ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Який закон логіки для розв'язання необхідно застосувати?

На одних зборах обирали голову й секретаря. Пропозиція, щоб Володимира вибрали головою, а Сергія - секретарем, не пройшла. Тоді хтось із присутніх запропонував обрати Володимира головою. Хтось інший запротестував, посилаючись на те, що не можна вдруге вносити пропозицію, якщо вона вже була відхилена. Проте керуючий зборами не прислу­хався до цієї аргументації і поставив пропозицію про обрання головою Володимира на голосування. Пропозиція отримала більшість голосів. Виникає питання: чи логічно поводили себе збори, і хто був правий: особа, яка керувала зборами, чи її опонент?

Тема: Дедуктивні міркування.

План:

1.Поняття про дедуктивне міркування.

2.Дедуктивні міркування першого типу.

3.Безпосереднє міркування.

4.Простий категоричний силогізм.

 

1. Дедуктивне міркування - це міркування, в якому між засновками та висновком існує відношення логічного слідування.

В логіці розрізняють:

- дедуктивні міркування, в яких враховують структу­ру складних висловлювань, що входять до їхнього складу;

- дедуктивні міркування, в яких враховують структуру простих висловлювань, що входять до їхнього складу,

Назвемо перші «дедуктивними міркуваннями першо­го типу», а другі — «дедуктивними міркуваннями другого типу».

Розрізняють велику кількість логічних форм (схем) дедуктивних міркувань. Проте серед усієї множини таких схем можна виділити найтиповіші, які люди використовують переважно в процесах мислення та спілкування.

 

2. Такі міркування поділяють на: прямі, непрямі.

Пряме дедуктивне міркування - це міркування, в якому висновок безпосередньо випливає із засно­вків.

Непряме дедуктивне міркування - це міркуван­ня, в якому висновок випливає із засновків опосе­редковано за допомогою додаткових,міркувань.

Серед прямих дедуктивних міркувань, які базуються на структурі складних висловлювань, типовими є такі:

- суто умовні міркування;

- умовно-категоричні міркування;

- розділово-категоричні міркування;

- умовно-розділові міркування.

Серед непрямих дедуктивних міркувань, які базуються на структурі складних висловлювань, типовими є такі: «зведення до абсурду», «доведення від протилежного».

 

3. Безпосереднє міркування - це міркування, в якому висновок отримують з одного засновку. І засновок, і висновок в такому міркуванні - кате­горичні судження.

Розрізняють такі види безпосередніх міркувань:

- перетворення;

- обернення;

- протиставлення предикату;

- міркування за логічним квадратом.

 

4. Простий категоричний силогізм - це дедуктивне міркування про відношення двох крайніх термінів на підставі їхнього відношення до середнього тер­міна.

Простий категоричний силогізм (ПКС) складається з двох засновків та одного висновку. І засновки, і ви­сновок - прості категоричні судження.

У складі ПКС виділяють три терміни:

менший термін (S);

більший термін (Р);

середній термін (М).

Менший термін є суб'єктом (S) судження, яке є ви­сновком ПКС. Більший термін є його предикатом (Р). Менший термін зустрічається тільки у засновках, у висновку його немає.

Менший і більший терміни називають крайніми тер­мінами ПКС.

Засновок, до складу якого входить менший термін називають меншим засновком.

Засновок, до складу якого входить більший термін називають більшим засновком.

Для того щоб дати логічний аналіз ПКС, його запи­сують у такому вигляді.

Більший засновок.

Менший засновок.

Висновок.

 

Фігури ПКС - це його різновиди, які різняться положенням середнього терміну.

Модуси ПКС - це його різновиди, які різняться кількістю та якістю засновків.

Всього розрізняють 64 модуси ПКС, серед них 19 правильних.

I фігура — ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО.

I1 фігура — ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО.

III фігура — ААІ, ІАІ, АІІ, ЕАО, ОАО, ЕІО.

IV фігура — ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО, ЕІО.

Загальні правила побудови ПКС:

Правила щодо термінів

Правило 1.У ПКС має бути тільки три терміна.

При порушенні цього правила виникає помилка «чо­тири терміни» — це логічна помилка, яка має місце тоді, коли в результаті ототожнення різних понять, їж приймають за одне і розглядають як се­редній термін.

Правило 2. Середній термін має бути розподіленим хоча б в од­ному із засновків.

Правило З. Термін, не розподілений у засновку, не може бути розділеним у висновку.

Правила щодо засновків

Правило 1. Хоча б один із засновків має бути стверджувальним судженням.

Правило 2. Якщо один із засновків заперечувальне судження, то й висновок має бути заперечувальним.

Правило З. Хоча б один із засновків має бути загальним суд­женням.

Правило 4. Якщо один із засновків часткове судження, то й ви­сновок має бути частковим.

Література

Основна:

Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки. — К., 1997.

Ивин А. А. Логика. — М., 2004.

Ивлев Ю. В. Логика. — М., 2008.

Конверський А.Є. Логіка (традиційна та сучасна). — К., 2004.

Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. —М., 2007.

Логика. Минск, 1997.

Хоменко 1. В. Логіка. — К., 2007.

Додаткова:

Анисов А. М. Современная логика. — М., 2002.

Бочаров В. А., Маркин В. И. Основи логики. — М., 2005.

Брюшинкин В. Н. Логика. — М., 2001.

Войшвилло Е. К., Дегтярев М. Г. Логика. — М., 2001,

Хоменко И. В. Логика. —М., 2010.

Хоменко И. В. Логика. Теория и практика аргументации. — М., 2009.

Хоменко 1. В. Еристика. Теорія та практика суперечки. — К., 2007.

 

Практичні завдання з теми «Дедуктивні міркування».

Початковий рівень.

1. Дати відповіді на запитання.

1. Що таке дедуктивне міркування?

2. Які види дедуктивних міркувань ви знаєте?

3. Що таке пряме дедуктивне міркування? Які види прямих дедуктивних міркувань ви знаєте?

4. Що таке непряме дедуктивне міркування? Які види непрямих дедуктивних міркувань ви знаєте?

5. Чи завжди між засновками та висновком дедук­тивного міркування існує відношення логічного слі­дування?

6. Чи можна за допомогою дедуктивного міркуван­ня обґрунтувати вірогідне знання?

7. Чи гарантує істинність засновків в дедуктивних міркуваннях істинність висновку?

8. Які види безпосередніх міркувань ви знаєте?

9. Дайте визначення безпосереднього силогізму.

10. Дайте визначення простого категоричного сило­гізму. Назвіть терміни простого категоричного сило­гізму.

11. Назвіть фігури простого категоричного силогізму.

12. Які загальні правила простого категоричного силогізму ви знаєте?

13. Що такс модуси простого категоричного сило­гізму?

 

2. Визначте, до якого виду належать наведені де­дуктивні міркування першого типу.

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З'ясувати засновки та висновок міркування. Якщо це необхідно, відновити міркування у повному ви­гляді.

2. Визначити логічну форму(схему) міркування.

3. Визначити вид дедуктивного міркування.

Приклад. «Якщо студент отримує під­вищену стипендію, то він усі іспити в сесію склав на «відмінно». Цей студент отримує підвищену стипен­дію». З'ясуємо засновки та висновок міркування. Якщо студент отримує підвищену стипендію, то він усі іспити в сесію склав на «відмінно».

Цей студент отримує підвищену стипендію.

Отже, він усі іспити в сесію склав на «відмінно».

Визначимо логічну форму міркування.

де «Студент отримує підвищену стипендію» — р; «Він усі іспити в сесію склав на «відмінно» — ^. Це стверджувальний модус умовно-категоричного міркування.

1. Люди сприяють або протидіють ходу історії. Цей державний діяч не протидіє ходу історії. Отже...

2. Якщо в людини підвищена температура, то вона хвора. Ця людина не хвора. Отже...

3. Якщо студент спить, на лекціях, то він не знає ло­гіки. Якщо студент спить вдома, то він не знає логіки. Студент спить або на лекціях, або вдома. Отже, сту­дент не знає логіки.

4. Якщо підеш праворуч, коня втратиш. Якщо підеш ліворуч, голову втратиш. Треба йти праворуч або ліворуч. Отже, змушений загубити або коня, або го­лову.

5. Якби я був багатим, то купив би собі автомо­біль. Яки я був міністром, то мені дали б держав­ний автомобіль. Але у мене немає ні особистого, ні державного автомобіля. Отже, я не багатий і не мі­ністр.

6. Якщо дія обов'язкова, то вона не є забороненою. Якщо дія не є забороненою, то вона дозволена. Отже, якщо дія обов'язкова, то вона дозволена.

7. Якщо не розв'язувати задачі, то оволодіти логі­кою неможливо. А ти задачі не розв'язуєш. Отже, ти не зможеш оволодіти логікою.

 

3. Визначте, до якого виду належать наведені без­посередні міркування.

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З'ясувати засновок та висновок міркування.

2. Визначити вид судження, яке відповідає засновку міркування.

3. Визначити вид судження, яке відповідає висновку міркування.

4. Записати логічну форму (схему) міркування.

5. З'ясувати вид безпосереднього міркування (пере­творення, обернення, протиставлення предикату).

Приклад. «Деякі школярі - шахісти. Отже, деякі шахісти - школярі». Засновок — «Деякі школярі — шахісти». Це частковостверджувальне судження. Висновок — «Деякі шахісти — школярі». Це частковостверджувальне судження.

Логічна форма (схема) цього міркування така: Деякі S є Р. Деякі Р є S.

Вид цього безпосереднього міркування — обернення.

1. Усі свідки дають правдиві свідчення. Отже, жод­ний свідок не дає неправдиві свідчення.

2. Жодний брехун не заслуговує на повагу. Отже, жодна людина, яка заслуговує на повагу, не є бре­хуном.

3. Усі забобони необґрунтовані. Отже, жодне об­ґрунтоване положення не є забобоном.

4. Усі коти полюбляють рибу. Отже, деякі коти по­любляють рибу.

5. Жодна лінива людина не заслуговує на успіх. Отже, Деякі люди, які не заслуговують на успіх, лі­ниві.

6. Деякі люди не є військовозобов'язаними. Отже, деякі люди є невійськовозобо'язаними.

 

4. Відновіть простий категоричний силогізм у по­вному вигляді. Визначте його модус і фігуру.

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З'ясувати засновки та висновок ПКС, відновивши ПКС у повному вигляді.

2. З'ясувати терміни ПКС (більший, менший, се­редній).

3. Знайти більший і менший засновки.

4. Записати ПКС.

5. Визначити логічну форму (схему) ПКС.

6. Визначити фігуру ПКС.

7. Визначити види суджень, які відповідають заснов­кам та висновку міркування.

Приклад. «Усякий чоловік - син. Уся­кий чоловік - онук. Отже...». Засновки — «Усякий чоловік - син», «Усякий онук - чоловік». Висновок — «Усякий онук — син». Спираючись на структуру судження, яке є висновком міркування, можна визначити крайні терміни ПКС: суб'єкт (S) — онук, предикат (Р) — син. Середній те­рмін — чоловік. Запишемо ПКС.

Усякий чоловік (М) — син (Р). (Більший засновок)

Усякий онук (S) — чоловік М). (Менший засновок)

Отже, усякий онук (S)- син (Р).

Його логічна форма (схема) така.

Усі М є Р.

Усі S є М.

Отже, усі S є Р.

Це міркування побудоване за фігурою.

І засновки, і висновок міркування є загальностверджувальними судженнями.

1. Усі спортсмени тренуються. Деякі люди - спор­тсмени. Отже...

2. Усі квадрати — прямокутники. Деякі чотирикут­ники — квадрати. Отже...

3. Усяка наука має свій предмет дослідження. Логі­ка — наука. Отже...

4. Будь-яке число — математичний знак. Деякі сим­воли — числа. Отже...

5. Деякі люди не є добропорядними. Усі політи­ки — люди. Отже...

6. Будь-яка людина відповідає сама за себе. Будь-який студент — людина. Отже...

7. Усі добропорядні громадяни поважають чужі права. Грабіжники не поважають чужі права. Отже...

8. Усі студенти складають іспити. Віталій - сту­дент. Отже...

9. Київ — столиця. Усі столиці — міста. Отже...

 

Середній рівень.

1. З'ясуйте, чи усі наведені міркування побудовані за правильними логічними формами (схемами) рі­зновидів умовно-категоричного міркування.

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З'ясувати засновки та висновок міркування. Якщо це необхідно, відновити міркування у повному вигляді.

2. Визначити логічну форму(схему) міркування.

3. З'ясувати, чи є вона правильною логічною формою (схемою) різновиду умовно-категоричного міркування.

Приклад. «Якщо бухта замерзне, то кораблі не зможуть заходити до неї. Кораблі не мо­жуть заходити до бухти. Отже...». З'ясуємо засновки та висновок міркування. Для цього відновимо міркування у повному вигляді.

Якщо бухта замерзне, то кораблі не зможуть заходити до неї.

Кораблі не можуть заходити до бухти.

Отже, бухта замерла.

Визначимо логічну форму міркування!

де «Бухта замерзне» — р;

«Кораблі зможуть заходити до бухти» — q.

Ця логічна форма (схема) є неправильною. Вона не відповідає жодному різновиду умовно-категоричного міркування.

1. Якщо людина не є винною, то її виправдовують. Цю людину не виправдали. Отже…

2. Якщо вода нагрівається, то вона випаровується. Вода нагрівається. Отже...

3. Якщо на полі стоїть опудало, то сторож спить спокійно. Сторож спить спокійно. Отже...

4. Якщо потягу загрожує небезпека, то стрілочник виходить з червоним ліхтарем. Стрілочник не вийшов з червоним ліхтарем. Отже...

5. Якщо у людини є совість, то вона визнає свої помилки. Ця людина не визнає своїх помилок. Отже...

6. Якщо Шекспір - великий драматург, то його твори ставлять в театрах. Твори Шекспіра ставлять в театрах. Отже...

 

2. Розгляньте такий засновок: «Якщо він не знає законів, то він не може діяти правильно». Визначте, які твердження, наведені нижче, є правильни­ми, а які неправильними, і чому. Для розв'язання цього завдання користуйтеся правильними логіч­ними формами (схемами) умовно-категоричного міркування.

Він діяв правильно, отже, він знає закони.

Він знає закони, отже, він зможе діяти правиль­но.

Він не знає законів, отже, він не зможе діяти пра­вильно.

 

3. Відновіть умовно-категоричні міркування з та­ких контекстів:

Оскільки Н. намагався заховати речі, зрозуміло, що він їх украв.

Якщо б я не пам'ятав, що це за предмет, то я б не зміг його знайти.

 

4. З'ясуйте, чи усі наведені міркування побудовані за правильними логічними формами рі­зновидів розділово-категоричного міркування.

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З'ясувати засновки та висновок міркування. Якщо це необхідно, відновити міркування у повному ви­гляді.

2. Визначити логічну форму(схему) міркування.

3. З'ясувати, чи є вона правильною логічною формою (схемою) різновиду розділово-категоричного мірку­вання.

Приклад. «Ця жінка йому мати або дружина. Вона - його мати.

З'ясуємо засновки та висновок міркування. Для цього відновимо міркування у повному вигляді.

Ця жінка йому мати або дружина.

Вона — його мати.

Отже, вона йому не дружина.

Визначимо логічну форму міркування.

p – q

p__

-q

де «Ця жінка йому мати» — р;

«Ця жінка йому дружина» — q.

Ця логічна форма (схема) є правильною. Вона відповідає стверджувальнозаперечувальному модусу розділово-категоричного міркування.

1. Ці ліки корисні або шкідливі. Вони корисні. От­же...

2. Ця дія або дозволена, або заборонена. Вона недозволена. Отже...

3. Будь-яка реформа розумна або некорисна. Рефо­рми кабінету міністрів були некорисні. Отже...

4. Лінії бувають прямі, криві або ламані. Ця лінія - ламана. Отже...

5. На іспиті з логіки можна отримати задовільну або незадовільну оцінку. Сергій отримав незадовільну оцінку. Отже...

 

5. З'ясуйте, чи усі наведені міркування побудовані за правильними логічними формами рі­зновидів умовно-розділового міркування.

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З'ясувати засновки та висновок міркування. Якщо це необхідно, відновити міркування у повному вигляді.

2. Визначити логічну форму(схему) міркування.

3. З'ясувати, чи є вона правильною логічною формою (схемою) різновиду умовно-розділового міркування.

Приклад. «Якщо злочинці є душевнох­ворими, то вони мають бути ізольовані від суспільс­тва. Якщо злочинці — нормальні люди, то вони пови­нні бути покарані». З'ясуємо засновки та висновок міркування. Для цього відновимо міркування у повному вигляді.

Якщо злочинці є душевнохворими, то вони мають бу­ти ізольовані від суспільства.

Якщо злочинці — нормальні люди, то вони повинні бути покарані.

Злочинці або душевнохворі, або нормальні люди.

Отже, вони мають бути або ізольовані від суспільст­ва, або покарані.

Визначимо логічну форму міркування.

де «Злочинці є душевнохворими» — р;

«Вони мають бути ізольовані від суспільства» — q;

«Злочинці — нормальні люди» — г;

«Вони мають бути покарані» — s.

Ця логічна форма (схема) є правильною. Вона відпо­відає складній конструктивній дилемі.

1. Якби він був розумний, то побачив свою помил­ку; якби він був щирим, то визнав її. Але він або не бачить своєї помилки, або не визнає її.

2. Якщо людина скупа, то вона накопичує гроші. Якщо людина бережлива, то вона витрачає їх помір­но. Ця людина не накопичує гроші і не витрачає їх помірно.

3. Якщо наука повідомляє корисні факти, то вона заслуговує на увагу. Якщо наука тренує розумові зді­бності, то вона заслуговує на увагу. Але кожна наука або повідомляє корисні факти, або тренує розумові здібності.

4. Якщо ви хочете успішно скласти іспит з логіки, то вам потрібно регулярно розв'язувати логічні зада­чі. Якщо ви хочете успішно скласти іспит з логіки, то ви повинні блискуче знати теорію. Але ви або нере­гулярно розв'язували логічні задачі, або не знаєте блискуче теорію.

5. Якщо студент любить вчитися, то йому не потрібне заохочення. Якщо він відчуває відразу до навчання, то заохочення марне. Але студент або любить вчитися, або відчуває відразу до навчання.

 

6. Зробіть висновки з наведених суджень за допо­могою перетворення.

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З'ясувати вид судження, яке є засновком міркування.

2. З'ясувати вид судження, яке відповідає висновку міркування.

3. Записати міркування.

«Усі метелики мають крильця». Це загально стверджувальне судження. У результаті його перетворення отримуємо загальнозаперечувальне судження «Жодний метелик не є без крилець». Запишемо отримане міркування.

Усі метелики мають крильця.

Отже, жодний метелик не є безкрилим.

1. Усі громадяни України мають право на освіту.

2. Жодна демократична країна не підтримує теро­ризм.

3. Деякі студенти вивчають логіку.

4. Жодна революція не є законною дією.

5. Деякі метали тверді.

6. Деякі студенти не є відмінниками.

7. Усі люди грішні.

 

7. Зробіть висновок з наведених суджень за допо­могою обернення.

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З'ясувати вид судження, яке є засновком міркування.

2. Визначити, чи можна провести його обернення.

3. З'ясувати вид судження, яке відповідає висновку міркування.

4. Записати міркування.

Розглянемо засновок «Усі студенти слухають лекції». Це загальностверджувальне судження. У ньому S - Р. У результаті обернення отримуємо частковостверджувальне судження «Деякі люди, які слухають лекції, є студентами». Запишемо отримане міркування.

Усі студенти слухають лекції.

Отже, деякі люди, які слухають лекції, є студентами.

1. Усі планети обертаються навколо своєї осі.

2. Метали не розчиняються у воді.

3. Жодна освічена людина не є забобонною.

4. Кожна людина хоче щастя.

5. Кожна добропорядна людина щаслива.

 

8. Зробіть висновки з наведених суджень за допо­могою протиставлення предикату.

Для того, щоб виконати це завдання, необхідно;

1. З'ясувати вид судження, яке є засновком міркуван­ня.

2. Визначити, чи можна провести протиставлення предикату у цьому випадку.

3. З'ясувати вид судження, яке відповідає висновку міркування.

4. Записати міркування.

Розглянемо засновок «Усі судді мають юриди­чну освіту». Це загальностверджувальне судження. У цьому випадку можна провести протиставлен­ня предикату. У результаті отримуємо загальнозаперечувальне су­дження «Кожний з тик, хто не має юридичної освіти, не є юристом». Запишемо отримане міркування.

Усі судді мають юридичну освіту.

Жодний з тих, хто не має юридичної освіти, не е юристом.

1. Усі правдиві твердження заслуговують на увагу.

2. Деякі студенти щасливі.

3. Професори є викладачами.

4. Ніхто не любить бути переможеним.

5. Усі люди смертні.

6. Деякі люди не є талановитими.

 

9. Дайте логічний аналіз безпосереднім мірку­ванням.

Для того щоб виконати це завдання, необхідно:

1. З'ясувати засновок та висновок міркування.

2. Записати логічну форму (схему) міркування.

3. Визначити його вид.

4. З'ясувати, чи правильно воно побудоване. Якщо - ні, то визначити, яка помилка допущена.

Приклад. «Усі спортсмени — здорові люди. Звідси випливає, що усі здорові люди — спортсмени». Засновок — «Усі спортсмени — здорові люди». Висновок — «Усі здорові люди — спортсмени». Логічна форма (схема) міркування:

Вид міркування — обернення. Воно побудоване не­правильно. Оскільки засновком міркування є загаль­но стверджувальне судження, в якому суб'єкт розподілений, а предикат нерозподілений, обернення повинне було проводитися за такою логіч­ною формою (схемою):

Правильним було б таке міркування:

Усі спортсмени — здорові люди.

Деякі здорові люди — спортсмени.

1. Жодний злочин не є моральним. Отже, деякі неморальні дії г злочинами.

2. Усі економічні закони об'єктивні. Отже, всі об'єктивні закони — економічні.

3. Деякі юристи - викладачі. Отже, деякі викла­дачі — юристи.

4. Деякі європейські країни - унітарні. Отже, всі унітарні держави — європейські.

5. Усі студенти нашої групи - відмінники. Отже, всі ті, хто не є відмінниками, не можуть бути студен­тами нашої групи.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти