ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Практичні завдання з теми: «Ім’я та поняття».

Початковий рівень.

1. Дайте відповіді на запитання.

1. Як визначити ім'я?

2. Які принципи відношення іменування ви знаєте? Наведіть їхні визначення.

3. Що таке автонімне вживання імен у контексті? Наведіть приклад.

4. Яке визначення поняття?

5. Яка логічна структура поняття?

6. Чи може обсяг поняття складати властивості предметів?

7. Назвіть види понять.

8. На якій підставі в логіці виокремлюють одинич­ні, загальні, порожні поняття? Дайте їхні визначення. Наведіть приклади.

9. На якій підставі в логіці виокремлюють конкре­тні та абстрактні поняття? Дайте їхні визначення. На­ведіть приклади.

10. На якій підставі в логіці виокремлюють збірні та незборні поняття? Дайте їхні визначення. Наведіть приклади.

11. Що таке сумісні та несумісні поняття? Наведіть приклади.

12. Назвіть типи відношень між сумісними понят­тями.

13. Назвіть типи відношень між несумісними по­няттями.

 

Укажіть, які з наведених понять є загальними, одиничними або пустими?

Юридична особа. Геній усіх часів і народів. Шекспір. У сорочці народжений. Українська мова. Рідний край.

 

Укажіть, які з наведених понять є конкретними або абстрактними?

Батько. Жіночість. Телефон. Привабливість. Батьківщина. Фарбований лис. Ключ від квартири.

 

Укажіть, які з наведених понять є збірними або незбірними?

Сумська область. Депутат. Сузір'я. Студент. Селянство. Городина. Дітвора.

 

5. Укажіть, які з наведених понять є безвідносни­ми або відносними?

Боржник. Мати. Столиця України. Жінка. Закоханий. Пісня відомого композитора. Збірка поезій Павла Тичини. Кінотеатр. Учитель-філолог

 

6. Встановити відношення тотожності, перетину, підпорядкування між наведеними поняттями:

Найбільше місто України. Сама висока гора у світі. Головний закон держави. Жінка. Конституція України. Мати. Місто України, розташоване на Дніпрі. Еверест. Сучасна столиця України. Сестра.

 

7. Знайдіть у наведеному переліку поняття, які знаходяться у відношенні співпідпорядкування, протилежності, протиріччя:

Оптиміст. Парне число. Любов. Непарне число. Геометрія Евкліда. Ненависть. Психологія. Неевклідова геометрія. Песиміст. Геометрія Лобачевского.

Середній рівень.

Визначте логічну структуру наведених понять.

1. Визначити зміст поняття.

2. Визначити обсяг поняття, його елементи та частини.

Приклад: Дамо логічний аналіз структури поняття «злочин»,

Його змістом є такі суттєві ознаки: «бути суспіль­не небезпечним винним діянням (дією або бездіяль­ністю)». Обсягом цього поняття є клас усіх злочинів. Елементами обсягу є злочини, що їх вчинили окремі суб'єкти злочину. Залежно від того, на яку ознаку спираються, вио­кремлюють різноманітні частини обсягу поняття «злочин». Так, за ступенем тяжкості злочини можуть бути: злочинами невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкими і особливо тяжкими злочинами. Якщо ж ми оберемо іншу ознаку — «закінченість злочину», то отримаємо інший ряд підкласів: закінче­ні злочини і незакінчені злочини. Якщо оберемо ознаку «форма вини», тоді отримаємо такі частини обсягу досліджуваного поняття: умисний злочин та злочин з необережності.

Республіка. Президент. Михайло Коцюбинський. Нація. Християнство. Апостол. Найвища вершина Карпат.

 

2. Наведіть поняття, які були б одночасно:

1. Абстрактними та пустими.

2. Одиничними та конкретними.

3. Абстрактними та загальними.

4. Одиничними та збірними.

 

3. Дайте логічну характеристику поняттям:

Для того, щоб дати логічну характеристику поняттю, необхідно з'ясувати, чи є досліджуване поняття:

1. Одиничним, загальним, пустим.

2. Конкретним, абстрактним,

3. Збірним, незбірним.

Поняття «універси­тет»:загальне, конкретне, незбірне.

Верховна рада України. ООН. Динозавр. Викладач. Хвороба. Аморальність. Чумацький шлях. Орден Ярослава Мудрого.

 

4. Доберіть поняття, що є тотожними таким поняттям:

1. Столиця України.

2. Квадрат.

3. Найдовша ріка України.

4. Джомолунгма.

5. Автор «Кобзаря».

6. Шекспір.

7. Андріївська церква в Києві.

8. Жінка.

9. Великдень.

 

5. З наведених пар понять визначте, які знахо­дяться у відношенні перетину:

1. Політик, депутат.

2. Місто, населений пункт.

3. Письменник, філософ.

4. Архітектор, кредитор.

5. Юрист, адвокат.

6. Сучасний художник, український художник.

7. Дружина, сестра.

8. Мати, донька.

9. Республіка, федерація.

 

6. З наведених пар понять визначте, які знахо­дяться у відношенні підпорядкування:

1. Книга, глава книги.

2. Квартира, двокімнатна квартира.

3. Університет, факультет.

4. Вищий навчальний заклад, академія.

5. Театр, дитячий театр.

6. Автомобіль, двигун.

7. Музика, класична музика.

8. Одяг, рукав.

9. Ліс, дерево.

10. Герої війни, учасники війни.

 

7. Укажіть, які з наведених понять є суперечли­вими, а які протилежними:

1. Високий, низький.

2. Молодий, старий.

3. Відомий, невідомий.

4. Сильний, безсилий.

5. Істина, хиба.

6. Революціонер, контрреволюціонер.

7. Красивий, потворний.

8. Залежність, незалежність.

9. Солодкий, кислий.

 

8. Доберіть поняття, що знаходяться у відношенні співпідпорядкування з такими поняттями:

1. Університет.

2. Правильне міркування.

3. Англійська мова.

4. Французька література.

5. Трикутник.

6. Калина.

7. Перша світова війна.

8. Роман Льва Толстого.

9. Яблуко.

 

Високий рівень.

1. Визначте, в якому відношенні знаходяться такі пари понять:

1. Європейська держава, федеративна держава.

2. Літератор, прозаїк.

3. Багатство, злидні.

4. Прокурор, адвокат.

5. Молодість, старість.

6. Винність, невинність.

7. Кисень, газ.

8. Злочин, хуліганство.

9. Боржник, юрист.

10. Найяскравіша зірка, Сонце.

 

2. Встановіть відношення між поняттями і зобра­зіть їх у вигляді колових схем.

Для того щоб встановити відношення між поняттями, необхідно:

1. Встановити, чи є досліджувані поняття порівнян­ними. Якщо поняття непорівнянні, то відношення між ними встановити неможливо.

2. З'ясувати, які з досліджуваних понять є сумісними, а які — несумісними.

3. Встановити тип відношення між сумісними понят­тями і тип відношення між несумісними поняттями.

4. Зобразити відношення між поняттями у вигляді ко­лових схем.

Розглянемо такі поняття: гетьман, гетьман Правобе­режної України, Петро Дорошенко, Пилип Орлик, Іван Брюховецький.

Наведені поняття є порівнянними, оскільки мають спільну родову ознаку «бути людиною», отже, між ними можна встановити відношення. Поняття «гетьман» (А) і «гетьман Правобережної України» (В) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування.

Петро Дорошенко був гетьманом Правобережної Украї­ни у 1665—1676 роках. Отже, поняття «гетьман Правобережної України» (В) і «Петро Дорошенко» (С) є сумі­сними і знаходяться у відношенні підпорядкування. Іван Брюховецький був гетьманом Лівобережної України у 1663—1668 роках. Отже, поняття «геть­ман» (А) і «Іван Брюховецький» (О) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування. При цьо­му поняття «Іван Брюховецький» не входить до обся­гу поняття «гетьман Правобережної України». Зобразимо відношення між досліджуваними понят­тями у вигляді колових схем.

 

1. Література, художня література, дитяча література.

2. Держава, монархія, федерація.

3. Словник, тлумачний словник, орфографічний словник, словник В.Даля.

4. Художник, композитор, письменник, Тарас Ше­вченко, Леся Українка, автор «Лісової пісні».

5. Число, парне число, непарне число, число 2, чи­сло, яке ділиться на 2.

6. Людина, яка має вищу освіту; людина, яка знає англійську мову; людина, яка знає французьку мову; людина, яка працює перекладачем.

7. Місто, столиця, Київ, місто України, населений пункт, обласний центр.

8. Студент, сумчанин, відмінник, спортсмен, викла­дач, майстер спорту.

 

3. Наведіть поняття, які мали б такі логічні харак­теристики:

1. Загальне, конкретне, збірне, позитивне, безвідносне.

2. Одиничне, абстрактне, незбірне, позитивне, без­відносне.

3. Загальне, конкретне, незбірне, негативне, відносне.

4. Пусте, абстрактне, незбірне, позитивне, безвідносне.

5. Загальне, абстрактне, збірне, позитивне, безвідносне.

Тема: Логічні операції над поняттями.

План:

1. Визначення понять.

2. Поділ понять.

3. Класифікація.

4. Інші операції.

 

1. Для усунення неясності понять і уточнення їх зміста використовується операція визначення. Визначення - логічна операція, що розкриває зміст поняття і дозволяє відрізняти визначувані предмети від інших, схожих з ними. Коли зміст деякого поняття вам відомий погано або взагалі невідомий, ви ставите питання: «Що це таке?» У відповідь вам дають визначення. «Що таке квадрат?» - «Квадрат - це прямокутник з рівними сторонами» — це і є визначення.

Визначення говорить про тотожність двох понять - визначуваного і визначаючого. Зміст визначуваного поняття вам не відомий, і воно розкривається через відомє вам визначаюче поняття. Для того, щоб визначення виконувало своє завдання і розкривало зміст визначуваного поняття, необхідно при формулюванні визначення дотримувати правила.

1. Визначення має бути відповідним, тобто визначуване і визначаюче поняття мають бути тотожні за своїм обсягом. Визначення говорить про тотожність двох понять, отже, ці два поняття відносяться до однієї і тієї ж сукупності предметів. Порушення цього правила приводить до помилок: або обсяг визначального поняття більше обсягу визначуваного поняття — тоді наше визначення буде дуже широким; або обсяг визначального поняття менше обсягу визначуваного поняття - тоді наше визначення буде дуже вузьким.

2. Визначення має бути точним і ясним. Це правило говорить про те, що при визначенні не можна використовувати неточні і неясні поняття. Тут слід звернути увагу на те, що слова, поняття, використовувані у визначальній частині, мають бути відомі тій людині, для якої дається визначення. Самі по собі вони можуть бути точні і ясні, але якщо їх значення вам не відоме, то визначення не дасть вам жодної інформації. Дана вимога виключає з числа визначень всякого роду метафори, крилаті висловлювання, порівняння і т.д.

3. Визначення не повинне містити в собі кола. Тут ми стикаємося з помилкою «порочного кола». Суть полягає в тому, що поняття визначається через посередництво інших понять, зміст яких само розкривається через визначуване поняття.

 

2. Для усунення неточності понять використовується інша логічна операція - поділ. Вона набуває особливе значення, коли обсяг понять дуже великий і в ньому важко орієнтуватися. Тоді ми розбиваємо його на певні частини, групи, класи — це і є поділ. Поділ - логічна операція, що розкриває обсяг поняття за допомогою розбиття його на види. Наприклад, органи чуття підрозділяються на органи зору, слуху, нюху, дотику і смаку; вищі рослини діляться на трави, чагарники і дерева.

В операції поділу присутні три елементи: ділиме поняття; підстава ділення - одна з ознак предметів, створюючих обсяг ділимого поняття, спираючись на який ми здійснюємо поділ; члени ділення - ті види, які виходять в результаті поділу. Наприклад: люди діляться на блондинів, брюнетів, шатенів, рудих і альбіносів. Тут ділимим поняттям е «люди».

1. Поділ має бути відповідним, тобто сума членів поділу має дорівнювати обсягу ділимого поняття. Порушення цього правила приводить до помилок:

а) Неповний поділ - коли перераховуються не всі види ділимого родового поняття: «Енергія ділиться на механічну і хімічну» (не вказана електрична і атомна енергія).

б) Поділ із зайвими членами - коли в результаті ділення до обсягу ділимого поняття додаються предмети, яких там спочатку не було, наприклад: «Хімічні елементи діляться на метали, неметали і сплави» (сплави не входять в обсяг поняття хімічний елемент).

2. Члени поділу повинні виключати один одного, тобто не мати загальних елементів, бути співпідпорядкованими поняттями, обсяги яких не перетинаються. Інакше кажучи, кожен елемент з обсягу ділимого поняття повинен попасти лише в один клас, в іншому випадку виникне плутанина, а не прояснення обсягу поняття. Приклад: «Війни бувають справедливими, несправедливими, визвольними, загарбницькими і світовими». Тут члени ділення не виключають один одного: справедлива війна може бути визвольною, загарбницькі війни - всі несправедливі, і ті та інші можуть бути світовими.

3. Поділ повинне вироблятися лише по одній підставі, не можна в процесі ділення замінювати одну ознаку, спираючись на яку ми почали поділ, іншою. «Люди бувають багатими, бідними і лисими».

Поділ понять слід відрізняти від мисленного розчленовування предмету на частини (квартиру ми членуємо на кімнати, кухню, коридор і ванну).

3. Поділ понять відіграє важливу роль у такій формі систематизації наукового знання, як класифікація, Класифікація — це багаторівневий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, по­глиблення та отримання нових знань стосовно членів поділу.

Розрізняють два різновиди класифікації, які різняться характером підстав, що їх використовують в операці­ях поділу: природну, штучну.

Природна класифікація-— це класифікація, яку здійснюють на підставі суттєвих ознак досліджу­ваних об'єктів.

Штучна класифікація -— це класифікація, яку здійснюють на підставі несуттєвих ознак дослі­джуваних об'єктів.

 

4. Опис - це прийом, який полягає в перерахуванні ознак предмета з метою нестрогого виокремлення його з ряду схожих на нього предметів.

Характеристика- це прийом, який полягає в пе­реліченні деяких властивостей предмета, важли­вих у певному відношенні.

Порівняння- це прийом, який застосовують для образної характеристики предмета.

Розрізнення- це прийом, який встановлює озна­ки, що відрізняють один предмет від іншого (поді­бного до нього) предмета.

Узагальнення — це логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від деякого поняття до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом. Межею узагальнення є універсальне поняття, тобто категорія.

Обмеження — це логічна операція, в результаті якої здійснюють перехід від деякого поняття до поняття з меншим обсягом, але більшим змістом. Граничним обмежен­ням є одиничні поняття.

Література

Основна:

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. —М., 2007.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.

Додаткова:

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Брюшинкин В. Н. Логика. — М., 2001.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки. — К., 1997.

Ивин А. А. Логика. — М., 2004.

Хоменко И. В. Логика. —М., 2010.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти