Фінансове правопорушення(ФП): поняття класиф

Фактичною підставою фінансово-правової відповідальності є ФП. У будь-якому разі поняття ФП повинно охоплювати податкові, бюджетні правопор, порушення валютного, банківського з-ва, за які встановлено фінансово-правову відповідальність.

ФП - це порушення врегульованого фін-пр нормою порядку мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентраліз фондів коштів, за яке зак-вом передбачено юр відповідальність.

Склад ФП утворюють наведені нижче елементи.

Об’єкт — установлений держ порядок формування, розподілу й використання держ фондів грошових коштів, що охороняються заходами фін-пр відповідальності.

Суб’єкт — індивідуальний та колективний (одержувачі бюджетних коштів, суб’єкти підприємн діяльності, які надають фінансові послуги).

Об’єктивний бік — дії або бездіяльність, заборонені фін правом. До дій відносять надання фін послуг без ліцензії, бездіяльність — неподання податкової декларації.

ФП переважно завдають матеріальних збитків (несплата сум податків), але є й такі, які вносять дезорганізацію в існуючий порядок формування, розподілу й використання державних фондів грошових коштів (неподання податкової декларації).

Зазвичай зак-ство У не вимагає встановлення причинного зв’язку між дією та правопорушенням.

Суб’єктивний бік — це психічне ставлення суб’єкта до протиправних дій або бездіяльності та їх наслідків. Суб’єктивний бік ФП з колективним суб’єктом (юр особа) визначається через психічне ставлення до правопорушення посадових осіб такої юр особи.

Характерною особливістю ФП є те, що вина не визнається обов’язковим елементом його складу.

До видів ФПналежать такі, як:- бюджетні правопоруш;- правоп у сфері банківської діяльності;- правоп у сфері валютного регулювання;- податкові правопорушення;- правоп у сфері грошового обігу, розрахунків.

Відповідно до методів фін діяльності ФП поділяються на правоп у сфері формування публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів, у сфері розподілу фінансових ресурсів та у сфері використання фінансових ресурсів.

Податковими правоп є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Примус у сфері оподаткування можна визначити як систему встановлених зак-вом заходів запобіжного, припиняючого та відновлювального характеру, що застосовуються до платників податків - фізичних та юридичних осіб для здійснення контролю, забезпечення режиму законності у податковій сфері, додержання правил сплати податкових платежів та виявлення (збору) даних (інформації) про виконання платниками податків зобов'язань зі сплати податків, а у разі вчинення податкового правопорушення - застосування до останніх заходів відповідальності (фін, адмін крим, дисципл).

Заходи податкового примусу можна поділити на дві групи: 1) юр санкції (основна група), тобто державно-примусові заходи, що є реакцією держ стосовно конкретної особи (фізичної, юридичної) на факт протиправної поведінки; 2) державно-необхідні запобіжні і припиняючі заходи. Запобіжні і припиняючі заходи, що застосовуються до платників податків у фін сфері, як правило, передують здійсненню заходів фінансової і правової відповідальності за здійснення податкових порушень (за умови наявності складу правоп), тобто випереджають реалізацію фін санкцій, накладення адмін і дисципл стягнень, застосув крим покарання. Запобіжні заходи застосовуються держ органами з метою запобігання вчиненню податкових правоп та контролю за правильністю внесення ПП відповідних платежів до бюджету та позабюджетних фондів.

Фінансово-правова відповідальність (ФПВ)

ФПВ – це державний осуд, який полягає в нормативному і забезпеченому держ примусом обов’язку суб’єктів сусп відносин зазнавати заходів держ примусу за вчинене правопоруш, що полягають у засудженні і накладенні нових, додаткових для порушника позбавленнях особистого або майнового характеру та реалізується в охоронних правовідн відповідальності. Відмінність юр відповідальності від заходів державно-правового примусу полягає в підставах виникнення, в меті, функціях.

Основними принципами ФПВ є: законності, справедливості, одноразовості притягнення до ФПВ, доцільності, своєчасності, системного зв’язку ФПВ з іншими видами відповідал, обґрунтованості, відмежування фін санкції від фін обов’язку. До основних функцій ФПВ належать: регулятивна, превентивна, каральна, відновлювальна, виховна.

За вчинення фін правоп застосовуються фінан-правові санкції, під якими слід розуміти обов’язкові структурні елементи норми фін права, що мають майновий характер, забезпечені примусовою силою держ, застосовуються в спеціальному процесуальному порядку уповноваженими на це держ органами у випадку невиконання або неналежного виконання суб’єктом фін діяльності – фіз чи юр особою – вимог з-тва про акумуляцію, розподіл, використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою відшкодув недоотриманих бюджетом і позабюджетними фондами грошових коштів, а також покарання порушників.

Для ФПВ характерні всі ознаки юр відповідальності. 1. Фактичною підставою ФПВ , як і інших видів є правопорушення. Визначення фінансового правопорушення в законодавстві відсутнє. 2. ФПВ установл держ й пов’язана із застосуванням санкцій правових норм до правопорушників уповноваженими особами в охоронних фін-пр нормах і містить у своїй структурі фін-пр санкції. є в ПодатКУ, МитномуКУ, , БКУ, кодексі про адмін правопорушення, КК.. ФПВ застосовують Держ податкові органи, Держ казначейська служба, Державна фінансова інспекція, суди та ін.. 3. ФПВ має на меті завдати правопорушнику негативних наслідків майнового характеру. Це зумовлене специфікою фін-пр санкцій, необхідністю для держави отримати відшкодування й покарати правопорушника в специфічній, характерній для фін права майновій формі.4.Реалізується в особливій процесуальній формі.

Особливості фін-пр санкцій (ФПС)визначаються дією різних факторів: 1) вони в одних випадках можуть застосовуватися на вимогу керівника держ органу, а в інших – в обов’язковому порядку; 2) в більшості випадків застосування ФПС потребує процесуального оформлення. 3) ФПС застосов через певний проміжок часу після попередження про усунення недоліків і, як правило, на розсуд правозастосовчого органу; 4) реалізація фін-пр норм має продовжувальний характер і її припинення залежить, як правило, від активних позитивних дій правопорушника, від його виконавської дисципліни і своєчасності ліквідації недоліків, що існують; 5) для фіна діяльності держ характерні специфічні методи, до яких можна віднести встановлення обов’язкових платежів, податків, встановлення і стягнення мита, зборів та інше; 6) ФПС характерні різноманітні і специфічні види примусу. 7) ФПС залежно від способів, яким вони слугують правовій охороні, поділяються на правовідновлювальні і каральні.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фын,крим,адмын. Фінансоваза порушення законів з питань оподаткування та іншого зак-тва встановлюється та застосовується згідно з ПодаткКУта іншими зако. Застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Процедура ФПВ – це, у переважній більшості, імперативні, процесуальні правовідносини, що виникають з юр факту вчинення фін правопорушення між правопорушником і держ, в особі її компетентних органів, в рамках яких у правопорушника з’являється обов’язок понести несприятливі обмеження майнового характеру, а в уповноважених органів – обов’язок піддати правопорушника несприятливим правообмеженням, які передбачені санкцією порушеної фінансово-правової норми.

Аналіз фінансових процесуальних норм дозволив виділити три стадії ФПВ: 1) фіксація факту і кваліфікація діяння; 2) притягнення до відповідальності; 3) реалізація заходів несприятливого для порушника характеру.