ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Організаційно-методичні вказівки

Викладання дисципліни “Основи мистецтвознавчої експертизи та вартісної оцінки культурних цінностей” здійснюється на базі навчальної програми, розробленої на кафедрі.

Програмою передбачено глибоке вивчення курсантами дисципліни “основи мистецтвознавчої дисципліни та вартісної оцінки культурних цінностей”, системи принципів, законів, категорій і норм, характеру вияву їх у професійній діяльності.

Загалом вивчення дисципліни відіграє важливу роль у формуванні знань основ мистецтвознавства та творчого мислення курсантів і передбачає оволодіння необхідними знаннями не тільки у теоретичному відношенні, але й практичними навичками та уміннями ефективної взаємодії з громадянами при виконанні службових обов’язків.

Робота курсантів щодо вивчення навчальної дисципліни складається з таких основних елементів:

лекція – основний вид навчального заняття, яка призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Основна мета лекції – дати систематизовані основи наукових знань з навчальної дисципліни, розкрити стан і перспективи прогресу в конкретній галузі науки й техніки, сконцентрувати увагу на найбільш складних і вузлових питаннях. Лекції повинні носити, як правило, проблемний характер, стимулювати активну пізнавальну діяльність курсантів, сприяти формуванню у них творчого мислення. Обсяг навчального матеріалу, який розглядається на лекції, залежить від виду навчальної дисципліни та рівня підготовки курсантів. Кількість навчальних питань у лекції має бути такою, щоб забезпечити глибоке розкриття її основної мети і в той же час досить інтенсивну роботу курсантів. Як правило, лекція має містити 2-4 навчальні питання, обсяг навчального матеріалу може складати від 14 до 26 сторінок машинописного тексту;

семінарське заняття – вид проведення навчального заняття, при якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначеної проблеми, до якої всі курсанти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Семінарське заняття проводиться з основних і найбільш складних питань робочої навчальної програми. Основне завдання семінарського заняття – поглибити й закріпити знання, одержані курсантами на лекції та в процесі самостійної роботи над навчальною та науковою літературою, прищепити їм навички пошуку, узагальнення, критичного аналізу навчального матеріалу, уміння висувати й захищати свої погляди з питань, що розглядаються. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені курсантами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо.;

практичне заняття – вид навчального заняття, на якому викладач організує детальний розгляд курсантами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання курсантами відповідно до сформульованих завдань. Практичне заняття проводиться в аудиторіях, навчальних класах і лабораторіях, які обладнані необхідними технічними засобами навчання та обчислювальною технікою. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому навчально-методичному матеріалі. Практичне заняття може проводитись методом тренувань. Головним його змістом є практична робота кожного курсанта. При проведенні практичного заняття навчальна група не повинна перевищувати половину складу академічної групи;

лабораторне заняття – вид навчального заняття, на якому курсанти під керівництвом викладача особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок у роботі з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальними пристроями, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводяться в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу. В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища. При проведенні лабораторного заняття навчальна група не повинна перевищувати половини академічної групи. За результатами виконаної на занятті лабораторної роботи курсанти оформляють індивідуальні звіти та захищають ці звіти перед викладачем. Результати виконання лабораторної роботи курсантом оцінюються викладачем. Курсант, який отримав незадовільну оцінку, повинен повторно виконати цю роботу до початку чергової лабораторної роботи;

групове заняття – вид навчального заняття, на якому викладач інформативно-доказовим та пояснювально-ілюстративним методами викладає новий навчальний матеріал, методом опитування контролює засвоєння курсантами раніше вивченого матеріалу та досягає його закріплення, методом творчих рекомендацій спрямовує роботу курсантів. Групове заняття – найбільш поширений вид не лекційних занять, які проводяться з метою детального вивчення теоретичних питань, організації використання, експлуатації технічних засобів митного контролю тощо;

контрольна робота – вид навчального заняття, яка виконується у вигляді письмових відповідей на запитання або рішення задач. Зміст завдань на контрольну роботу і порядок її проведення визначаються кафедрою;

консультація – вид навчального заняття при якому курсант отримує відповіді на окремі питання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи курсантів в залежності від того, консультує викладач з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни;

індивідуальна робота – вид навчального заняття з окремими курсантами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Навчальний час, відведений для індивідуальної роботи, регламентується навчальним планом. Зміст індивідуальної роботи курсантів над конкретною дисципліною визначається в методичних рекомендаціях до індивідуальної роботи;

самостійна робота – є важливою складовою частиною навчального процесу та основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від навчальних занять. Вона проводиться з метою: закріплення і поглиблення знань, умінь та навичок, одержаних на усіх видах навчальних занять; підготовки до подальших занять; засвоєння навчального матеріалу, який передбачено робочою навчальною програмою для самостійного вивчення; формування культури розумової праці, самостійності та ініціативи у пошуку й набутті знань. Навчальний час, відведений для самостійної роботи, регламентується навчальним планом. Зміст самостійної роботи курсантів над конкретною дисципліною визначається в методичних рекомендаціях до самостійної роботи;

залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння курсантом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях;

екзамен – форма підсумкового контролю, яка має на меті перевірити й оцінити: навчальну роботу курсанта, рівень отриманих знань та уміння застосовувати ці знання при вирішенні практичних завдань; розвиток творчого мислення; ступінь опанування практичних навичок та вмінь в обсязі вимог робочої навчальної програми. Екзамен є завершальним етапом вивчення навчальної дисципліни;

письмові екзамени проводяться у такому порядку:

ü курсанти (слухачі) розміщаються у просторих аудиторіях, що забезпечують зручність індивідуальної роботи;

ü перед початком екзамену курсантам (слухачам) видаються завдання та навчальні посібники, якими дозволяється користуватися, приладдя та інші матеріали, необхідні для виконання завдання. Одночасно із завданням видається необхідна кількість чистих аркушів (зі штампом навчального відділу) для чернеток та оформлення роботи в остаточному вигляді. Користуватися іншими аркушами, крім виданих, забороняється;

ü усі видані аркуші після закінчення роботи повинні здаватися особі, що приймає екзамен;

ü якщо письмова робота складається з кількох самостійних завдань, то на початку екзамену видаються тільки ті завдання, які повинні бути виконані до перерви (закінчення визначеного терміну);

ü вихід окремих курсантів (слухачів) з аудиторії, де проводиться письмовий екзамен, дозволяється екзаменатором лише у разі крайньої потреби, при цьому курсант (слухач) має тимчасово здати свою письмову роботу;

ü роботи повинні виконуватися курсантами (слухачами) акуратно, чітко та розбірливо;

ü курсанти (слухачі), які виконали роботи, здають їх екзаменатору та з його дозволу виходять з аудиторії. На кожній роботі проставляється час її повернення. Після закінчення встановленого терміну екзамену всі роботи здаються екзаменатору;

усні екзамени проводяться за білетами у такому порядку:

ü перед початком екзамену навчальна група у повному складі представляється екзаменатору (голові комісії чи підкомісії). Частина курсантів (слухачів) викликається ним для складання екзамену, а решта курсантів (слухачів) навчальної групи знаходиться в іншому класі згідно з розкладом для підготовки до екзамену;

ü викликаний курсант (слухач) після доповіді про прибуття для складання екзамену подає екзаменатору свою залікову книжку, після чого бере білет, називає його номер, ознайомлюється з питаннями та усвідомлює їх, при необхідності він може уточнити зміст питань, одержує чисті аркуші (зі штампом навчального відділу) для запису відповідей та розв’язування завдань, а потім готується до відповіді;

ü готуючись до відповіді, курсант (слухач) складає план або пише конспект відповіді, за потреби виконує на класній дошці чи аркуші креслення, схеми, розрахунки й таке інше, використовуючи при цьому дозволені матеріали, підбирає для відповіді необхідні плакати, схеми тощо;

ü після підготовки до відповіді або закінчення встановленого терміну курсант (слухач) з дозволу екзаменатора або за його викликом відповідає на поставлені в білеті питання;

ü при складанні екзаменів комісії (підкомісії) відповіді заслуховуються повним складом комісії (підкомісії);

ü після закінчення відповіді на питання білета курсант (слухач) доповідає про це екзаменатору;

ü особи, що приймають екзамен, коротко занотовують відповіді курсантів (слухачів), виставляють оцінки за відповіді з кожного основного питання білета, оцінку за додаткові питання та загальну оцінку за підсумками екзамену.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти