ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Складання списку використаних джерел

Використані джерела розміщуються в такому порядку:

- Конституція України;

- Кодекси;

- Закони України;

- Укази;

- Постанови;

- Накази;

- Вказівки,

А далі в алфавітному порядку, причому місце за абеткою визначається за першими літерами автора чи назви книжки. Джерела нумеруються арабськими цифрами, після яких ставлять крапку.

При описуванні в списку даються такі відомості:

- автор (колектив авторів);

- назва книжки, підручника;

- місце видання;

- назву видавництва;

- рік видання;

- кількість сторінок.

Якщо використаним джерелом є стаття з журналу, то крім прізвища автора (групи авторів) та назви визначається:

- назва журналу;

- рік виходу журналу, номер;

- сторінки, на яких починається і закінчується стаття.

Для статей з наукових праць крім автора (колективу авторів) та назви статті показується:

- назва наукових праць (номер випуску);

- назва установи, що видала працю;

- рік виходу праць;

- сторінки, де починається і закінчується стаття.

Для статті з газети крім автора (колективу авторів) та назви статті необхідно вказати:

- назву газети;

- рік, місяць і день виходу газети.

Загальний обсяг огляду – не менше 10 використаних джерел залежно від наявності використаної інформації.

Приклад оформлення використаних джерел приведено в додатку Д.

Додатки

Додатки оформляють, як продовження записки на її наступних сторінках. У тексті записки на всі додатки повинні бути посилання. Розміщують додатки в порядку посилань на них у тексті.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований або написаний вгорі малими літерами з першої великої, симетрично відносно тексту сторінки. У правому верхньому куті сторінки над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток» і велика літера українського алфавіту що позначає додаток, окрім літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Додатки повинні мати спільну із запискою наскрізну нумерацію сторінок.

 

3 Оформлення графічнИХ матеріалІВ

 

Графічні матеріали дипломного проекту оформлюються відповідно вимог, що ставляться до цих матеріалів. При цьому керуються загальноприйнятими, затвердженими умовними знаками для топографічних планів або карт, відповідних масштабів. У разі оформлення тематичних планів і карт використовують відомчі знаки, наприклад, які прийняті у землевпорядному виробництві.

Графічні матеріали (креслення, плани, генеральні плани, карти і ін.) оформляються на аркушах форматів, що встановлюються цим стандартом на підставі діючого міжнародного стандарту 2.301-68. Формат аркуша визначається розміром зовнішньої рамки. Позначення і розміри основних форматів приведені в таблиці:

Позначення форматів А0 А1 А2 А3 А4 А5
Розміри сторін, мм 841x1189 594x841 420x594 297x420 210x297 148x210

 

Допускається застосування додаткових форматів при кресленні повздовжніх профілів.

До зовнішньої рамки «прив'язується» внутрішня рамка. Відстань з лівої сторони складає 20 мм, з інших сторін - 5 мм. Товщина лінії 0,8-1,0 мм.

Графічну частину виконують на креслярському папері машинописним способом або олівцем, тушшю з ілюмінуванням або без нього. Масштаби зображень встановлюються відповідно до вимог стандартів.

Масштаби зображень на графічних матеріалах вибирають із таких рядів:

а) для робочих проектів – 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:50; 1:100; 1:200; 1:500; 1:1000; 1:2500; 1:5000;

б) для проектних розробок, проектів землеустрою, схем – 1:2000; 1:5000; 1:10 000; 1:20 000; 1:25 000; 1:50 000;

в) для карт землеволодінь (землекористувань) та інших сільськогосподарських карт, адміністративних одиниць – 1:50 000; 1:75 000; 1:100 000; 1:200 000; 1:500 000.

При розробці проектів планування і забудови населених пунктів, генеральних планів озеленення території, схем розташування земель застосовуються масштаби 1:500, 1:1000, 1:2000, 1:5000. При розробці проектів, що охоплюють значні території використовуються масштаби 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000.

Масштаб на кресленні відображається в штампі графічної частини.

Об'єкти графічного зображення орієнтується на аркуші паперу в напрямі північ-південь. Якщо габарити зображення цього зробити не дозволяють, об'єкт повертається вправо чи вліво на необхідну величину, при цьому викреслюється стрілка, яка показує напрямок північ-південь.

Заголовок, який відображає зміст графічного матеріалу розміщується в штампі, що викреслюється в правій нижній частині робочого поля розмірами 55x185 мм. Зовнішня лінія штампу товщиною 0,7 мм, а внутрішні лінії товщиною 0,2 мм. (додаток Е).

На кадастровому плані земельної ділянки відображаються:

- площа земельної ділянки;

- зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності);

- координати поворотних точок земельної ділянки;

- лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки;

- кадастровий номер земельної ділянки;

- кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності);

- межі земельних угідь;

- межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту;

- контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

В правій верхній частині показується роза вітрів.

На графічних матеріалах, що являють собою землекористування (землеволодіння) сільськогосподарських підприємств, приводиться опис суміжних землекористувачів чи землеволодінь, який розміщується в лівій нижній частині аркуша. При необхідності, опис може зміщуватися вправо.

Креслення графічних зображень проводиться у відповідності з умовними знаками відповідно до обраного масштабу.

Решта пояснювальних елементів експлікації, умовні позначення, врізки розміщуються в ув'язці з загальною компоновкою графічного матеріалу з врахуванням рівномірного завантаження аркуша.

Врізки (карти, таблиці, діаграми, графіки, текст) розміщують на вільному просторі між границею адміністративно-територіальної одиниці, яка картографується на основній карті і її прямокутній рамці, безпосередньо примикаючи до останньої.

Заповнення робочого поля креслення повинно складати 75-80 % його площі.

 

4 Порядок захисту дипломного проекту

 

Дипломний проект представляється на засідання циклової комісії для проходження процедури попереднього захисту. Процедура перед захисту дипломного проекту проводиться на відкритому засіданні циклової комісії за участю студентів і обов’язковою присутністю керівника дипломного проектування.

Закінчений дипломний проект, який успішно пройшов перед захист і оформлений відповідно до встановлених вимог, підписується студентом і керівником.

Керівник дипломного проектування надає письмовий відгук на дипломний проект (додаток Ж).

Після цього дипломний проект направляється на рецензію. Рецензенти повинні мати базову вищу освіту або вчений (академічний) рівень, вчене звання, відповідне профілю дипломного проекту, що захищається. Рецензент представляє письмову рецензію (додаток З) на дипломний проект, де мають бути відображені актуальність, новизна і практичне значення досліджуваної, відповідність теми дипломного проекту профілю підготовки фахівця, присуджуваному присвоюваній кваліфікації, а також дається аргументований висновок з вказівкою оцінки за бальною системою і можливістю надання відповідної кваліфікації.

На захист представляється дипломний проект, до якої додаються відгук керівника і рецензія.

Захист дипломного проекту проводиться на відкритому засіданні Державній кваліфікаційній комісії з участю членів комісії і голови. Захист дипломного проекту організується в публічній формі, з присутністю студентів, викладачів відділення. На захист можуть бути також запрошені керівники дипломних проектів, рецензенти, представники організацій, на базі яких проводилася переддипломна практика і інші зацікавлені особи.

Тривалість захисту одного дипломного проекту, як правило, не перевищує 30 хвилин на одного студента.

Порядок захисту дипломного проекту:

1. Студент протягом 10 – 15 хвилин викладає основні положення свого дипломного проекту. При цьому необхідно назвати тему дипломного проекту, обґрунтувати її актуальність, цілі і завдання, дати характеристику об’єкта, розкрити за розділами основний зміст робіт. У ході доповіді необхідно використовувати заздалегідь підготовлений ілюстраційний матеріал: карти, таблиці, схеми, графіки, діаграми і т.п. доповідь студента також може бути оформлена у вигляді презентації в інтерактивному режимі. У цьому випадку основні положення свого виступу студент повинен оформити у вигляді демонстраційного матеріалу на аркушах формату А4 або А3 і перед захистом випускної роботи роздати членам Державної кваліфікаційної комісії (ДКК). Не рекомендується читати підготовлену доповідь, а використовувати її лише для уточнення числових показників, довідок та озвучення цитат.

2. Запитання з боку членів ДКК задаються відповідно до теми і змісту роботи. В обговоренні дипломного проекту у формі питань або виступів можуть брати участь всі присутні. На запитання студент відповідає коротко і по суті.

3. Секретар комісії зачитує відгук (у разі присутності керівник дипломного проекту може виступити особисто) і рецензію. За наявності зауважень у відгуку і рецензії студент повинен дати аргументоване пояснення щодо їх суті. За результатами захисту дипломного проекту виставляється оцінка бальною системою. Оцінка ДКК дипломного проекту є комплексною і проводиться на закритому засіданні. Вона ґрунтується на рецензії, відгуку керівника, виступі і відповіді дипломника в процесі захисту.

У разі визначення оцінки дипломного проекту береться до уваги рівень теоретичної, наукової і практичної підготовки студента. Крім того, ДКК приймає рішення про присудження дипломникові освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста відповідно напрямку. Результати захисту дипломного проекту оформляються протоколом засідання державної кваліфікаційної комісії індивідуально по кожному студенту та оголошуються в день його проведення.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти