ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Сумський державний університет

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ

З дисципліни

“Комунікативна логіка” з практичними завданнями

для студентів спеціальності

5.03030301 „Видавнича справа та редагування”

Р.


 

Опорні конспекти розроблені викладачем дисципліни „Комунікативна логіка” Бондаренко Д. І.

 

Розглянуто і затверджено цикловою комісією соціально – гуманітарних дисциплін

Протокол № 01 від “02” вересня 2010 р.

 

 

ЗМІСТ

 

Тема: Предмет та метод логіки. ………………………………………..4

Тема: Теорія знака……………………………………………………….. 7

Тема: Ім’я та поняття……………………………………………………..10

Тема: Логічні операції над поняттями…………………………………15

Тема: Висловлювання. …………………………………………………..20

Тема: Закони логіки……………………………………………………….26

Тема: Дедуктивні міркування. …………………………………………..27

Тема: Дедуктивні міркування. …………………………………………..36

Тема: Основи теорії аргументації……………………………………….43

 

Рівні засвоєння навчального матеріалу:

- «початковий рівень» – студент відтворює основний навчальний матеріал, знає всі основні визначення, здатний розв’язувати завдання за зразком;

- «середній рівень»– студент знає істотні ознаки понять логікм, закономірностей зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати логічні операції, вирішувати складні логічні вправи, виправляти допущені помилки; відповідь повна, правильна, обгрунтована;

- «високий рівень» – знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; студент уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно виконувати складні логічні вправи, виявляє і відстоює особисту позицію.

 

 

Тема: Предмет та метод логіки.

План:

1.Визначення логіки.

2.Міркування та його структура.

3.Логічні форми міркування.

1. Логіка -це наука, яка вивчає форми (схеми,структури) міркувань людей.

Її історія налічує близько 2,5 тис. років і поділяється на два етапи:

традиційний (IV ст.. до н.е. - перша половина XIX ст.);

сучасний (друга половина XIX ст. - до нашого часу).

Фундатором традиційної логіки вважають Аристотеля (384 - 322 рр. до н.е.), а сучасної - німецького філософа Готфріда Лєйбніца (1646 - 1716).

 

2. Міркування - це розумовий процес, у ході якого на підставі наявних, відомих знань отримують нове знання.

Структура міркування складена з двох компонентів:

Засновки - це висловлювання, в яких міститься вихідне, відоме знання.

Висновок - це висловлювання, в якому міститься нове знання і яке отримують логічним шляхом із засновків.

Міркування поділяють на:

Правильне міркування - це міркування, в якому дотримано всіх правил та законів логіки.

Неправильне міркування - це міркування, в якому припущено логічних помилок унаслідок порушення правил або законів логіки.

Логічні помилки в логіці поділяють на:

паралогізми - це логічні помилки, яких припуска­ються в міркуваннях ненавмисно (через незнання);

софізми - це логічні помилки, яких припуска­ються в міркуваннях навмисно з метою введення в оману, обґрунтування неправдивого твердження.

Логіка не займа­ється визначенням істинності та хибності засновків та висновків міркувань.Але в логіці існує правило: якщо міркування побудоване правильно і при цьому воно спирається на істинні засновки, то ви­сновок такого міркування завжди буде безперечно істинним. В інших випадках істинність висновку не може бути гарантована. Логіку як науку цікавить не просто міркування, а. йо­го логічна форма (схема).

3. Логічна форма міркування - це спосіб зв'язку висловлювань, які входять до його складу, Для її виявлення в логіці створюють штучні мови, які отримали назву формалізованих мов. Формалізована мова — це спеціальна штучна мо­ва, в якій вирази природної мови замінюють на спеціальні символи, за якими закріплюють певні значення. Міркування за такого підходу перетворюється на ланцюжок знаків, побудований за строгими прави­лами. Побудова моделі, в якій змістовним міркуванням відповідають їхні формальні аналоги, у логіці на­зивається формалізацією.

Компонентами логічної форми є:

логічні терміни в природній мові виража­ють за допомогою таких слів та. словосполучень, як «будь-який», «деякий», «є», «якщо..., тоді...», «...і...», «...або...» тощо;

нелогічні терміни фіксують певну інформацію, про яку йдеться у виразі. Це можуть бути як окремі слона, словосполучення, так і цілі речення.

Зміст міркування виражено саме в нелогі­чних термінах. Логічна форма міркування — це його структура, яку виявляють в результаті абстрагування від значень нелогічних термінів.

Література:

Основна:

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.

Додаткова:

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Хоменко 1. В. Евристика. Теорія та практика суперечки. — К., 2007.

Практичні завдання з теми: «Предмет та метод логіки»

Початковий рівень.

1. Дайте відповіді на запитання:

1. Яке визначення логіки як науки?

2. Скільки та які історичні етапи вирізняють в істо­рії логіки? Назвіть їхні часові рамки і фундаторів?

3. Що таке міркування?

4. Чим відрізняються правильні міркування від не­правильних?

5. Чим відрізняються софізми від паралогізмів?

6. Чому логіку називають формальною?

7. Чи завжди термін «логіка» пов'язують з наукою логікою?

8. Чому некоректно буде сказати, що логіка вивчає мислення людини?

9. Чому логіку вважають нормативною, а не описо­вою наукою?

10. Чи достатньо порушення законів і правил логіки для одержання хибного висновку?

11. Чи можна засобами логіки встановити істинність засновків та висновку міркування?

 

У якому значенні вживають термін «логіка» в наведених текстах?

1. «Ти збираєшся купувати машину, а гроші в тебе не тримаються. Де тут логіка?» - запитує у чоловіка дружина.

2. «Учора я дивився детективний фільм». - «Спо­добалося?» - «Та ні. В ньому було стільки нелогіч­ного!».

3. «Логіка є великим переслідувачем темного і за­плутаного мислення, вона розганяє туман, який пере­ховує від нас наше неуцтво і примушує вважати, що ми розуміємо предмет, у той час, коли ми його не ро­зуміємо» (Дж. Ст. Мілль).

 

Середній рівень.

Відновіть міркування у повному вигляді, тобто з'ясуйте всі їхні засновки та висновок.

1. З'ясувати засновки міркування.

2. З'ясувати висновок міркування.

3. Записати засновки міркування один за одним, по­тім під рискою записати висновок міркування.

Відновимо міркування давньоримського філософа Лукреція Кара «Те, що змінюється, руйнується, і, отже, гине».

Те, що змінюється, руйнується.

Те, що руйнується, гине.

Отже, те, що змінюється, гине.

1. Конференція пройшла успішно, отже, вона була добре організована.

2. Якщо засновки істинні та міркування правильне, тоді висновок істинний. Отже, міркування не є пра­вильним або засновки не є істинними.

3. «Я мислю, отже, я існую» (Р.Декарт).

 

З'ясуйте логічну форму висловлювань.

1. Визначити логічні терміни, що входять до складу висловлювання.

2. Визначити прості висловлювання (нелогічні термі­ни), які входять до складу досліджуваного висловлю­вання. Позначити їх певними знаками.

3. Виразити логічну форму висловлювання за допо­могою відповідної схеми.

Приклад. «Якщо я підготуюся до іспиту, то складу його на «відмінно».

Цей вираз містить один логічний термін: «якщо..., то...» і складається з двох простих висловлювань:

1. Я підготуюся до іспиту — р;

2. Я складу іспит на «відмінно» — q .

Логічна форма виразу: Якщо р, то q

1. Логіка — це наука або мистецтво.

2. Якщо немає наслідку, то немає і причини.

3. У Великодню суботу закінчують усі роботи в хаті й по господарству, готують крашанки чи пи­санки.

4. «Багатство та знатність не приносять ніякої гід­ності» (Сократ).

 

Високий рівень.

Виконайте завдання, пов'язані з аналізом ви­словів видатних філософів.

Спростуйте точку зору відомого німецького фі­лософа І. Канта. «З часів Аристотеля логіка не багато збагатилася за змістом, та це й неможливо через її природу. Існує лише декілька наук, які досягай такого усталеного стану, що вони вже більше не змінюються. До них належить логіка, а також метафізика. Аристотель не упустив жодного моменту розуму, і в цьому відно­шенні ми лише точніші, методичніші й акуратні­ші... в наш час немає жодного знаменитого логіка, нам і не потрібні ніякі нові винаходи для логіки, тому що вона містить лише форму мислення».

Прокоментуйте цитату англійського філософа і логіка Бертрана Рассела. Чи є його слова ак­туальними для нашого часу? «Усі ми постійно робимо або приймаємо різноманітні виводи, і більшість з них, якими вони б на перший погляд не здавалися переконливими, у дійсності є необґрунтованими. Коли ми діємо відповідно до необґрунтованих виводів, ми не досягаємо поставлених цілей. У політиці та економці більшість міркувань хибні. У XVI ст. Іспанія була зруйнована, оскільки погодилася з міркуванням, у якому доводили, що зо­лото має накопичуватися. Я не буду додавати пізніші приклади... Але скажу таке: наприкінці цієї війнивідбудова буде потребувати яснішого і чіткішого мислення, і широко розповсюджені людські помилки будуть великою пе­решкодою на шляху встановлення бажаних принци­пів керування державою. Наука, яка сьогодні більш, ніж політика, підпорядкована логіці, досягла великих успіхів; якщо подібних успіхів досягнуть і в інших царинах соціального життя, стане необхідним, щоб люди навчилися мислити логічно і не були рабами упереджень та пристрастей. Можливо, ця надія уто­пічна; можливо, проте, що уроки набутого досвіду зможуть послабити вплив ірраціональних вірувань, які охопили сучасний світ».

Тема: Теорія знака.

План:

1. Поняття про знак. Види знаків.

2. Структура знакового процесу.

3. Структура значення знака.

4. Рівні знакового процесу.

 

1. Будь-яке міркування можна подати як ланцюжок знаків.

Знак - це матеріальний об'єкт, яким у процесі спілкування та мислення людей заміщують інший об'єкт, який позначають.

Розрізняють три види знаків:

- іконічні знаки (знаки-копії) — це знаки, значення яких повніс­тю визначене тим предметом, якому вони відпові­дають;

- знаки-символи - це знаки, які фізично ніяк не пов'язані з предметами, що їх вони позначають, їх­ні значення встановлюють переважно за умовною згодою. У зв'язку з цим вони набувають статусу умовного позначення та всезагального правила;

- знаки-індекси - це знаки, значення яких повніс­тю визначене тим контекстом, в якому їх застосо­вують.

Знаки поділяють на мовні та немовні. У логіці досліджують мовні знаки.

Знаковий процес (семіозис) — це процес, в якому щось функціонує як знак.

2. Структура знакового процесу складена з чотирьох компонентів:

- знакового засобу (того, що є знаком);

- значення (того, на що вказує знак);

- інтерпретатора (того, хто сприймає знак);

- інтерпретанти (дії, поведінки, реакції того, хто сприймає знак).

 

3. Головним компонентом знакового проце­су є знак. Кожний знак має значення, тобто щось по­значає. Розрізняють два типи значення знака:

предметне значення (денотат) знака — це предмет, позначений знаком;

смислове значення знака — це зміст знака, який засвоюють у процесі його розуміння. Смисл знака — це сукупність суттєвих рис, властивостей, характеристик предмета, позначеного цим знаком. Знак обов'язково має смислове значення. Не кожний знак вказує на якийсь реально існуючий предмет.

 

4. На першому рівні семіозису інтерпретатор безпосередньо включений до знакового процесу. На другому рівні він абстрагується від своєї участі у знаковому процесі та здійснює спробу дослідити його структуру на високому теоретичному рівні. Таких рівнів семіозису може бути безконечна кількість. Кожен з них репрезентує різні рівні абстра­кції при розгляді одного й того ж знакового процесу.

Для розрізнення рівнів аналізу знакового процесу впроваджено два поняття:

- метамова - це мова, засобами якої описують та досліджують властивості та відношення об'єктної мови;

- об'єктна мова (предметна мова) - це мова, за допомогою якої фік­сують, описують предметну (позамовну) дійсність.

Об'єктна мова — це предмет аналізу, метамова - засіб такого аналізу.

Література

Основна:

Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки. — К., 1997.

Ивин А. А. Логика. — М., 2004.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.

Додаткова:

Анисов А. М. Современная логика. — М., 2002.

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Брюшинкин В. Н. Логика. — М., 2001.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. —М., 2007.

Хоменко И. В. Логика. Теория и практика аргументации. — М., 2009.

 

Початковий рівень.

1. Дайте відповіді на запитання.

1. Що таке знак?

2. Які види знаків ви знаєте?

3. До яких видів можна віднести такі знаки: пейзаж; натюрморт; ікона; твір абстрактного мистецтва; ко­лаж; мозаїка; карикатура.

4. Які види знаків вивчає логіка?

5. Що таке значення знака? Якою є структура зна­чення знака?

6. Чи всі знаки мають значення?

7. Чи можливі ситуації, коли знак немає смислового значення?

8. Чи може змінюватися предметне значення знака в різних знакових ситуаціях?

9. Чи може змінюватися смислове значення знака в різних знакових ситуаціях?

10. Чи може бути так, що у знака відсутнє предметне значення, але наявне смислове значення?

11. Що таке вимір знакового процесу?

12. Що таке рівень знакового процесу?

13. Що таке метамова та об'єктна мова?

 

Середній рівень.

1. Дайте аналіз структури таких знакових про­цесів.

Для того щоб визначити структуру знакового проце­су, необхідно з'ясувати:знаковий засіб, значення, інтерпретатора, інтерпретанту.

Приклад. «По телебаченню пока­зують рекламу кави».

1. Знаковий засіб — відеоролик реклами кави.

2. Значення — зміст рекламного ролика.

3. Інтерпретатор — глядач.

4. Інтерпретанта — реакція глядача (не звертає уваги, виключає звук, уважно дивиться).

1. Студент відповідає на семінарському занятті.

2. Вчений розшифровує невідомий ієрогліф.

3. Учитель робить зауваження учню на уроці.

4. Покупець висловлює незадоволення щодо обслу­говування адміністратору магазина.

5. Гість вітає ювіляра з днем народження.

6. На вулиці перехожий розповідає чоловікові, як йому доїхати до Машинобудівного коледжу.

7. Поет виголошує свій твір перед аудиторією.

 

Високий рівень.

Види понять

1. Залежно від кількісної характеристики обсягу по­няття/

Одиничне - це поняття, обсягом якого є однин елемент («Луна», «Наполеон», «перший космонавт»).

Загальне - це поняття, обсягом якого є клас однорідних предметів («ріка», «студент»).

Порожне - це поняття, обсяг якого не міс­тить жодного предмета («русалка»).

2. Залежно від типу елементів обсягу поняття/

Конкретне поняття - це поняття, елементом об­сягу якого є предмет або клас предметів («білий дім», «лошадь»).

Абстрактне поняття - це поняття, елементом об­сягу якого є властивості предметів або відношен­ня між ними («Білизна»).

Поділ імен на абстрактні та конкретні інколи поро­джує логічну помилку гіпостазування, яка поля­гає в опредметненні абстрактних сутностей, у приписуванні їм реального, предметного існу­вання.

3. Залежно від характеру елементів обсягу поняття.

Збірне поняття - це поняття, елементами обсягу якого є класи предметів.

Незбірне поняття - це поняття, елементами обся­гу якого є окремі предмети.

 

5. Сумісні поняття, які мають спільні елементи обсягу, тобто їхні обсяги повністю або частково збігаються.

Несумісні поняття, які не мають спільних елементів обсягу, тобто їхні обсяги не збігаються.

Існує три типи відношень між сумісними поняттями:

А, В

 

Відношення тотожності - це відношення, яке іс­нує між поняттями, які мають різний зміст, але їх­ні обсяги повністю збігаються.

 

Відношення підпорядкування - це відношення, яке існує між родовим поняттям та поняттям, що виражає один з видів цього роду. Мають на увазі такі поняття, обсяг одного з яких становить частину обсягу другого поняття (входить до обсягу другого поняття, але не вичерпує його).

Відношення перетину - це відношення, яке існує між поняттями, обсяги яких частково збігаються. Мають на увазі такі поняття, до обсягів яких включені спільні елементи, проте обсяг кожного з цих понять має також предмети, які не є елемен­тами обсягу іншого поняття.

А

Існує три типи відношень між несумісними поняттями:

Відношення співпідпорядкування - це відношен­ня, яке існує між поняттями, що є різними видами одного роду. У цьому випадку обсяги видових понять не збігаються і повністю включаються до об­сягу родового поняття.

 

Відношення протилежності - це відношення, яке існує між поняттями, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто:

сума їхніх обсягів не вичерпує обсягу родового поняття;

обсяги таких понять є крайніми ви/дами у межах одного роду;

одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого поняття, але й за­мінюють їх на протилежні.

 

Відношення протиріччя - це відношення, яке іс­нує між поняттями, які є видами одного роду, але, на відміну від відношення протилежності, сума їх­ніх обсягів повністю вичерпує обсяг родового по­няття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого.

 

Література

Основна:

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.

Додаткова:

Анисов А. М. Современная логика. — М., 2002.

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Хоменко И. В. Логика. —М., 2010.

Початковий рівень.

1. Дайте відповіді на запитання.

1. Як визначити ім'я?

2. Які принципи відношення іменування ви знаєте? Наведіть їхні визначення.

3. Що таке автонімне вживання імен у контексті? Наведіть приклад.

4. Яке визначення поняття?

5. Яка логічна структура поняття?

6. Чи може обсяг поняття складати властивості предметів?

7. Назвіть види понять.

8. На якій підставі в логіці виокремлюють одинич­ні, загальні, порожні поняття? Дайте їхні визначення. Наведіть приклади.

9. На якій підставі в логіці виокремлюють конкре­тні та абстрактні поняття? Дайте їхні визначення. На­ведіть приклади.

10. На якій підставі в логіці виокремлюють збірні та незборні поняття? Дайте їхні визначення. Наведіть приклади.

11. Що таке сумісні та несумісні поняття? Наведіть приклади.

12. Назвіть типи відношень між сумісними понят­тями.

13. Назвіть типи відношень між несумісними по­няттями.

 

Середній рівень.

Високий рівень.

1. Визначте, в якому відношенні знаходяться такі пари понять:

1. Європейська держава, федеративна держава.

2. Літератор, прозаїк.

3. Багатство, злидні.

4. Прокурор, адвокат.

5. Молодість, старість.

6. Винність, невинність.

7. Кисень, газ.

8. Злочин, хуліганство.

9. Боржник, юрист.

10. Найяскравіша зірка, Сонце.

 

2. Встановіть відношення між поняттями і зобра­зіть їх у вигляді колових схем.

Для того щоб встановити відношення між поняттями, необхідно:

1. Встановити, чи є досліджувані поняття порівнян­ними. Якщо поняття непорівнянні, то відношення між ними встановити неможливо.

2. З'ясувати, які з досліджуваних понять є сумісними, а які — несумісними.

3. Встановити тип відношення між сумісними понят­тями і тип відношення між несумісними поняттями.

4. Зобразити відношення між поняттями у вигляді ко­лових схем.

Розглянемо такі поняття: гетьман, гетьман Правобе­режної України, Петро Дорошенко, Пилип Орлик, Іван Брюховецький.

Наведені поняття є порівнянними, оскільки мають спільну родову ознаку «бути людиною», отже, між ними можна встановити відношення. Поняття «гетьман» (А) і «гетьман Правобережної України» (В) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування.

Петро Дорошенко був гетьманом Правобережної Украї­ни у 1665—1676 роках. Отже, поняття «гетьман Правобережної України» (В) і «Петро Дорошенко» (С) є сумі­сними і знаходяться у відношенні підпорядкування. Іван Брюховецький був гетьманом Лівобережної України у 1663—1668 роках. Отже, поняття «геть­ман» (А) і «Іван Брюховецький» (О) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування. При цьо­му поняття «Іван Брюховецький» не входить до обся­гу поняття «гетьман Правобережної України». Зобразимо відношення між досліджуваними понят­тями у вигляді колових схем.

 

1. Література, художня література, дитяча література.

2. Держава, монархія, федерація.

3. Словник, тлумачний словник, орфографічний словник, словник В.Даля.

4. Художник, композитор, письменник, Тарас Ше­вченко, Леся Українка, автор «Лісової пісні».

5. Число, парне число, непарне число, число 2, чи­сло, яке ділиться на 2.

6. Людина, яка має вищу освіту; людина, яка знає англійську мову; людина, яка знає французьку мову; людина, яка працює перекладачем.

7. Місто, столиця, Київ, місто України, населений пункт, обласний центр.

8. Студент, сумчанин, відмінник, спортсмен, викла­дач, майстер спорту.

 

3. Наведіть поняття, які мали б такі логічні харак­теристики:

1. Загальне, конкретне, збірне, позитивне, безвідносне.

2. Одиничне, абстрактне, незбірне, позитивне, без­відносне.

3. Загальне, конкретне, незбірне, негативне, відносне.

4. Пусте, абстрактне, незбірне, позитивне, безвідносне.

5. Загальне, абстрактне, збірне, позитивне, безвідносне.

Тема: Логічні операції над поняттями.

План:

1. Визначення понять.

2. Поділ понять.

3. Класифікація.

4. Інші операції.

 

1. Для усунення неясності понять і уточнення їх зміста використовується операція визначення. Визначення - логічна операція, що розкриває зміст поняття і дозволяє відрізняти визначувані предмети від інших, схожих з ними. Коли зміст деякого поняття вам відомий погано або взагалі невідомий, ви ставите питання: «Що це таке?» У відповідь вам дають визначення. «Що таке квадрат?» - «Квадрат - це прямокутник з рівними сторонами» — це і є визначення.

Визначення говорить про тотожність двох понять - визначуваного і визначаючого. Зміст визначуваного поняття вам не відомий, і воно розкривається через відомє вам визначаюче поняття. Для того, щоб визначення виконувало своє завдання і розкривало зміст визначуваного поняття, необхідно при формулюванні визначення дотримувати правила.

1. Визначення має бути відповідним, тобто визначуване і визначаюче поняття мають бути тотожні за своїм обсягом. Визначення говорить про тотожність двох понять, отже, ці два поняття відносяться до однієї і тієї ж сукупності предметів. Порушення цього правила приводить до помилок: або обсяг визначального поняття більше обсягу визначуваного поняття — тоді наше визначення буде дуже широким; або обсяг визначального поняття менше обсягу визначуваного поняття - тоді наше визначення буде дуже вузьким.

2. Визначення має бути точним і ясним. Це правило говорить про те, що при визначенні не можна використовувати неточні і неясні поняття. Тут слід звернути увагу на те, що слова, поняття, використовувані у визначальній частині, мають бути відомі тій людині, для якої дається визначення. Самі по собі вони можуть бути точні і ясні, але якщо їх значення вам не відоме, то визначення не дасть вам жодної інформації. Дана вимога виключає з числа визначень всякого роду метафори, крилаті висловлювання, порівняння і т.д.

3. Визначення не повинне містити в собі кола. Тут ми стикаємося з помилкою «порочного кола». Суть полягає в тому, що поняття визначається через посередництво інших понять, зміст яких само розкривається через визначуване поняття.

 

2. Для усунення неточності понять використовується інша логічна операція - поділ. Вона набуває особливе значення, коли обсяг понять дуже великий і в ньому важко орієнтуватися. Тоді ми розбиваємо його на певні частини, групи, класи — це і є поділ. Поділ - логічна операція, що розкриває обсяг поняття за допомогою розбиття його на види. Наприклад, органи чуття підрозділяються на органи зору, слуху, нюху, дотику і смаку; вищі рослини діляться на трави, чагарники і дерева.

В операції поділу присутні три елементи: ділиме поняття; підстава ділення - одна з ознак предметів, створюючих обсяг ділимого поняття, спираючись на який ми здійснюємо поділ; члени ділення - ті види, які виходять в результаті поділу. Наприклад: люди діляться на блондинів, брюнетів, шатенів, рудих і альбіносів. Тут ділимим поняттям е «люди».

1. Поділ має бути відповідним, тобто сума членів поділу має дорівнювати обсягу ділимого поняття. Порушення цього правила приводить до помилок:

а) Неповний поділ - коли перераховуються не всі види ділимого родового поняття: «Енергія ділиться на механічну і хімічну» (не вказана електрична і атомна енергія).

б) Поділ із зайвими членами - коли в результаті ділення до обсягу ділимого поняття додаються предмети, яких там спочатку не було, наприклад: «Хімічні елементи діляться на метали, неметали і сплави» (сплави не входять в обсяг поняття хімічний елемент).

2. Члени поділу повинні виключати один одного, тобто не мати загальних елементів, бути співпідпорядкованими поняттями, обсяги яких не перетинаються. Інакше кажучи, кожен елемент з обсягу ділимого поняття повинен попасти лише в один клас, в іншому випадку виникне плутанина, а не прояснення обсягу поняття. Приклад: «Війни бувають справедливими, несправедливими, визвольними, загарбницькими і світовими». Тут члени ділення не виключають один одного: справедлива війна може бути визвольною, загарбницькі війни - всі несправедливі, і ті та інші можуть бути світовими.

3. Поділ повинне вироблятися лише по одній підставі, не можна в процесі ділення замінювати одну ознаку, спираючись на яку ми почали поділ, іншою. «Люди бувають багатими, бідними і лисими».

Поділ понять слід відрізняти від мисленного розчленовування предмету на частини (квартиру ми членуємо на кімнати, кухню, коридор і ванну).

3. Поділ понять відіграє важливу роль у такій формі систематизації наукового знання, як класифікація, Класифікація — це багаторівневий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, по­глиблення та отримання нових знань стосовно членів поділу.

Розрізняють два різновиди класифікації, які різняться характером підстав, що їх використовують в операці­ях поділу: природну, штучну.

Природна класифікація-— це класифікація, яку здійснюють на підставі суттєвих ознак досліджу­ваних об'єктів.

Штучна класифікація -— це класифікація, яку здійснюють на підставі несуттєвих ознак дослі­джуваних об'єктів.

 

4. Опис - це прийом, який полягає в перерахуванні ознак предмета з метою нестрогого виокремлення його з ряду схожих на нього предметів.

Характеристика- це прийом, який полягає в пе­реліченні деяких властивостей предмета, важли­вих у певному відношенні.

Порівняння- це прийом, який застосовують для образної характеристики предмета.

Розрізнення- це прийом, який встановлює озна­ки, що відрізняють один предмет від іншого (поді­бного до нього) предмета.

Узагальнення — це логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від деякого поняття до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом. Межею узагальнення є універсальне поняття, тобто категорія.

Обмеження — це логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від деякого поняття до поняття з меншим обсягом, але більшим змістом. Граничним обмежен­ням є одиничні поняття.

Література

Основна:

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. —М., 2007.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.

Додаткова:

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Брюшинкин В. Н. Логика. — М., 2001.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки. — К., 1997.

Ивин А. А. Логика. — М., 2004.

Хоменко И. В. Логика. —М., 2010.

Початковий рівень.

1. Дайте відповіді на запитання:

1. У чому полягає операція узагальнення понять?

2. У чому полягає операція обмеження понять?

3. Під час визначення розкривають зміст поняття чи його обсяг?

4. Які логічні помилки допускають у визначеннях?

5. У чому полягає операція поділу понять?

6. Яка структура поділу?

7. Що такс класифікація?

8. У чому полягає операція визначення понять?

 

2. Визначте, в яких випадках правильно проведе­но операцію узагальнення понять.

Для виконання цього завдання треба з'ясувати, чи є перше поняття різновидом другого, тобто чи обсяг першого поняття є меншим, ніж обсяг другого, а зміст першого поняття є більшим, ніж зміст другого. Якщо це так, то операцію узагальнення проведено правильно. Якщо — ні. то узагальнення проведено неправильно.

Приклад. «І. Кант - автор «Критики чистого розуму». У цьому прикладі операцію узагальнення не здійсне­но, оскільки «І. Кант» і «автор «Критики чистого ро­зуму» — це тотожні поняття. Це означає, що перше поняття не є різновидом другого.

1. Кабінет міністрів України — уряд України.

2. Конституція України — закон.

3. Місяць - рік.

4. Аристотель — давньогрецький філософ.

5. Оркестр — скрипка.

6. Літературний твір — вірш Тараса Шевченка «За­повіт».

7. Сантиметр — метр — міра довжини.

8. Громадський діяч — політик.

9. Секунда — хвилина — година — доба.

10. Крилатий кінь — Пегас.

 

3. Визначте, в яких випадках правильно проведе­но операцію обмеження понять.

Для виконання цього завдання треба з'ясувати, чи є друге поняття різновидом першого, тобто чи обсяг другого поняття є меншим, ніж обсяг першого, а зміст другого поняття є більшим, ніж зміст першого. Якщо це так, то операцію обмеження проведено пра­вильно. Якщо — ні, то обмеження проведено непра­вильно.

Приклад. «Міліція — відділення міліції».

У цьому прикладі операцію обмеження не здійснено, оскільки міліція — це адміністративна установа для охорони громадського порядку, а відділення міліції — не різновид такої установи, а її структурна одиниця.

1. Держава — республіка.

2. Релігія — християнство.

3. Міркування — висловлювання.

4. Будинок — квартира.

5. День — ранок.

6. Наука — логіка.

7. Прямокутник — квадрат.

8. Студент — учень.

 

4. З'ясуйте структуру та вид наведених поділів по­нять.

Для виконання цього завдання треба: з'ясувати структуру поділу (знайти подільне по­няття, члени поділу, підставу поділу). Постійна – непостійна підстава.

Приклад. «Держави: республіки, монархії».

Структура поділу: подільне поняття - держава, члени поділу - республіки, монархії, підстава поділу -форма державного правління, непостійна підстава.

1.Міркування: правильне, неправильне.

2. Монархія: абсолютна, конституційна.

3. Сторони горизонту: південь, північ, схід, захід.

4. Книги: цікаві, нецікаві.

5. Логічні помилки: паралогізми, софізми.

 

Середній рівень.

1. Визначте, в яких випадках правильно проведе­но операцію обмеження понять:

1. Держава — республіка — унітарна держава.

2. Планета — планета Сонячної системи — Земля

3. 2011 рік — лютий 2011 року — 24 лютого 2011 року.

 

Проведіть обмеження понять.

Для того щоб обмежити поняття, необхідно:

1. Визначити зміст та обсяг досліджуваного поняття.

2. Винайти нове поняття, збільшивши зміст і змен­шивши обсяг попереднього.

Приклад. Розглянемо поняття «студент». Його змістом є така суттєва ознака, як «навчатися у вищому навчальному закладі». Обсягом цього поняття є клас усіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст поняття, додаючи ще одну ознаку «навчатися на гуманітарному факультеті».Обсяг поняття одразу ж зменшиться. До нього тепер вхо­дять тільки ті студенти, які навчаються на гуманітар­них факультетах. Отже, обмеженням поняття «студент» може бути поняття «студент гуманітарного факультету».

 

Гривня. Народ. Універсал. Релігійне свято. Університет.

 

3. Визначте, які з наведених прикладів є поділами понять, а які — розчленуванням предмета на час­тини.

Для виконання цього завдання, необхідно:

1. Поставити перед списком понять вираз «...скла­дається...». У випадку розчленування отримане ви­словлювання буде осмисленим, у випадку поділу бу­демо мати нісенітницю.

2.. Поставити перед списком понять вираз «...буває...». У випадку поділу отримане висловлювання буде осмисленим, у випадку розчленування будемо мати нісенітницю.

Приклад. «У реченні виділяють головні та другорядні члени».

Поставимо перед списком понять вираз «...скла­дається...». Отримаємо осмислене висловлювання: «Речення складається з головних та другорядних чле­нів». Отже, наведений приклад — цс розчленування предмета на частини.

1. Тиждень поділяють на сім днів.

2. Університет поділяють на факультети

3. За політичним режимом держави поділяють на демократичні та авторитарні.

4. Угоди бувають усними або письмовими.

5. Рік поділяють на 12 місяців.

 

Високий рівень.

1. Дайте логічний аналіз поділам понять:

1. Діти: невиховані, не наші,

2. Жінки: заміжні, незаміжні, матері, бабусі.

3. Університети: українські, російські, американсь­кі, зарубіжні.

4. Банки: комерційні, міжнародні, державні.

5. Національні релігії: індуїзм, даосизм, іудаїзм.

6. Форма державності: республіка, президентська республіка, парламентська республіка, монархія, аб­солютна монархія, обмежена монархія.

7. Поняття: загальні, конкретні, збірні, незбірні.

8. Дерева: хвойні, плодові, листяні, кущі.

9. Мова: природна, штучна, діалектна, рідна.

2. Побудуйте класифікації, використовуючи наве­дені поняття.

1. Католицизм, махаяна, християнство, іслам, хінаяна, п

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти