ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Практичні завдання з теми «Висловлювання»

Початковий рівень

1. Дайте відповіді на такі запитання:

1. Яке визначення судження?

2. За допомогою яких речень виражають судження?

3. Чим відрізняється судження від речення?

4. Що є предметним та смисловим значенням де­скриптивного висловлювання?

5. Яка структура судження?

6. Які види суджень за кількістю ви знаєте?

7. Які види суджень за якістю ви знаєте?

8. Які види суджень за кількістю та якістю ви знаєте?

9. Які висловлювання називають простими, а які складними?

10. Які логічні сполучники ви знаєте?

11. Як можна визначити модальне висловлювання?

12. Як можна визначити запитання?

13. Як можна визначити відповідь?

14. Які види запитань ви знаєте?

15. Які види відповідей ви знаєте?

16. Чи є тотожними поняття «неправильна відпо­відь» і «хибна відповідь»?

 

Визначте логічну структуру наведених суджень. З'ясуйте їх вид.

Для того щоб визначити логічну структуру судження та з'ясувати його вид, необхідно:

1. З'ясувати суб'єкт, предикат та зв'язку судження.

2. Визначити, чи є судження загальностверджувальним, загальнозаперечувальним, частковостверджувальним ,частковозаперечувальним.

Приклад. «Усі люди є розумними істо­тами». Визначимо його структуру: суб'єкт - «лю­ди», предикат - «розумні істоти», зв'язка - «е». Цс загальностверджувальне судження.

1. Жодна революція не є законною дією.

2. Більшість вулканів не згасли.

3. Деякі злочинці є неосудними.

4. Будь-яка революція є смутою.

5. Картопля не є ананасом.

6. Деякі письменники талановиті.

7. Всі люди грішні.

8. Деякі жінки — домашні господарки.

9. Аристотель — засновник логіки.

10. Всі люди — розумні істоти.

 

3. Визначте, які з наведених висловлювань є де­скриптивними:

1. Життя коротке, мистецтво вічне.

2. Дивіться й аплодуйте!

3. Весь світ грає комедію.

4. Пізнай самого себе.

5. Світає.

6. Сучасна столиця України — місто Київ.

 

Знайдіть складні дескриптивні висловлювання. Які логічні сполучники в них наявні?

1. Жодна благородна людина не пройде повз не­ справедливості.

2. Водень не має кольору і запаху.

3. Не усі люди — егоїсти.

4. Якщо рішення вірне, то він отримує перемогу у битві.

5. Якщо виступаєш без підготовки, то говориш по­гано, нецікаво, знервовано.

 

5. Дайте логічний аналіз структури складних ви­словлювань.

Для того щоб визначити логічну структуру складного висловлювання, необхідно:

1. Виокремити всі прості висловлювання, що входять до складного висловлювання.

2. З'ясувати, які логічні сполучники відповідають граматичним сполучникам та знакам пунктуації, що містяться у висловлюванні.

Приклад. «Я не розумію тебе, або ти не розумієш мене». Це складне висловлювання складене з двох простих: «Я не розумію тебе», «Ти не розумієш мене». Прості висловлювання поєднуються сполучником «або». Йому відповідає логічний сполучник диз'юнкція. До складу як першого, так і другого простого вислов­лювання входить частка «не», їй відповідає логічний сполучник «заперечення».

1. Вечоріє, і йде дощ.

2. Люди смертні, слава — невмируща.

3. Не замісивши глини, не виліпиш глечик.

4. «Поети прагнуть приносити або користь, або на­ солоду» (Горацій).

5. «Якби у цьому світі не було б зла, людина ніколи б не помишляла про божество» (Гольбах).

6. «Хто мудрий, той добрий» (Сократ).

 

6. Визначте, які з наведених висловлювань є мо­дальними.

1. Я вважаю, що викладач помиляється.

2. На вулиці сяє сонце.

3. Забороняється переходити дорогу на червоне світло.

4. Завжди було так, що сонце сходило на сході.

5. Великобританія не є республікою.

6. Старість — не радість.

7. «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!» (В. Симоненко).

 

Середній рівень

1. Сформулюйте передумови наведених запитань.

1. Де знаходилася Троя?

2. Чи читав ти роман М. Булгакова «Майстер і Маргарита»?

3. Як склали іспит з логіки студенти групи видавничої справи?

4. Хто був вчителем Олександра Македонського?

5. Хто є фундатором логіки?

6. Який рахунок останнього матчу «Динамо» (Київ) - Шахтар (Донецьк).

 

2. Дайте логічний аналіз наведеним запи­танням.

Для того щоб пронести логічний аналіз запитання, необхідно:

1. З'ясувати передумову запитання.

2. Визначити вид запитання.

Приклад. «Чому вода ніколи не замер­зає?».Його передумовою є висловлювання «Вода ні­коли не замерзає». Це відкрите запитання, яке є логічно некоректним, оскільки його передумова є хибним висловлюванням.

1. Хто, де і коли сказав, що Земля обертається?

2. Хто і про що спитав у викладача?

3. Чи не хочете ви чаю?

4. Може, ви дещо посунетеся?

5. Чим він займається?

6. Між якими державами була укладена Мюнхен­ська угода і до яких наслідків вона призвела?

7. Що ви можете сказати про становище на Бли­зькому Сході?

8. Канада є домініоном, колонією чи самостійною державою?

9. Чи існувала Атлантида?

 

3. Чи є логічно коректними наведені запитання?

1. Скільки років тривала Тридцятирічна війна?

2. Яке ім'я мав гетьман України?

3. Чому другий фронт у другій світовій війні від­крили тільки в 1944 році?

4. Коли було відкрито Київський університет?

5. Яка планета обертається навколо Сонця?

6. На якій поличці знаходиться словник?

7. Чи може Бог створити такий ка­мінь, який би не зміг підняти сам?

8. В якому місті було підписано Брестський мир­ний договір?

9. Які із загарбницьких війн не були справедли­вими?

 

Високий рівень.

Чи є логічними наведені міркування? Для від­повіді використовуйте закони контрапозицїї.

1. Оскільки ця книга є хорошою повісткх то її вар­то прочитати. Тоді: якщо цю книгу варто прочитати, то вже з цього видно, що ця книга є хорошою повістю.

2. «Людина на відміну від тварин живе, спираю­чись на свої зусилля, і той, хто не спирається на свої зусилля, не живе» (Мо-цзи)

3. «.Якщо люди дурні, то їх легко примусити до тяжкої праці, а якщо не дурні, то примусити нелегко»

4. «Якщо біль нестерпний, то він нетривалий, а якщо тривалий, то він не є нестерпним» (Епікур).

5. «Все дійсне — розумне, все розумне — дійсне» (Гегель).

 

Тема: Закони логіки.

Логічний закон — це складне висловлювання, іс­тинність якого не залежить від логічних значень його складників. Закон логіки — це завжди істин­не висловлювання.

Закон тотожності: будь-яке висловлювання є тотож­ним саме собі.

Закон протиріччя: ніяке висловлювання не може бути істинним одночасно із своїм запереченням.

Закон виключеного третього: з двох висловлювань, в одному з яких стверджується те. що заперечується у другому, - одне є неодмінно істинним («третього, не дано»).

Закон достатньої підстави.

Література

Основна:

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.

Хоменко И. В. Логика. Теория и практика аргументации. — М., 2009.

Додаткова:

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Брюшинкин В. Н. Логика. — М., 2001.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. —М., 2007.

Практичні завдання з теми: «Закони логіки».

Початковий рівень.

Чи порушуються закони логіки у таких висловлюваннях:

1. Не били, а тільки колотили.

2. Це не він помер, а смерть його прийшла.

3. «У ті ж самі води ми занурюємося і не занурює­мося. існуємо і не існуємо» (Геракліт із Ефеса).

4. Вершник не може зійти з коня. Якщо він зійде з коня, тоді він буде не вершник. Отже, не вершник, а піший зійшов з коня.

5. До мудреця прийшов селянин похилого віку і сказав: «Я посперечався зі своїм сусідом». Селянин виклав суть суперечки і запитав: «Хто правий?». Мудрець відповів: «Ти правий!».Через деякий час до мудреця прийшов другий з тих, хто сперечався. Він також розповів про суперечку і запитав: «Хто правий?». Мудрець відповів: «Ти правий!». «Як же так, — запитала дружина мудреця, — перший правий і другий правий?». «І ти права, дружино!», — відповів їй мудрець.

6. Одного разу падишах спитав Бірбала: «Скажи-но мені, Бірбале, скільки залишиться, якщо від два­надцяти відняти чотири?».

— Нічого не залишиться, відповів Бірбал.

— Як це нічого? — здивувався падишах.

— А так, — відповів Бірбал,;— якщо від дванадцяти місяців відняти чотири пору року, то що ж залишить­ся? Нічого!».

Середній рівень.

Використовуючи закон подвійного заперечен­ня, спростіть висловлювання:

«Не є правим той, хто не погоджується із спросту­ванням твердження, що на цей раз необачно було б наполягати на тому, що цей злочин вчинив не Н.».

Високий рівень.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти