Класифікація галузей психології

Таблиця 1.4.1

Усі галузі психології є взаємопов’язаними між собою. Теоретична психологія створює базову теоретичну основу для прикладної та практичної психології. Останні збагачують психологічну теорію новими фактами для проведення теоретичних досліджень та подальшого розвитку теорії, що уможливлює глибше розуміння різноманітних психічних явищ.

Місце психології у системі наук

Психологія сформувалася як самостійна наука на початку ХІХ ст. Вона розвивається у взаємозв’язку з іншими галузями наукового знання.

Такий зв’язок є двостороннім: з одного боку, здобутки інших наук дають можливість краще зрозуміти психіку людини, з іншого – накопичені психологією дані використовуються для поглиблення розуміння предметів цих наук.

Методологічну основу психології складає філософія – наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. Разом з тим філософія і психологія мають низку загальних проблем – це проблеми, які стосуються перебігу психічних процесів (пізнавальних, емоційних, вольових), сутності феномена особистості та її формування, побудови відносин особистості з групою та суспільством в цілому тощо.

Відповідно до специфіки свого предмету психологія пов’язана з науками про людину та суспільство. Зв’язок, що ґрунтується на використанні психологією здобутків інших наук, охарактеризовано у таблиці 1.5.1.

Використання психологією здобутків у різних галузях наукового знання

Таблиця 1.5.1

В свою чергу, отримані психологічною наукою результати сприяють кращому розумінню законів відображення, сутності людини, соціальних процесів і явищ, а також взаємозв’язку людини з навколишнім середовищем у ході розробки людинознавчих проблем іншими науками. Так, потреба у психологічних знаннях виникає зокрема під час дослідження:

· педагогічними науками – проблем навчання та виховання особистості (у зв’язку з необхідністю взаємодіяти з внутрішнім світом особистості учня);

· культурологічними науками– проблем засвоєння та відтворення людиною культурного досвіду;

· медичними науками – проблем здоров’я (у зв’язку з психологічним походженням великої кількості хвороб);

· технічними науками – проблем взаємодії людини та техніки;

· економічними науками – проблем поведінки людини у системі економічних відносин.

Вивчаючи специфіку психічних явищ, психологія дає можливість глибше осягнути сутність тих процесів, які відбуваються внаслідок спілкування людини з мистецтвом, зрозуміти значення впливу на її психіку художніх творів, з’ясувати особливості мистецької діяльності та творчості, виявити можливості особистісного розвитку митця та мистецьких колективів.

Висновки

Психологія є складною наукою, яка вивчає психічну реальність – сукупність проявів психічного життя органічного світу. У контексті вивчення людини предметом психології є факти, закономірності, механізми її психічного життя як суб’єкта психіки та її закономірні зв’язки з соціокультурним і природним середовищем, що породжують психічні явища.

До основних психічних явищ належать психічні процеси, психічні властивості, психічні стани, психічні утворення, які уможливлюють типове для конкретної людини відображення дійсності, реалізацію на цій основі її зв’язків з навколишнім середовищем, вироблення ставлення до власних психічних явищ та до свого Я. Ці явища є динамічними і змінюються протягом всього життя.

Психологія є особливою наукою. Це зумовлено специфікою її предмету та її значущістю для людини в плані самопізнання, самоуправління психічними функціями, діями і поведінкою, досягнення взаєморозуміння з іншими людьми, пояснення та прогнозування їхньої поведінки і вчинків.

Методологічну основу психології складають загальнофілософські принципи, які застосовують для пізнання психічних явищ; внутрішньонаукові принципи, на яких ґрунтуються дослідження цих явищ та методики дослідження.

Теоретичну основу психології утворює система положень, зокрема положення про психіку як функцію головного мозку, про свідомість як вищий рівень розвитку психіки, про методологію психологічної науки, методи і методику вивчення психічних явищ.

У вивченні психічних явищ психологія спирається на принципи детермінізму, відображення, єдності психіки і діяльності, розвитку, системно-структурний принцип. Вони дають змогу розуміти психічні явища як такі, що мають відображувальну природу, є причинно зумовленими, складними за своєю структурою (утвореними системою взаємопов’язаних елементів), взаємодіють з навколишнім природним та соціокультурним середовищем і розвиваються в ході такої взаємодії за умови включення людини в діяльність.

Психологія володіє системою методів дослідження: пізнавальних методів (організаційних, емпіричних, інтерпретаційних, обробки даних) та методів активного впливу на особистість (психологічна консультація, корекція, тренінг, терапія та реабілітація), які дають змогу всебічно дослідити психічні явища і сприяти оптимальному психічному розвиткові людини.

Психологія є розгалуженою наукою. Її структуру утворюють теоретична, прикладна та практична галузеві групи. Теоретична психологія об’єднує галузі, які реалізують теоретичну розробку різних аспектів феномена психіки. Галузі прикладної психології спрямовані на дослідження можливостей практичного застосування психологічних знань. Практична психологія включає галузі, спрямовані на теоретичне обґрунтування та практичну реалізацію допомоги людині в розв’язанні психологічних проблем.

Зв’язок психології з системою наук полягає з одного боку, у використанні нею даних інших наук про людину, а з іншої сторони – у забезпеченні інших наук результатами, які сприяють кращому розумінню законів відображення, сутності людини, соціальних процесів і явищ.

Словник основних термінів

Детермінізм – філософське вчення про об’єктивний закономірний взаємозв’язок та причинну зумовленість всіх явищ дійсності.

Метод наукового дослідження – шлях дослідження; спосіб досягнення дослідницької мети; сукупність прийомів теоретичного і практичного засвоєння (пізнання) дійсності, за допомогою яких здобувається нове знання.

Метод наукового психологічного дослідження – спосіб пізнання психічних феноменів та встановлення об’єктивних закономірностей їх розвитку і функціонування.

Методологія – вчення про філософські позиції науки, логіку її дослідження, про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання.

Методологія загальна– загальний філософський підхід, який надає уявлення про найзагальніші закони розвитку об’єктивного світу, його своєрідність і складові компоненти, а також місце і роль в ньому тих явищ, які вивчає певна наука.

Методологія спеціальна– сукупність методологічних принципів, які застосовуються у конкретній галузі знання.

Методологія часткова (методика)– сукупність методів, способів, прийомів і методик дослідження конкретною наукою явищ, які складають предмет і об’єкт її аналізу.

Онтогенез – індивідуальний розвиток організму, сукупність перетворень, що відбуваються з організмом від народження і до завершення життя.

Принцип– основне вихідне положення науки.

Психіка – якість головного мозку, яка забезпечує людині і тварині можливість відображення впливів предметів і явищ дійсності.

Психологія – наука, яка вивчає психічну реальність, тобто сукупність проявів психічного життя органічного світу.

Психічні властивості – стійкі особливості людини, котрі забезпечують певний типовий для неї якісно-кількісний рівень поведінки і діяльності.

Психічні процеси– явища, котрі забезпечують первинні відображення і усвідомлення людиною впливів дійсності.

Психічні стани– форма реагування, яка відображає певний рівень працездатності і якості функціонування психіки людини і водночас її ставлення до власних психічних явищ у певній ситуації та в певний момент часу.

Психічні утворення – можливості щодо забезпечення своєї життєдіяльності, набуті людиною протягом життя завдяки змінам психічної діяльності.

Соціально-психологічні явища і процеси –феномени,якізабезпечують взаємозв’язок психічного і соціального через спілкуванням між людьми та їх приналежність до певних соціальних спільнот.

Теорія – форма наукового знання, яка дає цілісне уявлення про закономірності функціонування предметів і явищ дійсності та існуючі зв’язки між ними.

Філогенез – процес історичного розвитку органічного світу: видів, родів, сімейств, порядків, класів, типів організмів.

Запитання для самоперевірки:

Що є предметом психології?

Які групи явищ вивчає психологічна наука?

Назвіть основні завдання психології.

Що таке психічне відображення?

Що утворює методологічну основу психології?

Що становить теоретичну основу психології?

Які основні принципи психології?

Які є методи дослідження психічних явищ?

Які є галузі сучасної психології?

Охарактеризуйте місце психології в системі наук.

Яке значення має психологія для сучасної людини і суспільства?

Література:

Айсмонтас Б.Б. Общая психология: Схемы / Б.Б. Айсмонтас. – М.: Владос-Пресс, 2004. – 287 с.

Варій М.Й. Загальна психологія: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. / М.Й. Варій. – К.: Центр учбової літ., 2007. – 968 с.

Варій М.Й. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. / М.Й. Варій, В.Л. Ортинський. – К.: Центр учбової літ., 2007. – 376 с.

Вітенко І.С. Основи психології. – 2-ге вид., перероб. і доп. / І.С. Вітенко, Т.І. Вітенко. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2008. – 256 с.

Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологію: Курс лекцій. Учеб. пособие / Ю.Б. Гиппенрейтер. – М.: ЧеРо, 2001. – 336 с.

Максименко С.Д. Загальна психологія: Навч. посіб. – 3-є вид., перероб. та доп. / С.Д. Максименко. – К.: Центр учбової літ., 2008. – 272 с.

Павелків Р.М. Загальна психологія: Підручник / Р.М. Павелків. – К.: Кондор, 2008. – 576 с.

Петровский А.В. История и теория психологии / А.В. Петровский, М.И. Ярошевский: В 2 т. Т. 1. – Ростов н/Дону: Феникс, 1996. – 415 с.

Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. – 3-тє вид., стереотип. – К., 2001. – 560 с.

Цимбалюк І.М. Психологія: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. / І.М. Цимбалюк. – К.: ВД «Професіонал», 2006. – 576 с.