ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Графік моніторингу лікування хворих І, ІІ ІІІ категорії

Календар моніторингу лікування для проведення мікроскопії мазка мокротиння
Місяць
Категорія I   X     Х X    
Категорія II     X   X     X
Категорія III   X a            
Якщо Наступні кроки
У кінці 2го місяця у кат. I чи 3го місяця у кат. II пацієнт не має бактеріовиділення (у більшості випадків) - Продовження лікування згідно плану до кінця режиму  
У кінці 2го місяця у кат. I чи 3го місяця у кат. II пацієнт має бактеріовиділення - Подовжити інтенсивну фазу режиму на один місяць - В кінці додаткового місяця мазок мокротиння негативний, лікування продовжується згідно з планом - Якщо у кінці 3го місяця мазок мокротиння позитивний,необхідно розпочати підтримуючу фазу лікування та провести культуральне дослідження та тести на чутливість до ТБ препаратів
На початку 5го місяця пацієнт має бактеріовиділення   - Вважайте випадок невдачею лікування b - Проведіть тест на чутливість до ТБ препаратів - Перереєструйте випадок ТБ у пацієнта, як невдачу лікування - Розпочніть лікування за режимом повторного лікування як кат. II (для кат. I) чи IV (для кат. II)

Амбулаторне лікування

Під час фази продовження (4 місяці для нових хворих на туберкульоз і 5 місяців для повторних хворих) лікування буде проводитися амбулаторно під безпосереднім спостереженням медичного працівника (лікаря, фельдшера чи медсестри).

Можливі такі варіанти амбулаторного контрольованого лікування:

- ДОТ кабінет;

- санаторій;

- у дільничного терапевта за місцем проживання;

- у сімейного лікаря за місцем проживання;

- в сільській амбулаторії

- в фельдшерсько-акушерському пункті або у фельдшерському пункті.

- на дому під наглядом медичного працівника або члена сім’ї.

Відповідальність за проведення амбулаторного лікування несе районний фтизіатр. Його функції:

- призначення амбулаторного контрольованого лікування

- підписання угоди з дільничним терапевтом, сімейним лікарем, лікарем сільської амбулаторії або фельдшером ФАПа (або родичем у разі неможливості проведення контрольованого лікування в медичних закладах) про проведення контрольованого лікування та забезпечення їх протитуберкульозними препаратами 1 раз на міс.

- консультування хворих 1 раз на міс та частіше за потребою (у разі виникнення небажаних побічних реакцій або зміни у перебігу захворювання).

- завершення основного курсу хіміотерапії та звітування про результат лікування.

- диспансерне спостереження за пацієнтами після завершення основного курсу хіміотерапії.

«Медична картка лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01)» буде використовуватися протягом усього курсу лікування. Фтизіатр адміністративної території повинен знати, яка інформація міститься в карті та як використовувати цю інформацію в проведенні контролю лікування хворого на туберкульоз.

«Медична картка лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01)» заповнюється лікарем чи медсестрою. У випадку, якщо фаза продовження лікування проходить у загальній лікувальній мережі, то фтизіатр адміністративної території повинен переконатися в тому, що медичні працівники знають, як заповнювати «Медичну картку лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01)».

Під час кураторських візитів фтизіатр адміністративної території повинен періодично перевіряти «Медичні картки лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01)».

Якщо карта не заповнена чи в ній відсутня інформація, то фтизіатр адміністративної території повинен заповнити карту разом з медичним працівником, щоб переконатися, що співробітник лікувальної установи розуміє процедуру заповнення «Медичної картки лікування хворого на туберкульоз (ТБ 01)».

Підтримуючу фазу продовжують до загоєння каверн з рентгенологічним обстеженням кожні 2 місяці після стандартного терміну завершення основного курсу хіміотерапії (6 місяців). Якщо через 2 міс подовження підтримуючої фази ( 8 міс основного курсу хіміотерапії) у пацієнта відсутня подальша позитивна рентгенологічна динаміка та отриманий негативний результат посіву від 6 міс, лікування припиняють.

У разі позитивної рентгенологічної динаміки підтримуючу фазу продовжують з рентгенівськім дослідженням кожні 2 міс до повного загоєння каверн після чого основний курс лікування припиняють.

Якщо у процесі лікування подальша позитивна рентгенологічна динаміка припинилася, тактика так ж як наведено вище.

Основним критерієм закінчення основного курсу антимікобактеріальної терапії є припинення бактеріовиділення на тлі загоєння деструкції та каверн, або клініко-рентгенологічної стабілізації процесу, в т.ч. із загоєнням порожнини розпаду або з її збереженням.

Результат лікування реєструється у відповідному стовпці «Журналу реєстрації випадків туберкульозу в районі (ТБ 03)».

Національна програма боротьби з туберкульозом в Україні ТБ 01
Районний реєстраційний номер__________ Лікувальний заклад ________________________________________ Рік _______ Квартал ______

Медична карта лікування хворого на туберкульоз

1.ПІБ: _________________________________________________________________________ 7. Дата виникнення перших симптомів: __________

2. Адреса (повна):___________________________________________________________________ 8. Дата першого звернення: _________________

3. Ім’я і адреса близької пацієнту особи: _________________________________________________________ 9. Дата реєстрації: ________________________

4. Стать: Ч 1 Ж                                            
5. Дата народження: ______________ Вік: ________ (років) 1.1. Класифікація захворювання  
  Легеневий (Л)   Позалегеневий (ПЛ)  
1.4. Інтенсивна фаза    
Категорія 1   Категорія 2   Категорія 3   Форма: Локалізація:  
Приначений режим і дозировка (вкажіть дозу препарату і кількість таблеток у відп. клітці)              
                                           
                                    1.2. Тип пацієнта  
H R Z E H R Z E S H R Z H – ізоніазид; R – рифампіцин; Z – піразинамід; S – стрептоміцин; E – етамбутол Вперше виявлений Рецидив Переведен     Невдача лікування Лікування після перерви Інше      
ПТП , що застосовуються для інтенсивної фази лікування: Н – 0,3; R – 0,15; Z – 0,5; E – 0,4      
1.3. Результати дослідження харкотиння Рентгенологічне Вага    
Місяць Дата мікроскопії Результат мікроскопії Дата посіву Результат посіву Дата визначення чутливості Стійкість до ПТП дослідження   (кг)  
Н R S Е 2.1.1Дата CV (+/-)    
0*/ ЗЛМ                          
0**/ ПТС                          
2 (3)                          
3 (4)                          
                         
6 (8)                          
                                                                                                             

 

Прийом добових доз, інтенсивна фаза
день місяць Число прийнятих доз
                                                                 
                                                                 
                                                                 
                                                                 

* - дослідження проведені в ЗЛМ **- дослідження проведені в ПТС

Підтримуюча фаза ТБ 01

Приначений режим і дозировка (вкажіть дозу препарату і кількість таблеток у відп. клітці)

Категорія 1     Категорія 2     Категорія 3
2.1.1.1.1H R     H R E     H R
                         

Щоденно чи 3 рази на тиждень 4 міс. Щоденно чи 3 рази на тиждень 5 міс. Щоденно чи 3 рази на тиждень 4 міс.

ПТП, що застосовуються для лікування в підтримуючу фазу:
Прийом добових доз, підтримуюча фаза
день місяць Число прийнятих доз
                                                                 
                                                                 
                                                                 
                                                                 
1.8. Результати лікування Дата   2.1.1.2Дата   1.9. Непереносимість лікування
Вилікуваний   Помер від туберкульозу       Немає Є
Лікування завершено   Помер від інших причин         ПТП Причина
Несприятливий результат (мазок позитивний)   Переведен            
Порушення режиму (мазок негативний)   Лікування перервано, діагноз туберкульозу знято            

1.10. Примітки:

ДОТ кабінет

 

ДОТ кабінет — кабінет контрольованого лікування створюється в містах та районних центрах за рішенням обласного управляння охорони здоров’я. Його розташування та кількість кабінетів визначається рішенням обласного відділу НТП залежно від кількості випадків туберкульозу в області, території області, наявності місцевих санаторіїв та кількості ліжок в них тощо. Він може бути розташований як в протитуберкульозному диспансері так і поліклініці загально-лікарняної мережі. Основний критерій щодо визначення місця розташування кабінету – територіальна зручність з наявністю бюджетної транспортної мережі.

Оптимальною моделлю роботи ДОТ кабінету в великих містах є його розміщення на території центральної районної лікарні, в якій працює також фтизіатр (районний фтизіатр).

В ДОТ кабінеті працює 2 медичні сестри за чергою. Кабінет працює з 7 годин ранку до 7 годин вечора. Крім контролю за проковтуванням протитуберкульозних препаратів та відмітки в ф. ТБ 01, медична сестра розпитує пацієнта про переносимість лікування. У разі виникнення скарг у пацієнта, вона направляє його до районного фтизіатра.

Якщо в місті, районі небагато хворих на ТБ, ДОТ кабінет може працювати тільки зранку (з 7 до 12 годин). Після 12 годин медична сестра повідомляє патронажну медичну сестру про пацієнтів, які не з‘явились на прийом протитуберкульозних препаратів. Патронажна сестра відвідує цих пацієнтів вдома, де вони проковтують ліки під наглядом патронажної медичної сестри. Крім хворих, які не з’явились на прийом протитуберкульозних препаратів, патронажна медична сестра відвідує пацієнтів, які з різних причин не можуть дістатися в ДОТ кабінет (інваліди, люди літнього віку). Патронажних медичних сестер можливо залучати за угодою з територіального Червоного Хреста. Патронажна сестра повинна бути забезпечена санітарним транспортом з районної центральної лікарні, на базі якої працює ДОТ кабінет.

Роботу ДОТ кабінету контролює районний фтизіатр. За постачання кабінету протитуберкульозними препаратами (1 раз на місяць на конкретного хворого) та контроль за їх використанням відповідальні районний фтизіатр та старша медична сестра адміністративного протитуберкульозного диспансеру.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти