ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Пароніми у професійному мовленні

Пароніми(від грец. Para – біля, поруч, onyma – ім’я) – слова, які дуже близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням. Саме ця близькість, незначна звукова різниця у мовленні спричиняє труднощі у засвоєнні і призводить до помилок. Паронімія – явище, поширене у всіх сферах мовної діяльності. Опису цієї групи слів присвячений словник: Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К., 1986, який містить понад 1000 паронімів, що трапляються у періодиці, науково-популярних виданнях, побутовому мовленні.

Слова можуть мати спільні корені, але відрізнятися різними префіксами або наявністю / відсутністю префіксів. Найчастіше це дієслова або похідні від них утворення, напр..:

Ознайомити – дати відомості, інформацію (зі станом справ, з планом, з проектом) – познайомити – представити, рекомендувати (з приятелем, зі співробітниками);

Вирізнятися – виділятися серед інших, бути помітним (зростом, силою, голосом) – відрізнятися – характеризуватися особливостями, які не властиві подібним іншим (від своїх колег, один від одного);

Засвоювати – сприймаючи нове, робити його звичним і звичайним для себе (матеріал, ідеї, правила) – освоювати – робити придатним для використання, використовувати (землі, космос, кошти), за допомогою навчання опановувати щось (виробництво, нову техніку);

Зумовлювати – бути причиною чогось, створювати передумови (перемогу, тенденції, якість) – обумовлювати – визначати умови, обмежувати певною умовою (пунктом договору);

Заснований – закладений, розпочатий будівництвом, організований (університет, товариство) – оснований – який ґрунтується на чомусь (на принципах, на вченні);

Виплата – видання плати за що-небудь; сплачування боргу (авансу, відсотків, гонорару0 – оплата – внесення плати, платіж, вид плати (додаткова оплата праці, умови оплати) – плата – винагорода за виконану працю, послуги; віддяка, відшкодування (заробітна плата, квартирна плата, за навчання);

Витрати – кошти, гроші, витрачені на що-небудь (на соціальне забезпечення, на ремонт) – втрати – марне витрачення чогось, збитки (фінансові втрати, при транспортуванні); жива сила, а також військова техніка, втрачені під час війни (великі втрати, бойової техніки) – затрати – гроші, матеріальні цінності, енергія, сила, праця, затрачені на що-небудь (часу, матеріальних і фінансових ресурсів).

Паронімічна пара (або й більша кількість слів) може відрізнятися суфіксами, напр..:

адресант – „той, хто посилає лист, телеграму, відправник” – адресат – „той, кому адресується лист, телеграма, одержувач”;

відносини – „стосунки, взаємини, зв’язки” – відношення – „зв’язок між одиницями-поняттями (числами, словами) у математиці, мовознавстві, філософії тощо”;

дипломант – „особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі” – дипломат – „службова особа, яка займається дипломатичною діяльністю” – дипломник – „студент навчального закладу, який виконує дипломну роботу чи проект”.

Серед слів-паронімів, що відрізняються суфіксами, є дуже багато прикметників. Знати їхні значення або й невеликі значеннєві відтінки важливо, тому що можна допустити помилку тоді, коли вони вступають у зв’язки з іншими словами, на рівні синтаксичних сполучень. Прикметники тут є важливим засобом уточнення інформації, напр.:

Виборний – орган, посада, особа;

Виборчий – округ, дільниця, комісія, бюлетень, голос, кампанія;

Військовий – комісаріат, патруль, частина, госпіталь, квиток, звання;

Воєнний – стан, кампанія, тактика, стратегія, період, роки, маневр;

Гарантійний – лист, паспорт, талон, ремонт, кредит, договір, зобов’язання;

Гарантований – заробіток, оплата, право, свобода, доходи;

Інформативний – характер, лекція, функція, перевантаженість;

Інформаційний – агентство, бюро, служба, новини, канал, технології;

Професійний – рівень, кваліфікація, компетентність, майстерність, обов’язок;

Професіональний – диктор, розвідник, футболіст, театр, виконання.

У мовній практиці відбувається змішування патронімічних пар, слова в яких відрізняються наявністю/відсутністю постфікса –ся, напр..:

Вибачати – „виявляти поблажливість до когось, прощати провину” – вибачатися – „просити вибачення, усвідомлюючи свою провину”;

Додержувати – „виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (слова, обіцянки, порядку)” – додержуватися – „бути прихильником якихось думок, певних поглядів (курсу, переконань)”.

Нервувати – “хвилювати когось” – нервуватися – “хвилюватися самому”.

У паронімічні ряди можуть поєднуватися споріднені слова і випадково співзвучні. У багатьох випадках вони відрізняються голосними чи приголосними звуками, звукосполученнями, наявністю / відсутністю закінчення, напр.:

в’язи – “шийні хребці, задня частина шиї; шия” – м’язи – “тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху”;

талан – “доля, щастя, удача” – талант – “видатні природні здібності, високий ступінь обдарування”;

степінь – “добуток двох, трьох і більше однакових співмножників” – ступінь – “порівняльна величина, що характеризує що-небудь, міра; посада, чин, звання; складова частина ракети”;

покажчик – “напис, стрілка або інша позначка, що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь; довідкова книжка чи довідковий список, доданий до книжки; контрольно-вимірювальний прилад” – показник – “доказ, ознака чого-небудь; дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу”.

Серед таких близькозвучних слів багато запозиченої лексики, напр.:

бювет – “будівля над мінеральним джерелом, обладнана для приймання лікувальних вод” – кювет – “водостічна канава вздовж шляху чи залізничного полотна”;

кампанія – “сукупність заходів для здійснення важливих громадсько-політичних, господарських або культурних завдань” – компанія – “група осіб, об’єднана певними інтересами; товариство; торговельне або промислове об’єднання, спілка”.

Якщо орієнтуватися на широке розуміння паронімії, до таких паронімічних пар можна зарахувати й такі, у яких близькозвучність сумнівна, але частотність вживання у невластивому значенні велика, напр.:

виключно – лише, тільки (виключно для працівників банку);

винятково – дуже, особливо, надзвичайно (практика має винятково важливе значення);

завдання – те, що вимагає виконання; складне питання, проблема, яка потребує вирішення, дослідження.

Отже, пароніми одночасно можуть бути:

– синонімами, напр.: повінь – повідь;будівля – будинок;

– антонімами, напр.: прогрес – регрес, еміграція – імміграція;

– словами, семантично близькими, напр.: свідчення – свідоцтво, суперечка – суперечність;

– словами однієї тематичної групи, напр.: ніготь – кіготь, боцман – лоцман.

Неправильне вживання слів-паронімів у повсякденному мовленні призводить до непорозуміння, іноді створює комічний ефект (сплутування слів уява/уявлення, компанія/кампанія).

Ось деякі приклади неправильного слововживання: Стан хворого задоволений (замість задовільний); Класична “економічна людина” найчастіше являється нам (замість – ми уявляємо класичну “економічну людину”) в образі підприємця, що максимізує прибуток.

Спорідненим з паронімією є явище парономазії –спеціальний стилістичний прийом, що передбачає навмисне зближення слів, які мають звукову подібність. Підібрані спеціально, такі слова стають засобом створення ритмозвукового образу, увиразнення, створення афоризму, каламбуру, напр.: Маріє, мріє, мрієчко моя, моя Марієчко тривожна (М. Вінграновський); Навчаючи, люди вчаться (Сенека). Але такого стилістичного засобу немає в науковому, в офіційно-діловому стилях, які вимагають точного формулювання думки.

Явище паронімії вимагає знання значень близькозвучних слів, можливостей сполучення з іншими словами. Лише за такої умови можна досягти адекватного їх вживання.

Омоніми (від грец. homos – однаковий, onyma – ім’я) – це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Явище омонімії – наслідок випадкового збігу звучання, у значенні ж два слова-омоніми не мають абсолютно нічого спільного, наприклад: дід1 – батьків або материн батько; дід2 – будяк; дід 3 – сніп соломи чи очерету; дід 4 – їжа з пшона та борошна; дід 5назва танцю; або стан 1 – стоянка; воююча сторона; стан 2 – талія; стан 3 – умови, ситуація; стан 4 – пристрій.

Джерелами омонімії є:

– випадковий збіг неспоріднених слів: деркач (птах) деркач (віник); термін (слово) – термін (строк);

– розпад багатозначного слова: переказати (переповісти) – переказати (гроші); сісти (про людину) – сісти (про батарейку);

– словотворчі процеси: винний (вина) – винний (вино); безділля (неробство) – безділля (відсутність долі); компостувати (компостер) – компостувати (компост); ВАК (Вища арбітражна комісія) – ВАК (Вища атестаційна комісія);

– збіг абревіатури та вже наявного в мові слова: СУМ (Словник української мови) – сум (смуток); СТО (станція технічного обслуговування) – сто (100);

– збіг українського та іншомовного слова: лава (предмет для сидіння) – лава (з італ. – розплавлена вулканічна маса); клуб (диму) – клуб (з англ. – товариство, приміщення);

– засвоєння з різних мов: ліга (з франц. – асоціація) – ліга (з італ. – знак над нотами у вигляді дуги); клінкер (з нім. – спечені глиняні вироби у вигляді цегли) – клінкер (з англ. – вузький ловгий спортивний човен).

Омоніми становлять неабияку трудність у практиці слововживання. Тому основна вимога до тексту з омонімом – чіткість, виразність, повнота інформації, точність контексту.

Існує також явище міжмовної омонімії – продукт взаємодії близькоспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах. Це дало змогу називати міжмовні омоніми “фальшивими друзями перекладача”, “підводними рифами у мовленні”, “ключами, що відмикають зовсім різну дійсність”.

Провокаційна близькість слів – однаковість (чи приблизна однаковість) звучання – створює проблему в міжкультурній комунікації, є причиною двозначних ситуацій або словесною пасткою під час перекладу. Наведемо приклади з різних слов’янських мов, напр.: польської: pogrzeb (похорон) – погріб (укр.); charakterny (відважний, рішучий) – характерний (укр.); grzywna (штраф) – гривня (укр.); duma (гордість, пиха) – дума (укр.); dywan (килим) – диван (укр.); чеської:biograph (кінематограф) – біограф (укр.); buchta (булка) – бухта (укр.); huba (рот) – губа (укр.); сербської:сад (зараз) – сад (укр.); хорватської:домовина (батьківщина) – домовина (укр.); вреднота (надбання) – вреднота (укр.); російської:пыльный (від пилу) – пильний (укр., ретельний); наглый (раптовий) – наглий (укр., нахабний); неделя (тиждень) – неділя (укр., день тижня) та ін.

Результатом досліджень явища російсько-української міжмовної омонімії став словник, який нараховує близько 2,5 тисяч омонімічних пар. (Кочерган М. Словарь русско-украинских межъязыковых омонимов. – К., 1997). Причиною прикрих помилок у щоденному мовленні є сплутування слів, однакових за звучанням у російській та українській мовах. Дібрала та докладно пояснила правильне вживання таких омонімів І. Фаріон: Ми часто боліємо за “Шахтар” (замість уболіваємо); називаємо по фамілії (замість на прізвище, а фамілія живе у селі); губимо чужу долю (замість занапащаємо, а губимо речі); мішаємо працювати (замість заважаємо, а мішаємо кашу); лишаємо когось прав (замість позбавляємо, а лишаємо напризволяще); відказуємо у послузі (замість відмовляємо, а відказуємо на запитання); путаємо терміни (замість плутаємо, а путаємо коней); доказуємо теорему (замість доводимо, а доказуємо казку до кінця); поступаємо до університету (замість вступаємо, а поступаємо комусь шмат городу); являємося найбільшими знавцями (замість є, а являємося хіба що у сні).

Міжмовна омонімія може стосуватися й віддалених від української мов. Найчастіше це зумовлює помилки під час перекладу текстів. Перекладачі залишають поза увагою окремі відтінки значень слів, напр., з англійської:accurate (точний), magazine (журнал), figure (цифра), dramatic (несподіваний, яскравий), formal (офіційний), з французької:artiste (художник) та ін. Звичайно, для того, щоб уникати таких помилок, треба знати предмет перекладу, досконало володіти мовою оригіналу та його лексико-граматичними особливостями у зіставленні з рідною, частіше звертатися до перекладного словника.

Омоніми можуть застосовуватися у різних функціональних стилях, але лише в художньому – з певною стилістичною метою. Науковий і офіційно-діловий вимагає точності контексту, тому омоніми у них не мають стилістичних функцій.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти