Морфологічний аналіз, метод фокальних об’єктів як методи розвитку творчої уяви. Навести приклади використання зазначеної технології уроками літературного читання та розвитку мовлення.

Морфологічний аналіз

Швейцарський астрофізик Ф. Цвіккі в 30-х роках XX ст. придумав метод під назвою «Морфологічний аналіз».

мета методу:

• формування в дітей уміння давати велику кількість різних категорій

відповідей у рамках заданої теми;

• створювати умови для оцінки дитиною отриманих ідей;

• учити деталізувати найбільш продуктивні.

Даний метод дозволяє формувати рухливість мислення, розвиває комбі-

наторику. Розумові операції комбінаторного характеру здійснюються за допомогою таблиці, де по вертикалі та горизонталі виставляються будь-які показники. Перетин значень цих показників є основою аналітичної діяльності.

технологія проведення тренінгу

1. Представляється морфологічна таблиця.

2. Заповнюються вертикальні та горизонтальні осі (кількість, підбір

показників визначаються метою та змістом уроку).

3. Розглядається взаємодія горизонтальних і вертикальних показників.

Проводиться обговорення з дітьми отриманих варіантів взаємодії

(морфологічний аналіз).

Наприклад: придумати фантастичну тварину.

По вертикалі позначені різні тварини, по горизонталі — частини їх тіла

і місце, де вони живуть. Необхідно заповнити клітинки перетину й указати

всі ознаки в кожної з тварин. Після того, як таблиця заповнена, можна ви-

бірково взяти деякі значення і придумати фантастичну тварину, в якої го-

лова буде від зайця, тулуб — від крокодила, хвіст — від лисиці, а ноги — від

жирафи. Можливі інші комбінації. Показники в таблиці залежать від цілі

творчого завдання.

4. Обговорюються способи збереження фантастичних тварин у незвичних

умовах.

5. Виводяться правила існування, виживання цих об’єктів у незвичних

умовах.

6. Організовується продуктивна діяльність за змістом обговореного

(малювання, ліплення, складання казки тощо).

Наприклад: «Подорож рослин».

мета:

• уточнити знання дітей про умови життя рослин;

• учити описувати фантастичні ситуації, які виникли в результаті

взаємодії об’єкта з навколишнім світом.

По горизонталі — назви рослин, по вертикалі — назви природних зон.

Реальне завдання: вибрати рослину і розказати, де вона росте і чому саме

там.

Фантастичне завдання: вибрати рослину і помістити її у незвичне місце.

Розказати про те, що або хто допоможе цій рослині вижити.

Наприклад: «Подорож у країну математики».

мета:

• учити дітей застосовувати знання, отримані на уроках математики;

• придумувати історії, які пов’язані з фантастичним перетворенням

об’єкта.

По горизонталі — годинник, геометричні фігури, цифри, задачі. По вер-

тикалі — 2–3 об’єкти (потяг, синиця, парасолька).

Реальне завдання: пояснити, які математичні знання потрібні людині при

взаємодії з даними об’єктами.

Фантастичне завдання: придумати історію про те, як синичка зі своїм

другом потягом і чарівною парасолькою вирішили побувати в країні Мате-

матики і що з цього вийшло.

Реалізація фантастичного змісту повинна йти в продуктивній діяльності

(малювання, ліплення, аплікація, запис сюжету казки і т. ін.)

очікувані результати:

• уміння давати велику кількість варіантів відповідей у рамках заданої

теми;

• самостійний вибір найбільш цікавих, їх оцінка і розповідь про

фантастичну дію з достатньою мірою достовірності;

• побудова сюжету на основі самостійно вибраних показників: героя

(героїв), функції (цілі);

• опис змін властивостей і поведінки героя в різних обставинах.

Метод фокальних об’єктів

Автор методу — Чарльз Вайтинг (60 роки XX ст., Англія). Основна ідея —

встановлення асоціативних зв’язків визначеного об’єкта з випадковими

об’єктами або їх ознаками.

Технологія проведення тренінгу

1. Вибрати фокальний об’єкт для вдосконалення.

2. Назвати 2–3 будь-яких випадкових об’єкти.

3. Придумати ознаки і дії випадкових об’єктів.

4. Перенести властивості випадкових об’єктів на фокальний об’єкт

(можна переносити не всі властивості).

5. Розвиток ідеї. Як таке може бути, де й для чого такий об’єкт можна

використовувати.

6. Організувати продуктивну діяльність дітей (малювання), ліплення,

складання казки тощо).

мета методу:

• навчити дітей наділяти предмети нетиповими ознаками;

• пропонувати й пояснювати практичне застосування предмета з нетиповими ознаками.

методичні рекомендації

• Під час роботи за даним методом рекомендується фіксувати ознаки,

властивості предметів, які називають діти. Ця частини роботи потребує

динаміки.

• Наочність (зображення об’єкта в «фокусі») не використовується.

• Учитель демонструє впевненість у тому, що об’єкт з незвичними ознаками може бути в реальному житті. Емоційно реагує на парадоксальні

сполучення (подив, радість, смуток, захоплення).

• Коли обираються ознаки об’єктів, учитель виключає типові значення

ознак. Не обирає для обговорення ознаки розміру в значенні «великий —

маленький»; ознаки форми в значенні «круглий — квадратний»; ознаки

кольору в значенні «білий — чорний», не використовує такі ознаки,

як «красивий — некрасивий».

очікувані результати:

• розповідь (фантазування) на основі незвичної ознаки вибраного

об’єкта;

• пояснення можливих варіантів;

• придумування історій (казок) з поясненням нетипових властивостей

і практичного значення даної властивості.

Неочікувані ознаки та їх значення, які ми приписуємо об’єкту, дозволя-

ють вирішити проблему створення незвичного об’єкта:

Гаряча дошка — дошка-батарея для обігрівання класу.

Солодка дошка — покрита цукровим сиропом, щоб краще писала

крейда.

Предыдущая 1 2 3 456 7 Следующая