Огляд різних наукових основ інформації показав, що дати єдине, точне визначення інформації неможливо, однак вона існує навколо нас, сприяє оволодінню людьми науковим світоглядом, допомагає їм розібратися в різноманітних явищах і процесах навколишні нас миру. Важко знайти сьогодні сферу людської діяльності, де б інформація не грала головної ролі, оскільки вона забезпечує не тільки самоорганізацію людини, але й усього тваринного й рослинного миру й Всесвіту в цілому.

Як відзначає И. И. Юзвишин, природна інформація навколишні нас миру з'явилася першопричиною зародження живих істот, умовою їхнього розвитку й удосконалювання; інформація – основа відносин між людьми й природою; вона є субстанцією співвідношень і виникнення єдиного світового інформаційного співтовариства; інформація – як універсальне всюдисуще поле відображень і співвідношень; інформація – загальна генеративна основа Вселеної ¹.

Сучасний розвиток кібернетики, термодинаміки, теорії відносності, виникнення квантової теорії і ядерної фізики, відкриття елементарних часток, а також такі науки, як астрономія, біологія й інші, дозволили зробити висновок, що інформація є загальним узагальненням всіх процесів, властивостей і форм навколишнього нас миру й проявляється, таким чином, по всіх усюдах, у всіх об'єктах, явищах і процесах.

Узагальнюючою наукою про всі інформаційні процеси, явища природи й суспільства є информациология,що утворилася на стику фізики, хімії, математики, біології, астрономії, геології, історії, технічних, суспільних і гуманітарних наук.

Информациология об'єднує зусилля вчених, фахівців, державних і суспільних діячів і сприяє подальшому відкриттю законів нескінченної безлічі відносин у мікро- і макроструктурах Всесвіту.

Всі науки являють собою галузі єдиного кореляційного дерева, яким є інформація. Информациология як наука про відносини й кореляцію в мікро- і макроструктурах простору Всесвіту є генерализационным і найбільш великим естественнонаучным і надзвичайно багатогранним узагальненням ХХ в.

Сам термін «информациология» з'явився в 1989 р., а в 1994 р. вийшло перше видання информациологии у вигляді навчального посібника для студентів.

Див.: Юзвишин И.И. Основи информациологии. - М.: Вища школа, 2000. - С. 33 - 34.

Информациология, тобто інформація й логия – це наука про інформацію. Аналогічно утворювалися такі слова, як ідеологія, історіографія й інші. Стосовно информациологии такі поняття, як інформатика, інформатизація, виступають як дисципліни практичної, спеціального й частки характеру. Резюмуючи викладене, можна констатувати наступне: информациология – це єдина теорія на єдиній фундаментальній інформаційній основі, тобто наука про всі інформаційні явища, мікро- і макродинамічних процесах Всесвіту.

Об'єктом информациологии є об'єктивна реальність безначально-нескінченної інформаційної Вселеної, існуюча (не) залежно від нашої свідомості, усередині нас, поза нами, між нами й навколо нас, по всіх усюдах і виступаюча як об'єкт нашого існування й пізнання.

Предметом информациологии є дослідження інформаційних мікро- і макродинамічних процесів, що відбуваються у Вселеної, а також процеси передачі, зберігання, обробки й пізнання інформації.

Информациология розглядає найбільш одиничні, тобто самі маленькі, і найбільш загальні, тобто самої більші, проблеми світогляду, і насамперед відношення одиничного до загального й навпаки. Виходячи із цього можна сказати, що світогляд - це один з методів информациологии як загальної методології пізнання. У фізику, хімії, біології й в інших науках є конкретні методи дослідження й практичного застосування їхніх результатів. В информациологии теж є конкретні методи. Методологія як сукупність методів дослідження, використовуваних у пізнанні сучасного миру, являє собою програму всіх разом узятих методів на єдиної універсальної информациологической основі. Таким чином, методологічною основою информациологии є універсальні принципи й закони, які відкриті, виходячи з первинності інформації у всіх явищах, процесах і Всесвіті в цілому.

Принцип информациологического підходу полягає в тім, що спочатку виробляється аналіз і синтез не властивостей речей, предметів або їхніх елементів, а відносин усередині них і їхніх відносин із зовнішнім навколишнім світом. Після класифікації внутрішніх відносин властивостей і їхніх зовнішніх відносин за ознаками останніх аналізуються й синтезуються властивості на базі інформації.

Історично зложилося так, що попередні підходи в наукових дослідженнях (наприклад, системн, матеріалістичний і інші) застосовувалися, виходячи з аналізу в основному наступних аспектів:

1) вивчення предмета (системи);

2) визначення змін системи або предмета залежно від змін умов навколишнього середовища;

3) визначення структури (елементів) предмета або системи.

Принцип информациологического підходу полягає в тім, що всі вищевказані аспекти є як би автоматичним тлом самого головного аспекту дослідження - вивчення схованих (внутрішніх) відносин структурованих элемен тов, їхніх властивостей і ознак, а також вивчення внутрішніх відносин (внутрішньої інформації) із зовнішнім миром (зовнішньою інформацією).

И. И. Юзвишин ділить інформацію на два класи: природну й штучну ¹. Природна інформація – це відносини самих із собою й між собою елементарних часток, їхніх проявів, атомів, молекул, кліток, планет, вакуумов і всіх інших середовищ всесвіту. Штучна інформація – це створювані, прийняті, використовувані, передані структурно-кодові відомості у вигляді сигналів (по каналах зв'язку) або у вигляді книг, машин, теорій, речей, ідей і т.д.

Якщо раніше, як відзначає И. И. Юзвишин, на відповідному етапі розвитку науки й суспільства в цілому найважливішими об'єктами дослідження були тіла, об'єкти, агрегати, - одним словом, системи, те, у силу світоглядного характеру розвитку, використовувався й принцип системного підходу до наукових досліджень. У зв'язку з тим, що сучасний світогляд, інформаційна картина світобудови й подальше глобально-космічний розвиток науки вже не можуть ґрунтуватися лише на локальних, приватних або проміжних підходах, був розроблений генерализационный принцип информациологического підходу, що (поряд із системним, імовірнісним, функціональним, структурним і іншим важливим підходами) є загальнонауковим підходом, що дозволяє досліджувати явища, процеси або об'єкти з найбільшою точністю й мінімальними погрішностями. Принцип информациологического підходу не переслідує мети витиснути або підмінити собою інші підходи. Навпаки, він дозволяє інтегрувати всі відомі підходи в єдине ціле (на основі інформації) і тим самим дати єдину основу подальшим, більше глибоким, більше масштабним, глобально-космічним дослідженням.

Таким чином, принцип информациологического підходу містить у собі наступні підходи: інформаційний, информационно - математичний, інформаційно-глобальний, системний, структурний, функціональний, імовірнісний і інші.

Виходить, информациология як наука про інформацію є унікальною по охопленню явищ, процесів, подій і закономірностей. Вона вивчає Всесвіт від стабільних до нестабільних станів, від нескінченно малих до нескінченно більших відстаней, часів, енергій, швидкостей, самовідбиттів, взаємин і інших факторів.

У цілому информациология як узагальнююча наука займається фундаментальними дослідженнями з інформаційної точки зору всіх физико-¹ Див.: Юзвишин И.И. Там же.

хімічних, біофізичних, астрофізичних, соціальних і інших явищ і процесів.

Информациология містить у собі наступні фундаментальні напрямки досліджень:

- реєстрацію й вивчення інформаційних явищ, подій і процесів Всесвіту;

- класифікацію, типізацію й стандартизацію інформаційних процесів;

- розробку теоретичних і практичних основ інформаційних технологій;

- информациологию культури, історії, філософії, соціології, педагогіки й т.д.;

- розвиток информациологии виробничої й соціальної сфер діяльності;

- дослідження проблем інформатизації суспільства, інтеграції всіх країн у єдиний світовий информациологический процес;

- визначення взаимозависимостей різних одиниць фізичних величин на єдиної информациологической основі;

- створення информациологической бази даних всіх космічних об'єктів і систем.

Це далеко не повний перелік наукових напрямків, що постійно розширюється в процесі розвитку информациологии. На основі даного переліку стає очевидним визначення информациологии як узагальнюючої науки, як основи всіх природних, суспільних, гуманітарних і технічних наук.

Таким чином, стає очевидним актуальність вивчення й дослідження явищ, подій і фактів природи й суспільства з позиції инфор-мациологического підходу, в основі якого лежить одна з головних цілей будь-якого дослідження - одержання кінцевих результатів, що мають практичне застосування.

В 1993 р. був створений Всесвітній Информациологический парламент (ВИП), а в 1998 р. ВИП зареєстрований Міністерством Юстиції Російської Федерації зі статусом Міжнародного Союзу Суспільних Об'єднань. У цей час відділення ВИП створюються на Україні, у Канаді, Нідерландах, США, Ізраїлеві, Болгарії й інших країнах.

Якщо ООН вирішує глобальні проблеми політики, миру, безпеки, всі соціальні, економічні питання світового співтовариства, ЮНЕСКО вирішує глобальні проблеми утворення, науки й культури світового співтовариства, то ВИП вирішує глобально-космічні суспільно-наукові програми всього світового співтовариства, такі, як створення информациологиче-ских основ исследова ния природних ресурсів; створення наукових основ єдиного світового информациологического простору; дослідження й розробка информациологических методів і засобів персональної, соци-

альной і державного захисту від інформаційної зброї, інформаційних воєн; вивчення й дослідження персональних информационно - інтелектуальних ресурсів (можливостей) людини й багато інших роблем информациологии.

Надалі нас буде цікавити одна зі складових частин ин-формациологии, а саме специфіка інформації в суспільстві, де поняття інформації зв'язується з комплексом знань про стан і взаємодію різних інститутів суспільства, про зв'язок реальної діяльності людей з розвитком їхньої свідомості й зворотному впливі суспільної свідомості на суспільну практику.

Контрольні питання й завдання до першого розділу

1. Дайте первісні визначення феномена інформації.

2. Сформулюйте визначення інформації з погляду математичної теорії інформації.

3. Назвіть концепції в рамках математичних теорій, які прагнуть розкрити зміст і цінність інформації.

4. У чому полягають розходження атрибутивної й функціональної концепцій інформації?

5. Як розуміється відбиття в атрибутивній концепції?

6. Як співвідносяться «дані» і «інформація» у функціональній концепції?

7. Дайте визначення информациологии.

8. У чому полягає сутність информациологического підходу в дослідженнях?

9. Які основні напрямки наукових досліджень містить у собі информациология?

Розділ 2

Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 Следующая