Нехай в деякій точці ( ) на висоті ( ) при швидкості польоту ( ) в умовах відсутності вітру в систему скидання вантажів видається сигнал "СКИДАННЯ". За час наповнення підтримуючого, а потім витяжного парашутів, платформа (ППТ) разом з літаком пройде деяку відстань (рис 1.7).

Ділянка траєкторії від моменту видачі сигналу "СКИДАННЯ" до моменту зрушування вантажу з місця в літаку називається ділянкою відносного спокою.

На цій ділянці вантаж залишається нерухомим відносно літака і переміщується з його швидкістю. У цей час здійснюється:

─ відкриття замка Дер2-47Б;

─ випадання у потік підтримуючого парашута і відкриття чохла витяжного парашута;

─ стягування чохла з витяжного парашута;

─ розкриття витяжного парашута та його повне наповнення.

Штильове віднесення ППТ по курсу на цій ділянці ( ) обчислюється за формулою:

(1.34)

де – час відносного спокою (час від моменту подачі сигналу "СКИДАННЯ" до моменту зрушування вантажу (ППТ) з місця в літаку);

– істинна повітряна швидкість літака.

ПРИМІТКА: При десантуванні парашутистів час відносного спокою розраховується за формулою:

(1.35)

де – час запізнювання при виконанні команди "СКИДАННЯ" ( );

– час падіння на довжину витяжної фали ( ).

Ділянка траєкторії від початку руху платформи в літаку до початку наповнення стабілізуючого парашута (для платформи П-7) або до моменту витягування основних куполів, що відіграють роль стабілізуючого парашута (для платформи П-16) називається ділянкою витяжного парашута.

Під час проходження "ділянкою витяжного парашута" вантаж переміщується по вантажній кабіні ЛА, і після виходу з неї продовжує рухатись в просторі до моменту початку наповнення стабілізуючого парашута.

На цій ділянці відбувається:

─ розчековка замка кріплення штанги платформи до ЛА;

─ витягування вантажу з літака;

─ зниження (падіння) вантажу на витяжному парашуті;

─ відкриття замка стабілізуючого парашута;

─ стягування чохла з стабілізуючого парашута.

Вантаж, в процесі витягування його із вантажної кабіни, переміщується разом з ЛА та відносно нього в горизонтальній площині. При зниженні на витяжному парашуті вантаж переміщується відносно землі водночас як в горизонтальній так і у вертикальній площинах.

Час руху ППТ на цій ділянці ( ) розраховується за формулою:

(1.36)

де – балістичний коефіцієнт, що характеризує шлях ППТ на ділянці витяжного парашута (дається в спеціальних таблицях в [м] для даного типу платформи та її ваги);

– відносна щільність повітря на висоті десантування.

Штильове віднесення ( ) на цій ділянці розраховується за формулою:

(1.37)

де – балістичний коефіцієнт, що характеризує втрату швидкості системою вантаж-парашут на ділянці витяжного парашута (дається в спеціальних таблицях в залежності від ваги вантажу і його положення на підлозі ЛА).

Ділянка падіння вантажу на стабілізуючому парашуті від моменту початку його розкриття до моменту умовного наповнення основних куполів (де вертикальна швидкість змінюється на невелику величину) називається ділянкою стабілізуючого парашута, вантаж на цій ділянці переміщується відносно землі водночас в горизонтальній і у вертикальній площинах (рис. 1.7).

На цій ділянці відбувається:

─ наповнення стабілізуючого парашута;

─ зниження (падіння) вантажу на стабілізуючому парашуті;

─ відкриття замка основних куполів за сигналами часового, чи барометричного датчиків;

─ витягування основних і тормозних куполів;

─ наповнення основних куполів;

─ зниження (падіння) вантажу на гальмівних парашутах;

─ часткове наповнення основних куполів.

Час руху ППТ на цій ділянці розраховується двома способами:

а) при розкритті замка основних куполів за сигналом часового датчика ( ):

(1.38)

де – час затримки розкриття основних куполів, що встановлений на замку стабілізуючого парашута;

– втрата висоти ППТ від моменту початку розкриття гальмівних і основних куполів до моменту умовного наповнення основних куполів (рис. 1.7), приводиться в спеціальних таблицях (дивись "Інструкцію …");

– рівноважна швидкість падіння вантажу на стабілізуючому парашуті на висоті спрацьовування датчика;

– рівноважна швидкість зниження вантажу на ділянці стабілізації, що приведена до рівня моря, дається в спеціальних таблицях в залежності від ваги ППТ (дивись "Інструкцію …");

– відносна щільність повітря на висоті спрацьовування датчика ( – висоті початку розкриття основних куполів).

б) при розкритті замка основних куполів за сигналом барометричного датчика ( ):

(1.39)

де – висота викидання (десантування);

– коефіцієнт, заданий в постійному пристрої запам’ятовування автоматизованої системи десантування;

– барометрична висота початку розкриття основних куполів;

– прискорення сили тяжіння.

Якщо розкриття основних куполів передбачається здійснювати по барометричному датчику, то барометрична висота дорівнює значенню, встановленому на барометричному датчику.

Якщо розкриття основних куполів передбачається здійснювати по часовому датчику, то барометрична висота повинна на 100-200 метрів перевищувати розрахункову барометричну висоту розкриття основних куполів по барометричному датчику.

Розкриття основних куполів здійснюється тільки при спрацьовуванні обох датчиків, тому час стабілізації приймається рівним найбільшому з визначених значень або ;

Штильове віднесення вантажу на ділянці стабілізуючого парашута ( ) обчислюється за формулою:

(1.40)

де – горизонтальна складова швидкості вантажу на початку ділянки стабілізації;

– істинна швидкість польоту ЛА.

Після умовного наповнення основних куполів ППТ повністю втрачає горизонтальну складову швидкості і знижується вертикально вниз, ділянка траєкторії зниження ППТ від моменту умовного наповнення основних куполів до приземлення називається ділянкою зниження на основних куполах (рис. 1.7).

Час зниження ППТ на основних куполах на цій ділянці залежать від висоти розкриття основних куполів і швидкості зниження:

(1.41)

де – швидкість приземлення ППТ, приведена до рівня землі (приводиться в "Інструкціях …");

– відносна щільність повітря на середній висоті прошарку зниження;

– висота умовного наповнення основних куполів.

При розкритті основних куполів за сигналом часового датчика розрахунок висоти проводиться за формулою:

(1.42)

а при розкритті основних куполів – за сигналом барометричного датчика:

(1.43)

де – перевищення площадки десантування над рівнем початку відліку барометричної висоти СПС.

Таким чином, для розрахунку елементів траєкторії зниження ППТ (при відсутності вітру) штурманом перед польотом вводяться в обчислювальний комплекс літака наступні параметри:

─ поточна абсолютна висота польоту;

─ істинна повітряна швидкість літака ( );

─ балістичний коефіцієнт ( );

─ час ділянки відносного спокою ( );

─ час затримки в розкритті основних куполів ( );

─ висота приведення в дію основних куполів ( );

─ рівноважна швидкість падіння вантажу на ділянці стабілізації, що приведена до рівня моря ( );

─ швидкість приземлення ППТ на основній парашутній системі ( );

─ втрата висоти за час наповнення основних куполів ( );

─ перевищення площадки десантування над рівнем початку відліку барометричної висоти СПС ( ).

Приклад 1.6: Вибрати необхідні параметри і розрахувати елементи траєкторії при десантуванні парашутистів при відсутності вітру ( ) з висоти , при швидкості польоту ЛА та середній вазі парашутистів на площадку, що розміщена на рівні моря при стандартних атмосферних умовах.