ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Сформулюйте визначення стилістики як лінгвістичної галузі знань.

Загрузка...

Чим відрізняється часткова стилістика від загальної стилістики? До якої з них належить стилістика сучасної української літературної мови? Чому?

Поясніть прикметникові означення «сучасна», «українська», «літературна» до лексеми «мова».

Визначте основні структурні компоненти сучасної української літературної мови. В чому полягає їх стилістична спроможність?

З'ясуйте стилістичну важливість мовних одиниць і мовних рівнів.

Назвіть і охарактеризуйте основні терміни стилістики.

Чому стилістика сучасної української мови є завершальним розділом науки про неї?

Що є об'єктом і предметом вивчення стилістики?

Які підрозділи виокремлюють у стилістиці?

У чому своєрідність стилістичного аналізу мовних одиниць?

Чим відрізняються стилістика мови і стилістика мовлення, культура мови і культура мовлення?

Визначте об'єктивне й суб'єктивне в стилістиці.

Які мовні одиниці належать до стилістично маркованих, а які — до стилістично немаркованих? Наведіть приклади.

Поясніть термін «стилістична норма в мові й у мовленні».

Як пов'язані між собою такі реалії, як стилістика літературної мови і діалектне мовлення?

Розкрийте сутність методології і методів стилістики.

Чи можливий поділ стилістики на теоретичну і практичну?

У якому обсязі і з якою метою стилістику вивчають у шкільному курсі мови?

Стилі і форми мови

Теорія і практика стилістики стосується мовних стилів і найтиповіших виявів усного й писемного мовлення. Важливо, щоб кожне усне чи писемне висловлювання набувало ознак певного стилю, жанру, осмислювалось стилістично, тобто як функціонально найдоцільніше.

Загальна характеристика стилів мови і мовлення

У сучасному мовознавстві лексемою «стиль» прийнято позначати своєрідну манеру й спосіб усного і писемного висловлювання, реалізовуваного за однотипних умов спілкування і з однаковою метою. Цей самий термін уживається і як найменування багатьох вужчих мовних і мовленнєвих явищ, понять, зокрема різних галузей науки, мистецтва, сфер громадської діяльності, побуту тощо. Інакше кажучи, словом «стиль» у лінгвістиці прийнято називати один з найбільших за обсягом різновидів мови. Кожен із них формується певною сукупністю особливих мовних ознак — лексико-семантичних, фразеологічних і граматичних. Отже, стиль — це одна з підсистем мови, яка відрізняється від інших її підсистем лексично, фразеологізмами, структурою речень, мовних зворотів тощо. Найчастіше виокремлююгь розмовно-побутовий, офіційно-діловий, науковий, художній, публіцистичний, конфесійний і епістолярний стилі мови й мовлення. Термін «стиль» використовується і в багатьох інших значеннях: романтичний стиль, стиль письменника, стиль інтелігента, людина гарного стилю, стиль керівництва, власний стиль письма, канцелярський стиль, архаїчний, високопарний, діалогічний, народнопоетичний тощо. Словом «стиль»послуговуються також як назвою літочислення: новий стиль (Григоріанський), старий стиль (Юліанський).Становлячи явища винятково суттєві, мовні стилі широко розглядаються в лінгвістиці. їх коментують і формулюють неоднозначно, наприклад, стиль мови — це:

Ø об'єднана певною функціональною спрямованістю система мовних елементів, способів їх відбору, вживання, взаємного поєднання і співвідношення, функціональний різновид літературної мови (Ю. Бєльчиков);

Ø різновид, видозміна літературної мови; манера мовного вираження у різних сферах, умовах, формах (усній і писемній) спілкування; мистецтво слова (С. Єрмоленко);

Ø один із диференційованих різновидів мови, мовна підсистема із своєрідним словником, фразеологічними сполученнями, зворотами і конструкціями, які відрізняються від інших різновидів в основному експресивно-оцінними властивостями елементів, які його [стиль] складають і звичайно пов'язані з певними сферами вживання мови (О. Ахманова);

Ø спосіб вибору мовних засобів для вираження своїх думок і впорядкування їх в одне ціле (І. Томан).

Ще в давніх Греції та Римі оратори свідомо пристосовували мову, її стиль до різних ситуацій, аудиторій, слухачів. Вони вже тоді розрізняли три види стилю — звичайний, середній (елегантний) і піднесений.

Отже, стиль мовиє сукупністю однотипних за певною ознакою мовних одиниць (морфемних, морфологічних, особливо синтаксичних, лексичних і фразеологічних), які характеризують переважно окремий різновид мовлення і позначені своєрідною емоційністю, поєднані із загальномовними одиницями — явищами, які однаково чи майже однаково властиві всім стилям.

Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю

Кожен мовний стиль формується із стилетвірних і нестилетвірних явищ, особливостей. Саме стилетвірними мовними одиницями один стиль мови відрізняється від усіх інших стилів. Такі засоби зосереджують у собі неповторну стильову своєрідність, сконцентровано виявляються в одному стилі, а в інших простежуються лише частково. Наприклад, слова і сполучення слів плюс, мінус, трикутник, косинус, вища математика належать до стилетвірних мовних засобів саме математики як галузі знань, це типові лексичні ознаки (терміни) наукового стилю. До цього ж стилю належать і такі лексеми, як фонема, дієслово, член речення (лінгвістичні терміни). З певної сукупності своєрідних стилетвірних засобів мови і формується мовна й мовленнєва специфіка стилю, ці засоби індивідуалізують кожен стиль.

Стилетвірними мовними ознаками мова розмежовується на стилі з властивими кожному з них специфічними ознаками, не порушуючи при цьому і внаслідок цього системної єдності літературної мови як окремої комунікативної структури.

Кожен стиль мови має стилетвірні ознаки: лексичні, фразеологічні (як доповнення до лексичних ознак — у більшості стилів мови) і граматичні (морфемні, морфологічні й синтаксичні).

Нестилетвірні мовні ( загально мовні ) одиниці однаково чи майже однаково властиві всім стилям і не формують специфічної самобутності жодного з них. Наприклад, у мовленні будь-якого стилю вживаються слова батько, мати, син, сестра, родичі, вода, земля, небо, ліс, життя, вечір, спочинок, робота, понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя, тиждень, місяць, рік, століття, великий, малий, зелений, чорний, мирний, весняний, літній, осінній, зимовий, він, вона, посіяти, посадити, виходити, виростити, зібрати, ви, ми, весело, сумно, жаль, пора, ох, ах, бо, невже, геть, над, і, до, під та ін. Ці й подібні слова утворюють найголовніший (основний) шар загальновживаної лексики. Це знаки й виразники життєво необхідних понять, реалій, відношень, без яких неможливе спілкування. Уміле використання їх слугує основою мовного спілкування незалежно від його стильового і стилістичного обрамлення (розмовно-побутового, наукового, художньо-літературного та ін.). Нестилетвірні ознаки належать до всемовних ознак. Ними всі стилі й жанри мови об'єднуються в одне мовне ціле, формують своїм матеріалом певну мову, її структурну й комунікативну систему. Отже, нестилетвірні мовні засоби, явища використовуються мовцями переважно з нульовим емоційним забарвленням, а стилетвірні засоби мови однаково чи майже однаково диференційовані стилістично, суттєво своєрідні, у кожному зі стилів такі засоби лексично й граматично особливі, індивідуальні.

Стиль мови і стиль мовлення

Терміни «стиль мови» і «стиль мовлення» синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати.

Стиль мови — різновид літературної мови; один із своєрідних способів використання літературної мови.

Поняття «стиль мови» засвідчує високий рівень розвитку мовних засобів, їх багатство, уніфікацію, відпрацьованість, унормованість у межах певного стилю мови. Це оцінка мовних засобів кожного із стилів у статиці. Термін «стиль мовлення» акцентує на конкретному — усному й писемному — функціонуванні, динаміці специфічних мовних засобів, які належать до окремого стилю. Стиль мовлення — функціонально-стилістичне використання тих мовних одиниць, з яких сформувався кожен із стилів мови. Коли йдеться про стилістичні можливості виражальних засобів сучасної української літературної мови як цілісної системи, доцільно вживати термін «стиль мови», а термін «стиль мовлення» застосовувати тоді, коли це стосується конкретного комунікативного використання окремою особою мовних елементів певного стилю. Теорія і практика стилів мови і стилів мовлення оперують тими ж самими мовними одиницями (лексичними, морфемними та ін.), але в стилях мови структурні лементи мови (від фонем, літер і до тексту) усвідомлюються лише як не однотипний і статичний мовний матеріал з його особливими комунікативними можливостями, а в стилях мовлення ті ж самі мовні явища розглядають ся у використанні, функціонуванні. Найбільші стилістичні можливості мають речення (особливо в контексті з іншими реченнями), а ще більшою мірою — тексти. Порівняймо дві синонімічні одиниці у формі простих речень (риторичного й нериторичного): Хто ж цього не знає! і Всі це знають. Семантично вони однозначні, але стилістично нетотожні. Стилістично синонімічними є конструкції: Я думаю (двоскладне речення) і Мені думається (односкладне безособове речення).

Отже, терміни «стиль мови» і «стиль мовлення» та позначувані ними лінгвальні реалії поєднують у собі як спільне, так і своєрідне. Стиль мови (як і мова в повному обсязі) є явищем тільки соціальним, спільним для всіх носіїв мови, а стиль мовлення — явище хоч і соціальне (за своєю сутністю, змістом), але водночас обов'язково і явище індивідуальне, суто особистісне, бо кожен у своєму усному чи писемному мовленні послуговується мовою в межах усіх її стилів по-особливому, індивідуально.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти