ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Інформаційно-аналітичнА діяльнІсть в міжнародних відносинах

Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах. Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти: мета, сутність, причина та наслідок, тенденція, основний результат. Основні завдання інформаційно-аналітичної роботи в міжнародних відносинах. Функції інформаційно-аналітичної діяльності: пізнавальна, перетворююча.

Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання. Методи емпіричного пізнання: спостереження, опис, експеримент. Форми теоретичного пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Форми абстрактного мислення: поняття, судження, умовивід (висновок). Аналіз і синтез в інформаційно-аналітичній діяльності.

Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності. Інформаційний та аналітичний рівні. Моніторинг, аналіз міжнародних відносин, дослідження актуальних проблем.

Критерії оцінки аналітичної інформації: корисність, повнота, точність, своєчасність, достовірність, ясність викладу, переконливість.

Суб’єкт, об’єкт, предмет, процес і засоби інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.

Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності. Стандартні та проблемні ситуації в міжнародних відносинах. Характеристики проблемних ситуацій: об’єктні, суб’єктні, причинні, цільові, вибору, часового розвитку. Компоненти проблемних ситуацій: факт, подія, явище.

Процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти. Стадії (етапи) інформаційно-аналітичної діяльності.

Інтелектуальні засоби інформаційно-аналітичної діяльності: відомості, дані, повідомлення. Автоматизовані інформаційні системи, експертні системи, автоматизовані робочі місця аналітиків.

Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені. Територія, природні умови. Демографічні характеристики. Показники економічного розвитку. Державний та приватний сектори економіки. Промисловість. Сільське господарство. Рівень розвитку матеріальної інфраструктури. Внутрішній ринок. Виробництво послуг. Зовнішньоекономічні зв’язки. Ринок праці. Розвиток науки та техніки. Соціальні потреби населення. Екологічний стан.

Політична організація суспільства. Характеристики політичних лідерів. Характеристики політичних та державних органів, що приймають рішення. Збройні сили. Військово-промисловий потенціал. Внутрішня та зовнішня політика держави.

Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук.Загальна характеристика комунікації. Міжнародні комунікації. Класифікація комунікацій. Компоненти, моделі, функції комунікації.

Інформаційні потреби особи, фірми, держави. Методи вивчення інформаційних потреб. Інформаційні запити.

Документальні та фактографічні джерела інформації. Класифікація документів. Основні вимоги до джерел інформації: оперативність, повнота, доступність, надійність. Характеристики джерел документальної та фактографічної інформації. Канали отримання міжнародної інформації.

Регламент інформаційного пошуку: іменний, посилковий, семантичний, ситуаційний методи. Методи пошуку документальної та фактографічної інформації: 4К+1, «гроза», «моросячий дощ», «стежина інформації», «джокер».

Способи перевірки надійності та достовірності інформації.

Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації. Моделі взаємозв’язку текстів і реальності. Типи та методи аналізу текстів. Класичні методи аналізу змісту документів: журналістський, біографічний, історичний.

Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів. Основні характеристики та принципи контент-аналізу: строгість, обгрунтованість, об’єктивність, повне охоплення джерел, відтворюваність результатів. Види контент-аналізу: пошуковий, контрольний, структурний. Предмет, категорії, одиниці дослідження при контент-аналізі документів. Інтерпретація результатів контент-аналізу.

Основні види аналітико-синтетичної обробки документів: індексування, анотування, реферування, складання оглядів. Вимоги, правила складання та оформлення аналітичних документів. Аналітичний огляд, доповідь, довідка.

Припущення, передбачення та прогнозування у міжнародних відносинах. Припущення: визначення, мета. Форми припущення: думка, версія, гіпотеза. Особливості гіпотези в міжнародних відносинах. Види гіпотез: описові, пояснювальні, про тенденції розвитку. Вимоги до гіпотез. Шляхи побудови гіпотез: узагальнення, асоціативні ланцюжки, прогальний аналіз, морфологічний аналіз, дерево рішень, “мозкова атака”.

Передбачення. Форми передбачення: передрікання та прогнозування. Види прогнозів: пошуковий, нормативний та застереження. Класифікація прогнозів. Принципи прогнозування. Особливості прогнозування в міжнародних відносинах.

Методи оцінки фактичного стану міжнародних відносин і прогнозування. Моделювання і прогноз. Класифікація методів прогнозування.

Чинники, що визначають вибір методу прогнозування. Джерела помилок прогнозів. Джерела відхилення прогнозу від дійсності. Способи верифікації прогнозу в міжнародних відносинах.

МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЯ

Інформаційна парадигма цивілізаційного розвитку.Інформаційний вимір міжнародного співробітництва. Вплив інформаційної революції на систему міжнародних відносин. Концепції інформаційної цивілізації: динаміка і стратегії ХХІ ст. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства. Декларація глобальної цивілізації (2001р.)

Глобальні тенденції розвитку людства до 2015 р.: чотири версії глобалізації. Аналітичні дослідження глобалізації до 2020 р.

Інформаційна парадигма глобального міжнародного розвитку. Критерії глобалізації комунікації.

Моделі інформаціоналізму.Західні і незахідні моделі інформаційного суспільства. WSIS як стратегія глобального інформаціоналізму. Регіональні та національні програми WSIS. Декларації та План дій WSIS 2003-2005 рр.

Моделі інформаціоналізму: порівняльний аналіз глобальних, регіональних та національних програм.

Інституційні основи міжнародних інформаційних відносин.Ідеологія правового регулювання міжнародного інформаційного поля. Система і структура міжнародного інформаційного права. Міжнародні угоди про транскордонний обмін інформацією, інформаційними продуктами та послугами.

Міжнародна інформаційна політика. Історія, теорія і практика міжнародної інформаційної політики. Основні положення міжнародної інформаційної політики. Динаміка реалізації міжнародних програм. Міжнародна інформаційна політика у ХХІ ст.

Регіональна та національна інформаційна політика у міжнародних відносинах. Специфіка та основні положення регіональної інформаційної політики (європейська регіональна інформаційна політика, інформаційна політика регіону Латинської Америки та Карибського басейну, інформаційна політика Азійсько-Тихоокеанського регіону, інформаційна політика Африканського регіону та інформаційна політика країн Західної Азії). Порівняльний аналіз концепцій національної інформаційної політики країн світу.

Діяльність міжнародних організацій в галузі інформації і комунікації.Міжнародні організації у системі міжнародних інформаційних відносин. Класифікація, напрями інформаційної політики та програмної діяльності міжнародних організацій. Діяльність спеціалізованих установ ООН в галузі інформації і комунікації.

Міжнародна інформаційна політика ЮНЕСКО. Аналітичні дослідження ЮНЕСКО ХХ-ХХІ ст. Політичні стратегії ЮНЕСКО у галузі інформації і комунікації. Новий міжнародний інформаційний порядок (1980 р.). Доповідь Ш. Мак – Байда “Багато голосів – один світ”. Нова комунікативна стратегія ЮНЕСКО (1985 – 1995 рр.). Світова доповідь ЮНЕСКО з інформації (1997-1998 рр.). Інформаційне суспільство для всіх (1996 р.). Світова доповідь ЮНЕСКО з комунікації (1997/98 рр.). Стратегія суспільства знань (2001 р.). Світова доповідь ЮНЕСКО з інформації і комунікації (1999/2000 рр.). Програмні документи та доповіді ЮНЕСКО 2006-2007 рр. Участь ЮНЕСКО у WSIS 2003-2005.

Інформаційний вимір європейської інтеграції. Європа і WSIS 2003-2005 рр.: основні положення, принципи і план дій. Регіональні стратегії європейських міжурядових організацій: політичні, економічні, технологічні та правові аспекти інформаційних програм.

Діяльність Ради Європи у системі міжнародних інформаційних відносин.Інформаційна політика Ради Європи: основні принципи і програми дій. Концептуальні документи Ради Європи у галузі інформації і комунікації (1986 – 2005 рр.). Стратегії і практика реалізації інформаційної політики Ради Європи у ХХІ ст.

Практика реалізації інформаційної політики Ради Європи.Політичні, економічні, правові та комплексні Європейські міністерські конференції Ради Європи в галузі інформації і комунікації 1986-2005рр. Аналіз політичних декларацій та резолюцій Європейської конференції з інформаційної політики 2005 (Україна). Участь України у Європейських міністерських конференціях (1994, 1997, 2000, 2005). Інформаційна доповідь «Інтеграція і різноманітність: нові тенденції політики України у сфері ЗМІ та нових комунікаційних послуг» (2005 р.).

Діяльність ЄС у галузі інформації і комунікації. Історія, динаміка і практика інформаційної політики ЄС. Рамкові програми міжнародного співробітництва ЄС в галузі інформації і комунікації (1983 – 2003 рр.) і на перспективу 2015 року.

Інформаційне суспільство у політичній, економічній і програмній діяльності ЄС. Доповідь М.Бангеманна «Інформаційне суспільство – виклик для Європи» (1994 р.), документи ЄС 1995–1997 рр. ЄС і WSIS 2003-2005 рр.: трансформація стратегій у ХХІ ст. План дій Україна-ЄС за напрямком «інформаційне суспільство».

Інформаційний ринок ЄС.Структура інформаційного ринку ЄС. Політика міжнародної конкуренції на інформаційному ринку ЄС. Перспективи участі країн – сусідів ЄС в інформаційному бізнесі Європи.

Інформаційна політика країн Центральної Європейської Ініціативи.Міжнародне співробітництво в сфері ІКТ технологій та інформаційного суспільства в рамках ЦЄІ. Інформаційні програми ЦЄІ. Специфіка двостороннього співробітництва за програмами ЦЄІ.

Неурядові організації у системі міжнародних інформаційних відносин.Структурна класифікація та програми діяльності НУО у галузі інформації і комунікації. Інформаційна політика НУО у міжнародних відносинах: права людини; права ЗМІК; демократизація суспільства; громадська думка; інформаційне суспільство; громадська дипломатія; гуманітарна безпека.

Практика діяльності НУО у сфері інформації і комунікації. НУО і WSIS 2003–2005. Участь НУО у глобальних програмах з інформації і комунікації та спеціальних проектах міжнародних універсальних організацій. Форуми НУО в рамках Європейських міністерських конференцій (1986-2005 рр.). Участь НУО України у міжнародному інформаційному співробітництві.

Міжнародна інформаційна безпека: політичні, правові та технологічні чинники.Вплив інформаційної революції на міжнародну систему підтримання миру і безпеки. Політичні, правові та технологічні чинники міжнародної інформаційної безпеки. Прогностичні моделі міжнародної інформаційної безпеки. Типологія інформаційних загроз. Спеціальні інформаційні операції.

Регіональна та національна інформаційна безпека.Інформаційна безпека у програмах і практиці діяльності європейських регіональних організацій РЄ, ЄС, ОБСЄ та НАТО. Порівняльний аналіз національних стратегій інформаційної безпеки країн світу. Концепція інформаційної безпеки України у системі міжнародних відносин.

Інформаційна економіка. Концепції інформаційної економіки. Основні поняття і закони. Регіональні та національні стратегії інформаційної економіки.

ТНК у системі міжнародних інформаційних відносин. Класифікація ТНК: у сфері медіа, видавництва та реклами; у сфері телекомунікацій; у сфері інтелектуальної власності; у сфері приладобудування та ІКТ; у сфері електронної комерції та Internet, у сфері нових комунікативних послуг. Міжнародна конкуренція ТНК на світових та регіональних ринках.

Міжнародний інформаційний бізнес.Структура міжнародного інформаційного бізнесу. Характеристика інформаційних продуктів та послуг на світовому інформаційному ринку. Динаміка і прогнозування інформаційного бізнесу до 2015 р.

Зовнішньополітичні комунікації.Зовнішньополітичні комунікації. Види і засоби здійснення зовнішньополітичних комунікацій. Управління зовнішніми та внутрішніми інформаційними потоками у дипломатичній діяльності. Міжнародна інформація у системі міжнародних відносин. Класифікація і структура.

Зовнішньополітичні комунікативні технології.Зовнішньополітичні комунікативні технології: класифікація та структура. Комунікативні технології традиційної, іміджевої, мережевої та медіадипломатії, технології державного брендінгу.

Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів (традиційна дипломатія).Інформаційно-аналітична діяльність зовнішньополітичних відомств. Класифікація та структура інформаційних ресурсів зовнішньополітичних відомств. Інформаційно-роз’яснювальна робота у країні перебування.

Інформаційно-аналітичне забезпечення візитів.Інформаційне супроводження візитів. Класифікація і структура інформаційно-аналітичних та позиційних документів для візиту. Інформаційні “хвилі” для мас-медіа. Медіамоніторинг результатів візиту.

Інформаційно-аналітичні дослідження в міжнародних відносинах.Інформаційно-аналітичні установи у системі міжнародних відносин. Класифікація, структура і методи діяльності. Інформаційно-аналітичні продукти та послуги. Вплив інформаційно-аналітичних інституцій на прийняття зовнішньополітичних рішень.

Технології мережевої дипломатії.Концепція віртуальної дипломатії. Міжнародне співробітництво у глобальній мережі Internet. Класифікація та структура Web-сайтів зовнішньополітичних відомств. Технології мережевої дипломатії.

Медіа дипломатія. Вплив глобальних медіа на систему міжнародних відносин. Діяльність мас-медіа у сфері зовнішньої політики. Види і засоби здійснення інформаційних кампаній зовнішньополітичних відомств. Технології медіадипломатії.

Технології іміджевої дипломатії.Концепції іміджевої дипломатії. Діяльність PR-департаментів зовнішньополітичних відомств. Технології та програми формування і підтримання іміджу держав у міжнародному інформаційному просторі.

Державний та зовнішньополітичний брендінг.Поняття державного та зовнішньополітичного брендінгу. Програми державного та зовнішньополітичного брендінгу країн світу. Технології створення і просування державного бренду в системі міжнародних відносин.

Технології публічної дипломатії.Міжнародні публічні комунікації: класифікація, структура та специфіка. Технології публічної дипломатії. Вплив публічної дипломатії на міжнародні відносини.

Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів України. Інформаційна підтримка зовнішньополітичної діяльності України на світовій арені. Інформаційна робота дипломатичних установ України. інформаційні ресурси зовнішньополітичного відомства. Використання комунікативних технологій у діяльності МЗС України.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти