ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Та хіміопрофілактика контактних осіб

Категорії вогнищ Характеристика джерела мікобактерій туберкульозу і вогнища туберкульозу Хіміопрофілактика контактних осіб  
 
 
 
І категорія Вогнища з найбільшою епідемічною небезпекою   1. Хворі на туберкульоз органів дихання з виділенням МБТ: 1.1. Хворі з масивним бактеріовиділенням (зі збереженою чутливістю).     1.2. Хворі з виділенням мульти-, полі- та монохіміорезистентних штамів мікобактерій.   1.3. Хворі, які проживають з дітьми, підлітками.     2 рази на рік по 3 місяця на весь період існування вогнища: ізоніазид - 5-10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,3-0,45 г на добу). При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,45-0,6 г на добу). При мультирезистентності штамів хіміопрофілактика проводиться двома препаратами до яких збережена чутливість: 1) етамбутол – 15-20 мг/кг маси тіла (для дорослих – 0,8-1,2 г на добу); 2) піразинамід – 20-25 мг/кг маси тіла (для дорослих – 1-1,5 г на добу). При полірезистентності штамів: 1) ізоніазид – 5-10 мг/кг маси тіла (0,3-0,45 г на добу); 2) рифампіцин – 10 мг/кг маси тіла (0,45-0,6 г на добу). При наявності побічних реакцій до ізоніазиду – флуренізид (0,45-0,6 г на добу). При стійкості до вищеперерахованих препаратів хіміопрофілактика проводиться препаратами до яких збережена чутливість, або препаратами групи фторхінолонів. При монорезистентності штамів: ізоніазид - 5-10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,3-0,45 г на добу). При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,45-0,6 г на добу). 1.Діти з вогнищ з масивним, помірним бактеріовиділенням та без бактеріовиділення: 2 рази на рік по 3 місяця (весною та восени) протягом всього часу контакту – ізоніазид – 5-10 мг/кг маси тіла. При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу. Для запобігання побічної дії ізоніазиду: вітаміни групи В, А, глюконат кальцію. При мультирезистентності штамів хіміопрофілактика проводиться двома препаратами до яких збережена чутливість: 1) етамбутол – 20-25 мг/кг маси тіла (дітям після 3-х років). 2) піразинамід – 20-25 мг/кг маси тіла.    
      1.4. Особи, що проживають в скрутних побутових умовах (гуртожиток, багатосімейна комунальна квартира і т.д.).     1.5. Особи, які не дотримуються санітарно-гігієнічних правил, алкоголіки та інші соціальні елементи.     1.6. Особи, що перебувають в пенітенціарних закладах та інших закладах закритого типу. При полірезистентності штамів: 1) ізоніазид – 5-10 мг/кг маси тіла; 2) рифампіцин – 10 мг/кг маси тіла. При наявності побічних реакцій до ізоніазиду: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу. У випадку стійкості до вищеперерахованих препаратів хіміопрофілактика проводиться препаратами, до яких збережена чутливість, або фторхінолонами (дітям з 14-ти років). При монорезистентності штамів: ізоніазид - 5-10 мг/кг маси тіла на добу. При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу. 2. Діти з позитивною туберкуліновою пробою (віраж з наростаючою пробою Манту, супутні захворювання): 2 рази на рік по 3 місяця – ізоніазид – 5-10 мг/кг маси тіла. 3. При гіперергічних реакціях на туберкулін: тримісячний курс двічі на рік двома препаратами: 1) ізоніазид – 5-10 мг/кг маси тіла; 2) етамбутол – 20-25 мг/кг маси тіла. 4.Народжені із вогнищ: хіміопрофілактику проводять через 6-8 тижнів після вакцинації - ізоніазид – 5-10 мг/кг маси тіла. 5.Діти, які мали контакт з бактеріовиділювачем у дошкільних та шкільних закладах: 2 рази на рік по 3 місяця – ізоніазид – 5-10 мг/кг маси тіла (спостереження на протязі року після ліквідації вогнища). 6. Діти з родин, що мають хворих на туберкульоз тварин: 2 рази на рік по 3 місяця - ізоніазид – 5-10 мг/кг маси тіла (спостереження на протязі року після ліквідації вогнища). 2 рази на рік по 3 місяця на весь період існування вогнища: ізоніазид - 5-10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,3-0,45 г на добу). При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,45-0,6 г на добу). 2 рази на рік по 3 місяця на весь період існування вогнища: ізоніазид - 5-10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,3-0,45 г на добу). При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу. Хіміопрофілактика 2-ма препаратами до яких збережена чутливість: 1) ізоніазид – 5-10 мг/кг маси тіла на добу (0,3-0,45 добова доза); 2) етамбутол – 20-25 мг/кг маси тіла (1,2-1,6 добова доза).    
ІІ категорія Вогнища зі значною епідемічною небезпекою     ІІІ категорія Вогнища з мінімальною епідемічною небезпекою.     IV категорія Вогнища з потенціаль-ною епідемічною небезпекою   V категорія Вогнища зоонозного походження 1. Хворі на туберкульоз органів дихання з незначним виділенням мікобактерій туберкульозу. 1.1. Хворі з збереженою чутливістю мікобактерій до антибактеріальних препаратів. 1.2. Хворі, які проживають в окремих квартирах, без дітей та підлітків. 1.3. Хворі, які не порушують санітарно-гігієнічного режиму. 1.4. Особи, які знаходяться при виробничому контакті з бактеріовиділювачами. 1.5. Хворі – умовні бактеріовиділювачі, які проживають з дітьми і підлітками і в наявності є обтяжуючі чинники.   1. Хворі з активним туберкульозом органів дихання без встановленого виділення мікобактерій туберкульозу, які проживають з дітьми та підлітками. 2. Хворі з позалегеневою локалізацією туберкульозу, з виділенням і без виділення мікобактерій туберкульозу.   1. Хворі активним туберкульозом органів дихання, в яких в результаті лікування припинилось виділення МБТ (умовні бактеріовиділювачі), що проживають без дітей і підлітків і не мають обтяжуючих факторів. 2. Хворі, які не виділяють МБТ на протязі 2-х років. 3. Хворі, які вибули або померли.   Хворі туберкульозом тварини. 2 рази на рік по 3 місяця на період існування вогнища: ізоніазид - 5-10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,3-0,45 г на добу). При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,45-0,6 г на добу). Нагляд 1 рік після ліквідації вогнища.     2 рази на рік по 3 місяця на період існування вогнища: ізоніазид - 5-10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,3-0,45 г на добу). При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,45-0,6 г на добу). Нагляд 1 рік після ліквідації вогнища.     2 рази на рік по 3 місяця на період існування вогнища: ізоніазид - 5-10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,3-0,45 г на добу). При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,45-0,6 г на добу). Нагляд 1 рік після ліквідації вогнища.   Контакти спостерігаються на протязі 1-го року після вибуття або смерті.   2 рази на рік по 3 місяця на період існування вогнища: ізоніазид - 5-10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,3-0,45 г на добу). При наявності побічних реакцій: флуренізид - 10 мг/кг маси тіла на добу (для дорослих – 0,45-0,6 г на добу). Контакти спостерігаються на протязі року після оздоровлення вогнища.    
               

Контрольні питання

1. Задачі профілактики туберкульозу.

2. Значення соціальної профілактики в запобіганні виникнення туберкульозу.

3. Напрямки санітарної профілактики туберкульозу.

4. Принципи розподілу туберкульозних вогнищ на групи.

5. Робота у вогнищах туберкульозної інфекції (обстеження, дезінфекція, тощо).

6. Значення санітарно-просвітньої роботи в профілактиці туберкульозу і методи її проведення.

7. Значення специфічної профілактики туберкульозу.

8. Показання та протипоказання до вакцинації БЦЖ.

9. Відбір контингентів до ревакцинації БЦЖ, показання та протипоказання.

10. Техніка проведення вакцинації та ревакцинації БЦЖ.

11. Місцеві зміни при вакцинації та ревакцинації БЦЖ. Спостереження за вакцинованими та

ревакцинованими, реєстрація та інтерпретація результатів.

12. Задачі і методи первинної хіміопрофілактики туберкульозу у контингентів 2 і 4 груп

V категорії, їх спостереження.

13. Задачі і методи вторинної хіміопрофілактики туберкульозу у контингентів 1 групи

V категорії, їх спостереження.

 

Література:

1. Наказ МОЗ України № 233 від 29.07.96. “Інструкція про застосування вакцини туберкульозної

БЦЖ і БЦЖ-М”.

2. Нечаєва О.Б., Аренский В.А. Эффективность прививок против туберкулёза // Проблемы

туберкулёза. – 2001. - № 1. – С.13-14.

3. Хрулева Т.С. Резервуар туберкулёзной инфекции // Проблемы туберкулёза. – 2001. - № 6. –

С.11-14.

4. Організація протитуберкульозних заходів серед дітей в умовах епідемії туберкульозу:

Методичні рекомендації. – К.,2002.

5. Процюк Р.Г. Профилактика туберкулёза // Доктор. – 2002. – № 4.– С. 29-34.

6. Рекомендации по технологии применения дезинфицирующих средств в очагах туберкулёза,

формы и методы контроля за эффективностью дезинфекции // Проблемы туберкулёза и

болезней лёгких. – 2004. - № 5. – С. 56-59.

7. Овсянкина Е.С., Губкина М.Ф. Методологические подходы к организации неспецифической

профилактики туберкулёза// Проблемы туберкулёза и болезней лёгких.– 2005. - № 3.– С.12-14.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти