бірж і позабіржовий обіг;

БАХ- загальний індекс німецьких акцій.

15.2. Основні види індексів

У загальному вигляді фондові індекси є середньою зміною цін певного набору цінних паперів. Існує два основних методи розрахунку фондових індексів - базисний і ланцюговий.

Індексиє базисними,якщо порівняння цін здійснюється від певного початкового моменту часу, який зветься базисним. Базисне значення індексу - це його величина в період, прийнятий за базу, за початок відліку.

При базисному розрахунку індексу початковий момент (припусти­мо, 8 липня 1933 р.) або період часу, з яким відбувається порівняння (наприклад, середні ціни за перші три торговельних дні в липні 1933 р.), називається базисним.У цей період ціни акцій, включених в індекс, за допомогою коефіцієнта умовно трансформуються таким чином, щоб початкова величина індексу для спрощення розрахунку дорівнювала 10, 100або 1000.Наприклад, відлік індексу Варшавської біржі ГОС базується на цінах акцій на трьох перших сесіях (квітень 1991р. улістингу біржі було всього п'ять акцій). Конкретна величина індексу в цьому випадку визначається у вигляді середньої арифметич­ної з урахуванням певних коефіцієнтів.

Зміна зазначених коефіцієнтів здійснюється при заміні в складі індексу акцій одного емітента на акції іншого, а також при фактах злит­тя, поглинання тощо. Деякі методики також передбачають зміни кое­фіцієнта після виплати дивідендів по включеним в індекс акціям.

Якщо в індексі порівнюється сучасний момент часу з попереднім, то такий індекс називається ланцюговим(припустимо, показники тор­гівлі за поточний тиждень зіставляються з показниками попереднього тижня). Обидва методи мають право на існування, але в усьому світі частіше використовуються базисні індекси.

Найстаріша група фондових індексів одержала назву індексів із ціновим зважуванням (середня курсова), і їх розрахунок ведеться шля­хом простого підсумовування цін акцій і діленням на коригувальний коефіцієнт (коригувальний фактор). Однак цей метод має недоліки, що полягають насамперед у тім, що не враховується реальний масштаб ринку акцій емітентів, які входять до вибірки, у його структурі одна-



Юлій КРАВЧЕНКО


кове місце можуть займати компанії з дуже різною капіталізацією. Попри це, у такий спосіб дотепер розраховуються індекси Доу-Джонса. Формула розрахунку цього індексу має такий вигляд:

„„, сумарна ціна акцій ЗО компаній . ,,_ чч

БЛА = ——--------- ---------- "----------------------- пунктів, (15.1)

К

де К - коригувальний коефіцієнт (сИуівог), що міняється зі зміною списку корпорацій і при членуванні акцій на менші акції. За станом на середину 2000 р. К = 0,33098002. Цей індекс належить до групи індексів із ціновим зважуванням, по акціях, що входять в індекс, не враховується капіталізація.

Подальшу зміну в списку компаній, що входять в індекс Доу-Джон­са, було зроблено 1 листопада 1999 року. Замість компаній Зеагз, ІІпііесі сагЬісІе, ОоосІ Уеаг, СЬєугоп до списку увійшли відомі компанії, що за­ймають почесне місце на ринку комп'ютерних технологій, - МісговоГі, Іпіеі, 8ВС Соттипісаііоп, НотеБерогі.

Рис. 15.2. Значення індексу Доу-Джонса у вересні 2000 р.

Індекс Доу-Джонса (як Й інші індекси) розраховується не в дола­рах, а в «пунктах». Коли стає відомо, що до моменту закриття торгів на біржі індекс піднявся на 24 пункти й склав, припустимо, 10076 пунктів, то це означає певне зростання суми цін на акції, що входять до індексу, порівняно з попереднім днем. При цьому частина акцій, що входять до індексу, мабуть, і впала в ціні, але в цілому індекс зріс завдяки акціям, які подорожчали.

У біржовій практиці СІЛА використовується чотири основних індекси Доу-Джонса:

1) промисловий індекс- ЗО найвідоміших і представницьких компаній;


Ринок цінних паперів



2) транспортний індекс - 20 компаній, що займаються повітряними й наземними перевезеннями;

3) комунальний індекс - 15 компаній комунального сектору;

4) складений індекс - 65 компаній, що входять у промисловий, транспортний і комунальний індекси (65 Боїу ^пез Сотроаііе).

Наявність коригувального коефіцієнта дозволяє уникнути різких коливань значення індексу, викликаних змінами в структурі базової вибірки й з інших причин. Коригувальний коефіцієнт(його іноді на­зивають компенсаційним множником) найчастіше визначається так:


К„


І'с-О)

'(ГС+0)


(15.2)


Де

момент, коли відбуваються зміни в базовій вибірці; значення індексу безпосередньо до моменту змін;

\ (і<=-0)

/ - можливе значення індексу після цього моменту.

Тоді нове значення індексу визначатиметься за такою фор-

мулою:


К. хі.


(15.3)


Як статистична база для розрахунку індексів звичайно вибирають­ся результати торгів на фондовій біржі або на торгах позабіржового інституту ринку цінних паперів (наприклад, ПФТС).

Для того щоб урахувати у величині індексу вплив об'ємних по­казників, застосовується метод середньої арифметичної зваженої,або вартісне зважування, і як індикатор використовується ринкова капіталізація компанії, включеної в індекс, або загальна кількість акцій, випущених цією компанією на ринок. Це найпоширеніший у світі метод розрахунку фондових індексів (група індексів з ринковим зважуванням), оскільки в ньому враховується вплив тих компаній, по яких капіталізація вище. За цим методом розраховуються такі відомі індекси, як 8&Р, ЇТ-100, МА8БАдтощо.

Вважається, що індекс, визначений за методом середньозваженої, автоматично враховує зміну акцій у вибірці й корпоративні операції з ними. Тому на фондових ринках найчастіше використовується цей метод.

Іноді пропонується застосовувати як ваги капіталізацію, скориго-вану (зменшену) на ту частку акцій компанії, що виведена з вільного ринкового обігу, однак для таких розрахунків часто неможливо одер­жати вихідні дані.

Як статистичну базу обирають результати торгів на фондовій біржі або на торгах позабіржового інституту ринку цінних паперів, або на їх сукупності.

 



Юлій КРАВЧЕНКО


Останніми роками велика увага приділяється індексам NА8^А^, які розраховуються в США Національною асоціацією дилерів цінних паперів. Ці індекси є показником поточного руху курсів цінних па­перів, які обертаються на позабіржовому ринку США. З цієї системи індексів найпопулярнішим є композитний індекс МА8БАО., який ви­значається за курсами понад 4200 звичайних акцій, що котируються вМАЗБАО..

Розрахунок індексу МА8БА<3 виконується за методикою, анало­гічною для інших зважених по капіталізації індексів (наприклад, Зіапсіага&Роог'з).

Індекс Стендарт енд Пурз-500(8&Р-500) розраховується й публі­кується незалежною компанією з початку 1940-х років. Його базисне значення - 10 пунктів. Це зважений за ринковою вартістю акцій 500 корпорацій індекс, і його вибірка відбиває 80% ринкової вартості всіх випусків, які котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

Аналогічно ведеться розрахунок російського індексу РТС,що об­числюється щодня за результатами торговельної сесії. Особливістю цьо­го індексу є те, що він є ланцюговим і це вносить певних відмінностей до методику розрахунку. Поточні значення індексу РТС визначаються як відношення поточної капіталізації емітентів, що враховуються ін­дексом, до капіталізації в попередній день. При визначенні значення індексу РТС доводиться попередньо обчислювати середньозважену ціну кожної акції за торговельну сесію.

Характерним прикладом індексу зі зважуванням по капіталізації є індекс Варшавської біржі цінних паперів. Індекс \¥ІС- розраховуєть­ся й публікується з початку 1993 року. Його розмір визначається за такою формулою:

У(Щ,-ХЛ

тезі(у>^Г (15-4)

де ДАТ- кількість акцій і-тої компанії, що обертаються на ринку в період і;

X - ціна акцій і-тої компанії на момент розрахунку;

ЛАГ. - кількість акцій і-тої компанії, що обертаються на ринку в базовий період;

X. - ціна акцій і-тої компанії в базовий період;

К - коригувальний коефіцієнт.

Позначення прийняті такі, якими вони наведені в польській літе­ратурі. Як видно з формули, базисне значення індексу дорівнює 1000. Значення коригувального коефіцієнта змінюється у випадку початку


Ринок цінних паперів 417

котирування акції нової фірми на біржі тав інших випадках. У базис­ний період значення К( дорівнює 1.

Велике значення мають галузеві індекси,які показують зміну курсу акції компаній, що працюють у найважливіших галузях еко­номіки. Так, компанія Доу-Джонс здійснює регулярний розрахунок низки таких індекс ів і вказує, як змінюється середній курс акцій, що входять у ці галузі. Це виглядає в такий спосіб:

 

 

Калузі Відсоток зміни значення індексу
За тиждень Зарік
Виробництво алюмінію +3,67 +9,96
Випуск автомобілів -2,69 +50,13
Банки +5,80 +23,68
Брокерські фірми +4,37 +28,92 і т.д.

Ясно, що така інформація надзвичайно корисна для всіх учасників ринку й передусім для аналітиків.

Ще однією найважливішою властивістю фондових індексів є мож­ливість на їх підставі з певним ступенем імовірності будувати прогнози зміни тенденцій на аналізованих ринках. Для цілей прогнозу можуть, наприклад, використовуватися методи технічного аналізу.

Одним з методів розробки прогнозів на підставі фондового індексу є побудова так званого індексу Коппока, величина якого дорівнює від­ношенню поточного значення біржового індексу наприкінці місяця до його рівня 11 і 14 місяців назад. Якщо індекс Коппока спочатку впаде, а потім знову почне підніматися, то з певним ступенем імовірності можна прогнозувати майбутнє підвищення цін, що відображається індексом.

Всі основні індекси регулярно публікуються в різних виданнях, і це дозволяє проводити постійний аналіз ситуації на ринку. Для цього вар­то також стежити за кількома економічними показниками, що несуть важливу й корисну для аналізу інформацію. У США існують індекси, які відображають рівень виробництва й рівень інфляції: «Іпсіех ої Ка\¥ Маіегіаіз» (індекс сировини), «РгосІисег'зРгісе Іпсіех» (індекс виробни­ків), «Сопзитег'8РгісеІпсіех»(індекс споживачів). Одним із провідних показників є індекс очікувань споживачів - «Сопзитег Сопіісіепсе», який активно використовується не лише як відповідний індикатор, а й для побудови прогнозів на ринку боргових зобов'язань.

Вище вже було сказано, що при операціях з опціонами й ф'ючерсами індекси стали вже самостійними фінансовими інструментами, за яки­ми укладаються угоди. Як приклад можна навести індекси 8&Р-100

27. Зам. 70.



Юлій КРАВЧЕНКО


 


і 8&Р-500,які активно використовуються як базисний актив таких фінансових інструментів.

У зв'язку з тим, що величина індексу характеризує стан ринку за великої кількості акцій, що входять до індексу, то за його розміром і змінами можна судити не лише про стан ринку, а й порівнювати при­бутковість і ризик індивідуальних інвестиційних портфелів із серед­ньою прибутковістю ринку за певний період. Тому іноді вважається раціональним скласти диверсифікований портфель із усіх акцій, що входять у такий індекс (індексний портфель).Зрозуміло, що для скла­дання такого солідного портфеля з урахуванням необхідності придбан­ня не однієї акції, а відразу пакета акцій кожної компанії й виплати при цьому комісійних брокерові, будуть потрібні значні кошти. Це для індивідуальних інвесторів практично нереально. У зв'язку з цим у США був розроблений новий фінансовий інструмент - депозитарні розписки (8РБК)на всі акції, що входять до складу індексу 8&Р-500. Обіг такого інструмента забезпечується знерухомленням рівних паке­тів акцій зі складу індексу, й інвестори мають можливість придбати таку синтетичну частку пакета акцій. Кожна депозитарна розписка (її умовно можна назвати акцією або цінним папером, але це її еквівалент) коштує 1/10поточної величини індексу 8&Р-500 у доларовому екві­валенті й може вільно обертатися на ринку. Якщо величина індексу весь час змінюється, то йвартість депозитарної розписки постійно й пропорційно змінюється. Портфель, складений з таких депозитарних розписок, є диверсифікованим, і його ризик можна вважати мінімаль­ним або рівним ринковому ризику.

Міжнародна фінансова корпорація (ІРС) розробила свій спеціаль­ний індекс для оцінки прибутковості інвестицій у виникаючі нові ринки. Йдеться про країни, які відносно нещодавно організували фон­дові біржі та високоактивні позабіржові ринки, мають більш низькі порівняно з західними європейськими країнами обсяги валового про­дукту на душу населення. Найчастіше ринки таких країн називаються ринками, що розвиваються.Індекс для такої групи країн звичайно враховує вартість лише тієї частини кожного національного ринку, яка доступна іноземним інвесторам на цьому ринку. На підставі цього індексу може визначатися ймовірний прибуток інвесторів і конкретні країни, сприятливі для інвестицій.

Мог£ап Зіапіеу СаргЬаІ Іпіегпаііопаї визначає ринки 21 країни як такі, що розвиваються. 1998року до системи такого індексу було включено Україну. Український індекс розраховується по 17 акціям, які котируються в ПФТС. Є завдання показати, що інвестиції в укра­їнський ринок досить надійні, прибуткові й, незважаючи на високий рівень ризику, цікаві для міжнародних інвесторів.



Ринок цінних паперів 419

Індекси облігацій.

У країнах, які мають розвинутий ринок державних і корпоративних облігацій, широко використовуються спеціальні індекси облігацій.

Індекси облігацій формуються таким чином, щоб відображати або середню прибутковість, або середню ціну портфеля облігацій, які мають схожі характеристики. В Україні поки немає визнаних індексів облігацій, і тому розглянемо такі індекси, що публікуються в \УаІІ Зігееі ^ои^па^ (США).

Найбільш типовим індексом ринку облігацій є індекс довгостроко­вих казначейських облігацій Ьектап ВгоіКегз. Цей індекс відображає процентний доход і щоденну зміну в цінах майже для всіх державних цінних паперів США (облігацій) зі строком погашення від 10 до 30 років. Початкове значення цього індексу було встановлено в розмірі 1000, і щодня він збільшується (зменшується) на середню загальну прибутковість, вимірювану в попередній день.

При обчисленні цього індексу річні процентні виплати для кожної облігації, що входить в індекс, діляться на її поточну вартість, потім ці процентні доходи усереднюються з вагами, що дорівнюють вартості облігацій, які перебувають в обігу.

Значно простіше визначається значення індексу облігацій Вои) Зопез. Цей індекс є сумою цін найбільш представницьких 20 облігацій (10 облігацій промислових компаній і 10 облігацій компаній сфери об­слуговування), поділеною на 20. Якщо на певну дату значення цього індексу дорівнює 111,11 пунктів, то ці облігації продавалися з серед­ньою премією 11,11%.

Також у газеті регулярно публікується індекс Заіотоп ВгоШегв для облігацій, забезпечених заставними на нерухомість, індекс му­ніципальних облігацій Вопй Виуег, індекс корпоративних облігацій МеггіІЬупсН.

Існує міжнародний індекс облігацій країн, що розвиваються, -ЕМВІ+, обчислення якого проводяться компанією ^Г.Р.Мог^ап. Це важ­ливий індикатор ринку боргових зобов'язань країн, що розвиваються. У розрахункову базу індексу входять українські облігації зі строком погашення в 2007 році.

2005 року в Росії почали регулярну публікацію зведеного індексу російського ринку облігацій КВМ (Еиззіап Воші Магкеі). Цей індекс призначений для інституціональних інвесторів, зацікавлених у дов­гострокових інвестиціях з контрольованим рівнем ризику, і може слугувати еталоном для ПІФів - фондів облігацій, пенсійних фондів, Портфелів страхових компаній. Індекс КВМ є зведеним індексом повно­го доходу (КВМ-ТК Тоїаі Ке"Ьигп Іпйех). Крім того, визначаються серед-



Юлій КРАВЧЕНКО


ня дюрація індексного портфеля (КВМ-АБ) і середня прибутковість до погашення. Про значення індексу можна дізнатися на таких сайтах:

лу\у\у.п1и.ги/апа1у8Із/т£й/іпйех/р1ір

\у\\г\у.аук.ш

шш\у.весигШез.сот

Існування регулярно публікованих індексів облігацій дозволяє робити оцінку ефективності управління портфелем облігацій шляхом порівняння загальних доходностей (що, складаються з купонних ви­плат і приросту або здешевлення капіталу) такого портфеля з доход-ностями індексу, що представляє аналогічний клас боргових цінних паперів (Вепсптагк).

На міжнародному рівні також часто використовуються індекси, які публікуються фірмою Мог^ап Зіапіеу Сарііаі Іпіегпаїіопаї Регзресііуе. Кожний індекс заснований на зваженому за вартістю портфелі акцій кожної конкретної країни. Практично всі ці акції можуть бути придбані іноземцями, і значення індексу наводяться як у національній валюті, так і в доларах США, виходячи з обмінних курсів на момент обчислення індексів. Усі індекси окремих країн ураховуються при обчисленні двох світових індексів, розрахованих з використанням різних ваг.

15.3. Українські фондові індекси

Відомо, що фондовий ринок України за станом на середину 2005 року з багатьох причин і показників фактично перебуває ще не в над­то сталому стані, й це повною мірою стосується ситуації з фондовимі: індексами. Можна сподіватися, що мірою розвитку й розширення ролі біржових ринків і торговельних систем з'явиться можливість розрахо­вувати за сучасними методиками такі необхідні фондові індекси.

Поки найбільш відомими в нас фондовими індексами є індекси \¥ОСШ-15 та індекс ПФТС, які відображають рух цін на акції найвідо-міших компаній, що котируються в ПФТС. Індекс "\¥ООБ-15 є базис ним, і його значення публікується за станом на п'ятницю щотижня. Одночасно публікується зміна індексу в грн. і ІТ8Б (у відсотках).

При розробці національного індексу насамперед слід прийняти рішення про умови побудови індексу й про ту інформацію, що він має відбивати.


 


Ринок цінних паперів 421


65.00 60.00 55.00 59.00 45.00 40.00 35.00 30.00 25.00 20.00

Рис. 15.3. Графік зміни індексу ПФТС.

Зокрема:

• кількість емітентів, які входитимуть в індекс;

• галузевий склад індексу та співвідношення емітентів з різних галузей;

• період розрахунку індексу. Нерідко індекси розраховуються частіше, ніж один раз на день;

• формулу або методику розрахунку індексу;

• джерела вихідної інформації для розрахунку індексу;

• кількість і види індексів для кожного ринку.

Основні українські фондові індекси за станом на 09.03.2000 на­ведені в таблиці:


 

Індекс Значення Зміна за тиждень у грн., % Зміна за тиждень удол., %
ІРООБ-15 1400,00 3,53 3,65
КАС-20 (8) 4765,00 4,59 -
КАС-20 (\\Г) 1563,00 5,68 -
8ВРИ-30 44,13 17,33 17,93
РгоІІ-50 44,83 - 9,74
49,27
5,91

ПФТС

Варто звернути увагу, як регулярно розраховуються й публікують­ся два фондових індекси КАС-20. Застосування двох типів індексів з



Юлій КРАВЧЕНКО


різним зважуванням у наших умовах найбільш перспективне й дозво­ляє адекватніше оцінювати зміну кон'юнктури ринку.

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку прийняла рішення, яке дозволяє використовувати термінові контракти на зна­чення індексу за наявності офіційно визнаного комісією індексу. За станом на середину 2000 року в нас поки що немає такого визнаного комісією індексу.

Як було відзначено вище, міжнародна фінансова корпорація веде розрахунок системи індексів ІГС Ггопііег. Ці індекси розраховуються по регіонах, країнах і галузях. Оскільки індекси фондового ринку роз­раховуються за єдиною методикою для 62 країн, то це дозволяє мати достовірну базу для порівняння.

15.4. Рейтингова оцінка цінних паперів

На ринку цінних паперів одночасно обертаються тисячі різних випусків цінних паперів, кредитоспроможність і фінансові успіхи емітентів яких можуть постійно змінюватися. У зв'язку з цим інвес­тори мають потребу в кваліфікованих інформаційних посередниках, які професійно вивчали б фінансово-господарський стан емітентів і публікували б таку інформацію у вигляді формалізованої й зрозумілої бальної оцінки.

Емітенти також мають потребу в незалежних експертах їхніх цін­них паперів, які могли б підтвердити якість їхнього фінансового товару на фондовому ринку. У зв'язку з цим вусьому світі використовується система рейтингової оцінки цінних паперів.

Рейтингова оцінка емітентахарактеризує рівень спроможності емітента цінних паперів своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки і основну суму за борговими зобов'язаннями відносно боргових зобов'язань інших позичальників.

Рейтингова оцінка цінних паперівемітента характеризує рівень спроможності позичальника (емітента) своєчасно та в повному обсязі обслуговувати зобов'язання за цінними паперами.

Інвестор відповідно до рейтингу здобуває можливість оцінити ймовірний ризик інвестицій у ці папери й визначає для себе необхідний рівень прибутковості. Емітент отримує орієнтир для оцінки прибут­ковості, прийнятної для інвестора, для визначення умов забезпечення боргу тощо.

Державні органи,що регулюють ринок цінних паперів, викорис­товують систему рейтингу для зниження сукупного рівня ризику, що супроводжує операції з цінними паперами. Наприклад, вони можуть


Ринок цінних паперів 423

уводити обмеження на вкладення фінансових інститутів у цінні папери зі зниженим рівнем рейтингу або вимагати підвищеного резервування коштів у цьому випадку.

Рейтингу піддаються лише ті цінні папери, по яких емітент несе фіксовані зобов'язання перед інвесторами й по яких виникає потреба в оцінці ризиків невиконання зобов'язань. У зв'язку з цим об'єктом рейтингу є боргові цінні папери (різні облігації й комерційні папери) і прирівнювані до них привілейовані акції.

Всі основні чинники, що характеризують ефективність діяльності емітента облігацій і його надійність як позичальника, аналізуються й відбиваються в рейтингу облігацій компанії-емітента та її боргових інструментів. Тому ці кредитні рейтинги відіграють важливу роль у формуванні курсів і прибутковості облігацій.

Публікація рейтинговим агентством рейтингу не є порадою купити чи продати відповідний цінний папір. Рейтингове агентство не прово­дить аудит, не перевіряє вірогідність отриманої інформації емітента. Рейтинг не дає оцінки майбутньої зміни курсу цінного папера (хоча змі­на рейтингу може призвести до такої зміни). Рейтинг - це насамперед порівняльна оцінка рівнів ризику по різних цінних паперах, зручний спосіб зіставлення їх між собою. Тому рейтинг - це лише інформація для учасників ринку, які на підставі цієї оцінки самостійно мають ухвалити рішення щодо долі інвестицій.

Рейтингові агентства звичайно розділяють свою шкалу рейтингу на два основних класи цінних паперів:

• цінні папери інвестиційної якості мають більш високу рейтин-гову оцінку;

• спекулятивні цінні папери мають, як правило, низьку рейтин-гову оцінку.

Розглянемо рейтинг довгострокових боргових зобов'язань на при­кладі системи агентства «Моосіу'з»:

Ааа. Облігації, що мають найвищу якість і найменший ступінь інвестиційного ризику. Це першокласні цінні папери з надійним за­безпеченням.

Аа. Облігації, які оцінені як такі, що мають високу якість за всіма стандартами. Можуть мати трохи нижче рівень забезпечення, ніж облі­гації Ааа. У зв'язку з цим рівень довгострокового ризику трохи вище.

А. Ці облігації мають багато сприятливих інвестиційних харак­теристик й визнаються як зобов'язання, що мають оцінку вище за середню. Безпека основної суми боргу й відсотків визнаються адек­ватними, але можлива сприйнятливість до погіршення у віддаленому майбутньому.



Юлій КРАВЧЕНКО


Ваа. Ці облігації вважаються зобов'язаннями, що мають середню оцінку. Забезпечення основної суми й процентних платежів виявля­ється на сучасний момент достатніми, але можуть змінитися в довго­строковому періоді й може підвищитися ризик. Ці облігації мають брак інвестиційних характеристик.

Ва. Ці облігації оцінюються як такі, що мають спекулятивні еле­менти, їх майбутнє не може бути визнане як добре забезпечене. Не­можливо гарантувати точну виплату відсотків і основної суми боргу, як у важкі часи, так і за сприятливої кон'юнктури в майбутньому.

В. За цими облігаціями невеликі гарантії того, що будуть виплачені платежі по відсотках і основній сумі боргу. Інвестиційні характерис­тики недостатні, не можуть підтримуватися умови позики протягом тривалого строку.

Саа. Ці облігації мають погані характеристики, за ними можуть бути не виконані зобов'язання або вони можуть включати небезпечні елемен­ти щодо основної суми або відсотків (зокрема в умовах випуску).

Са. Облігації, що мають таку рейтингову оцінку, спекулятивні у високому ступені. За такими облігаціями емітентами часто не вико­нуються зобов'язання.

С. Ці облігації мають найнижчу рейтингову оцінку, вони визнають­ся такими облігаціями, які мають екстремально погані перспективи

До рейтингів нижче Ааа можуть бути додані цифри 1, 2 чи 3 (напри клад, рейтинг Аа2) для того, щоб уточнити відносний статус усередині головних рейтингових категорій.

До цінних паперів інвестиційного класу за цією класифікацією належать довгострокові облігації з рейтингом від Ааа до Ваа 3.

До спекулятивних цінних паперів за зазначеною класифікацією належать папери з рейтингом від Ва до С.

Отже, що чим нижче рейтинг цінного папера, тим вище рівень ри­зику й тим вищої прибутковості можуть вимагати інвестори. У випадку якщо емітент облігацій з будь-якої причини не може здійснити необ­хідні поточні платежі або погашення облігацій, рейтингове агентство проводить необхідний аналіз ситуації, що створилася, і знижує раніше встановлений рівень рейтингу. Наприклад, після того як адміністрація Одеси не змогла погасити зобов'язання по муніципальних облігаціях і відсотків по них на загальну суму 60 млн грн., рейтингове агентство ГіісЬ ІВСА знизило довгостроковий рейтинг Одеси по зобов'язаннях в іноземній валюті з рівня В+ до рівня Б (дефолт по зобов'язаннях). Експерти агентства пояснили, що внаслідок погіршення політичної ситуації в регіоні реалізація проектів, на фінансування яких на­правлялися кошти від розміщення одеських облігацій, залишалася


Ринок цінних паперів 425

незавершеною. Крім того, у місті погіршилося збирання податків, які слугують основним джерелом повернення кредитів.

Рейтингові агентства ретельно відслідковують макроекономічні показники держав - емітентів облігацій і останніми роками, після кількох істотних помилок, дуже обережно підвищують рівень рейтингу таких боргів. Наприкінці 2001 року, наприклад, рейтингове агент­ство Моойу'в порахувало, що валютні облігації українських емітентів заслуговують на більш високу оцінку. Це відбулося на тлі того, що останні кілька місяців прогнози про можливості погашення Україною своїх боргів стали сприятливішими і відбувалося активне зростання котирувань українських єврооблігацій.

В 2008 р. міжнародне рейтингове агентство Зіапйагй&Роог'ззнизило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України з ВВ- до В+, що пов'язано з неефективною політикою щодо стримування інфляційних процесів. Фінансове стимулювання економіки, а також збільшення витрат призводять до швидкого зростання інфляції, яка перешкоджає реальному збільшенню доходів і робить їх нестійкими. Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі у січні - квітні 2008 року склало $ 7,4 млрд. У країні спостерігається політична нестабільність.

Українська шкала кредитних рейтингів.

Українські емітенти боргових зобов'язань також мають можливість, аіноді й обов'язок, здобувати національний кредитний рейтинг компа­ній і кредитний рейтинг боргових зобов'язань. За станом на кінець 2006 року в Україні функціонує одне рейтингове агентство Кредит-Рейтинг, яке використовує національну шкалу кредитних рейтингів.

Національна шкала кредитних рейтингів за довгостроковими кредитами (понад 1 рік):

Інвестиційний рівень:
иаАААВинятково висока здатність до виконання фінансових зо-

бов'язань. Найвищий рейтинг.
иаААДуже висока здатність до виконання фінансових зобов'я-

зань.
иаАВисока здатність виконати фінансові зобов'язання, хоча

можливий вплив несприятливих змін у комерційних,
фінансових і економічних умовах.
иаВВВДосить висока здатність виконати фінансові зобов'язан-

ня, але підвищена чутливість до впливу несприятливих змін. Неінвестиційний рівень (спекулятивнийрівень):



Юлій КРАВЧЕНКО


иаВВУ випа

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти