ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Вибір марки кольорового сплаву для конкретного призначення

 

Мета :

Набуття професійних компетенцій виконання вибору конструкційного матеріалу для конкретного призначення

 

Завдання :

1 Обрати кольоровий сплав для виготовлення заданої деталі за наступними вихідними даними :

Таблиця 8.1 – Вихідні дані для виконання практичної роботи № 8

 

№ завдання Найменування деталі Вимоги, що пред’являються до деталі
     

 

2 Користуючись даними довідкової літератури та стандартами, виконати вибір відповідного конструкційного матеріалу.

3 Навести хімічний склад та механічні властивості обраного сплаву, надати його загальну характеристику.

 

Практична робота № 9 Вибір типу заготовки

Мета:Набуття професійних компетенцій виконання раціонального вибору способу отримання заготовки, виходячи з типорозміру, маси, застосованого матеріалу.

 

Завдання 1. З перелічених марок сплавів обрати :

1.1 Цементовані сталі. Розшифрувати їх хімічний склад.

1.2 Поліпшувані сталі. Розшифрувати їх хімічний склад.

1.3 Леговані інструментальні сталі. Розшифрувати їх хімічний склад.

1.4 Швидкорізальні сталі. Розшифрувати їх хімічний склад.

1.5 Ливарні сплави.

1.6 Сплави кольорових металів.

 

1. 20ХН3А 11. Х12Ф1 21. ЛС 59-1

2. 38ХМЮА 12. БСт3пс 22. ВЧ 52

3. 5ХВ2ФС 13. Сталь 45 23. Д16

4. 18ХГТ 14.Сталь 40ФЛ 24. 38ХС

5. ВК6 15.110Г13Л 25. У7

6. 60С2А 16. ХВГ 26. АС40

7. 20Л 17. Р6 27. ВТ 1

8. Р18 18. Х 28. СЧ 20

9. БрА5 19. Р6М5К5 29. 5ХНМ

10. Л96 20. Т15К6 30. ЛМцОС 58-2-2-2

 

Завдання 2.Оберіть спосіб лиття та опишіть технологію отримання з наведенням відповідних ескізів:

2.1 Тонкостінної труби;

2.2 Станини металорізального верстата .

Література :

1 Боженко Л.І. Технологія машинобудування. Львів : «Світ», 1996.

2 Кузін О.А. Металознавство та термічна обробка металів. Львів: «Світ», 2002.

3 Гуляев А.П. Металловедение и термическая обработка. М.: «Машиностроение»,1989

 

Теоретична частина :

Основним продуктом доменної плавки є чавун, що надалі використовується для виплавки сталі.

 

 

1-горно, 2- фурми , 3 – заплічка, 4 – розпар, 5- шахта, 6 – колошник, 7 – прийомна вирва, 8 – засипний апарат, 9- вагонетки підйомника, 10- малий конус, 11- чаша, 12-міст, 13- великий конус, 14- фурмені пристрої ,15- лещата ,16- чавунна льотка 17- шлакова ( жужільна ) льотка

 

Рисунок 1 - Схема доменної печі

 

Якісний рівень роботи доменної печі характеризується :

1.

Приблизний матеріальний баланс доменної плавки на 1000 кг чавуна наведено в таблиці 1 :

 

Сутність будь-якої металургійної переробки чавуну на сталь - зниження вмісту вуглецю й домішок шляхом їх вибірного окислювання й переведення в шлаки й гази в процесі плавки.

Плавильні електропечі мають перевагу у порівнянні з іншими плавильними агрегатами:

а) легко регулювати тепловий процес, змінюючи параметри струму;

б) можна одержувати високу температуру металу,

в) можливість створювати окисну, відновлювальну, нейтральну атмосферу й вакуум, що дозволяє розкислювати метал з утворенням мінімальної кількості неметалевих включень.

Схема дугової електропечі наведена на рисунку 1. Дугова піч живиться трифазним змінним струмом. Має три циліндричних електроди 9 із графітизованої маси, закріплених в електродотримачах 8, до яких підводиться електричний струм по кабелях 7. Між електродом і металевою шихтою 3 виникає електрична дуга. Корпус печі має форму циліндра. Зовні він укладений у міцний сталевий кожух 4, усередині футерований основною або кислою цеглою 1. Плавильний простір обмежений стінками 5, подиною 12 і сводом 6. Знімний свод 6 має отвір для електродів. У стінці корпуса робоче вікно 10 (для зливу шлаків, завантаження феросплавів, взяття проб), закриті при плавці заслінкою. Готову сталь випускають через зливальний отвір зі зливальною ринвою 2. Піч опирається на сектори й має привід 11 для нахилу убік робочого вікна або ринви. Піч завантажують при знятому своді.

 

1- футеровка печі, 2-зливальна ринва, 3-металева шихта, 4- сталевий кожух,

5- стінки, 6- свод, 7- кабелі, 8- електродоутримувачі, 9- електроди,

10- робоче вікно, 11- привід нахилу убік робочого вікна, 12- подина.

Рисунок 1- Схема дугової плавильної печі

Місткість печей становить 0,5...400 тон. У металургійних цехах використовують електропечі з основної футеровки, а в ливарних - з кислої.

В основній дуговій печі здійснюється плавка двох видів:

а) на шихті з легованих відходів (методом переплаву),

б) на вуглецевої шихті (з окислюванням домішок).

Плавку на шихті з легованих відходів ведуть без окислювання домішок. Після розплавлювання шихти з металу видаляють сірку, наводячи основні шлаки, при необхідності навуглецьовують і доводять метал до заданого хімічного складу. Проводять дифузійне розкислення, подаючи на шлаки здрібнені феросиліцій, алюміній, мелений кокс. Так виплавляють леговані сталі з відходів машинобудівних заводів.

Плавку на вуглецевій шихті застосовують для виробництва конструкційних сталей. У піч завантажують шихту: сталевий лом, чушковий переробний чавун, електродний бій або кокс, для навуглецювання металів і вапно. Опускають електроди, включають струм. Шихта під дією електродів плавитися, метав накопичується в подині печі. Під година плавлення шихти киснемо повітря, оксидами шихти й окалини окисляються залізо, кремній, фосфор, марганець, частково, вуглець. Оксид кальцію з вапна й оксид заліза утворять основні залізисті шлаки, що сприяє видаленню фосфору з металу. Після нагрівання до 1500…15400C завантажують руду й вапно, проводять період «кипіння» металу, відбувається подалі окислювання вуглецю. Після припинення кипіння видаляють шлаки. Потім приступають до видалення сірки й розкислення металу заданого хімічного складу. Розкислення здійснюють осадженням і дифузійним методом. Для визначення хімічного складу металу беруть проби й при необхідності вводять у піч феросплави для одержання заданого хімічного складу. Потім виконують кінцеве розкислення алюмінієм і силікокальцієм, випускають сталь у ківш.

При виплавці легованих сталей у дугових печах у сталь уводять легуючі елементи у вигляді феросплавів.

У дугових печах виплавляють високоякісні вуглецеві сталі - конструкційні, інструментальні, жаростійкі й жароміцні.

 

Міністерство освіти і науки України

Харківський машинобудівний коледж

 

ЗВІТИ

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти