Для розвинутих країн Росія виступає як постачальник сировини, а для країн, що розвиваються, — як постачальник промислових товарів і як великий експортер зброї.

Росія — важливий експортер на світовий ринок нафти, газу, кам'яного вугілля, апатитів, лісу, дощок, алюмінію, устаткування для текстильної, целюлозно-паперової та деревообробної промисловості, легкових автомобілів, металорізальних верстатів, парових котлів, доменного та сталеплавильного устаткування, екскаваторів, устаткування для хімічної промисловості, годинників. Значну роль у зовнішньоекономічних зв'язках Росії відіграють колишні республіки СРСР, особливо Україна, Білорусь, Казахстан, Узбекистан тощо. Крім них, головними торгівельними партнерами країни є Німеччина, Фінляндія, Франція, Італія, Японія, Китай, Польща, Болгарія, Угорщина, Чехія, Монголія, Індія, Алжир, Єгипет та ін. Головні зовнішньоторгівельні партнери: країни СНД, США, ФРН, Велика Британія,Китай та Японія.

За даними митної статистики в січні-вересні 2012 року зовнішньоторговельний оборот Росії склав 611,5 млрд. доларів США і порівняно з січнем-вересні 2011 року зріс на 2,7%, в тому числі, з країнами далекого зарубіжжя - 525 200 000 000 . доларів США, з країнами СНД - 86,3 млрд. доларів США. Сальдо торгового балансу склалося позитивне в розмірі 159,9 млрд. доларів США, що на 7,6 млрд. доларів США більше, ніж у січні-вересні 2011 року. При цьому в торгівлі з країнами далекого зарубіжжя сальдо дорівнювало 132,0 млрд. доларів США (зростання на 4,1 млрд.доларів США), з країнами СНД - 27,8 млрд. дол США1 (зростання на 3,4 млрд.доларів США).

Експорт Росії в січні-вересні 2012 року склав 385,7 млрд. доларів США і порівняно з січнем-вереснем 2011 року збільшиться на 3,2%. У загальному обсязі експорту на частку країн далекого зарубіжжя в січні-вересні 2012 року припадало 85,2%, на частку країн СНД - 14,8%.

Основу російського експорту в січні-вересні 2012 року в країни далекого зарубіжжя склали паливно-енергетичні товари, питома вага яких у товарній структурі експорту в ці країни склав 73,2% (у січні-вересні 2011 року - 73,0%).

У січні-вересні 2012 року порівняно з січнем-вересень 2011 року вартісний обсяг паливно-енергетичних товарів збільшився на 4,3%, а фізичний знизився на 4,3%. Серед товарів паливно-енергетичного комплексу зросли фізичні обсяги експорту в країни далекого зарубіжжя вугілля кам'яного на 17,2%, палив рідких - на 5,6%. При цьому скоротилися обсяги експорту коксу на 21,2%, бензину автомобільного - на 53,3%, дизельного палива - на 7,0%, газу природного - на 1,4%, електроенергії - на 35,3%. Фізичні обсяги експорту нафти сирої залишилися на рівні січня-вересня 2011 року.

У загальному вартісному обсязі експорту в країни далекого зарубіжжя частка металів і виробів з них у січні-вересні 2012 року склала 8,9% (у січні-вересні 2011 року - 9,2%). Вартісної обсяг експорту зазначених товарів зріс порівняно з січнем-вереснем 2011 року на 0,8%, а фізичний - на 8,2%. Фізичні обсяги експорту чорних металів і виробів з них зросли на 8,1%, у тому числі: феросплавів - на 12,3%, напівфабрикатів із заліза та нелегованої сталі - на 25,5%. Фізичні обсяги експорту міді збільшилися на 95,9%; нікелю та алюмінію - на 46,1% і 7,8% відповідно.

Частка експорту продукції хімічної промисловості в січні-вересні 2012 року склала 5,5% (у січні-вересні 2011 року - 5,8%). У порівнянні з січнем-вереснем минулого року вартісний обсяг експорту цієї продукції знизився на 0,8%, а фізичний зріс - на 4,6%, у тому числі зросли фізичні обсяги експорту органічних хімічних сполук - на 13,3%, метанолу - на 26,5%, калійних добрив - на 11,8%, змішаних добрив - на 8,8%, каучуку, гуми та виробів з них - на 1,5%.

Частка експорту машин і устаткування в січні-вересні 2012 року склала 3,4% (у січні-вересні 2011 року - 3,3%). У порівнянні з січнем-вересень 2011 року вартісний обсяг поставок машин та устаткування збільшився на 7,7%, у тому числі: механічного обладнання - на 11,7%, електричного обладнання - на 24,5%, залізничного устаткування - на 19,0 %, інструментів та апаратів оптичних - на 11,9%. Вартісні обсяги поставок засобів наземного транспорту (крім залізничного) знизилися на 5,7%.

Частка експорту продовольчих товарів та сировини для їх виробництва у товарній структурі в січні-вересні 2012 року склала 2,8% (у січні-вересні 2011 року - 1,7%). У порівнянні з січнем-вересень 2011 року вартісні обсяги поставок цих товарів зросли на 69,5%, а фізичні - на 83,7%. Фізичні обсяги експорту продовольчих товарів збільшилися в основному за рахунок експорту зернових культур. Значно зросли фізичні обсяги експорту насіння соняшнику та олії [17].

Частка експорту лісоматеріалів і целюлозно-паперових виробів в січні-вересні 2012 року склала 1,8% (у січні-вересні 2011 року - 2,1%). Вартісної обсяг експорту цієї товарної групи в порівнянні з січнем-вересень 2011 року знизився на 11,6%. Фізичний обсяг експорту целюлози зріс на 12,8%, фізичні обсяги експорту необроблених лісоматеріалів знизилися на 21,0%, пиломатеріалів - на 2,3%. Обсяг експорту паперу газетного залишився на рівні аналогічного періоду минулого року.У становій структурі зовнішньої торгівлі Росії особливе місце займає Європейський Союз, як найбільший економічний партнер країни. На частку Європейського Союзу в січні-вересні 2012 року припадало 48,8% російського товарообігу (у січні-вересні 2011 року - 47,9%). На країни СНД у січні-вересні 2012 року припадало 14,1% російського товарообігу (у січні-вересні 2011 року - 15,4%), на країни Митного союзу - 7,0% (7,6%), на країни ЄврАзЕС - 7,3% (7,8%), на країни АТЕС - 24,1% (23,9%).

Імпорт Росії в січні-вересні 2012 року склав 225,8 млрд. доларів США і порівняно з січнем-вереснем 2011 року збільшиться на 2,0%. У загальному обсязі імпорту на частку країн далекого зарубіжжя в січні-вересні 2012 року припадало 87,1%, на частку країн СНД - 12,9%.Основними торговельними партнерами Росії в січні-вересні 2012 року серед країн далекого зарубіжжя були: Китай, товарообіг з якою сягнув 64,8 млрд. доларів США (107,5% до січня-вересня 2011 року), Нідерланди - 61,5 млрд.долл . США (124,7%), Німеччина - 54,6 млрд.дол.США (105,6%), Італія - 32,1 млрд.дол.США (100,1%), Туреччина - 25,6 млрд. дол.США (114,4%), Японія - 22,8 млрд.дол.США (106,7%), США - 21,0 млрд.дол.США (94,4%), Польща - 20400000000 . дол.США (103,0%), Франція - 18,1 млрд.дол.США (83,5%), Республіка Корея - 17,8 млрд.дол.США (98,3%)..[17]

Особливості ділової етики

Ділова етика (етика підприємництва) - (від латин. ethica - звичай, характер) - сукупність визначених принципів, професійних правил та норм поведінки ділових людей (підприємців, бізнесменів) під час реалізації цілей, завдань, різних програм та планів організацій, установ виробничої і невиробничої сфери. Це також спеціально визначені, загальноприйняті норми, форми, прийоми, що застосовуються при виконанні індивідуальних службових функцій працівниками і службовцями. Великими підприємницькими організаціями-компаніями, концернами, фірмами розроблені і впроваджені певні правила, довідники, кодекси ділової етики, які є обов'язковими для дотримання всіма без винятку працівниками при виконанні своїх функцій. Сучасні теорії бізнесу та управління визнають необхідність враховувати культурні особливості при ведення справ на різних ринках. Однак, самі цих теорії розроблялися в країнах з протестантською мораллю й етикою, і як наслідок, ці бізнес-моделі нерідко породжують складнощі при їх впровадженні.

Власні російські традиції бізнесу тільки формуються, і йде цей процес з працею. Як по причині відсутності наступності через радянської епохи, так і в силу домінуючих західних теорій. Вивчення колишньої купецької культури може допомогти зрозуміти ті принципи, що відрізняли і робили ефективної російську підприємницьку модель. Незважаючи на загальноприйняту іронію щодо «російської ділової етики», у російського бізнесу є порівняно великі підстави для формування власної моральної бази - запорукою цього є історичні корені російського бізнесу і специфіка людських відносин.

В підтвердження першого наведемо наступний девіз, під яким в дореволюційній Росії виходила газета ділових кіл «Біржові відомості»: «Прибуток над усе, але честь вище прибутку!».

В. І. Бенедиктова дає наступні рекомендації, що дозволяють сформувати російським бізнесменам стійкий моральний вигляд:

♦ виробіть звичку: все, з чим ви стикаєтеся, розглядайте з точки зору користі для вищого справи;

♦ виконуйте обіцянки в строк. Якщо не змогли виконати - не виправдовуйтеся, а визначте новий термін і стримаєте слово;

♦ будьте уважні і об'єктивні до «марним» пропозиціям, непотрібні пропозиції відхиляйте тактовно і ввічливо;

♦ будучи впевненим у собі, уникайте бути самовпевненим;

♦ ніщо так не компрометує підприємця, як його розгубленість;

♦ не забувайте, що ваша думка чи позиція не завжди гарні, є й інші думки і позиції, аж ніяк не гірші;

♦ не залишайте без ретельного аналізу жоден випадок невдачі, збою, промаху;

♦ в спілкуванні з людьми навчитеся розуміти те, що не висловлено;

♦ керуйтеся в роботі трьома «не»: не дратуйтеся, не губіться, не розпорошуйтеся;

♦ будьте терпимі до недоліків людей, якщо ці недоліки не заважають вашому бізнесу;

♦ пам'ятайте, що людину можна образити не тільки словом - поза, жести, міміка часто не менш виразні;

♦ уникайте зарозумілого, самовпевненого, категоричного тону в розмові, виступі - в ньому явно видно переоцінка власної персони і зневагу до оточуючих;

♦ пам'ятайте, що немає нічого гостріше і болючіше для людини, ніж приниження. Останнє ніколи не забувається і не прощається. Бійтеся зробити несправедливість - вона сильно зачіпає людей.

Все вищесказане свідчить про те, що етика є моральною категорією, що охоплює різноманітні форми діяльності фірми, і не може бути викладена за допомогою певного зводу правил поведінки і спілкування. Будучи поняттям істотно більш ємним, етика свою закінчену форму набуває у вигляді ділового етикету.

Діловий етикет має масу визначень. В цілому його можна охарактеризувати як основу кодексу поведінки, прийнятого у бізнес-середовищі.

1 2 345