ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Сили і засоби Цивільної оборони

Сили Цивільної оборони створюються для захисту населення і територій, попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситу­ацій.

Силами Цивільної оборони є її війська: спеціалізовані і невоєнізовані формування.

Війська Цивільної оборони підкоряються керівнику цент­рального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Війська Цивільної оборони України

Війська ЦО України створюються відповідно до Закону Ук­раїни «Про війська Цивільної оборони» і становлять ядро най­більш підготовлених і мобільних сил. Чисельність військ визнача­ється з урахуванням потреби й особливостей району призначення.

До 1992 року частини ЦО входили до складу Збройних Сил і підкорялися міністру оборони. 28.01.1992 р. постановою Кабінету Міністрів України «Про війська ЦО» частини ЦО були підпоряд­ковані штабу ЦО України.

До складу військ ЦО України входять:

- чотири окремі мобільні механізовані бригади, одна з нихнавчальна;

- чотири окремих мобільних механізованих полки;

- дев'ять окремих аварійно-рятувальних батальйонів;

- Регіональний рятувально-координаційний центр;

- два вузли зв'язку МНС України.

Військові частини мають свої зони відповідальності і дисло­куються у великих містах і промислових центрах — у містах Київ, Донецьк, Кіровоград, Вінниця, Хмельницький, А.Р. Крим, Київська, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Одеська, Лугансь­ка, Львівська, Сумська і Рівненська області.

Основними завданнями військ ЦО є:

- здійснення заходів щодо підтримки органів управління, сил і засобів військ ЦО в стані постійної готовності до виконання поставлених завдань;

- нагромадження, розміщення, зберігання і своєчасне відновлення військової і спеціальної техніки, інших матеріально-технічних засобів, призначених для проведення РШР у мирний і воєнний час;

- проведення РІНР у зонах надзвичайної екологічної ситуації, вогнищах ураження і районах стихійного лиха;

- проведення піротехнічних робіт, пов'язаних з ліквідацією
вибухонебезпечних предметів;

- участь в обороні України, захист її суверенітету, територі­альної цілісності і недоторканності в межах її компетенції.

Діяльність військ ЦО базується на принципах:

- гуманізму і милосердя, пріоритетності завдань порятунку життя й охорони здоров'я людей, природного середовища в умовах виникнення НС;

- поваги до людини, її прав і свобод;

- забезпечення безпеки людей при проведенні РІНРв умовах ліквідації наслідків НС;

- підтримки екологічної безпеки;

- об'єднання заходів добровільності комплектування і за­гальної військової повинності.

Війська ЦО зобов'язані:

- брати участь у заходах, спрямованих на попередження і ліквідацію наслідків НС;

- готувати сили і засоби для попередження і ліквідації наслідків НС;

- здійснювати РІНР по оперативній локалізації наслідків НС, у тому числі і на територіях держав, з якими укладені відповідні угоди;

- брати участь у локалізації і ліквідації великих лісових і торф'яних пожеж;

- проводити роботи з санітарної обробки населення, спеці­альної обробки техніки й іншого майна, знезаражування будинків, споруд і територій;

- забезпечувати зберігання вантажів, які надходять у зону НС, гуманітарну допомогу;

- забезпечувати населення, що постраждало від наслідків НС, продуктами, водою, предметами першої необхідності, тимчасовим житлом, а також надавати медичну допомоги;

- брати участь у здійсненні заходів щодо евакуації населен­ня, матеріальних і культурних цінностей із зон НС;

- здійснювати радіаційну, хімічну і бактеріологічну розвідку у вогнищах ураження, зонах зараження і катастрофічної повені, а також на маршрутах до них;

- брати участь у проведенні науково-дослідних, конструкторських робіт, пов'язаних зі створенням, випробуванням і впрова­дженням нових технічних засобів, необхідних для захисту території держави і її населення при виникненні надзвичайних ситуацій, а та­кож технології проведення РІНР;

- брати участь у здійсненні карантинних заходів у випадку епідемій, епізоотій і епіфітотій.

Комплектування військ ЦО здійснюється на підставі Закону України «Про загальну військову повинність і військову службу», а також за контрактом.

Спеціалізовані формування

Спеціалізовані формування призначені для виконання спе­цифічних робіт, пов'язаних з радіаційною і хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситу­аціями на нафтовидобувних промислах, проведення профілактич­них і відбудовних робіт, у тому числі і за межами України.

Вони створюються на трьох рівнях підпорядкованості.

У центральних органах державної влади спеціалізовані фор­мування створюються рішенням Кабінету Міністрів України за представленням відповідних міністерств, відомств, узгоджених з міністерством України з питань надзвичайних ситуацій і з питань захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

В АР Крим, областях, містах Київ, Севастополь спеціалізо­вані формування ЦО створюються Радою Міністрів в АР Крим, місцевими державними адміністраціями відповідно до законодав­ства України.

На об'єктах господарювання, на яких передбачена обов'яз­кова наявність формувань, спеціалізовані формування ЦО створю­ються керівництвом суб'єктів господарювання при узгодженні з органами управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і з питань захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, які уповноважені вирішувати завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Основними завданнями спеціалізованих формувань є:

- надання екстреної допомоги радіаційно-хімічно-біологічно й іншим потенційно небезпечним об'єктам у локалізації аварій і катастроф з викидом радіоактивних, СДОР та інших агресивних речовин, попередження виникнення вторинних факторів;

- ведення рятувальних робіт у вогнищах ураження і районах стихійного лиха, як правило, при наявності радіоактивного забруднення і хімічного зараження, інших екстремальних умов;

- проведення специфічних робіт при ліквідації наслідків аварій, катастроф і наслідків стихійного лиха;

- здійснення на підприємствах, що обслуговуються, ком­плексу спеціальних попереджувальних і профілактичних заходів, які спрямовані на попередження аварійної ситуації, зниження втрат і збитків у випадку їх виникнення.

До центральних спеціалізованих формувань відносяться воєнізовані формування, призначені для ведення аварійно-рятувальних робіт при ліквідації великих виробничих аварій, у тому числі при наявності СДОР, аварій на залізничному транспорті, за наслідками стихійних лих, а також наслідками пожеж, загазовування, обвалів тощо.

До територіальних спеціалізованих формувань відносяться зведені рятувальні підрозділи, призначені для проведення специ­фічних робіт, пов'язаних з аваріями техногенного і природного ха­рактеру, а також для аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах господарювання.

Об'єктові спеціалізовані формування створюються на об'єк­тах господарювання і складаються зі спеціалізованих підрозділів, які виконують завдання по ліквідації аварій, а також здійснюють аварійно-відбудовні роботи у випадку надзвичайних ситуацій без­посередньо за профілем даного підприємства.

До спеціалізованих формувань і аварійних служб міністерств відомств відносяться:

- пошуково-рятувальні формування, гірничорятувальні, газорятувальні, спеціалізовані буксири-рятувальники, водолазно-рятувальні й ін.);

- аварійно-відбудовні формування, відбудовні поїзди, державний аварійно-технічний центр Державного департаменту з питань атомної енергетики, аварійно-відбудовні бригади у складі, підприємств з обслуговування автодоріг, об'єктів електрозв'язку, електроенергетики, трубопровідного транспорту, комунального і водяного транспорту;

- формування і служби протипожежної охорони;

- служба медицини катастроф – державна служба медицини катастроф (ДСМК).

ДСМК призначена для:

- надання громадянам безкоштовної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру;

- організації і проведення комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у районах надзвичайних ситуацій;

- збирання, аналізу, обліку і передачі інформації про медико-санітарні наслідки надзвичайних ситуацій;

- забезпечення охорони здоров'я персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

- проведення науково-дослідної роботи, пов'язаної з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги потерпілим у надзвичайних ситуаціях.

Для виконання цих завдань створюється ГСМК на двох рівнях: державному і територіальному.

Невоєнізовані формування

Невоєнізовані формування (НФ) Цивільної оборони створю­ються в областях, районах, містах Києві і Севастополі, на підпри­ємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкованості в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У невоєнізовані формування Цивільної оборони зарахову­ються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які ма­ють дітей у віці до восьми років, жінок із середньою і вищою медич­ною освітою, які мають дітей у віці до трьох років, і осіб, що мають мобілізаційні розпорядження.

Невоєнізовані формування — це група робітників та служ­бовців об'єкта, які об'єднані в окремий підрозділ, оснащений спеці­альною технікою і майном, без звільнення їх від основної роботи і призначені для ведення РІНР при виникненні надзвичайної ситуації.

Формування можуть бути загального призначення і забезпе­чення (служб ЦО), за підпорядкованістю — територіальні й об'єктові.

Невоєнізовані формування загального призначення є основними підрозділами НФ ЦО. Вони створюються на територіях відповідно до адміністративно-територіального поділу України, на об'єктах господарювання і призначені для пошуку і порятунку потерпілих у районах лиха, надання їм долікарняної допомоги, проведення невідкладних робіт, які сприяють порятунку людей, захисту їх жит­тя та здоров'я. Організаційно вони можуть бути зведені в загони, команди, групи.

Невоєнізовані формування забезпечення створюються в адмі­ністративно-територіальних одиницях, на об'єктах господарюван­ня і призначені для вирішення спеціальних завдань та всебічного за­безпечення РІНР у районах стихійного лиха й вогнищах ураження.

Організаційно це можуть бути загони, команди, колони, бри­гади, дружини, групи, відділення, пости. Вони можуть виконувати такі завдання:

- ведення розвідки;

- забезпечення зв'язком;

- ведення медичної розвідки, надання медичної допомоги;

- проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів;

- локалізація і гасіння пожеж;

- ведення інженерної розвідки, РІНР, відновлення і ремонт доріг та дорожніх споруд;

- ведення аварійно-технічних робіт на мережах і спорудах комунально-енергетичного господарства;

- проведення санітарної і спеціальної обробки людей, техніки, майна, а також територій;

- перевезення людей і матеріальних цінностей;

- підтримка суспільного порядку, несення комендантської служби;

- забезпечення гарячим харчуванням, водою, продовольст­вом, одягом, взуттям тощо.

Територіальні невоєнізовані формування загального призна­чення створюються на базі підприємств та організацій обласного, районного, міського підпорядкування, підкоряються начальникам Цивільної оборони відповідних територій і використовуються за їхніми розпорядженнями.

Територіальні НФ забезпечення створюються на базі підприємств, організацій і установ при наявності необхідних фахівців, ма­теріальних і технічних заходів, які підкоряються начальникам ЦО цих адміністративно-територіальних одиниць. Об'єкти, на базі яких створюються територіальні НФ ЦО, визначаються органами з питань НС і затверджуються державними адміністраціями, орга­нами виконавчої влади на місцях.

Об'єктові НФ ЦО. Створюються на об'єктах господарюван­ня, підкоряються начальнику ЦО об'єкта і використовуються в інтересах даного об'єкта, а також для проведення рятувальних робіт на сусідніх об'єктах за рішенням місцевих органів влади.

Об'єктові НФ ЦО поділяються на формування загального призначення (загони, команди, групи) і формування забезпечення (служб ЦО).

Формування загального призначення створюються на базі до­поміжних цехів, робота яких істотно не впливає на виробництво.

Формування забезпечення (служб ЦО) створюються на базі служб чи структурних підрозділів, виробнича діяльність яких найбільше відповідає характеру завдань цих формувань.

Забезпечення формувань ЦО технікою і майном здійснюється як централізовано, так і з місцевих ресурсів за рахунок об'єктів, на базі яких вони створюються. Спеціальна техніка і майно знахо­дяться в постійній готовності для використання за призначенням.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти