ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ПОНЯТТЯ ПРО ПОВІЛЬНО-ПАДАЮЧІ ТІЛА (ППТ). СИЛИ ЩО ДІЮТЬ НА ППТ ПРИ СКИДАННІ ЇХ З ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТУ

 

Всі тіла (парашутисти, бойова техніка і вантажі), що скидаються з літака на парашутах і парашутно-реактивних системах, які швидко втрачають поступальну швидкість відносно повітря у горизонтальній площині і набувають постійну швидкість у вертикальній площині називають повільно-падаючими тілами (ППТ).

При десантуванні повітряних десантів, бойової техніки та вантажів з літаків транспортної авіації в якості гальмівних пристроїв використовуються однокупольні та багатокупольні парашутні системи, які є багатоступеневими і в найбільш загальному випадку складаються з витяжного, стабілізуючого, тормозних парашутів та одного (декількох) основних куполів.

Під однокупольними парашутними системами розуміють системи, які мають у своєму складі один основний купол. До таких систем відносяться Д-5, ОКС-4.

Багатокупольні парашутні системи мають у своєму складі декілька основних куполів. Ці парашутні системи застосовуються для десантування великих вантажів та бойової техніки на парашутних платформах і без них. До них відносяться системи типу МКС-5-128, МКС-5-1400, ПРС-3500, ПРСМ-925, БПС-915 та інші.

Парашутне десантування має схожість з бомбометанням, але при цьому скидається не бомба, а ППТ, і літак виводиться не в точку скидання бомби, а в точку початку викидання (ТПВ) парашутистів (вантажу), яка забезпечує приземлення ППТ в задану точку земної поверхні.

Для того, щоб приземлення парашутистів, бойової техніки і вантажу та інших ППТ відбулось в заданій точці, потрібно знати характер їх руху після відокремлення від літака, тобто потрібно знати особливості балістики ППТ, елементи траєкторії, методику їх розрахунку і введення необхідних елементів у відповідні прицільні пристрої для виведення літака в ТПВ.

При розрахунку траєкторії зниження ППТ, потрібно знати, час і швидкість на різних ділянках траєкторії. Розглянемо характер траєкторії зниження і сили, що діють на ППТ після відокремлення від літака (рис. 1.1). Балістика ППТ має ту особливість що при застосуванні гальмівних пристроїв сила опору ( ) на траєкторії руху ППТ має різко перемінний характер по величині і напряму. Траєкторія ППТ після відокремлення від літака на ділянках вільного падіння і зниження на стабілізуючому парашуті матиме вид балістичної кривої, оскільки ППТ володіє початковою швидкістю ( ) і на неї діє сила тяжіння ( ) і сила опору ( ).

Внаслідок застосування гальмуючих пристроїв, тобто парашутних систем, горизонтальна складова початкової швидкості гаситься до нуля (через 10–12 секунд), і умовно прийнято, що при введенні в дію основних парашутів, ППТ в умові безвітря знижується вертикально.



Як і на бомбу, на ППТ після відокремлення від літака діють дві сили: сила тяжіння ( ) і сила опору ( ). У початковий момент горизонтальна складова сили опору ( ) має значну величину і гасить горизонтальну складову початкової швидкості ППТ до моменту розкриття основних куполів практично до нульової величини (рис. 1.1 а, б). У подальшому ППТ рухається у вертикальній площині і відчуває на собі дію двох сил: вертикальної складової сили опору ( ) і сили тяжіння ( ) (рис. 1.1 в).

Результуючу силу, що діє на ППТ, можна виразити наступним чином:

. (1.1)

Оскільки сила тяжіння рівна вазі тіла (вазі ППТ), то можна записати:

, (1.2)

де: – маса ППТ (разом з парашутною системою);

– прискорення сили тяжіння;

– вертикальна складова прискорення сили опору.

Тоді результуюче прискорення ППТ:

. (1.3)

Якщо проаналізувати зміну результуючого прискорення, то можна помітити наступне: на початку падіння тіла, коли сила опору повітря незначна, то результуюче прискорення оскільки вертикальне прискорення (рис. 1.1а). По мірі збільшення часу падіння збільшується сила опору повітря, зростає і зменшується результуюче прискорення " ". Настає момент, коли тобто але протилежно направлені (рис. 1.1в). При цьому вага ППТ врівноважується силою опору . Цей момент називається рівновагою і ППТ починає знижуватися із постійною так званою рівноважною швидкістю.

Рівноважною швидкістю називається така швидкість вертикального руху, при якій вага тіла дорівнює силі лобового опору.

Величина лобового опору визначається по формулі:

, (1.4)

де: – площа максимального перетину тіла, що знижується (парашутної системи), ;

– масова щільність повітря при десантуванні, ;

– швидкість зниження тіла, ;

– коефіцієнт лобового опору (коефіцієнт опору купола парашута).

Величина рівноважної швидкості визначається із формули (1.4) для моменту рівноваги, тобто для моменту, коли :

, (1.5)

де: – рівноважної швидкість зниження ППТ, ;

– вага ППТ (разом з парашутною системою), .

Рівноважна швидкість зниження використовується для характеристики балістичних властивостей ППТ.

При, вільному, падінні будь-якого тіла з висоти 100 м рівноважна швидкість настає приблизно через 11-12 сек. За цей час тіло втрачає висоту, що дорівнює 390-440 м.

Рівноважна швидкість вільного падіння парашутиста при нестійкому положенні тіла приблизно дорівнює 50 м/с, але із збільшенням висоти десантування, оскільки змінюється масова щільність повітря, рівноважна швидкість збільшується:

─ на висоті Н = 3000 м = 55 м/с;

─ на висоті Н = 6000 м = 65 м/с;

─ на висоті Н = 9000 м = 75 м/с.

По мірі наближення до землі ППТ входить в щільніші шари атмосфери і його рівноважна швидкість зменшується, поступово наближаючись до швидкості 50 м/с.

У загальному випадку, як вже наголошувалося, використовуються багатоступінчаті парашутні системи, які дозволяють змінювати рівноважну швидкість декілька разів при переході з одного ступеня на інший. Наприклад, швидкість зниження парашутиста на стабілізуючому парашуті на висоті від 4000 м до 800 м дорівнює 30-35 м/с, а на основному парашуті – 4.5-6 м/с (в залежності від ваги). Отже, на кожній ділянці зниження рівноважна швидкість буде різною. Як відомо, з балістики авіаційної бомби, траєкторія руху бомби (тіла) вважається вивченою, якщо відомі її елементи.

Таким чином, знання характеру руху повільно-падаючого тіла після відділення його від літака дозволяє визначити елементи траєкторії зниження ППТ, що необхідно для розрахунку положення точки початку викидання десантників (вантажів) (ТПВ) відносно площадки десантування (точки приземлення).

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти