ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Симптом “патологічно зміненого легеневого малюнка”.

Даний симптом проявляється в виді декількох варіантів:

- посилення і збагачення малюнка (при запальних процесах та їх виходах, колагенозах, пухлинних процесах, пневмоконіозах, саркоідозі, ураженні судин з явищами застою та інтерстиціального набряку);

Послаблення легеневого малюнка

- деформація легеневого малюнка (при утворенні периібронхіальних запальних інфільтратів внаслідок рубцевого зморщування окремих сегментів, при патології міжчасткової і внутрішньо-часткової сполучної тканини – периацинозний фіброз на тлі хронічного венозного застою, поява тонкого сітчастого малюнку при гемосидерозі, утворення численних дрібних кільцеподібних тіней при склеродермії ); - послаблення легеневого малюнка (при дифузних легеневих дисемінаціях, розвитку численних дрібних порожнини); - збіднення малюнка (при роздуванні легені, недорозвитку артеріальної сітки легені); - незвичайні елементи малюнка.

2. Симптом “патології коренів легенів”.

Проявляється збільшенням, деформацією, підвищенням інтенсивності та порушенням структури тіні кореня легені, пов’язаною з патологією судин, бронхів або лімфатичних заліз. Зміни променевої картини кореня легені виникають при: туберкульозі внутрішньо грудних лімфатичних заліз, саркоїдозі, лімфосаркомі, центральному раку, лімфогрануматозі, неспецифічних запальних процесах (прикоренева пневмонія), аневризмі аорти, розширення стволу легеневих судин при вадах серця з гіпертензією в малому колі кровообігу (мітральний стеноз) і при первинній

легеневій гіпертензії, доброякісних пухлинах (тимома), загрудинному зобі, при гострих дитячих інфекціях (кір, скарлатина) та ін..

3. Симптом “вогнищевого затемнення”

Характеризуєтьсянаявністю одного чи декількох утворень (до 10) округлої чи неправильної форми до 1 см в діаметрі, які можуть мати різну інтенсивність і розміщуватися звичайно на обмеженому просторі в одній або обох легенях. Симптом «вогнищевого затемнення» є проявом багатьох захворювань, що перебігають з ураженням легеневої паренхими. Запалення (бактеріальні і вірусні гострі пневмонії, туберкульоз, грибкові ураження), доброякісні і злоякісні новоутворення, судинні порушення, колагенози, захворювання крові, ретикулярної і лимфоїдної тканини – є основними патологічними процесами, які супроводжуються виникненням вогнищевих тіней, до формування яких приводить локальне зникнення повітря із альвеол.  

4. Симптом “інфільтративного затемнення”

 

Характеризуються наявністю ділянки затемнення більш 1 см, округлої чи неправильної форми, яка не має чітких контурів. В залежності від розповсюдженості виділяють синдром «обмеженого інфільтративного затемнення» розміром від дольки, судсегмента до цілої частки, і синдром «розповсюдженого інфільтративного затемнення», яке характеризується затемненням більш ніж 1 частка до тотального затемнення всього легеневого поля. Інфільтративні зміни в легенях зустрічаються найбільш часто (до 50 %) серед іншої легеневої патології. Причинами виникнення синдрому “інфільтративного затемнення” можуть бути запалення, пухлинний процес, ателектаз, інфаркт, гематома, що супроводжуються гіповентиляцією або апневматозом. Даний синдром може розвиватися і при природжених вадах - гіпоплазії і аплазії частки легені.

5. Симптом“дисемінованого затемнення”

 

Характеризується наявністю множинних вогнищевих і сітчатко-вогнищевих тіней різної інтенсивності до 1 см у діаметрі, які розміщуються на значній протяжності легенів і носять, як правило, двосторонній характер. Захворювань різної етіології і ґенезу, що супроводжується симптомом“дисемінованого затемнення” в легенях, більш, ніж 200. В залежності від етіології і патогенезу всі захворювання поділяють на: 1)інфекційно-запальні (бактеріальні, вірусні, мікобактеріальні, грибкові);2) пухлинні; 3) паразитарні; 4) пневмоконіози; 5) алергічні; 6) колагенози; 7) інгаляційні та аспіраційні; 8) природженно-конституційні; 9) обмінно-токсичні; 10) ретикуло-ендотеліальні й гемопоетичні; 11) кардіоаскулярні; 12) травматичні; 13) невстановленої етіології.
6. Симптом “округлої тіні”     Характеризується наявністю об’ємного кулевидного або овоїдного утворення правильної, неправильної чи поліциклічної форми з чіткими або розмитими контурами більше 1 см у діаметрі. У виді округлого інфільтрату в легенях можуть бути туберкульома, округлий інфільтрат, неспецифічні округлі пневмонії, еозинофільні округлі інфільтрати, рак, доброякісні пухлини (невринома, гемангіома, артеріовенозні аневризми, аденома, варикозне розширення він), пухлини бронхів, аспергільома, ретенційні кісти, ехінокок.  
       

7. Симптом “порожнинного утворення”

Характеризується округлим просвітленням, що оточене кільцевидною тінню. Просвітлення в легені може бути обумовлено відсутністю легеневої тканини і заміщенням її повітрям із обмеженням дефекту тканини від оточуючих ділянок стінкою, капсулою. Порожнина в легені може виникнуть первинно (природжені повітряні кисти, емфізематозні булли, бронхоектази) або вторинно (розпад запального інфільтрату чи пухлини, очищення паразитарної кисти, травматичне проникнення пухлини в інтерстиціальну тканину).

8. Симптом “підвищеної прозорості легеневого поля”

включає в себе просвітлення різної розповсюдженості, не обмежене кільцевидною тінню і розміщене в легені чи в плевральній порожнині. Симптом “підвищеної прозорості легеневого поля” може бути обумовлений: - дефектом легеневої тканини (пневмоторакс); - дегенеративно-дистрофічні зміни внутрішньолегеневих гілок бронхіальної артерії з наявністю капілярного чи венозного застою; - порушенням прохідності бронхів в наслідок хронічного запального процесу в них, підвищеною в’язкістю бронхіального секрету, здавленню бронхів при запальних, пухлинних і склеротичних процесах у паренхімі легенів; - природженій патології бронхів; пристосувальною реакцією при сегментарному, частковому, тотальному апневматозі, лоб- і пульмонектомії.

 

 

-

9. Симптом “патології серединної тіні”

проявляється зміненням форми чи положення межистіння. Змінення положення при: - фіброзі, цирозі, після пульмоектомії, агенезії легені, ателектазі, при наявності повітря чиексудату в плевральній порожнині, при діафрагмальній грижі, іноді – при великих пухлинахлегені чи гігантській кисті легені, при внутрішньо бронхіальних пухлинах та інорідних тілах. Змінення форми межистіння (розширення) при: - кистах і пухлинах середостіння, запальних процесах (гострий, хронічний, осумкований медіастініт, абсцес середостіння).

 

9. Симптом “вільної рідини в плевральній порожнині”

 

характеризується наявністю одно- чи двосторонньої ділянки затемнення різних розмірів, з переважним розміщенням у нижніх відділах, з косою верхньою межою. В залежності від положення тіла ділянка затемнення може змінювати локалізацію. Плевральні випоти підрозділяються на ексудативні і транссудативні. Транссудат виникає в наслідок підвищення капілярного тиску або зниження онкотичного тиску плазми крові. Характер транссудату плевральна рідина носить при застійній серцевій недостатності, гідротораксі при цирозі печінки, при гломерулонефриті, мікседемі.

Найбільш частою причиною ексудативного плевриту є ураження плеври різної етіології, що супроводжуються підвищеною проникністю плевральної поверхні для білка і зниженням градієнту онкотичного тиску. Другою причиною ексудативного плевриту є зниження лімфатичного відтоку із плевральної порожнини. Третьою причиною може бути зниження тиску в плевральній порожнині. За характером випоту ексудативні плеврити розділяються на: а) серозні; б) серозно-фібринозні; в) гнійні; г) геморагічні; д) хильозні та ін.. Ессудативний плеврит може розвиватися при ракі легені, молочної залози, лімфомі, лімфогранульоматозі, злоякісній і доброякісній мезотеліомі плеври, при бактеріальних пневмоніях, туберкульозі, грибкових інфекціях (аспергильоз, кокцидіоідоз, кріптококоз, актиномікоз) и паразитарних захворюваннях (амебіаз, ехінококоз, парагонімоз), при вірусних, мікоплазмених інфекціях, емболії легеневої артерії, при панкреатиті, піддіафрагмальному і внутрішньо печінковому абсцесі, при колагенозах (ревматизм, системна червона волчанка, гранулематоз Вегенера), розриві грудного лімфатичного протоку.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти