Методичні вказівки до виконання практичних занять

Шкільний курс української літератури та методика викладання

Викладач доц. Нежива Л.Л.

Пояснювальна записка

Мета курсу – розвиток і збагачення культури майбутніх вчителів, яка містить професійні та особисті якості фахівця-словесника, його можливості ефективно виконувати освітні та виховні завдання, набуття і розвиток умінь і навичок планування та проведення уроків, організації позакласної роботи, впровадження новітніх технологій при вивченні літератури. Адже, вчитель-словесник оновленої національної школи – це, перш за все, духовно багата особистість, здатна глибоко розуміти, відчувати мистецтво слова, вірити в його значення в житті людини, стверджуючи своє гуманне призначення. Вчитель-словесник – це людина, яка засвоїла досягнення сучасної літературознавчої та педагогічної думки, має постійну потребу в художньому освоєнні дійсності, у розвитку творчих вмінь та навичок, бажання навчити розуміти й любити мистецтво слова.

Завдання:

– сприяти засвоєнню загальних основ методики навчання української літератури в середній школі;

– поглибити розуміння естетичної природи художніх творів, закономірностей розвитку літературно-мистецького процесу від давнини до сучасності;

– формувати навички організації навчально-виховного процесу на уроках української літератури, позакласних заходах та позакласній роботі;

– розвивати уміння і навички шкільного аналізу літературного твору.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:основні положення шкільних програм, концепції літературної освіти, державного стандарту базової середньої освіти; теоретичні основи методики викладання української літератури, етапи історичного розвитку методичної думки.

Уміти:зіставляти зміст альтернативних програм, навчитися добирати відповідні підручники; правильно планувати навчальний процес, враховуючи зміст і структуру шкільного курсу української літератури; розробляти уроки літератури з урахуванням сучасних вимог; добирати систему методів та прийомів до конкретного уроку, включаючи новітні підходи та технології, міжпредметні зв’язки та інтеграцію різних видів мистецтва; проводити і аналізувати уроки літератури; планувати позакласні заходи.

Методичні вказівки до виконання практичних занять

Підготовка до практичних занять включає теоретичну та практичну частину.

1. Студентам пропонується уважно опрацювати рекомендовану літературу та знайти відповіді на питання, зазначені у плані практичного заняття.

2. До кожного практичного заняття передбачено виконання практичних завдань.

3. Якщо пропонується дібрати наочність, то її слід виготовити якісно й підготувати до демонстрації перед учнями.

4. Усі дидактичні завдання для учнів укладаються за умови знання художніх текстів і літературознавчого матеріалу.

5. Готуючи практичні завдання, студент може використовувати матеріали з педагогічної практики, узагальнюючи передовий педагогічний досвід свого наставника.

Теоретичні питання потрібно ретельно опрацювати й знати відповіді на них (це потрібно для виконання практичних завдань), однак надсилати на перевірку необхідно тільки виконані завдання, оформлюючи їх в електронному вигляді окремо до кожного заняття.

Практичне заняття № 1

Шкільне вивчення епічних творів

План:

1. Чому і як саме жанрова природа твору впливає на методику його аналізу у школі? Родова специфіка, жанрове багатство та художні особливості епічних творів.

2. Аналіз шкільних програм: вивчення епічних творів.

3. Особливість сприйняття учнями епічних творів на різних етапах шкільної освіти.

4. Методика шкільного аналізу епічного твору. Які особливості епосу слід врахувати учителеві, створюючи методичну модель уроку?

5. Методика визначення тематики та проблематики твору, тлумачення ідейно-художнього змісту.

6. Типи уроків при вивченні прозових творів.

Завдання:

1. У великому епічному творі, наприклад, романі П.Куліша «Чорна рада», виберіть ті епізоди, які стануть предметом обговорення у класі.

2. Складіть систему запитань для бесіди за одним із художніх творів так, щоб розмова стосувалася різноманітних сфер нашого життя.

3. Складіть систему проблемних запитань на матеріалі вибраного твору.

4. Запропонуйте типи й теми учнівських творів до вивченої теми.

Література:

1. Марко В., Клочек Г. та ін. І вічна таїна слова: Вивчення великого епічного твору.− К.: Рад. школа, 1990.

2. Марко В. Основи аналізу літературного твору // Дивослово. − 1998. − № 10, 12.

3. Неживий О.І. Живий вогонь пам’яті (Інтегрований урок) // Укр.. мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. − 2002. − № 2. − С. 97 − 101.

4. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навч. посібн. для студ. вищ. закладів освіти. − К.: Ленвіт, 2000. − С. 291 − 302.

5. Погрібний А. Класики не зовсім за підручником. − К., 2000.

6. Токмань Г. Методи літературознавчого аналізу в школі // Дивослово.− 1999. − № 6.

7. Фісунова Л. Трагедія переселення галицьких селян до Канади: Художньо-стильовий аналіз новели В.Стефаника «Камінний хрест» на тлі мистецьких асоціацій // Українська мова та література. – 2006. - № 17.

8. Аналіз методичних журналів „Дивослово”, „Урок української”, „Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах”, „Українська мова та література в школі” та ін. та газети «Українська мова та література»

Практичне заняття № 2

Шкільне вивчення ліричних творів

План:

1. Специфіка розкриття феномену ліричного.

2. Аналіз шкільних програм. Види й жанри лірики.

3. Методика шкільного аналізу ліричного твору.

4. Теорія літератури при вивченні поезії.

5. Типи уроків при вивченні ліричних творів, інтегрування різних видів мистецтва.

6. Ліро-епічні твори: проблеми вивчення.

7. Методичні аспекти шкільного аналізу ліричного твору, які розглядаються у сучасній науково-методичній літературі.

Завдання:

1.Сплануйте етапи розгляду одного з віршів, що вивчаються за шкільною програмою.

2.Який спосіб поглиблення емоційного сприйняття учнями поезії ви запропонували б? Наведіть приклади реалізації ваших ідей.

3.Виконайте текстуальний аналіз свого улюбленого вірша зі шкільної програми так, щоб спонукати уявних учнів-слухачів до особистісного тлумачення лірики.

4.Змоделюйте на матеріалі кількох віршів визначення метричних особливостей за етапами: визначення ритмічної одиниці; встановлення системи віршування; визначення розміру; характер римування; вид рим.

Література:

1. Васюта С. Методичні рекомендації щодо розкриття образності поетичного слова ліричного твору // Українська література: стан вивчення в сучасній школі, проблеми, перспективи: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 25 квітня 2008 року. – Луганськ: Знання, 2008. – С. 48 – 55.

2. Костенко Ліна: Навчальний посібник-хрестоматія / Упоряд. Г.Клочек. – Кіровоград, 1999.

3. Кодак М. Поетика як система: Літ.-критич. Нарис. − К.: Дніпро, 1988.

4. Ломонос Є. Вивчення творчості Лесі Українки: Посібник для вчителів. − К.: Рад. школа, 1987.

5. Соловей Е. Українська філософська лірика. − К.: Юніверс, 1999.

6. Степанишин Б. Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка в школі: методичний посібник для вчителів. − К.: Проза, 1998.

7. Основи віршування //Українська мова та література. – 2008. - № 6.

8. Аналіз методичних журналів „Дивослово”, „Урок української”, „Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах”, „Українська мова та література в школі” та ін. та газети «Українська мова та література»

Практичне заняття № 3

Практичне заняття № 4

Практичне заняття № 5

Практичне заняття № 6

Уроки позакласного читання з української літератури.

ПОРТФОЛІО

Шкільний курс української літератури та методика викладання

Викладач доц. Нежива Л.Л.

Пояснювальна записка

Мета курсу – розвиток і збагачення культури майбутніх вчителів, яка містить професійні та особисті якості фахівця-словесника, його можливості ефективно виконувати освітні та виховні завдання, набуття і розвиток умінь і навичок планування та проведення уроків, організації позакласної роботи, впровадження новітніх технологій при вивченні літератури. Адже, вчитель-словесник оновленої національної школи – це, перш за все, духовно багата особистість, здатна глибоко розуміти, відчувати мистецтво слова, вірити в його значення в житті людини, стверджуючи своє гуманне призначення. Вчитель-словесник – це людина, яка засвоїла досягнення сучасної літературознавчої та педагогічної думки, має постійну потребу в художньому освоєнні дійсності, у розвитку творчих вмінь та навичок, бажання навчити розуміти й любити мистецтво слова.

Завдання:

– сприяти засвоєнню загальних основ методики навчання української літератури в середній школі;

– поглибити розуміння естетичної природи художніх творів, закономірностей розвитку літературно-мистецького процесу від давнини до сучасності;

– формувати навички організації навчально-виховного процесу на уроках української літератури, позакласних заходах та позакласній роботі;

– розвивати уміння і навички шкільного аналізу літературного твору.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:основні положення шкільних програм, концепції літературної освіти, державного стандарту базової середньої освіти; теоретичні основи методики викладання української літератури, етапи історичного розвитку методичної думки.

Уміти:зіставляти зміст альтернативних програм, навчитися добирати відповідні підручники; правильно планувати навчальний процес, враховуючи зміст і структуру шкільного курсу української літератури; розробляти уроки літератури з урахуванням сучасних вимог; добирати систему методів та прийомів до конкретного уроку, включаючи новітні підходи та технології, міжпредметні зв’язки та інтеграцію різних видів мистецтва; проводити і аналізувати уроки літератури; планувати позакласні заходи.

Методичні вказівки до виконання практичних занять

Підготовка до практичних занять включає теоретичну та практичну частину.

1. Студентам пропонується уважно опрацювати рекомендовану літературу та знайти відповіді на питання, зазначені у плані практичного заняття.

2. До кожного практичного заняття передбачено виконання практичних завдань.

3. Якщо пропонується дібрати наочність, то її слід виготовити якісно й підготувати до демонстрації перед учнями.

4. Усі дидактичні завдання для учнів укладаються за умови знання художніх текстів і літературознавчого матеріалу.

5. Готуючи практичні завдання, студент може використовувати матеріали з педагогічної практики, узагальнюючи передовий педагогічний досвід свого наставника.

Теоретичні питання потрібно ретельно опрацювати й знати відповіді на них (це потрібно для виконання практичних завдань), однак надсилати на перевірку необхідно тільки виконані завдання, оформлюючи їх в електронному вигляді окремо до кожного заняття.

Практичне заняття № 1