Напрям підготовки 6.030205 «Країнознавство»

Галузі знань 0302 «Міжнародні відносини»

Кваліфікація: Бакалавр з міжнародних відносин.

Фахівець з країнознавства

Запоріжжя, 2011 р.

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Зміст програми. Одним з видів державної атестації бакалаврів у відповідності з галузевим стандартом вищої освіти з напряму підготовки 6.030205 «Країнознавство» галузі знань 0302 «Міжнародні відносини» є тестовий державний екзамен. Він здійснюється з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої та кваліфікаційної підготовки вимогам освітньої та кваліфікаційної підготовки бакалаврів. В ході державного екзамену перевіряється науково-теоретична та практична підготовка випускників.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань з таких дисциплін: Країнознавство, Історія політичних вчень, Теорія міжнародних відносин, Міжнародні відносини та світова політика, Зовнішня політика України, Дипломатична та консульська служба, Міжнародні організації, Дипломатичний протокол і етикет, Порівняльне конституційне право, Міжнародне публічне право, Міжнародне приватне право, Міжнародні економічні відносини, Економіка та зовнішньоекономічні зв’язки України, Менеджмент і маркетинг, Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах, Міжнародна інформація, Конфліктологія та теорія переговорів, Іноземна мова спеціальності.

2. Структура екзамену. Державний екзамен для студентів денноï форми навчання проводиться в тестовій та усній формі. Екзаменаційний білет вміщує тестові завдання різного рівня:

- тести першого рівня з дисциплін: Історія політичних вчень, Міжнародні організації, Дипломатичний протокол і етикет, Порівняльне конституційне право, Міжнародне публічне право, Міжнародне приватне право, Економіка та зовнішньоекономічні зв’язки України, Менеджмент і маркетинг, Міжнародна інформація, Конфліктологія та теорія переговорів.

- тести другого рівня з дисциплін: Країнознавство, Теорія міжнародних відносин, Міжнародні відносини та світова політика, Зовнішня політика України; Дипломатична та консульська служба, Міжнародні економічні відносини, Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах.

- тестові завдання з дисципліни Іноземна мова спеціальності.

3. Вимоги до відповіді студента. Студент має виявити знання з фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін. Зокрема, з «Країнознавства» бакалавр повинен знати історію, економіку, політичний устрій країн СНД, Європи, Північної Америки, Латинської Америки, Азії та Африки й аналізувати історичні корені виникнення конкретних ситуацій в міжнародних відносинах України з іншими країнами світу.

З «Історії політичних вчень» бакалавр повинен знати політичну думку Стародавнього світу, політичні вчення доби Середньовіччя й Нового часу, провідні політичні доктрини сучасності та вміти аналізувати історичні корені виникнення політичних теорій та їх реалізації в Україні й інших країнах світу.

З «Теорії міжнародних відносин» студент повинен знати основні наукові школи та напрямки теорії міжнародних відносин, уявляти міжнародні відносини як суспільно-історичний феномен, визначати суб'єкти міжнародних відносин та процес детермінації зовнішньополітичної поведінки суб'єктів міжнародних відносин, знати механізм та процес прийняття зовнішньополітичного рішення. Вивчення цього курсу передбачає знання глобальної системи міжнародних відносин, проблеми «сили» в теорії міжнародних відносин, проблеми співробітництва та інтеграції в міжнародних відносинах та міжнародні конфлікти. Студент повинен вміти використовувати на практиці положення теорії міжнародних відносин.

Продовженням даної дисципліни є курс «Міжнародні відносини і світова політики». Вивчення цього курсу передбачає знання студентом процесу історії та політології міжнародних відносин, зовнішньої політики країн, світової політики, зовнішньої політики України в складі СРСР з метою використання на практиці теоретичних положень для аналізу міжнародних відносин і зовнішньої політики країн світу.

По закінченню вивчення дисципліни «Дипломатична і консульська служба»бакалавр повинен знати поняття дипломатії та дипломатичної служби, державні органи зовнішніх зносин та дипломатичної служби, процедуру встановлення дипломатичних відносин і відкриття дипломатичних представництв та завершення дипломатичної місії, структуру і персонал дипломатичного представництва, функції дипломатичних представництв та засоби їх здійснення, дипломатичні і консульські привілеї та імунітети, специфічні галузі дипломатії, техніку ведення дипломатичних переговорів, встановлення консульських відносин й функції консульських установ та засоби їх виконання, спеціальні місії як форма дипломатії, міжнародні організації як форма та вияв багатосторонньої дипломатії, питання дипломатичної практики в роботі міжнародних конференцій і нарад, методи та засоби дипломатичної комунікації, питання дипломатичного протоколу.

З метою використання знань про міжнародні організації та можливості участі в їх діяльності як в Україні, так і за її межами з курсу «Міжнародні організації» бакалавр повинен знати історію міжнародних організацій, про ООН і основи її функціонування, структуру та роль у світовій політиці, про спеціалізовані установи ООН: економічні установи ООН, ЮНЕСКО, Міжнародну організацію праці, фінансові спеціалізовані установи; про Організацію Північноатлантичного договору (НАТО), міжурядові регіональні організації, ОБСЄ, регіональні організації союзного типу, Європейський Союз, неурядові міжнародні організації

По закінченню вивчення дисципліни «Порівняльне конституційне право» бакалавр повинен мати знання про конституційне право в системі публічного права, його джерела, норми та дію, володіти поняттями «Конституція», «Конституціоналізм» та використовувати їх, знати поняття «Держава», «Нація», «Державний суверенітет», володіти знаннями про форми держав, основні права та юридичний статус основних прав, представницьку демократію, політичний процес, законодавчу й виконавчу владу, місцеве самоврядування, територіальну автономію, судову владу, про плюралістичні та монократичні режими.

З дисципліни «Міжнародне публічне право» студент повинен мати знання про норми міжнародного публічного права та його джерела, основні принципи, систему і структуру сучасного міжнародного права, про міжнародне і внутрішньодержавне право та суб’єкти міжнародного права, про визнання та правонаступництво держав, відповідальність і санкції в міжнародному праві, вирішення міжнародних спорів. З курсу «Міжнародне приватне право» бакалавр повинен оволодіти поняттями міжнародного приватного права, знати про джерела, загальні начала й суб’єктів міжнародного приватного права, склад норм міжнародного приватного права

Студент повинен знати основні поняття курсу «Міжнародна інформація» як джерела міжнародної інформації її правові основи, міжнародну інформаційну політику, проблеми міжнародної інформаційної безпеки, прикладні аспекти міжнародної інформації та інформаційне забезпечення національних інтересів і зовнішньої політики України у міжнародному інформаційному просторі. За разультатами вивчення дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах» він повинен показати вміння використовувати засоби інформаційно-аналітичної діяльності та методи інформаційно-аналітичної роботи й аналітико-синтетичної обробки інформації, Підготовка інформаційно-аналітичних документів.

З дисципліни «Конфліктологія та теорія переговорів» студент повинен знати методи аналізу конфліктних ситуацій, поняття «Міжнародний політичний конфлікт», основні підходи до вивчення та аналізу конфліктів, етнонаціональні конфлікти.

За результатами вивчення дисципліни «Іноземна мова спеціальності» студенти повинні показати вміння використовувати іноземну мову в практичній діяльності за спеціальністю, провадити прямий і зворотний переклад документів з іноземної мови, професійні уміння та навички використання тематичного словника функціональної лексики у галузі міжнародних відносин, юриспруденції, економіки, та навички перекладу документації за фахом з української мови на англійську.

Студент має вміти:

-аналізувати історичні корені виникнення конкретних ситуацій в міжнародних відносинах України з іншими країнами світу;

- аналізувати історичні корені виникнення політичних теорій та їх реалізації в Україні й інших країнах світу;

- використовувати на практиці положення теорії міжнародних відносин;

- використовувати на практиці теоретичні положення для аналізу міжнародних відносин і зовнішньої політики країн світу;

- знати вимоги до виконання посадових обов’язків представників дипломатичної та консульської служб та до використання в комунікаціях, бесідах, переговорах правила дипломатичного протоколу та етикету;

- використовувати знання про міжнародні організації і брати участь в їх діяльності як в Україні, так і за її межами;

- використовувати в своїй діяльності норми конституційного права України та інших держав;

- використовувати в своїй діяльності норми міжнародного публічного права;

- використовувати в своїй діяльності норми міжнародного приватного права;

- аналізувати економічні причини виникнення конкретних ситуацій в міжнародних відносинах України з іншими країнами світу;

- використовувати на практиці теоретичні положення для аналізу міжнародних економічних відносин;

- використовувати на практиці теоретичні положення для аналізу міжнародних економічних зв’язків України з іншими країнами світу;

- проводити ефективний менеджмент і маркетинг;

- вміти використовувати програмно-технічні засоби інформатики та сучасні інформаційні системи і технології;

- володіти вміннями використовувати методи і засоби інформаційно-аналітичної діяльності та методами міжнародної інформації;

- використовувати методи аналізу конфліктних ситуацій;

- знати вимоги до проведення наукових досліджень, володіти методологію та методикою наукових досліджень, вміннями впровадження результатів наукових досліджень;

- одержувати нову інформацію зі спеціальності та впроваджувати її у професійній діяльності, готувати тексти до публікації, реферувати;

- використовувати інформаційні джерела з мотиваційною, ілюстративною, інформаційною і верифікаційною метою;

- формувати розуміння єдності, невіддільності України від європейського та світового контексту;

- складати проекти документів, забезпечуючи їх наступність і враховуючи специфіку (напрями діяльності) установи;

- вдосконалювати організацію формування і первинного обліку справ у діловодстві установи (підрозділу).

Програма тестового державного екзамену як як комплексна перевірка знань з напряму підготовки «Країнознавство» для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» охоплює увесь спектр навчальних дисциплін, що передбачений державною атестацією за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів історії.

ІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДЕЙ СТУДЕНТІВ

Знання й уміння студентів оцінюються Державною екзаменаційною комісією відповідно до вимог кредитно-модульної системи дисциплін: Історія політичних вчень, Міжнародні організації, Дипломатичний протокол і етикет, Порівняльне конституційне право, Міжнародне публічне право, Міжнародне приватне право, Економіка та зовнішньоекономічні зв’язки України, Менеджмент і маркетинг, Міжнародна інформація, Конфліктологія та теорія переговорів.

- тести другого рівня з дисциплін: Країнознавство, Теорія міжнародних відносин, Міжнародні відносини та світова політика, Зовнішня політика України; Дипломатична та консульська служба, Міжнародні економічні відносини, Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах.

- тестові завдання з дисципліни Іноземна мова спеціальності.

Екзаменаційний білет складається з тестових завдань трьох рівнів:

- тести першого рівня з 10 тестових завдань. Тести представляють закриту форму, у яких пропонується або вибрати правильну відповідь з кількох можливих, або тести на відповідність, або тести на встановлення правильної послідовності. За кожну правильну відповідь на тестові питання – 2 бала.

- тести другого рівня з 2 теоретичних питань. Тести представляють відкриту форму, де завдання вимагає вільної відповіді на поставлене питання. За кожну правильну відповідь на питання студент може отримати максимально 20 балів,

Оцінювання відкритих тестових завдань:

Оцінка 18–20 балів виставляється за розуміння і вміння аналізувати основні тенденції світового процесу, поняття та закономірності міжнародних відносин та світової політики, давати конкретну характеристику окремих регіонів і країн; знання вузлових проблем світової політики, міжнародних економічних відносин, давати характеристику зовнішньої політики України, знання і вміння з інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах, дипломатичної та консульської служби.

Допускається 1–3 неточності у викладі матеріалу, які не впливають на правильні висновки чи рішення, отриманий високий результат.

Оцінка 15–17 балів передбачає вміння студента аналізувати основні тенденції світового процесу, міжнародних відносин та світової політики, характеризувати окремі регіони; знання вузлових проблем світової політики, міжнародних економічних відносин, зовнішньої політики України, знання інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах, дипломатичної та консульської служби. Студент володіє вміннями послідовного виклад матеріалу; вільним володінням нормами сучасної української мови.

Допускається 1-2 неточності у використанні понятійного матеріалу, незначні погрішності в узагальненнях та висновках, які не впливають на загальний добрий рівень виконаного завдання.

Оцінка 14–12 балів ставиться, якщо студент зміст матеріалу виклав частково, з недотриманням в окремих випадках послідовності; студент частково володіє знаннями фактичного матеріалу з міжнародних відносин та світової політики, міжнародних економічних відносин, зовнішньої політики України, міжпредметні зв’язки передаються спрощено; при поясненні понять допущено помилки; суть питання взагалі розкрита, не зважаючи на зазначені вище упущення; виявлено недостатнє володіння нормами сучасної української мови.

Оцінка 1–11 балів ставиться, якщо студент основний зміст питань не розкрив; висновки не обґрунтував; не виявив знання основних тенденцій міжнародних відносин та світової політики, міжнародних економічних відносин, зовнішньої політики України, не виявив знання з міжнародних відносин в цілому, окремих регіонів і країн, продемонстрував невміння володіти категоріальним апаратом; не виявив знання з інформаційно-аналітичної діяльності, дипломатичної та консульської служби; виявлено слабке володіння нормами сучасної української літературної мови.

- тестове завдання з дисципліни Іноземна мова спеціальності, що представляє уривок тексту статті міжнародного контракту для перекладу з української мови на англійську.

Оцінювання завдання з дисципліни Іноземна мова спеціальності:

Оцінка 38-40балів: 100-95% правильно виконаного завдання.

Виставляється за умов виконання наступних вимог: Студент виконав переклад у повному обсязі. Стиль перекладу відповідає оригіналу. Студент правильно вживає граматичні конструкції. Студент володіє фаховим лексичним словником у повномуобсязі та допускає 1-2 орфографічні або лексичні помилки.

Оцінка 34-37 балів: 94-76% правильно виконаних завдань.

Виставляється за умов виконання наступних вимог: Студент виконав переклад у повному обсязі. Студент правильно вживає граматичні конструкції, викладає матеріал без стилістичних огріхів. Демонструє володіння фаховим лексичним словником у достатньому обсязі та допускає 3 орфографічні або лексичні помилки.

Оцінка 30-33 бали: 94-76% правильно виконаних завдань.

Виставляється за умов виконання наступних вимог: Студент виконав переклад у повному обсязі. Студент правильно вживає граматичні конструкції, володіє фаховим лексичним словником у достатньому обсязі, допускає 4 орфографічні або лексичні помилки.

Оцінка 24-29 балів: 75-50% правильно виконаних завдань.

Виставляється за умов виконання наступних вимог: Студент не виконав переклад у повному обсязі (перекладено 80%-85% тексту). Переклад виконано без використання фахового лексичного матеріалу. Студент не володіє граматичним матеріалом в обсязі достатньому для адекватного перекладу та допускає 5-7 орфографічних або лексичних помилок.

Оцінка 20-23 бали: 75-50% правильно виконаних завдань.

Виставляється за умов виконання наступних вимог: Студент не виконав переклад у повному обсязі (перекладено 60%-80% тексту). Переклад виконано без використання фахового лексичного матеріалу. Студент не володіє граматичним матеріалом в обсязі достатньому для адекватного перекладу та допускає 8-10 орфографічних або лексичних помилок.

Оцінка 1-19 балів: менше 50% правильно виконаних завдань.

Виставляється за умов виконання наступних вимог: Студент не виконав переклад у повному обсязі (перекладено менш ніж 60% тексту або текст не перекладено взагалі). Студент не продемонстрував знань фахового лексичного матеріалу. Студент не володіє граматичним матеріалом та допускає більш ніж 10 орфографічних або лексичних помилок.

Відповіді на всі та тестові завдання і питання оцінюються єдиною оцінкою відповідно до вимог кредитно-модульної системи

ІІІ. СТРУКТУРА ПРОГРАМИ

КРАЇНОЗНАВСТВО

Історія, економіка, політичний устрій країн СНД.Цивілізаційна характеристика регіону. Історичне минуле країн регіону. Виникнення державності в країнах регіону та її еволюція в ХХ – на початку ХХІ ст.

Географія, населення, природно-ресурсний потенціал країн регіону. Структура господарства в країнах регіону. Економіка та інтеграційні процеси в регіоні. Зовнішньоекономічні зв’язки країн регіону.

Конституційний лад у державах регіону. Політичні режими. Партійно-політичні системи в країнах регіону. Політичне лідерство. Політичні та соціально-політичні процеси в країнах регіону наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Соціальні, етнічні, конфесійні проблеми країн регіону.

Геополітичне розташування та зовнішньополітичні орієнтири країн регіону. Зв’язки країн регіону з Україною.

Особливості країнознавчих характеристик та сучасного внутрішньополітичного життя Росії, Білорусі, Молдови, країн Південного Кавказу, Казахстану та країн Центральної Азії. Президентство Б. Єльцина, В. Путіна, О. Лукашенка, В. Вороніна, М. Саакашвілі, Г. та І. Алієвих, Н. Назарбаєва, С. Ніязова, І. Карімова, Е. Рахмонова, А. Акаєва. Війни в Чечні. Конфлікти в Придністров’ї, Абхазії, Південній Осетії, Нагірному Карабаху. Функціонування СНД, ОДКБ, ЄврАзЕС та інших міжнародних організацій у регіоні.

Історія, економіка, політичний устрій країн Європи. Цивілізаційна характеристика регіону. Історичне минуле країн регіону. Виникнення державності в країнах регіону та її еволюція в ХХ – на початку ХХІ ст.

Географія, населення, природно-ресурсний потенціал країн регіону. Структура господарства в країнах регіону. Економіка та інтеграційні процеси в регіоні. Зовнішньоекономічні зв’язки країн регіону.

Конституційний лад у державах регіону. Політичні режими. Партійно-політичні системи в країнах регіону. Політичне лідерство. Політичні та соціально-політичні процеси в країнах регіону наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Соціальні, етнічні, конфесійні проблеми країн регіону.

Геополітичне розташування та зовнішньополітичні орієнтири країн регіону. Зв’язки країн регіону з Україною.

Особливості країнознавчих характеристик та сучасного внутрішньополітичного життя країн Європи. Особливості внутрішньої й зовнішньої політики А.Меркель, Н.Саркозі, Д.Кемерона. Перехід країн Центрально-Східної Європи від тоталітаризму до демократії: спільне та відмінне. Збройні конфлікти на Балканах. Процеси європейської інтеграції. Функціонування міждержавних об’єднань (НАТО, Євросоюз), їх політика щодо України.

Історія, економіка, політичний устрій країн Північної Америки. Цивілізаційна характеристика регіону. Історичне минуле країн регіону. Виникнення державності в країнах регіону та її еволюція в ХХ – на початку ХХІ ст.

Географія, населення, природно-ресурсний потенціал країн регіону. Структура господарства в країнах регіону. Економіка та інтеграційні процеси в регіоні. Зовнішньоекономічні зв’язки країн регіону.

Конституційний лад у державах регіону. Політичні режими. Партійно-політичні системи в країнах регіону. Політичне лідерство. Політичні та соціально-політичні процеси в країнах регіону наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Соціальні, етнічні, конфесійні проблеми країн регіону.

Геополітичне розташування та зовнішньополітичні орієнтири країн регіону. Зв’язки країн регіону з Україною.

Особливості країнознавчих характеристик та сучасного внутрішньополітичного життя США і Канади. «Новий курс» Ф.Д. Рузвельта та його вплив на соціальний та економічний розвиток США в ХХ ст. Зовнішньополітичні доктрини США в ХХ ст. Президентство Р.Рейгана, Б.Клінтона та Б.Обами. Питання світового лідерства США в ХХІ ст. Інтеграційні процеси в Північній Америці. Проблема Квебеку в Канаді. Українська діаспора в США та Канаді.

Історія, економіка, політичний устрій країн Латинської Америки. Цивілізаційна характеристика регіону. Витоки, формування і розвиток Латиноамериканської цивілізації та її місце в цивілізаційній структурі сучасного світу. Історичне минуле країн регіону. Доколумбові цивілізації Америки. Колонії Іберійських країн в Америці. Виникнення державності в країнах регіону та її еволюція в ХІХ – на початку ХХІ ст. Військові диктатури та демократизація країн у ХХ ст.

Географія, населення, природно-ресурсний потенціал країн регіону. Структура господарства в країнах регіону. Економіка та інтеграційні процеси в регіоні. НАФТА. МЕРКОСУР. Андська група. Зовнішньоекономічні зв’язки країн регіону.

Конституційний лад у державах регіону. Політичні режими. Партійно-політичні системи в країнах регіону. Політичне лідерство. Політичні та соціально-політичні процеси в країнах регіону наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Соціальні, етнічні, конфесійні проблеми країн регіону.

Геополітичне розташування та зовнішньополітичні орієнтири країн регіону. Зв’язки країн регіону з Україною.

Особливості країнознавчих характеристик та сучасного внутрішньополітичного життя Мексики, Куби, країн Центральної Америки, країн Карибського басейну, країн Андської групи, країн МЕРКОСУР. Історичні витоки сучасної партійно-політичної системи Мексики та її зміст. Становлення та інституціоналізація режиму Ф.Кастро на Кубі. Режим У.Чавеса у Венесуелі. Особливості суспільно-політичного розвитку Бразилії в ХХ ст.: популізм, бразильське “економічне диво”. Особливості суспільно-політичного розвитку Аргентини в ХХ ст.: перонізм. Чилі в останній третині ХХ ст.: уряд С.Альєнде, диктатура А.Піночета. Українці в країнах Південної Америки.

Історія, економіка, політичний устрій країн Азії. Цивілізаційна характеристика регіону. Історичне минуле країн регіону. Виникнення державності в країнах регіону та її еволюція в ХХ – на початку ХХІ ст.

Географія, населення, природно-ресурсний потенціал країн регіону. Структура господарства в країнах регіону. Економіка та інтеграційні процеси в регіоні. Зовнішньоекономічні зв’язки країн регіону.

Конституційний лад у державах регіону. Політичні режими. Партійно-політичні системи в країнах регіону. Політичне лідерство. Політичні та соціально-політичні процеси в країнах регіону наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Соціальні, етнічні, конфесійні проблеми країн регіону.

Геополітичне розташування та зовнішньополітичні орієнтири країн регіону. Зв’язки країн регіону з Україною.

Особливості країнознавчих характеристик та сучасного внутрішньополітичного життя КНР, Японії, країн Корейського півострова, Південно-Східної Азії, Південної Азії, Середнього і Близького Сходу. Роль КПК в Китаї. Спадщина Ден Сяопіна. Тайванська проблема. Японське та корейське «економічне диво». Соціальні (кастові), релігійні та етнічні проблеми Індії. Іранська революція. Проблема Афганістану та Іраку в ХХ – на початку ХХІ ст. Курдська проблема. Туреччина і Євросоюз. Палестинська проблема.

Історія, економіка, політичний устрій країн Африки. Цивілізаційна характеристика регіону. Історичне минуле країн регіону. Виникнення державності в країнах регіону та її еволюція в ХХ – на початку ХХІ ст.

Географія, населення, природно-ресурсний потенціал країн регіону. Структура господарства в країнах регіону. Економіка та інтеграційні процеси в регіоні. Зовнішньоекономічні зв’язки країн регіону.

Конституційний лад у державах регіону. Політичні режими. Партійно-політичні системи в країнах регіону. Політичне лідерство. Політичні та соціально-політичні процеси в країнах регіону наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Соціальні, етнічні, конфесійні проблеми країн регіону.

Геополітичне розташування та зовнішньополітичні орієнтири країн регіону. Зв’язки країн регіону з Україною.

Особливості країнознавчих характеристик та сучасного внутрішньополітичного життя Північної Африки, Тропічної та Південної Африки. Антиколоніальна боротьба народів Африки у ХХ ст. та її наслідки. Труднощі налагодження самостійного економічного й політичного життя. Режим М.Каддафі в Лівії. Міжетнічні, міжплемінні та міждержавні конфлікти в Африці. Режим апартеїду в ПАР у ХХ ст.

ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ТЕОРІЙ

Політична думка Стародавнього світу. Особливості політичних та правових вчень Стародавнього Сходу. Політична та правова ідеологія Стародавньої Індії. Політична та правова ідеологія Стародавньої Китаю. Значення політичних та правових вчень Стародавнього Сходу.

Політичні вчення доби Середньовіччя. Загальна характеристика середньовічної політичної думки. Середньовічні єресі. Вчення Фоми Аквинского про державу та право. Середньовічні юристи. Значення політичних та правових вчень у Західній Європі у період середніх віків.

Політичні вчення Нового часу. Особливості політичних та правових вчень періода Англійської буржуазної революції. Вчення Т.Гоббса про державу та право. Теорія права Б.Спинози. Джон Локк та його політичні погляди. Значення політичних та правових вчень періода Англійської буржуазноїреволюції

Особливості політичної та правової ідеології США періоду боротьби за незалежність. Т.Пейн про державу та право. Політико-правові погляди Т. Джефферсона. Погляди А.Гамильтона на право та державу США. Значення політичних та правових вчень США періоду боротьби за незалежність.

Політико-правові вчення західноєвропейського просвітництва: передумови появи та особливості концепцій. Правові та державницькі вчення німецьких просвітників. Вчення про державу та право представників італійського Просвітництва. Державно-правові концепції представників французького просвітництва. Значення та вплив на європейський та світовий розвиток. Теорія звичайного права

Провідні політичні доктрини сучасності.Особливості сучасних політичних та правових вчень. Концепція плюралістичної демократії (Г.Ласки, М.Ориу). Концепція соціальної держави (К.Мюндаль, Д.Белл) Теорія демократичного соціалізму. Соціологічна юриспруденція. (Р.Паунд,) Нормативізм Г.Кельзена. Реалістичні концепції права у США (К. Ллевеллін, Т. Арнольд, У. Кук). Вчення марксизму. Політичне вчення і программа соціальної демократії. (Ф. Лассаль). Політико-правова ідеологія анархізму (П. Прудон, М. Бакунін). Соціалістичні правові вчення.(Е. Бернштейн, К. Каутський, Ж. Сорель). Політико-правова доктрина солідаризму (Л. Дюгі). Неокантианська концепція права. (Р. Штаммлер) Значення політичних та правових вчень сучасності.

ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Основні наукові школи та напрями теорії міжнародних відносин.Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Антична та середньовічна політична думка Європи про міжнародні відносини.

Вчення про природу міжнародних відносин у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.

Аристотель, Фукидід, М. Аврелій, Ф. Аквінський про міжнародну політику, війни та моральні підвалини людського соціуму. Міжнародна політика у доробках Н. Макіавеллі, Г. Гроція, Т. Гоббса, Дж. Локка, І. Канта, Г. Гегеля.

Парадигми сучасної міжнародно-політичної науки та основні етапи її розвитку. Витоки та еволюція європейської і американської науки про міжнародні відносини. Американська політологічна школа: від ідеалізму до біхевіорізму та постмодернізму. Політичний реалізм, неореалізм, лібералізм і неореалізм в традиціях американської політичної науки (Р. Нібур, Дж. Кеннан, Г. Моргентау, Г. Кіссінджер, З. Бжезінський, К. Волтц, Дж. Най, К. Райт, М. Каплан, С. Гофман, Дж. Розенау, Р. Роузкранс, Дж. Міршаймер, Р. Кеохейн, Ф. Фукуяма, С. Гантінгтон,).

Французька соціологічна школа міжнародних відносин (Р. Арон, М. Мерль, Г. Бутуль, Ж.-Б. Дюрозель, Б. Баді). Праксєологічна інтерпретація міжнародних відносин Т’єрі де Монбріаля.

Німецька класична і нормативна парадигма (М. Вебер, О. Нейрат, К. фон Бьоме).

Радикалізм і постмодернізм: неомарксістські та «критичні» парадигми міжнародних відносин і світової політики (А. Франк, І. Валлерстайн, Р. Кокс, Й. Галтунг, К. Мерфі, С. Гілл, Дж. Дер-Деріан).

Сучасні українські і російські політологи про світову політику, міжнародний процес і міжнародні відносини. Проблеми методології у вітчизняній міжнародно-політичній науці.

Міжнародні відносини як суспільно-історичний феномен.Міжнародні відносини і світовий соціум у контексті глобального розвитку.Світова політика і міжнародний процес сучасності.

Міжнародні та міжцивілізаційні взаємодії: концепції і реальність. Міжнародні відносини як особливий вид суспільних відносин і система міжнародних зв’язків. Видові комплекси та форми міжнародних відносин. Формаційно-історичні, ідеологічні та геополітичні критерії класифікації міжнародних відносин. Зовнішня політика і міжнародні відносини: спільне та особливе.

Суб'єкти міжнародних відносин.Сутність і еволюція держави як суб’єкта міжнародних відносин. Роль і класифікація недержавних суб’єктів міжнародних відносин. Функціональні зміни суб’єктів міжнародних відносин. Поняття національного, народного та державного суверенітету. Сучасні форми взаємодії суб’єктів (акторів) міжнародних відносин.

Процес детермінації зовнішньополітичної поведінки суб'єктів міжнародних відносин. Середовище формування зовнішньої політики. Фактори впливу на зміст зовнішньої політики. Функціональні актори зовнішньополітичної діяльності. Вектори зростання потенціалу політичної активності держави. Ієрархія цілей зовнішньої політики держави (стратегічних, тактичних та операційних).

Механізм та процес прийняття зовнішньополітичного рішення. Міжнародні відносини як процеси зовнішньополітичних взаємодій суб’єктів. Середовище формування зовнішньополітичних рішень. Процес зовнішньополітичної діяльності суб’єктів. Поля зовнішньополітичних взаємодій суб’єктів. Центри впливу на зовнішню політику держави.

Проблема «сили» в теорії міжнародних відносин. Міжнародні відносини як результат реального застосування сили суб’єктів. Формула застосування сил суб’єктів у міжнародному середовищі. Центри та поля застосування сил суб’єктів.

Глобальна система міжнародних відносин.Концепції глобального розвитку. Тлумачення глобалізації з позицій державного суверенітету. Стратегія глобального розвитку для середніх і малих держав. Глобальні проблеми людства та спроби їх міжнародного врегулювання.

Співробітництво та інтеграція в міжнародних відносинах. Поняття та сутність міжнародної інтеграції. Економічна інтеграція. Політична інтеграція. Інтеграційні процеси у Західній Європі та Північній Америці: спільне та відмінне. Вплив інтеграційних процесів на міжнародні відносини.

Міжнародний конфлікт.Міжнародні конфлікти у XX ст. Пошук мирних шляхів подолання конфліктів. Основні механізми подолання конфліктів. Міжнародні конфлікти після закінчення холодної війни.