Мета роботи: Вивчити радіаційно-небезпечні об’єкти, які знаходяться на території України. Дати характеристику атомним електростанціям, як екологічному фактору природного середовища.

Література:

1. Себлюк М.І. «Цивільна оборона» К. Знання. 2003р.

2. Стеблюк М.І. «Цивільна оборона» К. Урожай. 1994р.

3. Акімов, Ільїн. Гражданская оборона на объектах с/г производства. – М., : Колос, 1984.

Радіаційно небезпечні об’єкти (РНО) на території України.

Об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні речовини називаються – радіаційно небезпечні об’єкти (РНО).

До РНО відносяться: АЕС, підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива, підприємства поховання радіоактивних відходів, науково-дослідні організації, які працюють з ядерними реакторами, і, ядерні енергетичні установки та об’єктах транспорту.

На РНО можуть виникати радіаційні аварії (РА).

Радіаційні аварії – це аварії з викидом радіоактивних речовин (РР) або іонізуючих випромінювань за межі, передбачені проектом для нормальної експлуатації РНО, у кількостях понад установлену межу їх безпечної експлуатації.

На території України розташовано понад 8000 різних установ і організацій, діяльність яких призводить до утворення радіоактивних відходів (РАВ).

На території України розташовані 2 дослідних реактори (у Києві та Севастополі) та одна критична збірка (в Харкові), яку на цей час зупинено. Можливі аварії на цих реакторах з радіоактивним забрудненням є загрозою насамперед містам, у яких вони розміщені. Справа в тому, що небезпекою є те. Що реактори знаходяться в зоні польотів повітряного транспорту. Крім того можуть виникати аварії виробничого характеру.

Потребують особливої уваги як потенційно небезпечні об’єкти і підприємства з видобутку і переробки уранових руд, розташованих у Кіровоградській, Миколаївсьькій і Дніпропетровській областях.

Видобування уранової руди головним чином проводиться на Жовтоводському, Столінському та Кіровоградському рудниках.

Характерним для уранодобування є те, що майже усі його відходи є джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища.

У сільському господарстві, в медицині в наукових дослідах використовуються джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) мається на увазі (гамма- та нейтронного). В Україні є близько 8000 підприємств та організацій (тільки в Київі близько 400), які використовують понад 100 тис. ДІВ

Атомні електростанції (АЕС), як екологічний фактор природного середовища

Вимоги до ядерних реакторів:

- Безпека АЕС у всіх режимах її роботи, як нормальних так і аварійних.

- Повинна бути забезпечена надійна зупинка ланцюгової реакції поділу за будь яких аварійних ситуацій.

- Надійне охолодження активної зони в нормальних і аварійних ситуаціях.

- Не допускати руйнування твелів і виконання радіоактивного теплоносія і РР.

У результаті аварії на ЧАЕС радіонукліди поширились в Україні на території 3,5 млн.га сільськогосподарських угідь, забруднено 1,167 млн.га і 1687 населених пунктів.

Більш конкретно забруднено:

- Київська область 55641 км²н.л. – 54

- Житомирська область 118000км² н.с. 92

- Рівненська область 11300 км² нс14

Забруднення територій мало плямистий характер. Найбільше зосереджено радіонуклідів: в низинах, кустарниках, лісах.

Висота виведення радіонуклідів склала до 1,5 км.

Після аварії на ЧАЕС утворився дрібнодисперсний аерозоль від 0,5 до 3 мікрон, який забруднював місцевість на шляху поширення радіоактивної хмари.

З матою організації протирадіаційного захисту населення вся територія радіоактивного забруднення з показником (3 мр/год) і більше була умовно поділена на три зони:

1. Відчуження – територія обмежена ізолінією з рівнем радіації 20 мР/год. і річною дозою опромінення більше 40 бер.

2. Тимчасового відселення – від 5 до 20 мР/год і річною дозою опромінення 10-40 бер.

3. Жорсткого контролю – від 3 до 5 мр/год річна доза – 5-10 бер.

Рівні радіації на зовнішніх і внутрішніх межах зон знизилась за рік після аварії в 10 разів.

Зі зниженням небезпеки зовнішнього опромінення переважного значення в загальній вражаючій базі набуло внутрішнє опромінення цезієм – 137 і стронцієм – 90, і ізотопами плутонію.

Зона посиленого радіоекологічного контролю з щільністю забруднення ізотопами: Сs-137 від 0,1-5 кі/км², Sr-90 від 0,02-0,15 кі/км², Рu – від 0,0005 до 0,1 кі/км².

Можливий варіант поширення зон радіаційного забруднення в разі аварії на АЕС.

М – радіаційної небезпеки – Рср – 0,014 р/год, річна доза – 5 р.

А – помірного забруднення – 014 річ. Др=50 р.

Б – сильного забруднення рср – 14р/год = Д=500 р.

В – небезпечного забруднення Рср = 42 р/год Др = 1500 р.

Г – надзвичайно небезпечного забруднення Рср>42 р/год Др-5000р.

Природній радіаційний фон, побутова і медична техніка, як джерела радіаційного зараження

Флора і фауна Землі підлягає безперервному опроміненню за рахунок природних джерел іонізуючих випромінювань. ПРФ формується космічним випромінюванням (воно складається з заражених частинок високої енергії, які надходять з міжзоряного простору і сонячної галактики) а також іонізуючих випромінювань від природних радіонуклідів, які знаходяться в ґрунті, воді і повітрі.

Поширення природних радіонуклідів в природі.

На даний час відомо більше 60 природних радіонуклідів, які формують радіоактивність біосфери.

По виникненню їх поділяють на дві групи:

– космогенні радіонукліди;

- нукліди, які утворюються в наслідок взаємодії космічного випромінювання з атомами азоту, водню. З великої кількості космогенних радіонуклідів помітний вклад в дозу опромінення вносять ³Н, ⁷Ве, ¹⁴С і ²²Na.

Медичне обладнання

Медичні радіологічні процедури:

Рентгенівські дослідження:

- шлунка: 0,5 (0,8) бер

- грудної клітини – 0,1 бер

- нирок 0,58 (0,45) бер

- корінь зуба 3 бер

Побутова техніка, яка випромінює електромагнітні коливання є джерелами опромінення організму людини (кольорові телевізори, мікрохвильові печі і т.п.).

Наприклад при перегляді кольорового телевізора кожного дня по три години річна доза опромінення складає 0,5 бер, якщо людина витримує вимоги безпеки 1,5-2 м від джерела.

Як показали численні дослідження, організм людини зазнає суттєвого негативного впливу від дії генератора електромагнітного поля мобільного телефону.

Захисний пристрій «Атор-2» знижує вплив на 64-74%.

Питання для контролю

1. Радіаційно-небезпечні об’єкти на території України.

2. АЕС та їх небезпека.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4.5.

Тема: Вплив радіаційного забруднення на живі організми.

План

1. Елементи ядерної фізики, та одиниці їх виміру.

2. Біологічний вплив іонізуючих випромінювань.

3. Допустимі дози опромінення населення.

Навчальна мета:законспектувати і засвоїти основні визначення елементів ядерної фізики. Засвоїти порядок визначення доз опромінення, допустимі дози опромінення на мирний і воєнний час. Засвоїти біологічний вплив іонізуючих випромінювань на живі організми.

Література:

1. М.І. Стеблюк, підручник «Цивільна оборона». Київ 1994 і 2004 рр.

2. Н.С. Николаев, Н.М. Дмитриев, учебник «ГО на объектах АПК» М.1990г.

3. О.П. Депутат та інші, підручник «Цивільна оборона» Львів 1998р.

Вступна частина

Можна вважати, що зародження радіаційної т біології як науки відноситься до кінця XIX – початку ХХ століття. В перші два десятиріччя радіологічні дослідження носили епізодичний характер. Але навіть в цих умовах було накопичено значні важливі дані про дію випромінювань на організм і про використання, радію та інших радіонуклідів для лікувальних цілей.

Велике значення для розгортання робіт мало створення суспільства радіо технологів і радіологів (1916р) і скликання І Всеросійського з’їзду рентгенологів і радіологів. (кінець 1916р). Подальший розвиток робіт в області радіології – відкриття Інституту рентгенології і радіології в Петрограді (1918р.), українського центрального рентгенорадіологічного і онкологічного інституту (1919р).

В подальшому широким фронтом велись радіологічні дослідження на людях, сільськогосподарських тварин і рослин.

Метою даної лекції визначення впливу радіаційного опромінення на людей і тварин, допустимих доз опромінення та можливих напрямків протирадіаційного захисту населення, а також дати характеристику джерелам радіаційного опромінення навколишнього середовища.

Предыдущая 1 2 3 4 567 8 Следующая