ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Стандартизація як важлива складова системи технічного регулювання

Ключові слова та поняття: вимірювання, глобалізація, інтеграція, кон­курентоспроможність, контроль, маркування, метрологія, міжнародна ста­ндартизація, національна стандартизація, нормативні документи, оцінення відповідності, продукція (товари, процеси, роботи, послуги), сертифікація, система нормативної документації, система технічного регулювання, стан­дарт, стандартизація, технічне регулювання, технічний прогрес, функції стандартизації, якість

Система технічного регулювання як дійовий важіль керування економікою віді­грає значну роль у виробленні конкурентоспроможної якісної продукції, захисті до­вкілля та ощадливому використанні ресурсів — основах сталого розвитку будь-якої країни. її значення випливає з процесів у економіці та громадському житті, характер­них для кінця XX — початку XXI ст.

Перший серед них — глобалізація торгових відносин та світового ринку, якій при­таманне усунення кордонів на шляху вільного руху капіталу, товарів, людей, ідей та ін­формації. Не менш важливим є другий — прискорення науково-технічного прогресу, стрімкий розвиток прогресивних галузей і сфер діяльності, в першу чергу, інформацій­них і комунікаційних технологій та біотехнологій. З цим тісно пов'язане використання високих технологій для скорочення циклу проектування і виготовлення продукції, забез­печення оптимального співвідношення між якістю, вартістю і часом виготовлення продукції. Нарешті, третій процес — посилення охорони довкілля та раціонального ви­користання ресурсів. Ця проблема пов'язана з комплексом завдань щодо забезпечення прийнятної якості життя.

 

Технічне регулювання1 — це правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею проце­сів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оці-нення відповідності та/або ринкового нагляду (ст. 1 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 р. № 64-1V).

Безперечно, що одним з найдієвішим і загальновизнаним світовою спільнотою, уря­довими інституціями та бізнесовими колами добровільним механізмом є стандартиза­ція на засадах консенсусу та узгодженості на різних рівнях стандартизації (міжнародно­му, регіональному, національному, підприємства).

Стандартизація (рис. 1.1.1) є одним з найбільш результативних шляхів удосконалюван­ня виробничих і торгівельних відносин, зниження витрат, підвищення якості та конкурентосп­роможності продукції. Вона встановлює правила, загальні принципи чи характеристики стосо­вно різних видів діяльності або її результатів (тобто продукції, процесів, робіт, послуг), розро­бляючи і приймаючи доступні всім нормативні документи, стандартизація спрямована на дося­гнення оптимального ступеня впорядкованості, і це стає можливим за умови, що нормативні документи ґрунтуються на досягненнях науки, техніки та практичного досвіду і створюють за участі всіх заінтересованих сторін з урахуванням потреб суспільства в цілому.

Встановлення та запровадження

стандартів (тобто нормативно-технічних документів, які встанов­люють єдині обов'язкові вимоги щодо типів, розмірів, якості, норм й інших особливостей продукції та послуг) з метою упорядкування діяльності в певній галузі еконо­мічного використання ресурсів, підтримки техніки безпеки, підвищення якості продукції (процесів, робіт, послуг

 

Поняття «технічне регулювання» вперше було «проваджено а Указі Президента України «Про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики» від 01.10.2002 № 887/2002, хоч і без конкретизації його змісту.

 

Основна мета стандартизації — це оптимальне впорядкування об'єктів стандартизації для прискорення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості продукції, удосконалення організації управління народним господарст­вом, розвиток міжнародного економічного, наукового і технічного співробітництва.

Стандартизація відповідно до основної мети має різні завдання (рис. 1.1.2). Голо­вним завданням стандартизації є створення системи нормативної документації, яка визначає прогресивні вимоги до продукції, що виготовляється для потреб народного гос­подарства, населення, оборони держави та експорту, до її розробки, вироблення та засто­сування, а також забезпечення контролю за правильністю використання цієї документації.

Основні функції стандартизації представлені на рис. 1.1.3.

Слід сказати, що у сучасному світі стандарти існують у динамічному та змінному середовищі. Оновлення продукції та технологій, технологічні прориви та руйнація тра­диційних меж галузей, занепад одних сфер діяльності та стрімке зростання нових — це загальна риса сучасних розвинених економік. З іншого боку для них характерне глибоке протиріччя, яке є одним із «прихованих двигунів» сучасного ринку, а саме — глобальна стандартизація виробництва за індивідуалізації споживання. Практичний наслідок цього — постійна наявність великого попиту на вироби, які виходять за межі усталених, застандартизованих рішень. Усе це ставить певні вимоги до стандартизації, зумовлюючи її динамізм. Разом з тим, необхідно не тільки розроблювати нові стандарти на основі дося­гнень науки і техніки, але й підтримувати на належному рівні чинні стандарти, не допус­кати помітного відставання вимог стандартів від, у першу чергу, прогресу технологій.

Основні завдання стандартизації

· створення нормативних вимог до якості сировини, продукції, процесів, послуг

· створення єдиної системи показників якості продукції, способів її випробувань та контролю

· забезпечення єдності і правильності вимірювань в країні

· удосконалення систем термінології і позначень в різних галузях

· створення системи нормативної документації

 

Основні функції стандартизації

цивілізуюча - гармонізація документів, методів та засобів якості життя із

світовими аналогами

інформаційна - інформатизація з використанням уніфікованих методів та

засобів

документуюча — документація процесів

інформаційна — інформатизація з використанням уніфікованих методів

та засобів

ресурсозберігаюча — раціональне та економне використання ресурсів

соцюкультурна — досягнення сумісності та взаємозамінності

комунікативна — нормалізація соціальних методів та засобів зв'язку

охоронна — забезпечення екобезпеки та вітабезпеки

нормативна (технічна) — формування вимог до продукції, процесів, послуг, методів

регулятивна — вплив на ринок товарів і послуг; усунення технічних бар'єрів в торгівлі; захист вітчизняного виробника та споживача

соціальна — забезпечення безпеки товарів, процесів, послуг; забезпечення якості товарів та послуг; захист прав споживачів

 

Для організації та координації стандартизації і суміжних видів діяльності в кож­ній країні створюють спеціальний орган — національний орган стандартизації, основ­ною функцією якого с розроблення та прийняття національних стандартів, доступних широкому колу користувачів. Національний орган має право бути членом міжнарод­них і регіональних організацій зі стандартизації та представляти інтереси країни в цих організаціях.

Характерною особливістю стандартизації с те. що сфера її дії та застосування, рівень розвитку знаходяться у широкому діапазоні. Немає такої сфери діяльності люди­ни, до якої б не була причетна стандартизація. Адже з поширенням і поглибленням пі­знання, розвитком науки і техніки, удосконаленням виробництва масштаби робіт значно зростають і поширюється сфера використання принципів стандартизації.

Стандартизація акумулює найновіші досягнення науки і техніки, органічно з'єднує фундаментальні та прикладні галузі науки, сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень в практику, допомагає визначити найбільш економічні та перспективні напря­мки розвитку науково-технічного прогресу і народного господарства країни. Вона поєд­нує науку, техніку і виробництво, сприяє забезпеченню єдиної технічної політики в різ­них галузях народного господарства, технічному переозброєнню виробництва, широко­му впровадженню сучасної техніки і технологій, інтенсифікації виробництва, механізації і автоматизації виробничих процесів, підвищенню якості товарів. Усе це сприяє розвит­ку економіки країни.

Останнім часом однією з ключових проблем науково-технічного та економічного розвитку країн є проблема підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. По­ліпшення якості продукції (процесів, робіт, послуг) — це проблема не тільки споживча чи технічна, але й економічна, соціальна й політична проблеми суспільства. Так, станда­рти відіграють важливу роль в судовій практиці під час розв'язання конфліктних ситуа­цій між виробником і споживачем. Стандарт може стати аргументом, який обтяжує про­вину, або. навпаки, виправдовує підприємство або фірму, на яку надійшов позов у зв'яз­ку з дефектами в продукції.

Поліпшення якості та підвищення конкурентоспроможності товарів (процесів, ро­біт, послуг) можливе тільки на основі стандартизації. Вона дозволяє регламентувати ви­моги до якості продукції, більш ефективно вирішувати проблеми спеціалізації, визнача­ти найбільш раціональні способи виробництва продукції і переробки сировини, здійсню­вати управління якістю товарів в виробництві та сфері обігу тощо.

Вплив стандартизації на підвищення конкурентоспроможності та якості продукції реалізується в основному через комплексне розроблення стандартів на сировину, матері­али, напівфабрикати, комплектувальні вироби, оснащення, проектування і готову проду­кцію; на технологічні вимоги до найважливіших процесів і показників якості, а також на єдині методи випробування та вимірювання, засоби контролю та оцінювання відповідно­сті. Стандарти полегшують вибір оптимального розмірного ряду та найкращих зразків, забезпечують організацію спеціалізованих виробництв, зменшують затрати на проекту­вання і виготовлення, скорочують строки освоєння продукції.

Стандарти встановлюють однозначну термінологію, системи одиниць, познак, вимоги до метрологічного забезпечення, маркування, пакування, транспортування, експлуатаційних

 

 

документів (інструкцій) та інформації для споживачів, необхідної для оцінювання та ви­бору ними продукції. Очевидно, шо наявність стандартів істотно полегшує та спрямовує діяльність виробника продукції щодо забезпечення її ринкової відповідності за критерія­ми конкурентоспроможності та якості.

Останнім часом, процес переміщення аспектів конкуренто-спроможності та якості із загальнодержавного рівня на рівень безпосереднього виробника, на якому, власне, і створюється якість продукції, робить необхідним зміцнення системи стандартизації саме на підприємствах. Зростання ролі стандартизації на підприємстві диктується двома осно­вними чинниками. Перший з них — за умови господарської самостійності створюються об'єктивні передумови до неузгодженої діяльності суміжних підприємств стосовно пара­метрів створюваної продукції, методів контролю її якості тощо. Усе це виявляється під час виробництва і споживання продукції, впливає на попит і на збут продукції та, а у підсумку, на економічний стан виробників. Другий — раціональне застосування станда­ртизації під час проектування і виробництва продукції дозволяє суттєво знизити витрати та підвищити доходи підприємств. Обсяг робіт із стандартизації на підприємстві зале­жить від масштабів виробництва і кооперування, від номенклатури і конструктивної складності вироблюваної продукції, ступеня її новизни та інтенсивності розвитку тощо.

Наголосимо ще на таких аспектах установлення якості продукції.

Перше. З огляду на те, шо стандарти відповідають рівню розвитку техніки та є визнаним технічним правилом, їх застосовують як документовану технічну доказову базу під час розгля­ду спорів, зокрема у суді.

Друге. Відповідність стандартам використовують як вимогу під час державних заку­півель, проведення тендерів, укладання договорів та контрактів на постачання, складання каталогів продукції виробниками, проведення маркетингових та рекламних компаній.

Третє. Відповідність міжнародним стандартам — це усунення технічних бар'єрів у торгівлі, задоволення потреб технічного, економічного та торговельного розвитку.

Проте, доречно наголосити, у певних умовах застосування принципу обов'язково­сті стандартів, надмірна деталізація вимог та орієнтація стандартизації на певні конс­трукційні рішення, застосування лише визначених матеріалів чи сировини тощо є галь­мом у створенні належної продукції. Негативний вплив стандартизації на розвиток виробництва і якість готових виробів відчувається у тому випадку, коли стандарти та інші нормативні документи будуть розроблені без урахування досягнень науки і техні­ки, або вони не будуть своєчасно переглянуті з урахуванням цих досягнень і з деяким випередженням.

З огляду на це вимоги до якості продукції підпорядковано вимогам конкуренто­спроможності, а сама проблема її забезпечення (досягнення) потребує комплексного підходу і врахування чинників загальнодержавного рівня та різних сфер державного управління.

Слід пам'ятати, що стандартизація є важливим і необхідним, але лише одним із чинників забезпечення конкурентоспроможності та якості продукції, причому заграти на стандартизацію є мізерними порівняно із затратами на забезпечення інноваційного роз­витку, технічне і технологічне оновлення виробництва, підготовку висококваліфікова­них кадрів тощо.

 

Стандарти та інші нормативні документи складають значну і частину нормативної бази економіки країни. Розробку стандартів здійснюють вчені та спеціалісти головних і базових організацій зі стандартизації усіх галузей народного господарства. На основі ре­зультатів науково-дослідних, проектно-конструкторських і дослідницько-технологічних робіт у стандартах встановлюються перспективні вимоги, тобто закладаються не тільки показники, що визначають якість продукції на даному етапі, але й перспективні показни­ки технічного рівня, якості та економічності, відповідно до яких повинна проектуватися і освоюватися нова продукція.

Стандарти з випереджаючими вимогами є своєрідним прогнозом технічного прогресу продукції, що розробляється. Стандарти для усіх є джерелом найважливі­шої інформації, оскільки в них зібрано норми і правила, засновані на досягненнях у різних галузях техніки, технологи та практичного досвіду і визнані методом консен­сусу представниками усіх заінтересованих сторін. При цьому повинні використо­вуватися найсучасніші методи прогнозування і оптимізації. Математичні методи оп­тимізації кількісних вимог стандартів дають можливість отримувати найвищий ефект від стандартизації.

Стандарти та інша нормативна документація відіграють важливу роль при вирішен­ні технічних, економічних і соціальних проблем країни, тому належить постійно підви­щувати науково-технічний рівень чинних стандартів, оновлювати їх з метою заміни застарілих показників і своєчасного відображення вимог народного господарства.

Стандартизація є організаційно-технічною основою економічного і науково-тех­нічного співробітництва між країнами, ефективним засобом поширення зв'язків між країнами і ліквідування технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі. Зміцнення науко­во-технічних та економічних зв'язків привертає увагу до стандартизації усіх розви­нених країн світу та країн, що розвиваються, а також технічних, економічних, міжна­родних, регіональних і національних організацій, фірм і підприємств. Це є наслідком об'єктивної необхідності стандартизації в управлінні економічними і виробничими процесами.

Завдання членства України у СОТ та інтеграції до ЄС вимагають прийняття міжна­родних та європейських стандартів. Це дозволяє зорієнтуватись у вимогах глобальних і регіональних ринків та визначити рівень характеристик продукції, прийнятний для них. Але. на наш погляд, навіть відповідність міжнародному стандарту не гарантує досягнен­ня конкурентоспроможності. Скоріше це перепустка, умови доступу на глобальний ри­нок і потенційна конкурентоспроможність, реальність якої буде визначено лише після позиціювання продукції на ринку та її оцінювання споживачем за критеріями, встанов­леними зазначеною тріадою: «якість — вартість — час».

Як ми можемо впевнитися, створення нової системи стандартизації, адекватної еко­номічним змінам, що відбуваються в Україні, має на меті гармонізацію її положень з ви­могами міжнародних, регіональних та національних (країн з ринковою економікою) ста­ндартів. Удосконалення національної системи стандартизації — нагальна передумова для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та створення підприємс­твами систем забезпечення якості. Важливим є визнання таких систем вітчизняним та зарубіжним споживачем.

 

Отже, стандартизація — незамінний і практично єдиний засіб забезпечення суміс­ності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки та інформаційних мереж, норм безпеки та екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей, якості продукції. Розвиток стандартизації нерозривно пов'язаний з удосконаленням управління якістю виробництва, зокрема, з впровадженням систем керування якістю, систем еколо­гічного керування та інтегрованих систем.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти