ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Сертифікація і технічні бар'єри в торгівлі

Ключові слова та поняття: Генеральна угода з тарифів і торгівлі ("Ко­декс ОАТТ/У/ТО»), національний ринок, національні системи оцінення відповід­ності, національні системи сертифікації, національні традиції, міжнародні си­стеми оцінення відповідності, однорідна продукція, партнери протекціонізм, процедура оцінки відповідності, регіональні системи оцінення відповідності, світовий ринок, сертифікаційні бар'єри, технічні бар'єри у міжнародній торгі­влі, транснаціональні корпорації

 

 

Як підемо, важливою функцією сертифікації є захист національного ринку від закор­донних несумлінних конкурентів. Разом з тим сертифікація значно впливає на розширення Міжнародною економічного співробітництва. Проте наявність великої кількості національних систем сертифікації в країнах Західної Європи, які базуються на нормативних документах цих Країн, призвела до ситуації, коли однорідна продукція оцінювалась різними методами за різними показниками.

Сформовані протягом десятиліть ці розходження в національних стандартах і процедурах проведення сертифікації або є результатом національних традицій в організації виробництва і торгівлі, які значною мірою складалися об'єктивно, або створюються спеціально з метою утруднення імпорту товарів іноземних конкурентів.

Це стало технічною перешкодою в торгівлі між країнами-членами Європейського Союзу і заважало реалізації ідеї створення простору без внутрішніх кордонів, у якому забез­печується вільне переміщення товарів та послуг (див. рис. 2.4.1)

 

 

 

Механізм перетворення сертифікації на засій протекціонізму для захисту внутріш­нього (або регіонального, як у ЄС) ринку від проникнення товарів іноземною виробниц­тва використовує, передусім, ускладнення адміністративної сторони випробувань това­рів, що імпортуються, посилюють контроль ЯКОСТІ, приймають стандарти (державні чи реї зональні), шо стосуються процедури випробувань (наприклад, європейські стандарти серії 45000). що впливає на порядок визнання іноземних сертифікатів, а для деяких країн визнання виявляється неможливим. Протекціоністські заходи нерідко пов'язані з прийн­яттям національних обов'язкових стандартів або технічних регламентів під тиском транснаціональних корпорацій, які. як відомо, беруть активну участь у стандартизації на національному рівні, забезпечуючи головну частину фінансування діяльності національ­них організацій з стандартизації.

Ймовірність перетворення стандарту в інструмент конкурентної боротьби дуже ве­лика, а оскільки іноземному постачальнику подібної продукції доведеться доводити її відповідність, як правило, у таких випадках досить високим вимогам, отримані сертифі­кат відповідності проблематично. В організації систем сертифікації є випадки створення таких умов отримання сертифіката, які неможливо виконати середнім і тим більше малим фірмам.

Наприклад, Американська корпорація випробувальних лабораторій, яка є національ­ною організацією з сертифікації, надає перевагу сертифікації продукції великих фірм-ви робників. у той час як невеликі підприємства можуть довго чекати своєї черги. У міжнаро­дній торгівлі склалися жорсткі правила щодо визнання іноземного сертифіката на продук­цію, що імпортується. Для успішного експорту необхідно отримати сертифікат відповідно­сті авторитетної, визнаної в усіх країнах організації. А для цього необхідний час та великі фінансові витрати. Підготовка до сертифікації може бути пов'язана з необхідністю введен­ня системи забезпечення якості, якщо цього потребує схема сертифікації.

Відмінності в сертифікації відповідності стосувались також і адміністративних аспек­тів. Внаслідок чого технічні бар'єри, обумовлені різними нормативними документами, до­лались у країні-імпортері шляхом повторення процедур сертифікації, які в країні-експор-терів (виробнику) вже були проведені за чинними гам правилами. Вирішення цієї проблеми було знайдено 21 грудня 1989 р., коли Рада ЄС прийняла документ «Глобальна концепція і сертифікації і досліджень». Основна ідея нього документа полягає у формуванні довіри до товарів та послуг шляхом використання таких інструментів, як сертифікація та акреди­тація, шо побудовані за єдиними європейськими нормами. Ця довіра повинна бути підтве­рджена якістю та компетентністю.

Основні рекомендації «Глобальної концепції» ЄС можна сформулювати у шести тезах:

1. Заохочення загального застосування стандартів по забезпеченню якості серії EN 29000 і сертифікація на відповідність цим стандартам.

2. Застосування стандартів серії 45000, які встановлюють вимоги до органів з серти­фікації та випробувальних лабораторій при акредитації.

3. Заохочення створення централізованих національних систем акредитації.

4. Заснування організації з досліджень і сертифікації в галузі, яка не регулюється зако­нодавством.

5. Гармонізація інфраструктури випробувань і сертифікації в країнах ЄС.

 

 

6. Укладання договорів з третіми країнами (не членами ЄС) про взаємне визнання ви­пробувань та сертифікатів.

Значний внесок у справу лібералізації зовнішньої торгівлі шляхом усунення митних вар (рів і зниження тарифів, а також використання нетарифних засобів регулювання торгі­влі зробили ряд організацій, у тому числі міжнародні організації з стандартизації та серти­фікації. Зокрема, учасники Світової Організації Торгівлі (WTO). створеної на базі Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) здійснюють спеціальні заходи для гармонізації національних стандартів по процедурах сертифікації, щоб виключити перешкоди для між­народної торгівлі.

Адже зовнішня торговельна діяльність країн залежить від розвитку національних си­стем стандартизації і сертифікації, їх відповідності вимогам Генеральної угоди тарифів і торгівлі (GATT) і Кодексу цієї організації. GATT є всебічним міжурядовим договором, чинним з 1947 p., що визначає права і зобов'язання сторін-учасників у області зовнішньої торгівлі, яка об'єднує більш 100 країн. Усі учасники GATT і ті країни, які бажають приєд­натися до цієї організації, повинні виконувати принципові, правила Кодексу стандартів з 40 позицій. Головне завдання GATT полягає у лібералізації зовнішньої торгівлі шляхом усунення митних бар'єрів і зниження тарифів, а також використання нетарифних засобів регулювання торгівлі. У 1993 р. на Уругвайському раунді було прийнято рішення про перетворення GATT у Світову організацію торгівлі — COT (World Trade Organization — WTO), яка офіційно почала функціонувати з 1 січня 1995 p. GATT, як всебічна угода, що регулює торгівлю товарами, стала складовою частиною COT.

Членство у COT має зміцнити торговельні відносини держави та її статус у взаєми­нах з країнами-торговими партнерами. З погляду споживача, участь України у багато­сторонній торговельній угоді дає йому новий підхід до вибору товарів і послуг, якість яких, як правило, має відповідати міжнародним стандартам і бути значно вищою за наці­ональний рівень. Саме стандарти, технічні норми (регламенти) та процедури підтвер­дження відповідності, що відрізняються від міжнародних аналогів та невиправдано ма­ють обмежувальну дію, створюють так звані ТБТ, стримуючи її розвиток, провокуючи додаткові втрати з боку виробників і міжнародних грейдерів. ЄС вироблено власні інструменти усунення ТБТ для вільного переміщення товарів. Чинне місце серед них належить директивам «нового підходу» та «глобального підходу», що дають промисло­вості гнучкий вибір, сприяють впровадженню інновацій, зокрема, сучасних методів управління якістю.

Доцільно тут відзначити — Угоду ТБТ (так званий «Кодекс GATT/WTO»), сферою дії якої є технічні правила, регламенти і стандарти, які можуть впливати на торгівлю пря­мим чи непрямим чином. Угода ТБТ засвідчує, що національні або регіональні стандарти, які містять обов'язкові вимоги не створюють непотрібних перешкод у світовій торгівлі, якщо вони базуються на узгоджених міжнародних стандартах. Тому COT підкреслює пере­вагу стандартів, які розробляються Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС) та Міжнародним союзом телекомунікація (1UT). Діяльність цих організацій поширюється на усі галузі стандартизації у світі та під­тримує реалізацію Угоди ТБТ. Угода COT та ТБТ на основі міжнародних стандартів — це фундамент світового ринку.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти