ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ключі до тестових завдань з теоретичної лексикології

 

1) 5 1 2 2 1

 

2) 1 5 2 5 2

 

3) 3 1 3 5 1

 

4) 2 2 2 2 2

 

5) 2 5 2 2 3

 

6) 2 1 5 4 2

 

7) 1 5 3 3 1

 

8) 2 1 2 2 3

 

9) 2 2 5 3 2

 

10) 2 1 1 4 3

 


ЧАСТИНА 3. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ

Навчальна програма курсу “Лексикологія німецької мови”

Пропоновану програму складено для студентів німецьких відділення факультетів іноземних мов вищих навчальних закладів згідно з навчальним планом зі спеціальності 6.020303, ФІЛОЛОГІЯ.

Побудова курсу “Лексикологія сучасної німецької мови” передбачає наступний розподіл аудиторних годин: 17 лекційних і 17 практичних. Усі аудиторні заняття проводяться на німецькій мові.

Мета курсу: ознайомити студентів з головними теоретичними положеннями лексикології сучасної німецької мови.

Завданнякурсу:

сформувати у студентів наукове уявлення про системний характер лексики німецької мови;

висвітлити головні способи номінації в мові;

ознайомити з традиційними й новітніми теоріями лексичного значення;

викласти особливості формування і структури лексич­ного значення, парадигматичних угруповань лексики ;

показати національно-культурну специфіку лексичного складу німецької мови;

ознайомити з можливими способами розвитку лексичного складу німецької мови, її соціальним та територіальним поділом;

Вимоги до рівня підготовки студентів: глибоке, всебічне і свідоме засвоєння матеріалу курсу лексикології німецької мови з метою адекватного використання отриманих знань у викладацькій діяльності.

Студент повинен знати: предмет, о’бєкт та завдання лексикології; специфічні ознаки слова як головної одиниці мови взагалі та німецького слова зокрема; головні теорії лексичного значення; парадигматичні взаємозв’язки лексики (синонімія, антонімія, гіпер-гіпонімія, лексико-семантичні поля); шляхи збагачення німецької лексики (словотвір, зміна лексичного значення, запозичення, утворення фразеологічних одиниць); особливості територіальної та соціальної диференціації лексики; основні типи словників.

Студент повинен уміти: оперувати основними поняттями лексикології; кваліфіковано аналізувати лексичне значення слова чи фразеологізму, особливості поцесів формування похідних та фразеологічних одиниць; розрізняти види лексичних значень та системних зв’язків лексики, підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди; формувати тематичні групи, лексико-семантичні поля; визначати соціальну та територіальну приналежність лексичної одиниці; ідентифікувати фразеологізми та аналізувати їх структуру; користуватися різними типами словників.

Передумови: вступ до германської філології, вступ до загального мово­знав­ства.

Для успішного засвоєння курсу лексикології студентам пропонується:

- тематика лекційних і практичних занять;

- тематика рефератів;

- контрольні запитання для самостійної роботи;

- список рекомендованої обов’язкової та додаткової літератури;

- питання до іспиту з лексикології;

- комплексні тестові завдання з лексикології

Методи викладання та самостійної роботи: лекції, практичні заняття, реферат, тестування, індивідуальні завдання.

Система оцінювання: іспит у 4 семестрі

 

Зміст курсу

 

Предмет і завдання лексикології

 

Лексикологія у системі мовознавчих наук. Розвиток лексикології як науки. Теоре­тичні основи та напрямки лексикологічних досліджень у ХІХ та ХХ ст. Лекси­кологія як предмет. Завдання лексикології. Лексикологія загальна і часткова. Розділи лексикології. Ономасіологія як теорія номінації. Семасіологія як теорія значення. Етимологія як наука про походження та еволюцію слова. Сло­вотвір. Лекси­кологія та лексикографія. Типи німецьких словників. Словники загальні та спеціальні. Методи лексикологічного аналізу: морфемний аналіз, валентний, дистри­бутив­ний аналіз, трансформаційний метод, компонентний аналіз, аналіз словотвірних конструкцій за безпосередніми складниками, метод моделювання, опитування інформантів. Межі їх застосування.

Слово як базова одиниця мови

Проблеми дефініції слова. Характерні ознаки слова. Фонетично-морфологічні особливості німецького слова. Поняття морфеми. Види морфем. Дистрибуція морфем. Мотивація. Види мотивації. Фонетична мотивація. Морфологічна мотивація. Семантична мотивація. Псевдомотивація. Ідіоматизація.

Лексичне значення і теорії значення

Теорії лексичного значення. Бігевіористська теорія значення. Релятивістські теорії значення. Мовний знак та його моделі. Інформаційні теорії значення. Структурна семантика. Комплексний характер лексичного значення. Компоненти лексичного значення з погляду семіотики. Денотативний, сигніфікативний та конотативний аспекти лексичного значення. Типи лексичного значення. Потенційне та актуальне значення. Семантична структура слова. Поняття семи та семеми. Види сем. Лексико-семантичний варіант значення. Багатозначність та омонімія. Засоби диференціації омонімів. Шляхи виникнення омонімів. Когнітивна семантика. Ментальний лексикон. Мовне знання в ментальному лексиконі. Семантичні ознаки і прототипи.

 

Парадигматичні відношення в лексико-семантичній системі

Поняття парадигматики й синтагматики. Парадигматичні відношення. Ієрархічні відношення в системі лексики. Гіпер-гіпонімія. Меронімія. Відношення тотожності. Синонімія, референційна тотожність. Види лексичних синонімів. Повні, неповні, ідеографічні, коетекстуальні і стилістичні синоніми. Синонімічні ряди. Відношення протилежності (полярності). Лексичні антоніми, їх структурний і семантичний поділ. Лексико-семантичні групи. Теорія поля. Лексико-граматичні, понятійні, семантичні поля.

 

Синтагматичні відношення лексики

Зв’язок парадигматичних відношень з синтагматичними. Лексико-семантична валентність та дистрибуція. Лексична сполучуваність. Словник валентності (Ґ. Гельбіґ та В. Шенкель).

 

Шляхи розвитку й поповнення словникового складу

Причини і рушійні сили лексичних змін. Зміна лексичного значення, його звуження і розширення. Неологізми, архаїзми та історизми. Перенос значення. Метафора, метонімія, синестезія, синекдоха. Евфемізми. Лексичні запозичення. Причини запозичень. Латинські і грецькі запозичення. Французькі та італійські запозичення. Англійські та американські запозичення. Слов’янські запозичення. Періодизація та класифікація запозичень. Ознаки іншомовних слів. Німецький пуризм, його види та часові рамки.

 

Словотвір

Теоретичні основи та огляд досліджень німецького словотвору. Головні поняття словотвору. Потенційні, узуальні й оказіональні слова. Типи словотвору. Словоскладання. Структурні та семантичні особливості німецьких іменних композит. Детермінативні та копулятивні композити. Посесивні композити. Деривація. Експліцитна та імпліцитна деривація. Префіксація. Дієслівні та іменні префікси. Префікси німецькі та запозичені. Суфіксація. Німецькі та запозичені суфікси. Структурна та семантична класифікація суфіксів. Суфікси іменників чоло­вічого, жіночого та середнього роду. Напівафікси. Частотні компоненти складених слів. Конверсія. Субстан­тивація. Ад’єктивація. Вербалізація. Адвербіалізація. Зворотня деривація. Синтаксичний словотвір. Зрощення. Скорочення. Види скорочень. Методи словотвірного аналізу. Морфемний аналіз. Аналіз за БС. Трансформаційний аналіз. Метод моделювання. Генеративний словотвір. Тенденції сучасного німецького словотворення.

 

Територіальна та соціальна диференціація лексики

Мовна варіативність. Становлення німецької літературної мови. Національна літературна мова, розмовна мова, територіальні діалекти. Класифікація німецьких діалектів. Німецька мова в Німеччині, Австрії, Швейцарії. Загальновживана лексика. Соціолекти. Професіоналізми. Жаргонізми. Сленг. Молодіжний сленг. Терміни. Ознаки термінів. Функції термінів.

 

Фразеологія

Визначення фразеологізму. Ознаки фразеологізмів. Відмінності між стійкими та вільними словосполученнями. Принципи класифікації фразеологізмів. Структурні, структурно-семантичні та функціональні класифікації фразеологізмів. Фразеологічні зрощення. Прислів’я та приказки. Фразеологічні єдності. Фразеологічні сполучення. Компаративні фразеологізми. Парні фразеологізми. Крилаті вислови. Проблеми фразеологічної полісемії, синонімії, антонімії, омонімії. Фразеологічні ряди. Фразеологічні модифікації.

 

Лексикографія

Предмет та завдання лексикографії. Лексикографія теоретична та практична. Типологія словників німецької мови. Етимологічні словники. Історичні тлумачні словники. Тлумачні словники німецької мови. Стилістичні словники. Синонімічні словники. Антонімічні словники. Тематичні словники. Фразеологічні словники. Орфоепічні словники. Словники скорочень, іншомовних слів тощо.

 

Література до курсу

 

Основна

 

1. Burger H. Phraseologie. Eine Einführung am Beispiel des Deutschen. Berlin: Erich Schmidt Verlag, 1998.

2. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Niemeyer, 1997.

3. Fleischer W. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Niemeyer, 1982.

4. Fleischer W., Barz J. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. Unter Mitarbeit von M.Schröder. – Tübingen: Niеmeyer, 1992.

5. Iskos A., Lenkowa A. Deutsche Lexikologie. – Leningrad: Prosweščenie, 1970.

6. Oguy O. D. Lexikologie der deutschen Sprache. Winnyts’a: Nowa knyha, 2003.

7. Römer Chr., Matzke B. 
Lexikologie des Deutschen. 
Eine Einführung. – Tübingen: Narr, 2005.

8. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tübingen: Niemeyer, 1992.

9. Schwarz M. / J. Chur. Semantik. Ein Arbeitsbuch. Tübingen: Niemeyer, 1993.

10. Stepanova M. D., Černyševa I. I.: Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Moskau, 1986.

11. Stepanowa M. D., Fleischer W.: Grundzüge der deutschen Wortbildung. Leipzig: Bibliographisches Institut, 1984.

 

Рекомендована додаткова

 

1. Городникова М.Д., Розен Е.В. Лексикология современного немецкого языка. М.: Просвещение, 1967.

2. Гулыга Е.А., Розен Е.В. Старое и новое в лексике и грамматике немецкого языка. – Л.: Просвещение, 1977.

3. Девкин В.Д. Сборник упражнении по лексикологии немецкого языка. – М.: Высш. шк., 1971.

4. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Пособие по теоретической грамматике и лексикологии немецкого языка. – Л.: Просвещение, 1962.

5. Искоз А., Ленкова А. Хрестоматия по лексикологии немецкого языка. – Л.: Посвещение, 1975.

6. Agricola Chr., Agricova E. Wörter und Gegenwörter. Antonyme der deutschen Sprache. Leipzig: Bibliogr. Inst., 1977.

7. Aitchison J. Wörter im Kopf. Eine Einführung in das mentale Lexikon. – Tübingen: Niemeyer, 1997.

8. Baldinger K. Die Semasiologie: Versuch eines Überblickes. – Berlin: Akademie-Verlag, 1957. Berlin, 1998.

9. Brekle H. H. Semantik. Eine Einführung in die sprachwisenschaftliche Bedeutungslehre. – München: Fink, 1972.

10. Erben Jh. Einführung in die deutsche Wortbildungslehre. – Berlin: Erich Schmidt, 2000.

11. Henne H. Wort und Wortschatz // Duden. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache. – Mannheim: Dudenverlag, 1998.

12. Höhle T. Über Komposition und Derivation: zur Konstituentenstruktur von Wortbildungsprodukten im Deutschen // Zeitschrift für Sprachwissenschaft 1, 1982. – S. 76–112.

13. Iskos A., Lenkowa A. Deutsche Lexikologie. – Leningrad, 1970.

14. Kleiber G. Prototypensemantik. Eine Einführung. – Tübingen: Narr, 1993.

15. Kleine Enzyklopädie Deutsche Sprache. Hrsg. v. W. Fleischer, G. Helbig. – Gotthard. – Frankfurt/M.: Peter Lang, 2001.

16. Koß G. Namenforschung. Eine Einführung in die Onomastik. Tübingen: Niemeyer, 1996.

17. Kronasser H. Handbuch der Semasiologie. Kurze Einführung in die Geschichte, Probleme und Terminologie der Bedeutungslehre. – Heidelberg: Winter, 1952. –

18. Kühn I. Lexikologie. Eine Einführung. (Germanistische Arbeitshefte; 35). – Tübingen: Niemeyer, 1994.

19. Leisi E. Der Wortinhalt. Heidelberg: Quelle & Meyer, 1975.

20. Lohde M.
Wortbildung des modernen Deutschen 
Ein Lehr- und Übungsbuch. – Tübingen: Narr, 2006.

21. Lutzeier P. R. Lexikologie: Ein Arbeitsbuch. – Tübingen: Stauffenberg, 1995.

22. Lutzeier P. R. Linguistische Semantik. – Stuttgart: Metzler, 1985.

23. Lyons J. Semantik. 2 Bde. München: Beck, 1980.

24. Olsen S. Eine Einführung in die Theorie der Wortstruktur. – Stuttgart: Kröner, 1986.

25. Palm Ch. Phraseologie. Eine Einführung. – Tübingen: Niemeyer, 1997.

26. Reichmann O. Germanistische Lexikologie. – Stuttgart: Metzler, 1982.

27. Rosen E.W., Kossmann L.S. Lexikologisches Praktikum der deutschen Sprache. - M.: Roswusizdat, 1963.

28. Schippan Th. Einführung in die Semasiologie.–Leipzig: VEB,1975.

29. Schwarz M. Einführung in die kognitive Linguistik. – München: Francke, 1996.

30. Schwarze Chr./ D. Wunderlich (Hrsg.): Handbuch der Lexikologie. –Königstein/Ts.: Athenäum, 1985.

31. Sowinski B. u.a. Deutsche Stilistik. – Frankf./M. : Fischer, 1991.

32. Trier J. Der deutsche Wortschatz im Sinnbezirk des Verstandes. Die Geschichte eines sprachlichen Feldes, Band 1: Von den Anfängen bis zum Beginn des 13. Jahrhunderts. – Heidelberg: Winter, 1931.

33. Ullmann S. Grundzüge der Semantik. – Berlin: de Gruyter, 1972.

34. Wittgenstein, L. Philosophische Untersuchungen. – Frankfurt/M.: Suhrkamp, 1977.

35. Wotjak G. Untersuchungen zur Struktur der Bedeutung. – Berlin: Akademie, 1971.

36. Wunderlich D. Arbeitsbuch Semantik. – Frankfurt/M.: Hain, 1991.

 

Список словників

 

1. Augst G. Wortfamilienwörterbuch der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Niemeyer, 1998.

2. Bussmann H. (Hrsg.). Lexikon der Sprachwissenschaft.Stuttgart: Kröner, 2002.

3. Duden. Das große Fremdwörterbuch. – Mannheim: Dudenverlag, 2000.

4. Duden. Das große Wörterbuch der deutschen Sprache in 10 Bänden. – Mannheim: Dudenverlag, 1999.

5. Duden. Deutsches Universalwörterbuch. – Mannheim: Dudenverlag, 2001.

6. Glück H. (Hrsg.). Metzler Lexikon Sprache. Stuttgart/ Weimar: Metzler, 2000.

7. Görner H. / Kempcke G. Synonymwörterbuch. – Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1973.

8. Grimm J. / Grimm W. Deutsches Wörterbuch. – Leipzig / Stuttgart: Hirzel, 1965.

9. Heinemann M. Kleines Wörterbuch der Jugendsprache. Leipzig: Bibliographisches Institut, 1990.

10. Kluge F. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. – Berlin / New York: de Gruyter, 2002.

11. Pfeifer W. (Hrsg.). Etymologisches Wörterbuch des Deutschen. – München: DTV, 1995.

12. Röhrich L. Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten. Band 1–5. – Freiburg u.a.: Herder, 1999.

13. Schemann H. Synonymwörterbuch der deutschen Redensarten. – Straehlen: Straehlener Manuskript-Verlag, 1989.

14. Seibicke W. Historisches deutsches Vornamenbuch. Band 1–5. – Berlin / New York: de Gruyter, 1996–2003.

15. Stepanova M. D. (Hrsg.). Slovar’ slovoobrazovatel’nych élementov nemeckogo jazyka. – Moskau: Russkij jazyk, 1979.

 

 

План семінарських занять

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти