ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Самостійних слів-омонімів – 2 (1, 2 – 3, 4).

Значення: бродили в лісі – блукали, не могли знайти дороги (1); бродиш по хаті – безцільна ходьба туди – сюди (2); тісто бродить – піднімається на дріжджах (3); страшна сила бродить в ньому - піднімається, шукає виходу (4). 1-ше та 2-ге значення пов’язані спільним компонентом значення (семою) – «рух», а 2-ге та 3-тє – спільним компонентом «підніматися».

 

124. Нижче пропонуються лексико-семантичні варіанти (вони виділені), що мають однакову форму. Їх необхідно розподілити за різними лексемами. Скільки самостійних слів-омонімів і скільки в кожного з них значень зустрічається в прикладах? Поясніть своє рішення, подавши коротке тлумачення всім виділеним словам та описавши зв’язок значень одного слова (Див. зразок відповіді у вправі 122).

 

1.Ти не потрапляєш у фокус, підійди ближче.

2.Визначити фокус лінзи можна за цією формулою.

3.Господар цілий вечір показував дітям картярські фокуси.

4.Вона викинула ще один фокус.

5.Рецепт пирога простий, увесь фокус у тому, хто його готує.

6.Актриса постійно хотіла перебувати у фокусі уваги.

125. Нижче пропонуються лексико-семантичні варіанти (вони виділені), що мають однакову форму. Їх необхідно розподілити за різними лексемами. Скільки самостійних слів-омонімів і скільки в кожного з них значень зустрічається в прикладах? Поясніть своє рішення, подавши коротке тлумачення всім виділеним словам та описавши зв’язок значень одного слова (Див. зразок відповіді у вправі 122).

 

 

1.Нам потрібна твоя допомога, ми перебуваємо в критичному стані.

2.Ти дивишся на мене таким критичнимпоглядом, що мені стає ніяково.

3.Ви повинні бути до нього особливо уважні, адже він якраз вступив у критичний вік.

4.Опонент зробив необхідні критичні зауваження до дисертації.

 

126. Нижче пропонуються лексико-семантичні варіанти (вони виділені), що мають однакову форму. Їх необхідно розподілити за різними лексемами. Скільки самостійних слів-омонімів і скільки в кожного з них значень зустрічається в прикладах? Поясніть своє рішення, подавши коротке тлумачення всім виділеним словам та описавши зв’язок значень одного слова (Див. зразок відповіді у вправі 122).

 

 

1.У типографській машині пора змінити друкарський вал.

2. Наше підприємство не виконало план по валу.

3. Кріпосний вал надійно захищав місто від ворогів.

4. На майдан ринув вал людей, змітаючи все на своєму шляху.

5. Він захоплювався «Дев’ятим валом» Айвазовського.

127. Нижче пропонуються лексико-семантичні варіанти (вони виділені), що мають однакову форму. Їх необхідно розподілити за різними лексемами. Скільки самостійних слів-омонімів і скільки в кожного з них значень зустрічається в прикладах? Поясніть своє рішення, подавши коротке тлумачення всім виділеним словам та описавши зв’язок значень одного слова (Див. зразок відповіді у вправі 122).

 

1.Блок правих партій зазнав руйнівної поразки на виборах.

2.Не купуй мені, будь ласка, по два блоки цигарок.

3.Вантаж піднімали за допомогою блока.

4.В операційний блок лікарні вхід стороннім суворо заборонений.

5.Наші волейболісти уславилися вмінням ставити непробивний блок.

 

128. Нижче пропонуються лексико-семантичні варіанти (вони виділені), що мають однакову форму. Їх необхідно розподілити за різними лексемами. Скільки самостійних слів-омонімів і скільки в кожного з них значень зустрічається в прикладах? Поясніть своє рішення, подавши коротке тлумачення всім виділеним словам та описавши зв’язок значень одного слова (Див. зразок відповіді у вправі 122).

 

1.У програму наступних Олімпійських ігор будуть включені кілька нових видів спорту.

2. Кімната з видомна море буде коштувати вдвічі дорожче.

3. Туристи купували поштові картки з пречудовими видами.

4. А в тебе вже є вид на проживання в цій країні?

5. У біологічній класифікації дуже важко відкрити новий вид.

6. Вид – це граматичне категорія в деяких слов’янських і неслов’янських мовах.

 

129.Нижче пропонуються лексико-семантичні варіанти (вони виділені), що мають однакову форму. Їх необхідно розподілити за різними лексемами. Скільки самостійних слів-омонімів і скільки в кожного з них значень зустрічається в прикладах? Поясніть своє рішення, подавши коротке тлумачення всім виділеним словам та описавши зв’язок значень одного слова (Див. зразок відповіді у вправі 122).

 

1.Гросмейстере, вам мат!

2. Не смій лаятися матом!

3. Тренуватися ви будете на матах.

4. Аби скло стало матовим, на нього слід нанести мат.

 

130. Нижче пропонуються лексико-семантичні варіанти (вони виділені), що мають однакову форму. Їх необхідно розподілити за різними лексемами. Скільки самостійних слів-омонімів і скільки в кожного з них значень зустрічається в прикладах? Поясніть своє рішення, подавши коротке тлумачення всім виділеним словам та описавши зв’язок значень одного слова (Див. зразок відповіді у вправі 122).

 

1.У його голосі мені вчулася нотаневдоволення.

2.Уже в першому класі він знав ноти.

3. Співачка взяла найвищу ноту.

4. Міністерство закордонних справ подало ноту протесту.

 

131. Нижче пропонуються лексико-семантичні варіанти (вони виділені), що мають однакову форму. Їх необхідно розподілити за різними лексемами. Скільки самостійних слів-омонімів і скільки в кожного з них значень зустрічається в прикладах? Поясніть своє рішення, подавши коротке тлумачення всім виділеним словам та описавши зв’язок значень одного слова (Див. зразок відповіді у вправі 122).

 

1.Хто правив Росією в сімнадцятому столітті?

2.Кучер хвацько правив кіньми.

3.Він довго правив статтю перед тим, як подати її до видавництва.

4.Сатана там правив бал.

 

132. Виконати лексико-семантичний аналіз виділених слів

 

1. Бузину називають ще «відьмацьким деревом». Гілки бузини в хаті приносили нещастя. Кожний, хто наближався вночі до дерева, ризикував стати одержимим дияволом. Запах квіток бузини міг отруїти того, хто спав під деревом, а квіти і ягоди відьми використовували в зіллі для порчі. Бузину ніколи не викорчовують, щоб не викликати диявола. Де росте бузина, там не будують хат.

2. Запах валер’яни приваблює не лише котів, але й щурів, тому її використовували для боротьби з гризунами. За найдавнішою легендою Щуролов вивів щурів не з допомогою сопілочки, а з допомогою запаху валеріани. Рослина має приворотні властивості, викликає любов. За допомогою валеріани можна визначити, чи не вселилася в кішку відьма. Якщо кішка не реагує на валеріану, то відьма вочевидь не вселиться в неї.

3. І гори, і долини, і поля, і сади, і ставок, і хати були залиті й обмиті чистим, прозірчастим, білим, як срібло, світлом (І. Нечуй-Левицький).

4. Ми нап’яли на березі намет – округлий, гостроверхий, жовто-білий, такий, як хижі половці в степах за давнини глухої напинали і чубаті наші завзяті предки, що про них писав Тарас Григорович, додаючи, що синє море вельми їх любило, сприяючи в походах їх на Крим, на Цареград – походах, що не знає подібних їм історія людська... (М. Рильський).

§ Послідовність лексико-семантичного аналізу

 

1. З’ясувати тип номінації поданого для аналізу слова (речова, ознакова, проміжна).

2. Визначити лексичне значення слова за допомогою одного із способів тлумачення (логічного: встановленням родо-видових співвідношень, описового, перелічувального, запереченням; лінгвістичного: через підбір синонімів, посиланням на значення твірного слова (словотвірний), етимологізуванням; контекстуального; тлумачення перекладом).

3. Спираючись на контекст, вказати тип лексичного значення: а) за співвіднесеністю з дійсністю (пряме чи переносне (метафора, метонімія, синекдоха), б) за походженням (первинне/непохідне чи вторинне/похідне), в) за лексичною сполучуваністю з іншими лексемами (вільне чи зв’язане (синтаксично, фразеологічно, конструктивно), г) за функцією в контексті (номінативна чи експресивна).

4. Визначте лексичну основу слова.

5. Зробити підсумок аналізу: план вираження (лексема) та план змісту (семема). Вкажіть сему (мінімальну одиницю плану змісту).

 

133.Проаналізуйте слова за поданою схемою. Сутність полягає в процедурі вертикально-горизонтального аналізу значень, а саме:

- порівнювання значень, які стоять на різних рівнях родо-видових відношень, тобто значень гіперонімів зі значенням гіпонімів;

- порівнювання значень одного й того самого рівня ієрархії, незалежно від того, чи перебувають вони у відношеннях несумісності, додатковості чи антонімії.

 

З р а з о к аналізу на прикладі слова журнал:

 

1. Знайдіть ту одиницю смислу, яка включає значення слова журнал, тобто найближчий гіперонім для даного слова. Його значення і буде необхідним компонентом смислу.

В і д п о в і д ь: періодичне видання (Для більшості носіїв української мови).

 

2. Знайти ті одиниці, які можуть вважатися включеними в значення слова, тобто розглянути, яким є значення його гіпонімів.

В і д п о в і д ь: дитячий журнал, науковий журнал, науково-популярний журнал, професійний журнал і т.д. (Для деяких носіїв мови);

„Бурда”, „Веселка”, „Нове в зарубіжній лінгвістиці” і т.д. (Для більшості носіїв мови – це назви конкретних журналів).

 

3. Виявлення одиниць того самого ієрархічного рівня, які перебувають у відношеннях несумісності чи перетину.

В і д п о в і д ь: книга, памфлет, газета, журнал. Значення слова журнал протиставляється значенням слів книга, памфлет за ознакою періодичності. Для слів газета, журнал ця ознака є інтегральною.

Журнал протиставлений газеті як видання зброшуроване, або переплетене.

 

4. Скласти перелік тих мінімальних діагностичних компонентів, які, по-перше, відрізняють значення слова журнал від інших значень того ж рівня і дозволяють адекватно включити його в межі вищого значення, а також належно охопить значення його гіпонімів.

В і д п о в і д ь: періодичне видання, переплетене чи зброшуроване, за змістом і оформленням має доволі популярний характер.

 

5. Сформулюйте дефініцію слова на підставі його діагностичних компонентів. Така дефініція зазвичай включає вказівку на клас, до якого належить значення слова (фактично – вказівку на значення найближчого гіпероніма), і на значимі протиставлення зі значеннями суміжними, що перетинаються й доповнюють. При дефініції бажано подати також ілюстрацію значень у вигляді переліку гіпонімів даного слова.

В і д п о в і д ь: Періодичне видання, у переплетеному чи зброшурованому вигляді, що має відносно популярний зміст і яскраве оформлення, наприклад, „Бурда”, „Спорт”, „Городянин”.

Балясина. Без’язикий. Бивень. Бруківка. Ватник. Вогонь. Вередник. Вертоліт. Вибоїна. Гардина. Гаситель. Гендляр. Гаманець. Герань. Гирло. Глід. Деревій. Деркач. Диба. Дим. Диня. Дикун. Доберман. Економ. Ешафот. Єзуїт. Жалоба. Жах. Жбан. Жезл. Жовтяк. Журавлина. Загадка. Загін. Зажура. Зайча. Затінок. Звір. Зло. Ідіот. Ішак. Кабак. Каблучка. Калина. Корінь. Корито. Корж. Косарка. Крик. Кубіст. Курінь. Лихвар. Лірник. Літо. Лось. Мисник. Мишва. Міхур. Мордач.

134. Прочитайте поезію. Знайдіть слова, що не позначають понять.

 

Росла на груші грушка,

Як всі грушки, проста.

Та хто б, скажіть, подумав? –

упала на кота!

 

 

Кіт – ну нявчать на грушу!

Прийшов у сад дідусь…

Та хто б, скажіть, подумав? –

і діда грушка – лусь!

 

Тоді приходить бабця

Їх, бідних, лікувать.

Та хто б, скажіть, подумав? –

і бабцю грушка – гать!

 

Аж тут прибігли діти

під грушку – й залюбки,

ну, хто б, скажіть, подумав? –

поїли всі грушки!

(Л. Повх)

 

135. Викресліть одне зайве за смислом слово. Що є спільного у чотирьох словах, котрі залишилися? Скількома способами можна викреслити зайве слово, щоб чотири залишені були об’єднані спільною семантичною ознакою?

 

Мука, перець, цукор, сніг, сіль.

136.Викресліть одне зайве за смислом слово. Що є спільного у чотирьох словах, котрі залишилися? Скількома способами можна викреслити зайве слово, щоб чотири залишені були об’єднані спільною семантичною ознакою?

Боятися, любити, ненавидіти, зневажати, хандрити.

137.Викресліть одне зайве за смислом слово. Що є спільного у чотирьох словах, котрі залишилися? Скількома способами можна викреслити зайве слово, щоб чотири залишені були об’єднані спільною семантичною ознакою?

Горобець, дракон, крокодил, бджола, літак.

 

138. У зразку подані перші члени семантичних пропорцій, у чисельнику і знаменнику котрих знаходяться різні слова (але не словосполучення). Необхідно продовжити семантичні пропорції в такий спосіб: побудуйте нові пари з додатковими словами (якщо це можливо); у разі, якщо це неможливо (тобто слово не вписується в пропорцію), то поясніть чому. Придумайте також принаймні одну цілковито нову пару. Сформулюйте в найбільш загальному вигляді семантичні ознаки, які характеризують слова в чисельнику і знаменнику членів семантичних пропорцій.

 

З р а з о к: Іти : ходити = плисти : плавати = ...

 

Д о д а т к о в і с л о в а: брести, везти, катати летіти, скакати.

 

139. У зразку подані перші члени семантичних пропорцій, у чисельнику і знаменнику котрих знаходяться різні слова (але не словосполучення). Необхідно продовжити семантичні пропорції в такий спосіб: побудуйте нові пари з додатковими словами (якщо це можливо); у разі, якщо це неможливо (тобто слово не вписується в пропорцію), то поясніть чому. Придумайте також принаймні одну цілковито нову пару. Сформулюйте в найбільш загальному вигляді семантичні ознаки, які характеризують слова в чисельнику і знаменнику членів семантичних пропорцій.

 

З р а з о к: свиня : свинина = кролик : кролятина = ...

 

Д о д а т к о в і с л о в а: баранина, корова, конина, телятина.

140.У зразку подані перші члени семантичних пропорцій, у чисельнику і знаменнику котрих знаходяться різні слова (але не словосполучення). Необхідно продовжити семантичні пропорції в такий спосіб: побудуйте нові пари з додатковими словами (якщо це можливо); у разі, якщо це неможливо (тобто слово не вписується в пропорцію), то поясніть чому. Придумайте також принаймні одну цілковито нову пару. Сформулюйте в найбільш загальному вигляді семантичні ознаки, які характеризують слова в чисельнику і знаменнику членів семантичних пропорцій.

 

З р а з о к: кінь : табун = птах : зграя = ...

 

Д о д а т к о в і с л о в а: собака, отара, жаба, риба, людина.

 

141. Дано чотири слова. Задайте такі семантичні ознаки, щоб з їх допомогою можна було розрізнити всі слова, котрі входять до семантичного ряду (намагайтеся, аби цих ознак було якомога менше).

 

Крісло, пуф, стілець, табурет.

142.Дано чотири слова. Задайте такі семантичні ознаки, щоб з їх допомогою можна було розрізнити всі слова, котрі входять до семантичного ряду (намагайтеся, аби цих ознак було якомога менше).

 

Гарячий, прохолодний, теплий, холодний.

143. Дано чотири слова. Задайте такі семантичні ознаки, щоб з їх допомогою можна було розрізнити всі слова, котрі входять до семантичного ряду (намагайтеся, аби цих ознак було якомога менше).

 

.Лестити, хвалити, лаяти, обмовляти.

 

144. Скільки значень виділеного слова представлено в поданих прикладах? Дайте їм короткі визначення й опишіть, як вони пов’язані між собою.

 

1. В адресному столімені дали адресу Петрова.

2. На обідньому столі розклали креслення й документи.

3. Хворому прописали дієтичний стіл.

4. Давайте переставимо письмовий стілдо вікна.

5. Який у вас сьогодні багатий стіл!

6. Якщо ви загубили сумку, зверніться до столузнахідок.

145. Скільки значень виділеного слова представлено в поданих прикладах? Дайте їм короткі визначення й опишіть, як вони пов’язані між собою.

 

1. Нещасні кричаливід жаху, але ніхто не прийшов їм на допомогу.

2. За столом усі голосно кричали й перебивали один одного.

3. Не смійте кричати на мене, я не ваша секретарка!

4. Усі газети кричатьпро кризу, але поки що вона не почалася.

5. Він кричав їй услід, що кохає її, але вона навіть не озирнулася.

6. У їхньому будинку всі речі кричали про несмак.

7. Не треба кричати, вас все одно ніхто не чує.

 

146.Скільки значень виділеного слова представлено в поданих прикладах? Дайте їм короткі визначення й опишіть, як вони пов’язані між собою.

 

1. Цей банк збудований у минулому столітті.

2. У цьому місяці були позбавлені ліцензії три банки.

3. Мій знайомий учора зірвав у казино банк.

4. У нашому банку даних ця інформація відсутня.

5. „У банкузараз близько ста тисяч гривень,”- сказав банкомат.

6. У нашому шпиталі створювався банккрові протягом п’яти років.

 

147. Виділіть у тексті всі слова, що беруть участь у відношеннях синонімії, антонімії, гіпонімії й міронімії. Встановіть пари, трійки і т.д. цих слів.

 

І. У нас в квартирі багато тварин. У моїй кімнаті живуть дві собаки: вівчарка й пудель. На кухні спить кішка Муська. Вона так смішно вилизує свій хвіст. А у вітальні в клітці сидять два папуги. Інших птахів у нас немає. У ванні спить крокодил. А ще я хотів би придбати якогось хижака: тигра чи лева, але батьки не дозволили.

 

ІІ. Лінгвістика – дивна наука. У ній багато різних розділів: фонетика, морфологія, синтаксис, семантика... Особливо семантика мені важко дається, Необхідно, наприклад, знати, що морфеми, слова і навіть речення – це знаки і в них є значення. Іноді замість „значення” говорять „смисл” і не вбачають у цьому різниці. Я взагалі-то не збирався бути мовником, думав, стану менеджером чи банкіром, але батьки наполягли на цій професії. Я гадав, буде легко, а виявилося важко. Адже толком навіть не ясно, як ця наука називається: чи то лінгвістика, чи то мовознавство. Як же нею після цього займатися?

 

§ Синонімія відношення збігу чи великої схожості значень (бегемот - гіпопотам).

Антонімія – відношення протиставлення значень (розумний - дурний).

Гіпонімія – відношення між загальним і окремим (родовидові відношення) (п’ятикутник – багатокутник / фігура).

Міронімія – відношення частини і цілого (стебло - квітка).

 

148.Прокоментуйте наведені нижче висловлювання О. М. Пєшковського та В. В. Виноградова, вкажіть, про розмежування яких двох сторін слова як одиниці лексичної системи мови вони свідчать.

 

Ми повинні розрізняти два образи: один, що виникає у нас при вимові о к р е м о г о слова, і другий – при вимові того чи іншого словосполучення з цим словом. Цілком вірогідно, що перший лише а б с т р а г у в а н н я від незліченної кількості других. … Це «абстрагування» не є плодом наукових міркувань, а живий психологічний факт, і він може, навіть усупереч дійсності, уявлятися як першосутність, а конкретні образи слів у словосполученнях як модифікації цих першосутностей (Пешковский А. М. В чем же, наконец, сущность формальной граматики? // Избр. труды: Исследования по русской грамматике. – М., 1975. – С. 36 - 37).

…Єдність слова організовується перш за все його лексико-семантичним стрижнем, котрий є спільним для всіх його форм. З цієї точки зору байдуже, чи має слово одну, декілька форм чи цілу парадигму форм. …Тут запропоновано розрізняти два поняття і два терміни – с л о в о і л е к с е м а, тобто лексична одиниця мови, як система форм і функцій, усвідомлювана на тлі структури мови в цілому, чи ф о р м а с л о в а й с л о в о (Виноградов В. В. О формах слова // Избр. труды: Исследования по русской грамматике. – М., 1975. – С. 36 - 37).

149.Вкажіть відмінність лексичних значень слів від понять.

 

Вода – прозора рідина, без кольору й запаху; утворює річки, моря й інші водойми, що використовуються людиною як питво і складає частину їжі.

Вода – рідка речовина, що являє собою поєднання водню й кисню, температура плавлення – нуль градусів, температура кипіння – сто градусів, питома вага – 1, здатна розчиняти в собі інші речовини.

Сіль – білий кристалічний порошок, з гострим смаком, використовується як приправа до їжі.

Сіль – хімічна речовина, в котрій кислотні атоми водню заміщені атомами металу.

150. З наведених нижче прикладів відзначте слова, котрі виражають ті чи інші поняття. Вкажіть слова, що не мають такої функції.

 

Небо, дощ, червоний, вольт, ми, ех!, службовець, письменник, машина, планета, мова, народ, мабуть, Ганна, бігти, джоуль, хто, вчення, навчання, суспільство, студент, п’ять, протягом, рука, дитя, лівий, 1945, посміхатися, Місць, Юпітер, мир.

151.Із наведених нижче слів виділіть ті, котрі мають конототивне значення. Вкажіть, який додатковий відтінок виражений в них.

 

Коштовний, досить, хлопчисько, стіл, лазоревий, прибігти, марудник, море, розумник, спочивати, зошит, турботливий, волосина, графоманія, бабусенція, грак, приїхати, групівщина, праска, дівиця, флакон, дворняга, гуляка, добрий, само схвалення, вискочка, читання, вдаритися, упертюх, домоитися, високий, неприйнятний, швидко, серцеїд, осінь, дуб, роздягальня, ледар, дзвіночок, дівчинка, вікно, губатий, зеленавий, доріжка, бажання, бережливо, хатинка.

 

152. Випишіть з будь-якого тлумачного словника української мови п’ять однозначних і п’ять багатозначних слів.

 

153.Вкажіть, у якому значенні, прямому чи переносному, вжиті виділені слова в словосполученнях.

Міцне здоров’я, солодкий цукор, цвях усієї програми, повне відро, пшеничне зерно, курний шлях, Будинок побуту, рання весна, передати книгу товаришеві, набір олівців, влипнути в історію, голубі очі, глибокий аналіз, недалека людина, під час сну, буйний норов, розповідати байки, вручити ювіляру адрес, увійти в роль, жити в селі.

154.У поданих реченнях реальне дієслово замінено словом, якого немає в словнику. Це слово нанати (я нанаю, ти нанаєш і т.д.). Визначте, які слова можна вставити в кожному конкретному контексті.

 

І

1. Ти всього себе чимось обнанав.

2. Віднанай мені трохи.

3. Ти знову все рознанав.

4. Ми повністю зананали яму.

 

ІІ

1. Своїми питаннями ти мене просто зананав.

2. Пронанався я з ними близько року, а потім усе покинув і поїхав.

3. Ось людина віднаналася.

4. Не можу дивитися на його винану посмішку.

 

 

ІІІ

1. Я не піду, хочу всіх обнанати.

2. Гарно понанали!

3. Мені здається, що я зананався в цій конторі.

4. Важко було винанати півгодини у них в гостях, так сумно було!

 

ІV

1. А мене вчора на вулиці обнанали.

2. Він в пух і прах рознанав мою статтю.

3. У нас на роботі сьогодні всі перенаналися.

4. Він злісно винанався й пішов, хряснувши дверима.

 

V

1. Ми сьогодні понанали всього дві години.

2. Ніяк не можу винанатися.

3. У тебе такий занананий вигляд.

4. Що це ви так рознаналися, вже й день на дворі.

VI

1. Доведеться вам знанати звідти.

2. Він із зусиллям піднанав під машину і врешті побачив, у чому полягала поломка.

3. Як ти сюди пронанав?

4. Він погана людина, я бачив, як він зананав до неї в кишеню.

VII

1. Я за цей час стільки всього перенанав.

2. Ти все це винанав!

3. Що це ти таке дивне унанав?

4. Я рознанав і до вас не прийду.

 

VIII

1. Ми стільки всього без тебе перенанали!.

2. Вони хочуть його винанати.

3. Чи є у вас чим рознанатися?

4. Ну як ви, вже потроху обнаналися?

 

IX

1. Тут вона не витримала й зананала.

2. Не чіпай її, вона винанається й заспокоїться.

3. З переляку він несподівано рознанався.

4. Вона щойно онанала чоловіка.

 

 

X

1. Тебе сьогодні знову винанав начальник. Щось трапилося?

2. Він принанав усіх зробити це.

3. За три дні його віднанали назад.

4. Не даремно його пронанали саме так.

 

XI

1. Я сьогодні знанаю вам дещо.

2. Мені здається, що він не пронанався, треба поставити його на місце.

3. За хуліганство його унанали на цілих два роки.

4. За традицією вони зананали в нього монетку й подали гостям.

 

XII

1. Ми сьогодні пронанали масу народу, завтра другий тур.

2. Май терпіння, винанай мене.

3. Даремно ти мене тоді не понанав.

4. Я вчора піднанав їх розмову, буде лихо.

 

XIII

1. Понанай по-доброму!

2. Мені здається, ти зананав надто багато.

3. Я великими зусиллями винанав у нього дві штуки.

4. Вибачте, що я так нананався до вас.

 

XIV

1. Я все піднанав, можете забирати.

2. Перенанай, будь ласка, ще три рази.

3. Невже так важко зрозуміло рознанатися?

4. Мені це пронанали, але я не схотів навіть купити.

 

XV

1. Перенанай ще раз!

2. Необхідно з цим остаточно рознанатися.

3. Вони пронанали в стіні діру й підглядали за нами.

4. Ти гарно знанав, що прийшов.

 

XVI

1. Я акуратно винанав його з книги.

2. Ні, ти мене не внанаєш, я вже все вирішив.

3. Чи є у вас чим рознанатися?

4. Ну як ви, вже потроху обнаналися?.

 

XVII

1. Понанай зі мною, ти ж знаєш, як мені це необхідно.

2. Невже ми все ж не зможемо донанатися?

3. Даремно ти його піднанав, можливо, він би сам цього не зробив.

4. Тільки він зананав, як пролунав дзвоник.

 

XIII

1. Я акуратно винанав його з книги.

2. Ні, ти мене не внанаєш, я вже все вирішив.

3. Чи є у вас чим рознанатися?

4. Ну як ви, вже потроху обнаналися?.

 

XIV

1. Він важко нанув і пішов.

2. Вони бачать його і винанують.

3. Чи є у вас чим рознанатися?

4. Ну як ви, вже потроху обнаналися? Тоді нанайте далі.

 

XV

1. Ти все це винанав!

2. Вони хочуть його винанати.

3. А він нанав і нанав до неї.

4. Ну як ви, вже потроху обнаналися?.

 

XVI

1. Ти цим унанав усю підлогу.

2. Вони хочуть його винанати.

3. Я не йду, хочу всіх перенанати.

4. Ну як ви, вже потроху обнаналися?.

 

155. За тлумаченнями визначте слова української мови.

 

1. „Намисто з коштовних каменів, перлів і т. ін.”

2. „Який перевищує міру, звичайну норму чого-небудь”.

3. „Допомогти кому-небудь визначити місце його перебування в просторі або напрям його руху”.

4. „Який має довгу скуйовджену вовну”.

5. „Відчувати збентеження, ніяковіти від чого-небудь”.

6. „Членування мови відповідно до певних інтонаційних та ритмічних моделей”.

7. „Втрачати свіжість, присмажуватися сонцем (про рослину)”.

8. „Непевність щодо вірогідності чого-небудь; брак твердої впевненості в комусь, чомусь”.

9. „З’являтися на короткий час і зникати з поля зору”.

10. „Який ослаб, втратив силу через хворобу, втому; знесилений”.

11. „Який має достатні знання в якій-небудь галузі, тямущий”.

12. „Який існує, відбувається між племенами”.

13. „Зброя для викидання запаленої горючої рідини на ворога”.

14. „Відвикати від людей”.

15. „Розташований під прямим кутом до чого-небудь”.

16. „Усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством”.

17. „Примушувати зникати, витісняючи собою”.

18. „Який має в собі елементи лірики й драми”.

19. „Легке взуття у вигляді підошви з ремінцем між першим і другим пальцем”.

20. „Мимовільно глибоко вдихати повітря широко відкритим ротом і зразу ж видихати його (від бажання спати, від утоми і под.)”.

156.Складіть речення зі словами голова, рука, карта, обличчя, брати так, щоб дані слова щоразу вживалися в новому значенні. Визначте ці значення й спробуйте встановити семантичний обсяг кожного слова. Результати роботи перевірте за словником.

 

157.З кожним словом наведених нижче синонімічних рядів складіть речення таким чином, щоб інші синоніми в ньому були недоречні.

 

1) Друг, товариш, приятель, дружок; 2) робота, праця; 3) особа, персона, особистість; 3) особистий, індивідуальний, персональний.

 

158. Визначте, яке значення об’єднує подані слова в синонімічний ряд і утворіть словосполучення з цими словами. Підберіть синоніми до інших значень цих же слів.

Укр.: горювати, печалитися, журитися, тужити, уболівати, ридати, побиватися; ворог, недруг, супротивник, недоброзичливець; боятися, труситися, страшитися, жахатися, остерігатися, ніяковіти, торопіти.

Англ.:calm, tranquil, quiet, restful, cool, sedate,serene; fear,alarm, dismay, apprehension; ardent, enthusiastic, fervent, passionate, intense.

Нім.:tapfer, beherzt, mutig, herzhaft, kühn; der Syeig, der Fußsteig, die Bahn, der Pfad, der Weg; augenblicklich, schnell, rasch, behende, plötzlich.

Лат.:deleo, extiguo, tollo; divĭdo, sepăro; valĭdus, fĭrmus, robustus; virtūs, fortitūdo; dico, loquor; pigrita, desidia, inertia, ignavia; melior, optĭmus, potior; taceo, sileo; taurus, bos; timeo, vereor.

 

159. Встановіть вид опозиції залежно від характеру співвіднесення компонентів (опозиція тотожності, опозиція включення, опозиція переліку).

 

Вийняти – витягти, мовознавство – лінгвістика, рукав (частина одягу) – рукав (відгалуження від русла), летіти – пересуватися, книга – підручник, мистецтво – скульптура, летіти – плисти, кофта – спідниця, мавпа – шимпанзе, котлети – біфштекс, мрійник – мучитель, кухня – приміщення, чай – кисіль, молоко – кефір, тюльпан – нарцис, базіка – жартівник.

 

160.Донижченаведених слів підберіть синоніми, антоніми, омоніми. Прокоментуйте характер парадигматичних відношень.

 

Худий, топити, здоровий, сильний, правда, відчиняти, робота, лайка, хвіст, курка.

 

161. Проаналізуйте словникову статтю слова полум’я, відзначте в наведених контекстах семи, що допомагають однозначно зрозуміти смисл слова.

 

Полум’я, -я, с. 1. Вогонь, що піднімається над предметом, який горить. * Образно. * У порівн. // Світло від вогнища, пожежі і т. ін. 2. Пара або газ, які виділяються деякими речовинами під час горіння і мають властивість світитися. // Спалах під час стрільби з вогнепальної зброї. 3. перен. Те, що своїм кольором, блиском і т. ін. нагадує вогонь. 4. перен. Бурхливий перебіг якихось подій, явищ і т. ін. // Сильний вияв гніву, любові і т. ін. 5. перен. Творче, трудове і т. ін. піднесення, натхнення; порив.

162. Визначте тип відношень (переносу), що пов’язує два значення слова, а саме: йдеться про метафору (перенос за схожістю) чи про метонімію (перенос за суміжністю в просторі чи в часі). Для цього: а) вкажіть початкове значення, б) визначте, який тип відношень - метафоричний чи метонімічний – пов’язує значення виділеного слова і обґрунтуйте своє рішення.

А.

1. У залі стояла мертва тиша.

2. У нього було зовсім мертве обличчя.

Б.

1. Вивчення мертвих мов дозволяє пізнати живі.

2. Він упав на землю й заснув мертвим сном.

В.

1. Вона звикла вірити людям на слово.

2. Від несподіванки він утратив дар слова.

Г.

1. Усе було обладнано за останнім словом техніки.

2. У заключному слові доповідач ще раз підкреслив важливість порушеного питання.

Зразок відповіді

1. Я не буду спати на м’якому ліжку, це шкідливо для хребта.

2. У мого друга надто м’який характер.

Початкове значення слова «м’який» - той, що вгинається від дотику. Отже, в 1-му випадку слово «м’який» вжито в прямому значенні, а в 2-му – в переносному – метафора – «поступливий».

163.Які семи містяться в словах: колоти, пиляти, різати?

164. Які семи містяться в словах: доповідати, викладати, розповідати, повідомляти?

165. Які семи містяться в словах: бра, лампа, люстра, торшер?

166. Які семи містяться в словах: плакати, ревіти, ридати?

167. Які семи розрізняють значення слів: палац, дім, будівля, хата, будинок, халупа?

168. Які семи розрізняють значення слів: склянка, чашка, стопка, бокал, кружка?

169. Які семи розрізняють значення слів: стілець, табурет, крісло, лавка, диван, пуфик, банкетка.

170. Які семи розрізняють значення слів: чоботи, туфлі, боти, черевики, босоніжки?

171. З яких протиставлень виявляється склад сем слова солодкий?

172. З яких протиставлень виявляється склад сем слова старий?

173. З яких протиставлень виявляється склад сем слова товстий?

174.Розподіліть за семантичними полями слова: двері, диван, дім, крісло, дах, вікно, стіна, стіл, стілець.

175.Розподіліть за семантичними полями слова: борт, весло, другорічник, канікули, корма, відмінник, першокласник, перерва, кермо, урок, шлюпка, шпаргалка.

176.Розподіліть за семантичними полями слова: вершина, гола, долина, зірка, космос, льодовик, місяць, море, небо, урвище, острів, планета, скеля, суша, стрімчак, пагорб.

177.Розподіліть за семантичними полями слова: густий, добрий, жорсткий, рідкий, лагідний, похмурий, м’який, родинний, сердитий, твердий, флегматичний, крихкий, черствий, шорсткий, еластичний.

178.Розподіліть за семантичними полями слова: бігати, блукати, водити, возити, волочити, рухати, їхати, мчати, нестися, штовхати, ходити.

 

179. Розподіліть за семантичними полями слова: бесідувати, балакати, виражати, говорити, доповідати, повідомляти, викладати, оголошувати, передавати, сказати, повідати.

 

180. Розподіліть за семантичними полями слова: буря, вітер, ожеледиця, град, дощ, спека, засуха, мороз, паморозь, роса, смог, сніг, стужа, туман, буревій, холод, штиль.

 

181.Розподіліть за семантичними полями слова: білий, блідий, бляклий, змарнілий, жовтий, зелений, помаранчевий, світлий, темний, чорний, яскравий.

 

182.Проаналізуйте наведені нижче приклади, знайдіть в них внутрішню флексію і вкажіть, які значення з її допомогою передаються.

 

У к р а ї н с ь к а м о в а:

брати – забирати,

ходив – ходжу,

вітер – вітру.

 

А н г л і й с ь к а м о в а:

find (знаходити) – found (знайшов),

give (давати) – gave (давав),

keep (берегти) – kept (беріг),

sing (співати) – sang (співав),

foot (нога) – feet (ноги).

 

Н і м е ц ь к а м о в а:

Ich spreche (я говорю) – du sprichst (ти говориш) – er spricht (він говорить) – sprach (говорив) – gesprochen (той, що говорив).

 

183. У якому відношенні перебувають значення слів: береза, гілка, дерево, дуб, корінь, кущ, рослина?

 

184. У якому відношенні перебувають значення слів: пелюстка, троянда, ромашка, тичинка, квітка.

185.У якому віднош

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти