ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Виховна година для учнів 1 класу

 

«Червона калина – символ України»

 

Мета. Поглибити знання дітей про калину; пробуджувати інтерес до художнього слова , зокрема віршів , легенд , приповідок, прислів’їв, формувати у дітей уміння вивчати та виразно розповідати тематичні вірші, розвивати навички декламації , збагачувати словник дітей, розвивати мовлення дітей , пізнавальний інтерес , естетичні почуття , бережливе ставлення до природи, виховувати бажання дітей відтворювати в аплікації красу калини, як символа і оберега нашої України, виховувати почуття любові до рідного краю.

 

Вчитель початкових класів

Зань Н.М.

Діти в українському вбранні заходять до класу вітаються з гостями .

Осіннього ранку

Пташки відлітали ,

Новину повідомляли ,

Що до нашої групи гості завітали .

Щоб почути від вас, діти,

Як бережете природу ,

Як любите рідний край –

Скарб свого народу.

Про рослину незвичайну ,

З пишними гілками .

Про калину променисту

Вкриту ягідками.

З’являється Калинка.

Діти запитують :

- Хто ти , дівчинко, гарненька ?

Калинка. Українка я маленька

Веселенька , чепурненька .

Я не груша , я не слива –

Я калинонька вродлива.

Я стою в зеленім листі

І в червоному намисті.

- Усе в цій рослині красиве – і квіти , і листя і ягоди. Навесні над її біленькими пахучими квітами снують бджоли та інші комахи – ласуни. А з осені і до самої весни яскраві червоні кетяги калини привертають до себе птахів .

Про калину складено багато легенд. Ось одна з них .

- У селі жила дуже красива дівчина , яку звали Калинкою .

Одного разу вороги схопили її і забрали з собою .Вона хотіла втекти від них , а коли тікала , то зачепилася своїм намистом за кущ. Намисто розірвалось і розсипалося по землі. На тому місці , де впали червоні намистинки , виріс кущ. Вітерець лагідно гойдав його гілля , сонечко пестило своїми промінчиками .І на кущі з’явилися червоні ягоди. Люди назвали цей кущ калинкою – на честь тієї дівчинки – красуні .

- Тож і мене так звати – Калинкою.

- А давайте розкажемо , як треба калину доглядати.

Фізкультхвилинка

Ми калину , калиноньку навесні садили

Круг калини , калиноньки хоровод водили.

Кущ у спеку ми старанно поливали

Спрагу нашій калиноньці тамували .

Підросла та калинонька , підросла за літо

Ягідками віддячила за турботу дітям .

(Діти виконують відповідні рухи).

- А тепер діти розкажемо про калину проповідки.

- Видивляється у воду на свою хорошу вроду .

- Пишна та красива , мов червона калина.

- Молода дівчина така гарна , як червона калина.

- Стоїть у дворі дівонька , як над ставом калинонька.

- Стоїть дід над водою з червоною бородою.

- Хто не йде немине за борідку вщипне.

- Стоїть дід над водою з білою бородою.

- Стоїть дід над водою з білою бородою тільки сонечко пригріє , борода почервоніє.

- І не дівчина , а червоні стрічки має.

Прислів’я.

- Любуйся калиною , коли цвіте , а дитиною . коли росте.

- Без верби і калини нема України.

- Так багато ми про калину почули, розказали, а скажіть мені , діти , яка зараз пора року?

- Осінь.

- А хто знає, яка осінь ? (Мила , ніжна, загадкова, барвиста , кольорова, багата, чарівна).

- Так , діти , тільки восени калина стає такою чарівною, дарує нам такі чудові ягоди.Якого вони кольору?

- Червоного.

- Так .А чи куштували ви ягоди калини?

- Які вони на смак ?

- А зернята ви уважно розглянути ?

- Які вони на смак ?

- А зернята ви уважно розглянули ?

- Що вони вам нагадують ?

- Правильно у людини одне серце . а у калини скільки ягід стільки і сердець.

- А ще, діти , калина символ України й оберіг .

У калини квіточки У калини зернятка

Біленькі зірочки То маленькі серденька

У калини ягідки Через те і кущ калини

Червоненькі крапельки. Став за символ України.

- Кущ саджають коло хати , коли народжується дитина, тому що він символізує чесність , добробут, злагоду. Калина ще має лікувальні властивості. З її ягід заварюють чай , лікуються від застуди , а ще вона лікує серце.

- А зараз пропоную вам пограти в гру «Хто краще про калину скаже?»

Калинка в колі , дає гілочку кожній дитині , діти промовляють про неї слова .

Ти :червоненька, весела, промениста, вродлива, смачна, ніжна, квітуча, трішки гіркувата, пишна, рясна, красива, корисна, цілюща , соковита, наче дівчина .

- Молодці , як багато чарівних слів ви підібрали для Калиноньки. Про неї складено багато віршів , пісень, хороводів.

Вірш «Калинка»

Ось калина над рікою

Віти стелить по воді

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів ?

Червонясте, променисте

Розквітає , як вогні

Дай хоч трішечки намиста

Ти, калинонько, мені.

- Який чудовий віршик про тебе, Калинонько, розповів Данилко.

- А зараз ми з Калинкою поводимо хоровод «Ой на горі калина».

(Діти водять хоровод разом з Калинкою)

- Калинонько, а що це ти діткам в кошику принесла? (Листочки).

- Які чудові листочки, Калинка хоче ми ось ці листочки прикрасили ягідками .

(Діти сідають за столи і наклеюють ягідки , виготовлені із серветок , на листочки , милуються своїми роботами. По ходу роботи закріплюється колір, форма ягід.)

Підсумок.

Говорила мати : не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину .

Зоряна калина і краса , і врода,

Нашої Вкраїни , нашого народу.

Пам’ятай же сину , що сказала мати

Посади калину в себе біля хати.

- Батьки вчать своїх дітей любити рідний край . Куди б доля вас не завела, не забувайте калину, свій рідний край , рідну Україну.

Калинка дарує дітям свою чарівну гілочку, на ній виснуть не ягод, а цукерки.

 

 

Родинне свято

 

«Таланти класної родини»

 

Мета. Презентація талантів учнів та батьків 4 класу,

виховання дружніх стосунків у класному колективі,

згуртування батьківського колективу.

 

 

Вчитель початкових класів

Зань Н.М.

 

 

Голос за кадром

Там, де бродить хитрий лис,

Де шумить зелений ліс,

Де кричить стара сова,

Дивна казка ожива.

 

(На сцену виходять 4 звірят)

 

1. Чи ви чули новину?

2. Новину, яку, страшну?

1. Новина моя чудова!

3.Ще скажи, що вона нова

1. Новина? Звичайно, нова…

4.І чудесна, і казкова!?

1. Саме так, вона така!

2. Поголили їжака?

1. Ні! Їжак із колючками..

3. Помирився вовк з зайцями?

1. Ні, ганяє їх і досі…

4. У лисиці прищ на носі?

1. Ти ж і добра, я дивлюся!

4. Я нікого не боюся!

2. Так! Давай про новину!

1. Зараз, зараз вже почну…

Захотілось царській киці –

Жінці Лева – світській Львиці

Влаштувати собі свято,

Запросить гостей багато!

3. Ну! А ми до чого тут?

Думаш, нас туди позвуть?

1. Я не думаю , я знаю !

2. Принесла сорока з гаю!

3. Так в лісі вже нема нікого!!!

4. Навіть зайчика малого?

1. Ані білки, ні лисиці…

2. Всі на кастингу у Львиці?!

Хто ж нас виручити може?

В кастингу хто переможе?

1. Чула вчора від сороки,

Як без зайвої мороки

Нам здобути перемогу.

1. Слухай, в лісі їжі мало,

Так вона в ліцей літала…

2. Що хвоста їй обірвали?

1. Ні! Душевно привітали…

2. Ще скажи нагодували.

3. Досхочу , ще й відігрили

Наче родичку зустріли.

4. Що ж, сорока – молодець,

Аот нам мабуть кінець…

1. Вона виручить і нас,

В неї є знайомий клас

Зветься він 4-А,

Кращих друзів не бува!

2. Але ж як ми їх впізнаєм,

Ми ж про них нічо не знаєм!

1. І тут сорока помогла,

Вона нам відео дала!

(Демонструється відеоролик про клас)

(На сцену виходять учні)

 

Добрий день усім, хто в залі

І малеча, і бувалі!

Вас 4-А вітає!

Більш таких ніде немає!

 

Клас, що вперто йде до знань,

Вчитель наш – Наталя Зань!

Нас, як мама полюбила,

Всім премудростям навчила!

Любим ми її душею,

Гордимося завжди нею!

 

Різні є у нас таланти,

Ми – співці і музиканти,

Ми – спортсмени і артисти,

Футболісти й танцюристи.

 

Перші ми на фізкультурі,

Навіть граєм на бандурі,

Орігамі ми складаєм,

Плетем бісер, вишиваєм!

 

Є художники у нас!

Ну, скарбниця, а не клас!

Тим, хто ще не знає нас,

Ми покажем вищий клас!

(Вибігають звірята)

1. Ну й прикольні малюки

2. Хвастаються залюбки!

1. Ніс задрали аж до неба

2. От таких-то нам і треба!

(Діти)

Учень 1 Годі вже ловити ґави!

Треба братися до справи!

Всім покажемо характер:

Свій влаштуємо Х-фактор!

Учень 2 Для присутніх меломанів

Заспіва Олійник Таня!

 

(Пісня у виконанні Тані Олійник)

 

(З’являються Кікімори)

1. Ти чула, як тут хтось виводив пісню!

2. Та чула! Чи й не гарно! Ми з тобою краще можемо

1. Звичайно, можемо! Ми б давно знаменитими стали, тільки нам одного не вистачає….

2. Чого? Таланту?

1. Та ні! Отого …

2. Чого? Голосу?

1. Та ні! Слово таке дике…Забула! Про…про…

2. Про що ти говориш?

1. Про…про…про…

2. Продукти? Проекти? Промокашки? Провидіння?!!!

1. Та ні! Про…про…продюсер! О!!!

2. Ну, ти даєш! Такі звірі у нашому лісі не водяться!

1. Які звірі? Продюсер допомагає артистам розкручуватись….

2. Та я тебе зараз і без продюсера так розкручу!!! (починає вертіти)

1. Ой-ой-ой! Зупиніть мене! Хіба ж так артистів розкручують?!

2. А як?! Я по-другому не вмію!

1. Так ти ж і не продюсер!

2. А як продюсер розкручує - в другий бік? (Знову хапає за одяг)

1. Та вгомонись уже! Не руками розкручує, а допомагає стати зіркою!

2. О, так це я вмію! (ставить «зіркою» - розкривши руки і ноги в різні боки)

1. Та ти вже зовсім «одичала» в лісі! Стати зіркою шоу-бізнесу!

Відомою по всьому світі!

2. Чи тобі мало, що тебе знають по всьому лісі?! Давай краще

заспіваємо, а там дивись і про…, як його там, ага… - продюсер

знайдеться.

 

(Співають частівки)

Нам співать завжди охота ,

Ми без пісні не живем,

Зіркова у нас робота

В шоубізнес ми ідем.

 

Ми подружки – хохотушки,

Нас кікіморами звуть ,

Як співаємо частушки,

Всі від сміху просто мруть .

 

Наша пісня , як лунає,

Замовкають і вовки

Ми з подружкою спііваєм

І танцюєм залюбки.

 

Кожен звір у лісі знає

Про співучих двох подруг

Першість наш дует тримає

Слава шириться навкруг.

 

(На сцені з’являється Ведмідь)

 

В.

Хто тут галас учинив?

Хто Ведмедя розбудив?

Що мені тепер робити,

В лісі до весни бродити?

 

Хто збудив мене на лихо?

Спав собі в барлозі тихо…

Я ж назад не можу лізти,

Бо страшенно хочу їсти!!!

(Кікімори тікають, а на сцену виходять танцюристи. Виконують танець «Варенички» і частують Ведмедя варениками)

В.

От за це я вас хвалю,

Попоїсти я люблю!

Постарались ваші мами,

Поділюся я із вами

(Частує журі)

В.

Всі вареники роздав,

Ніби всіх почастував,

Більш не буду заважати,

Я піду в барлогу – спати!

 

(Йде за лаштунки)

(З’являються дві білочки)

1. Ой, подружко , я таке бачила!

2. Розкажи, мені теж цікаво!

1. Мабуть , ручна робота!

2. Правда?! Мабуть, вишукані речі! Як би я хотіла хоч одним оком поглянути!!!

1. Ну, приміряти – це навряд, а от подивитися – це можна

2. Де? Хіба нас пустять на виставку коштовних прикрас?

1. Та на яку виставку? Я тобі розказую про роботи учнів та батьків 4-А класу Валківського ліцею…

1. Ось поглянь!

 

(Демонструється слайд-шоу. Білочки коментують)

 

1. Так! Краса! А нам можна таку красу собі придбати, а ще краще

самим навчитися робити?

2. А давай спробуємо! Побігли в 4-А, попитаємо!

 

(Біжать зі сцени. Але назустріч їм виходить хлопчик із подушкою)

 

1. Хлопчику, а хлопчику, ти не підкажеш, як нам потрапити у 4-А?

2. Нам дуже-дуже треба!

Х. А навіщо вам той 4-А?! Я в ньому вже четвертий рік сплю, чи то

пак вчуся!

1. Там, кажуть такі талановиті діти!

2. Вони так багато знають і вміють! З ними, мабуть, дуже цікаво!

Х. Та що там цікавого, я нічого не помітив…

1. Як нічого, там же скільки нового можна вивчити!

2. Та в тебе ж, мабуть, там багато друзів!

Х. Друзів? Та в мене одна подружка! Ось вона, моя люба!

 

 

Ой, подушечко м’якенька, ніжна і пухова,

Ти така для мене гарна, хоч уже й не нова.

Ми з тобою давно дружим, вже 4 роки!

Це ти мене не пускаєш вранці на уроки,

Це ти мені ніжно пестиш і вуха, і щоки.

Це ти мені підставляєш свої м’які боки!

Відірватися від тебе, мені дуже трудно!

А без тебе мені в школі дуже-дуже нудно!

Ой, подушечко підбита, з чотирма ріжками.

Як шкода, що місця мало в рюкзаку з книжками.

Білка 1.Не може бути , мабуть , ти щось наплутав.

Білка 2 . У 4 – А таких дітей немає.

 

(Цілує подушку і йде з нею за лаштунки)

(На сцену виходить Вовк, він несе бандуру)

 

Вовк

Біг я полем білим-білим,

За своїм, за вовчим ділом!

Так хотілось мені їсти,

В пору вже по шишки лізти.

До сосни я підійшов,

І оце в снігу знайшов,

Несподіваний момент –

Що воно за інструмент?

Хто ж мені з ним допоможе,

Хто на ньому грати може?

 

(Із зали відгукується Таня Марченко. Вовк виводить її на сцену,

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти