ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Складові комунікативної тактики

Комунікативна тактикарозглядається як сукупність практичних дій (ходів, прийомів) у реальному процесі мовленнєвої взаємодії, тобто: комунікативна тактика, на відміну від комунікативної стратегії, співвіднесена не з комунікативною метою, а з набором комунікативних намірів.

Комунікативний намір (= комунікативна задача) трактується як тактичний хід (прийом), що є практичним засобом наближення до відповідної комунікативної мети.

Уся сукупність прийомів, що практично застосовуються в реальному процесу мовленнєвої взаємодії, утворює, як вже зазначалося, комунікативну тактику.

Комунікативний досвід розуміється як сукупність уявлень про успішні і невдалі комунікативні тактики, що реалізують чи не реалізують відповідні комунікативні стратегії.

Усе вищезазначене можна подати у вигляді мнемонічного конспекту. [Мнемонічний (гр.: мнемозіна, мнемосіна – у д.-гр. міфології богиня пам’яті, мати дев’яти муз) – значить: поданий у системі, що полегшує запам’ятовування].

 

Робочий опис цієї схеми може мати такий вигляд: використовуючи комунікативну концепцію, адресант ставить перед собою комунікативну мету (визначаючи або ні комунікативну перспективу) і, внаслідок певної комунікативної інтенції, виробляє комунікативну стратегію, котра реалізується (або ні) через комунікативну тактику як сукупність комунікативних намірів (комунікативних задач), збагачуючи комунікативний досвід мовця.

 

Аудиторна робота

 

Перепишіть речення. Підкресліть граматичну основу. Запишіть речення у вигляді структурної схеми з позначенням предикативного (-их) центру (-ів).

1. Маленькими віконечками убога хата дивилася на вули­цю й принишкла. 2. Пилипкові очі блиснули одразу. 3. Мико­ла Горобець захвилювавсь. 4. Всі теж стали на ноги. 5. —Диви, штаб, мабуть. Ті кинулись очима й принишкли. 6.1 сталося щось страшне (3 тв. А. Головка). 7. Щось насувалось грізне (С. В.). 8. Сумно, сумно серед неба сяє білолиций (Т. Ш.). 9. Не прий­нялись три ясени, тополя всихала (Т. Ш.). 10. З ляком підвела старенька очі на молоду дівчину (О. Коб.). 11. Що лишилося в нього? Страшне сьогодні? (О. Полт.). 12. Сидіти без діла — також важкий труд (Я. те.). 13. Ми довго стояли, трясучи руки, як це завжди роблять і вороги, і друзі. Перші, щоб замаскувати ворожість, а другі — щоб заховати дружню теплоту (Ю. Я.). 14. Петрів батіг примружив синє око (Л. Т.). 15. У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір, І ще там деяких чимало (Л. Г.). 16. Пізно ввечері хлопці поверталися з худобою додому (А. Г.). 17. Яблу­ка доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М. Р.). 18. Оженивсь він із Оксаною (А/. В.). 19. Ах, скільки струн в душі дзвенить! (О. О.). 20. З журбою радість обнялась (О. О.). 21. Оте твоє «хочу» і «можу» повинні узгоджуватися (В. Коз.).

Домашнє завдання

*Наведіть приклади 10 речень і запишіть їх у вигляді структурної схеми з позначенням предикативного (-их) центру (-ів).

*Подати валентнісну характеристику предиката .

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. У чому різниця між об’єктом і предметом загального і конкретного мовознавства?

2. Які науки „про людину” ви знаєте? Як пов’язане з ними сучасне мовознавство (через предмет і об’єкт)?

3. Які проблеми традиційно намагалося розв’язати мовознавство і які проблеми воно допомагає розв’язати сьогодні (прикладний аспект)?

4. Дайте визначення терміна „метод”. У яких значеннях вживається термін „метод” у мовознавчій літературі?

5. Назвіть основні методи дослідження мови.

6. Розкрийте суть і завдання описового методу. Де цей метод знайшов практичне застосування?

7. Що є об’єктом дослідження порівняльно-історичного методу? Які прийоми використовує порівняльно-історичний метод?

8. Чим історичний метод відрізняється від порівняльно-історичного? Яке практичне застосування має історичний метод?

9. Чим зіставний метод відрізняється від порівняльно-історичного? Яке практичне застосування має зіставний метод?

10. Для чого в лінгвістичних дослідженнях застосовується метод обчислень? Якими є його завдання?

11. Доведіть, що мова є явищем суспільним, а не біологічним чи психічним.

12. Яка з двох форм існування мови (усна й писемна) є первинною? Що спонукало стародавні суспільства до пошуків письма? Чи існують безписемні мови за нашого часу?

13. У чому полягає відмінність мови від мовлення?

14. Що є предметом вивчення в прагматиці? Якими термінами у прагматиці позначається видима й прихована мета висловлювання?

15. Чи можуть перейти в мову суб’єктивні вияви у вживанні мовних одиниць? Якщо можуть, то за яких умов?

16. Якщо в мові з’являються нові слова чи нові значеннєві відтінки слів, про що це свідчить?

17. Назвіть основні функції мови. Відповідь аргументуйте.

18. Якими є одиниці кожного рівня мови як знакової системи? У чому полягає функціональне призначення кожної одиниці?

19. Що таке нижчий і вищі рівні мови? Яким є функціональне призначення кожного рівня?

20. Як у системі мови враховується її дихотомічна природа?

21. Чим система мови відрізняється від структури? Що є основоположним показником (принципом) системи? Проілюструйте.

22. Що таке парадигма, парадигматичні відношення?

23. На яких рівнях мови зустрічаються парадигматичні й синтагматичні відношення? Проілюструйте їх прикладами.

24. Які різновиди змін звуків ви знаєте?

25. Назвіть позиційні звукові зміни, поясніть їх суть, наведіть приклади.

26. У чому відмінність між кількісною і якісною редукцією?

27. Дайте характеристику комбінаторних звукових змін. Назвіть комбінаторні зміни звуків, наведіть приклади.

28. За якими ознаками можуть акомодуватися звуки?

29. Охарактеризуйте всі різновиди асиміляції. Чим асиміляція відрізняється від дисиміляції?

30. Чим акомодація відрізняється від асиміляції?

8. Що таке сингармонізм? У яких мовах поширене це явище?

31. Наведіть приклади гаплології, діерези, епентези і метатези, субституції звуків і гіперизмів.

32. Дайте визначення фонетичних законів. Розкрийте їх сутність. Наведіть приклади конвергенції і дивергенції звуків.

33. Дайте визначення морфеми й обґрунтуйте його.

34. Як ви розумієте вираз „варіювання морфем”? Як називаються варіанти морфем?

35. Які типи значень властиві морфемам? Підкріпіть свою відповідь конкретними прикладами.

36. На які два види поділяються всі морфеми?

37. Що таке суперсегментні морфеми? Наведіть приклади.

38. Як класифікуються морфеми з функціонального погляду?

39. Що ви розумієте під способом вираження граматичних значень? Які способи вираження граматичних значень називаються синтетичними? Аналітичними?

40. В яких мовах поширені такі синтетичні способи вираження граматичних значень, як внутрішня флексія і редуплікація?

41. Що таке „граматична форма слова”?

42. Що таке „суплетивізм”? Назвіть випадки використання суплетивізму для вираження граматичних значень в українській та іноземній мові, яку ви вивчаєте.

43. Розкажіть про історичну змінність способів і засобів вираження граматичних значень.

44. Що вивчає лексикологія в широкому розумінні? З яких наукових дисциплін вона складається? Що вони вивчають?

45. Що є предметом загальної, конкретної, історичної та зіставної лексикології?

46. Чим відрізняється слово від морфеми і речення?

47. У чому полягає різниця між термінами слово і лексема? Що таке слово-тип і слово-член?

48. Що таке лексичне значення слова? Із яких компонентів складається лексичне значення?

49. Розкажіть про співвідношення слова і поняття.

50. Що таке денотативне, сигніфікативне, структурне, контекстуальне значення слова?

51. Що таке моносемія і полісемія? У чому відмінність вживання слів однозначних від багатозначних?

52. Як виникає полісемія? У чому відмінність між прямим і переносним значенням слова?

53. Які типи перенесення значень ви знаєте? Охарактеризуйте їх і наведіть приклади. Чим відрізняється переносне значення слова від переносного вживання (оказіонального значення) слова?

54. Що таке розширення і звуження значення слова? Чи збігається поняття широкого значення з поняттям багатозначності?

Екзаменаційні питання

 

1. Предмет, завдання, місце і значення науки про мову. Галузі мовознавства. Наукове і практичне значення мовознавства.

2. Філософський метод у мовознавстві.

3. Дослідні методи в мовознавстві (розрізнення синхронії й діахронії у вивченні мов; поняття архетипу).

4. Робочі прийоми (процедури, методики) дослідження мовних одиниць.

5. Одиниці мови, їх функції.

6. Мовні рівні.

7. Поняття системи і структури мови.

8. Парадигматичні і синтагматичні відношення.

9. Розділи мовознавства, що вивчають структуру й систему мови.

10. Три аспекти в характеристиці звуків мови.

11. Поняття фонеми. Фонологія.

12. Система вокалізму. Класифікація звуків за артикуляційними й акустичними ознаками.

13. Система консонантизму. Класифікація звуків за артикуляційними й акустичними ознаками.

14. Фонетичне членування мови: поняття про склад; складові й нескладові звуки; наголос.

15. Фонетичне членування мови: проклітики й енклітики; такт (фонетичне слово).

16. Позиційні і комбінаторні звукові зміни.

17. Поняття морфеми. Виділення морфем і встановлення їх значення.

18. Види і варіанти морфем.

19. Поняття інтерфікса, циркумфікса, нульової флексії й нульового суфікса.

20. Омонімія морфем.

21. Фонологічна структура морфем.

22. Словозмінна і словотвірна функції афіксів.

23. Способи вираження граматичних значень.

24. Слово як вираження поняття. Сигніфікативне значення слова.

25. Мотивовані й немотивовані значення слів. Внутрішня форма слова. Номінативне значення.

26. Полісемія. Найважливіші ознаки багатозначних слів. Співвідношення значень у багатозначних словах.

27. Типи перенесень (семантичних зміщень) значень слів.

28. Речення як комунікативна одиниця. Структурна схема речення.

29. Предикативність, предикація, предикат.

30. Теорія поля.

Іспитові завдання

№ 1

1. Підкреслене фонетичне слово представити трьома видами письма: графічним, фонетичним, фонологічним.

2. Подати кількісну і якісну характеристику фонем та визначити їх реалізацію в конкретному фонетичному слові.

 

 

№ 2

Визначте морфемний склад слова й охарактеризуйте тип значення кожної морфеми (речове, дериваційне, формотворче).

Охарактеризуйте форманти (флексія, суфікс, постфікс, префікс, інтерфікс, трансфікс, конфікс), що є носіями граматичного значення слова: встановіть, яким є це граматичне значення – словозмінним чи класифікаційним. Конкретизуйте ці значення.

№ 3

1. З’ясувати тип номінації слова, поданого для аналізу .

2. Визначити лексичне значення слова за допомогою одного із способів тлумачення.

3. Спираючись на контекст, вказати тип лексичного значення: а) за співвіднесеністю з дійсністю, б) за походженням, в) за лексичною сполучуваністю з іншими лексемами, г) за функцією в контексті.

4. Зробити підсумок аналізу: план вираження (лексема) та план змісту (семема). Вкажіть сему (мінімальну одиницю плану змісту).

№ 4

 

1. Встановіть загальне морфологічне значення одиниці-конструкції (морфологічного слова) - предикатне чи непредикатне.

2. Яким є ступінь самостійності слова.

3. Частиномовна належність слова-конструкції.

4. Якщо слово є іменником, тобто з предметним значенням, то якою є предметністьреальна чи нереальна.

5. Визначити морфемну будову слова-конструкції.

6. Встановити, які граматичні категорії репрезентує морфологічне слово й засобами якої грамеми.

7. Як виражене граматичне значення – синтетично, аналітично, аналітико-синтетично.

8. Якою грамемою реалізоване слово-конструкція в комунікативній категорії (розповідності, питальності, спонукальності...) та до якої частини висловлювання входить – тематичної чи рематичної.

 

С л о в н и к и

Словник — це Всесвіт, розташований в алфавітному порядку (А. Франс).

 

Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. – 360с.

 

Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. – К.: Либіль, 2001. – 224с.

 

Левицький Ю. М. Мови світу: Енциклопедичний довідник. Львів: Місіонер, 1998. – 98с.

 

Лингвистический энциклопедический словарь. / Гл. ред. В. Н. Ярцева. – 2-е изд., доп. – М.: БРЭ, 2002.- 684с.

 

Словарь-справочник лингвистических терминов / Д.Э. Розенталь, М.А. Теленкова. – М.: Русский язык, 2001.- 176с.

 

Українська мова. Енциклопедія / Редкол. Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співголови), Зяблик М. П. та ін. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – 912с.

 

Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: Енциклопедичний словник. К.: АртЕк, 1998. – 336с.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти